Постанова № 20265590, 06.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.10.11Справа №2а-2174/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

суддя Водяхін С.А.,

секретар Авчиян К.Е.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, довіреність № 195 від 04 травня 2011 року;

представника відповідача Севастопольської міської державної адміністрації ОСОБА_3, довіреність від 20 червня 2011 року № 4460/24/2-11,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, причин неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсним та скасування розпорядження про передачу земельної ділянки НОМЕР_1 за межами населеного пункту із земель КСП «Червоний Жовтень»площею 1,7868 га для ведення товарного сільгоспвиробництва ОСОБА_4 та визнання недійсним і скасування державного акту № 010765801143 на цю земельну ділянку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2174/11/2770.

26 серпня 2011 року до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення адміністративного позову, відповідно до якої він просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 02 лютого 2007 року № 572-р «Про оформлення та видачу державних актів на право власності на землю власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) в КАС «Червоний Жовтень» у частині надання у власність земельної ділянки НОМЕР_1 за межами населеного пункту з земель КСП «Червоний Жовтень»площею 1,7868 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_4.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15 вересня 2011 року прийнята заява представника позивача про уточнення позовних вимог по справі № 2а-2174/11/2770.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог діючого законодавства при прийнятті зазначеного рішення, оскільки на момент прийняття рішення про передачу спірної земельної ділянки ОСОБА_6 позивач вже мала державний акт на право власності саме на цю земельну ділянку. Рішення про вилучення у позивача земельної ділянки відповідачем не приймалось. Таким чином, Севастопольська міська державна адміністрація діяла з перевищенням повноважень та у спосіб, який не передбачений законом, зокрема, із порушенням приписів статті 43 Закону України “Про місцеві державні адміністрації ”.

В ході судового розгляду представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача Севастопольської міської державної адміністрації, позовні вимоги не визнав, вважає, що рішення, яке оскаржується, прийнято на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстав для їх скасування не існує.

Суд, заслухавши представників сторін та третіх осіб, встановивши обставини у справі, дослідивши матеріали справи та письмові докази, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачено статтею 55 Конституції України. Згідно з цією статтею, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд і вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень, у яких вони вважають, що субєкт владних повноважень своїм рішенням, діями чи бездіяльністю порушив їхні права, свободи чи інтереси.

Індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. У даній справі предметом оскарження є акт субєкта владних повноважень індивідуальної дії, дію якого поширено, зокрема, на земельну ділянку, яка передана у власність двом фізичним особам позивачу та третій особі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка НОМЕР_1 за межами населеного пункту із земель КСП «Червоний Жовтень»площею 1,7868 га для ведення товарного сільгоспвиробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності від 17 серпня 2006 року серії ЯГ №536179 (а.с. 4).

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 02 лютого 2007 року № 572-р «Про оформлення та видачу державних актів на право власності на землю власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) в КАС «Червоний Жовтень»земельна ділянка НОМЕР_1 за межами населеного пункту із земель КСП «Червоний Жовтень»площею 1,7868 га для ведення товарного сільгоспвиробництва передана у приватну власність ОСОБА_6( а.с. 12-13).

Преамбулою Закону України «Про місцеві державні адміністрації»(далі - Закон) встановлено, що відповідно до Конституції України цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до положень статті 1 Закону виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Статтею 3 Закону закріплені принципи діяльності місцевих державних адміністрацій, відповідно до яких вони діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.

Частинами першою та другою статті 6 Закону передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обовязковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону, акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються.

Крім того, частиною першою, третьою статті 43 Закону передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Одним з принципів, на якому базується земельне законодавство, згідно зі статтею 5 Земельного кодексу України, є забезпечення гарантій прав на землю.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до зазначеної статті громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що у власність або користування може бути надана лише вільна земельна ділянка. При цьому, прийняття розпорядження головою місцевої державної адміністрації про передачу права на земельну ділянку, яка знаходиться у власності іншої особи, у даному випадку - позивача, свідчить про вихід ним за межі власних повноважень та суперечить вимогам Закону.

Крім того, відповідно до статті 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок (паїв)»встановлено, що розподіл земельних ділянок (паїв) проводиться на підставі зборів власників земельних часток (паїв). Рішення оформлюється протоколом, який затверджується відповідною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельної ділянки в натурі та видачі державних актів на право приватної власності.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що Протоколом зборів власників земельних часток (паїв) КСП «Червоний Жовтень»від 28 червня 2006 року №5 ОСОБА_4 виділена земельна ділянка НОМЕР_2 (а.с. 30).

Разом з цим, Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 02 лютого 2007 року № 572-р ОСОБА_4 передана земельна ділянка НОМЕР_1 за межами населеного пункту з земель КСП «Червоний Жовтень»площею 1,7868 га.

В Конституції України закріплено принцип, за яким людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцева державна адміністрація діє на засадах відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність, керується при виконанні функції, покладених на неї, принципами верховенства права та законності і пріоритетності прав людини.

Враховуючи зазначені норм права, суд вважає, що місцеві державні адміністрації, у тому числі відповідач, не можуть приймати рішення про передачу у власність земельної ділянки, яка знаходить у власності іншої особи. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп у справі щодо скасування актів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження покладено на Севастопольську міську державну адміністрацію.

У ході судового розгляду доводи представника відповідача щодо правомірності дій Севастопольської міської державної адміністрації не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

За таких обставин, розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 02 лютого 2007 року № 572-р у частині передачі земельної ділянки НОМЕР_1 за межами населеного пункту із земель КСП «Червоний Жовтень»площею 1,7868 га для ведення товарного сільгоспвиробництва у приватну власність ОСОБА_4не може бути визнано судом законним, у звязку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню, а зазначений акт субєкта владних повноважень скасуванню.

Керуючись статтями 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 02 липня 2007 року № 572-р «Про оформлення та видачу державних актів на право власності на землю власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) в КАС «Червоний Жовтень»у частини передачі земельної ділянки НОМЕР_1 за межами населеного пункту із земель КСП «Червоний Жоветень»площею 1,7868 га для ведення товарного сільгоспвиробництва у приватну власність ОСОБА_4.

Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складений 11 жовтня 2011 року.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя (підпис) С.А. Водяхін

З оригіналом згідно

Суддя С.А. Водяхін