Постанова № 20266756, 06.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.10.11Справа №2а-2720/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

Суддя - Водяхін С.А.,

секретар - Авчиян К.Е.

за участю:

представника позивача Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя ОСОБА_1, довіреність №344/10-004 від 22 червня 2009 року;

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісс»явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки або про важність причин неприбуття суду не повідомив,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісс»про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2011 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІСС” про стягнення заборгованості перед бюджетом зі штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 170 гривень 00 копійок.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення - рішення від 27 квітня 2009 року № 0000500231/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у розмірі 170 гривень 00 копійок. У добровільному порядку суму узгодженого податкового зобовязання відповідачем не сплачено.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволені позовних вимог з підстав викладених у адміністративному позові.

Заслухавши представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІСС” є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданою Ленінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі 29 вересня 2010 року.

30 травня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІСС” та іноземною фірмою “PRO ECO DEVELOPMENT LTD” було укладено контракт про сумісну діяльність.

Договір про сумісну діяльність було поставлено на податковий облік 26 червня 2006 року за № 6394СД, що підтверджується довідкою за формою 4-ОПП, виданою 26 серпня 2011 року за № 29.

04 лютого 2009 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя було проведено позапланову невиїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статі 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у частині ненадання звітності про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за формою, затвердженою наказами Державної податкової служби України від 30 вересня 2004 року № 571 та від 03 квітня 2007 року № 208. Так, звіт за 11 місяців 2008 року за терміном подання 22 грудня 2008 року надано не було.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 04 лютого 2009 року № 14/23-1/592864444/659/10, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення від 27 квітня 2009 року № 0000500231/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у розмірі 170 гривень 00 копійок.

Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року, далі Закон) визначає базові періоди подання податкової звітності.

Згідно з підпунктом 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (підпункт 6.2.1. пункту 6.2. статі 6 Закону).

Абзацом четвертим підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону встановлено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Позивачем на адресу відповідача було направлено поштою податкову вимогу від 03 червня 2009 року № 1/351. Поштове повідомлення було повернуто з відміткою поштового відділення “за зазначеною адресою не значиться ”. Друга податкова вимога від 16 липня 2009 року № 2/413 також була повернута на адресу податкового органу з відміткою поштового відділення “за зазначеною адресою не значиться”. Вказані вимоги було розташовано на дошці податкових повідомлень, що підтверджується відповідними актами.

У добровільному порядку суму податкового зобовязання у строк до звернення податкового органу до суду не погашено.

Відомості представника відповідача, які надані 21 вересня 2011 року через канцелярію суду, про сплату суми боргу, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до наданої до листа копії квитанції № 1573.419.1 від 21 вересня 2011 року, сума у розмірі 170 грн. 00 коп. перерахована на невірний розрахунковий рахунок, а саме: на р/р 31116003700007, замість 31111008700007. Крім того, незарахування зазначеної суми у рахунок погашення заборгованості з податку на прибуток підтверджується даними особової картки платника.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо шляху стягнення із відповідача суми заборгованості перед бюджетом, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Положення стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України. Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1.

Таким чином погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків є можливим виключно у разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків, саме за рішенням податкового органу на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Позивач доказів недостатності коштів, які перебувають у власності відповідача, для погашення заборгованості суду не надав, з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків до суду не звертався.

Окрім того, суд не може підміняти орган державної влади до компетенції якого віднесено здійснення заходів щодо погашення податкового боргу саме шляхом прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу та відповідно продаж майна платника податків, якім є позивач.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин, належним способом захисту прав позивача є саме стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом з податку на прибуток підприємств у розмірі 170,00 грн.

Керуючись статтями 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісс»на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя у дохід державного бюджету Ленінського району міста Севастополя заборгованість перед бюджетом зі штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок (р/р 31111008700007, банк отримувача Головне управління Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, код платежу 11020300).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 11 жовтня 2011 року.

Суддя(підпис)С.А. Водяхін

З оригіналом згідно

СуддяС.А. Водяхін