Постанова № 20267028, 22.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.11.11Справа №2а-3153/11/2770 Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., при секретарі Бойко М.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 1435 від 02.08.2011 року); представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 4460/24/2-11 від 20.06.2011 року); представника третьої особи(Головного управління Держкомзему у м. Севастополі) ОСОБА_4 (довіреність № 81-6/10152від 18.10.2011 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Севастопольської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Держкомзему у м. Севастополі, Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації та Прокуратури м. Севастополя про визнання протиправним та скасування розпорядження,

встановив:

ОСОБА_5 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження. Вказує, що 20.01.2010 року головою Севастопольської міської державної адміністрації видано розпорядження № 95 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства в районі села Колхозне». На підставі вказаного розпорядження ТОВ «Землевпорядне бюро»було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0000 га з встановленням меж в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства в с. Колхозне, вул. Ущільна, 35. Проте, 03.08.2011 року головою Севастопольської міської державної адміністрації на підставі протесту прокуратури м. Севастополя від 24.03.2011 року № 07/4-374-11, видано розпорядження № 1008-р, яким скасовано розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 20 січня 2010 року № 95-р «Про надання дозволу гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства в районі села Колхозне». Вважає, що оскаржене розпорядження прийнято відповідачем в порушення вимог чинного законодавства.

Просить визнати протиправним та скасувати розпорядження.

Ухвалою від 06 жовтня 2011 року відкрито провадження по адміністративній справі, також цією ж ухвалою до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держкомзему у м. Севастополі, Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації та Прокуратуру м. Севастополя. Ухвалою від 06 жовтня 2011 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що 20.01.2010 року головою Севастопольської міської державної адміністрації видано розпорядження № 95 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства в районі села Колхозне». На підставі вказаного розпорядження ТОВ «Землевпорядне бюро»було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0000 га з встановленням меж в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства в с. Колхозне, вул. Ущільна, 35. Проте, 03.08.2011 року головою Севастопольської міської державної адміністрації на підставі протесту прокуратури м. Севастополя від 24.03.2011 року № 07/4-374-11, видано розпорядження № 1008-р, яким скасовано розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 20 січня 2010 року № 95-р «Про надання дозволу гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства в районі села Колхозне». Вважає, що оскаржене розпорядження прийнято відповідачем в порушення вимог чинного законодавства.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився у повному обсязі, просить відмовити. Але письмовий відзив на позов не надав.

Представник третьої особи Головного управління Держкомзему у м. Севастополі проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, проте письмові пояснення на позов не надав.

Третя особа Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Прокуратура м. Севастополя, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила, до початку судового засідання надіслав телефонограму № 285 про розгляд справи за відсутності представника прокуратури м. Севастополя, у звязку з неможливістю направити представника у судове засідання та неможливістю надати письмові докази, витребувані судом.

На підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи - Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації та представника прокуратури м. Севастополя за наявними у справі доказами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлено наступне: Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 95-р від 20.01.2010 року надано гр. ОСОБА_5 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства в районі села Колгоспне за межами населених пунктів, встановлених згідно зі ст.ст. 173, 174 Земельного кодексу України (а.с.12).

24.03.2011 року за вих. № 07/4-374вих-11 Прокуратурою міста Севастополя на адресу Голови Севастопольської міської державної адміністрації внесений протест в порядку нагляду з вимогою скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від № 95-р від 20.01.2010 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства в районі села Колгоспне»(зворотній а.с.45). Протест обґрунтований тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 1999 року земельна ділянка площею 1,0 га в районі села Колгоспне перебуває у постійному користуванні ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство»(Орлинівське лісництво, квартал 30, виділ 26). Всупереч вимогам ст.ст. 118, 149 Земельного кодексу України дозвіл на розроблення ОСОБА_5 проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної лісової ділянки міською державною адміністрацією надано без згоди ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство»на її вилучення.

Матеріалів перевірки, на підставі яких було винесено протест, та було витребувано ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 06 жовтня 2011 року, судовим запитом (а.с.54), прокуратурою міста Севастополя не надано (а.с.69). З містобудівельної документації (картографічних матеріалів), наданої представником відповідача (а.с.49-54) не вбачається, що земельна ділянка розташована у межах або знаходиться у постійному користуванні ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство».

На підставі вказаного протесту прокурора головою Севастопольської міської державної адміністрації 03 серпня 2011 року було видано розпорядження № 1008-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 20.01.2010 року № 95-р»(а.с.45).

Зі змісту пояснювальної записки інженера-землевпорядника ОСОБА_8, вбачається, що земельна ділянка в районі села Колгоспне розташована на землях державної власності. Категорія земель (відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України) землі сільськогосподарського призначення, надані для ведення особистого селянського господарства. Ділянка раніше нікому не виділялась, правовстановлюючі документи на землю не видавалися (а.с.13).

Відповідно до висновку ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство»від 02.02.2010 року за вих. № 73, згідно з наданими матеріалами, витребувана гр. ОСОБА_5 земельна ділянка орієнтовною площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства в районі с. Колгоспне, не відноситься до земель лісогосподарського призначення (лісного фонду). ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство»узгоджує відвід та межи вищевказаної земельної ділянки (а.с.15).

Проте, представником відповідача у судовому засіданні були надані пояснення, відповідно до яких, в межах проведення перевірки обґрунтованості протесту прокурора м. Севастополя , відповідачем не було проведено жодних дії щодо перевірки перебування земельної ділянки площею 1,0 га в районі села Колгоспне у постійному користуванні ДП «Севастопольського досвідного лісомисливського господарства».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. .

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Оскільки на даний час окремий закон, який регулює здійснення виконавчої влади у місті Севастополі, не прийнятий, то суд під час розгляду цієї справи керувався загальними нормами права, що регулюють діяльність місцевих державних адміністрацій. Такими нормами є Конституція України та Закон України «Про місцеві державні адміністрації»від 09.04.1999 року № 586-XIV (далі по тексту Закон України № 586)

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України № 586 на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Частинами 1 та 3 ст. 43 Закону України № 586 встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

На підставі вищевикладених нормативно-правових норм, судом робиться висновок, що голова місцевої державної адміністрації має право видавати розпорядження лише в межах своїх повноважень. При цьому, у нього відсутні будь-які повноваження щодо скасування власних розпоряджень. Отже розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1008-р від 03.08.2011 року «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 20.01.2010 року № 95-р»підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що розпорядження від 03 серпня 2011 року № 1008-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 20.01.2010 року № 95-р»прийнято посадовою особою відповідача з перевищенням наданих законом повноважень.

В Конституції України закріплено принцип, за яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3 Конституції України).

Відповідно до ст. 3 Закону України № 586, яка закріплює принципи діяльності місцевих державних адміністрацій, вони діють, у тому числі, на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності та пріоритетності прав людини.

Враховуючи зазначені норми права суд вважає, що місцеві державні адміністрації, у тому числі відповідач, не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1008-р від 03 серпня 2011 року прийняте з перевищенням повноважень та необґрунтовано, та відповідачем Севастопольською міською державною адміністрацією не доведено правомірності його видання.

Постанову складено у повному обсязі 24 листопада 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації № 1008-р від 03 серпня 2011 року «Про скасування розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 20 січня 2010 року № 95-р «Про надання дозволу гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства в районі села Колгоспне».

3.Стягнути з Державного Бюджету України (код ЕДРПОУ 24035598, ГУДК України у м. Севастополі МФО 824509, р/р 31113095700007, код платежу 22090200) на користь ОСОБА_5 (99014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя< підпис >О.І. Майсак

< З оригіналом згідно >

< Суддя ><підпис ><Суддя >