Постанова № 20263723, 20.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2011 року 12:45 № 2а-16196/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лін Беккер»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2011 р. № 0000302302

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Юзина О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 01.11.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 8912/9/10 від 26.10.2011 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 20.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Лін Беккер»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2011 р. № 0000302302.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-16196/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 03.06.2011 р. № 0000302302.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додатну вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 534 822,00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомленнярішення, винесене за наслідками даного Акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що при проведенні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додатну вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 534 822,00 грн., а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 р. № 0000302302 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В період з 26.04.2011 р. по 12.05.2011 р. посадовими особами ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Лін Беккер»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2010 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт від 19.05.2011 року № 1892/23-222-35181499.

В даному Акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додатну вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 534 822,00 грн., у тому числі:

- за липень 2008 року на суму 124 730,00 грн.;

- за серпень 2008 року на суму 116 581,00 грн.;

- за вересень 2008 року на суму 124 880,00 грн.;

- за жовтень 2008 року на суму 102 564,00 грн.;

- за листопад 2008 року на суму 123 120,00 грн.;

- за грудень 2008 року на суму 116 777,00 грн.;

- за січень 2009 року на суму 52 500,00 грн.;

- за березень 2009 року на суму 106500,00 грн.;

- за травень 2009 року на суму 108 600,00 грн.;

- за липень 2009 року на суму 101307,00 грн.;

- за жовтень 2009 року на суму 46 300,00 грн.,

- за грудень 2009 року на суму 77 700,00 грн;

- за лютий 2010 року на суму 69500,00 грн.;

- за квітень 2010 року на суму 103 400,00 грн.;

- за червень 2010 року на суму 57 934,00 грн.;

- за липень 2010 року на суму 52 634,00 грн.;

за серпень 2010 року на суму 49 794,00 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 р. № 0000302302, яким позивачу визначено розмір податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем - 1 534 822 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 383 706 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 08 серпня 2011 року вих. № 8100/10/25-114 про результати розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 р. № 0000302302 залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Рішенням Державної податкової служби України від 20 жовтня 2011 року вих. № 3904/6/10-2115 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 р. № 0000302302 також залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Зважаючи на викладене, не погоджуючись з прийнятим Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2011 р. № 0000302302, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

В Акті перевірки зазначається, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2010 р. встановлено його завищення позивачем на загальну суму 1 534 822,00 грн. і, як наслідок, встановлено заниження повноти декларування податку на додану вартість на загальну суму 1 534 822,00 грн.

Як видно з Акта перевірки, відповідачем зроблено висновок, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням рекламних послуг, наданих контрагентами позивача, а саме: ТОВ «Лита-Гео», ТОВ «Євротехнологія», ТОВ «Компанія «Альпарі», ТОВ «Едельф-Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Алмар-Гео», ТОВ «Будівельна Поезія», ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка», ТОВ «Рекламна Агенція «ВІП-Телерадіо», ТОВ «ТД «ТНП».

Зокрема, як видно з наявних матеріалів справи, такий висновок відповідача про безпідставність включення позивачем до податкового кредиту відповідних сум ПДВ базується на наступних твердженнях:

- надані до перевірки рекламні листівки (кінцевий продукт наданих позивачу рекламних послуг) не містять чітко відокремленої інформації (логотипу або назви СГД) щодо ТОВ «Лін Беккер», отже, вказані листівки не можливо ідентифікувати як рекламу та встановити доцільність використання рекламних послуг в господарській діяльності;

- ТОВ «Лін Беккер»віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням рекламних послуг на загальну суму 1 534 822,00 грн. використання яких в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку не підтверджено відповідними первинним документами, що містять в собі інформацію про отримання рекламних послуг.

Однак, вивчивши наявні матеріали справи та норми чинного податкового та іншого законодавства, суд не може погодитися із таким висновком відповідача, зокрема з наступних підстав.

Висновок про те, що надані до перевірки рекламні листівки не містять чітко відокремленої інформації про ТОВ «Лін Беккер», - не відповідає дійсності, оскільки на виконання умов, наданих до матеріалів справи договорів на виготовлення та розповсюдження рекламних листівок, виконавцями, за завданням позивача друкувалися та розповсюджувалися два види листівок, та в першу чергу саме ті, на яких міститься назва Товариства з обмеженою відповідальністю «Лін Беккер»(назва СГД).

Зазначене зокрема підтверджується копіями примірників листівок, що були надані позивачем 19.12.2011 р. до канцелярії суду, та були залучені до матеріалів справи.

Крім того, висновок відповідача про те, що листівки, на яких не міститься логотипу або назви СГД, не можливо ідентифікувати як рекламу та встановити доцільність використання рекламних послуг в господарській діяльності, спростовується положеннями ст. 1 Закону України «Про рекламу»від 03.07.1996 № 270/96-ВР.

Відповідно зазначеної статті вказаного Закону, реклама це - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Товаром визнається будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності.

Як вбачається з довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, одним основних видів господарської діяльності ТОВ «Лін Беккер»є здавання в оренду власного нерухомого майна, зокрема комплексу нежитлових будівель (офісні та складські приміщення), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 22. Позивач є єдиним власником вказаного майнового комплексу (відповідні правовстановлюючі документи були дослідженні в ході планової податкової перевірки) та має відповідні зареєстровані номери телефонів, зокрема: (044) 270-31-95 (відділ оренди).

На наданих для огляду в ході перевірки рекламних листівках, що також містяться в матеріалах справи, чітко вказаний рекламний товар (послуги), а саме: безпосередньо ідентифіковані який саме товар (послуги) рекламуються («Офісні та складські приміщення»), вказана повна і вірна адреса відповідних офісних та складських приміщень (вул. Молодогвардійська, 22, м. Київ), що належать саме позивачу, а також вказано контактний телефон ТОВ «Лін Беккер»(044) 270-31-95.

Відповідно до вимог Закону «Про рекламу», рекламою є інформація про особу чи. товар. Отже законодавством надана можливість рекламувати лише товар (послуги), жодних вимог про обов'язкову наявність інформації саме щодо логотипу або назви СГД в зазначеному Законі не міститься, а тому, суд вважає, що такі вимоги (визначені відповідачем) та висновки відповідача є незаконними та необґрунтованими.

Також, з матеріалів справи вбачається, що витрати на отримання рекламних послуг (виготовлення та розповсюдження рекламних листівок) по договорах, укладених з ТОВ «Лита-Гео», ТОВ «Євротехнологія», ТОВ «Компанія «Альпарі», ТОВ «Едельф-Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Алмар-Гео», ТОВ «Будівельна Поезія», ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка», ТОВ «Рекламна Агенція «ВІП-Телерадіо», ТОВ «ТД «ТНП»були здійснені позивачем у зв'язку з необхідністю пошуку орендарів для передачі належних йому складських та офісних приміщень в оренду, що є основним видом господарської діяльності Товариства.

Відповідно до укладених договорів на виготовлення поліграфічної продукції, виготовлення та розповсюдження рекламних листівок, Виконавці брали на себе зобов'язання виготовити із власних матеріалів та власними засобами, а також розповсюдити на станціях метро м. Києва, рекламні листівки за завданням Замовника (позивача), з метою формування обізнаності споживачів реклами (потенційних орендарів) та їх інтересу щодо послуг оренди, які надаються нашим позивачем, власне з метою збільшення обсягів реалізації послуг оренди, поповнення оборотних коштів, ефективного здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

В договорах із зазначеними контрагентами (та відповідних додатках до них) чітко вказана вартість послуг, кількість виготовлених рекламних листівок та зона їх розповсюдження.

Так, зокрема:

- ТОВ «Лита-Гео»(Договір від 02.07.2008 р. № 07/08, сума договору: 751 500,00 грн., предмет договору: виготовлення рекламних листівок 71 960 шт. та їх розповсюдження на станціях метро Хрещатик, Дарниця, Нивки, Контрактова площа, Поштова площа, Дружби народів, Вокзальна, Святошино);

- ТОВ «Євротехнологія»(Договір від 01.08.2008 р. № 08/08, сума договору: 702 400,00 грн., предмет договору: виготовлення рекламних листівок 67 020 шт. та їх розповсюдження на станціях метро Хрещатик, Петрівка, Мінська, Героїв Сталінграду, Нивки, Вокзальна, Святошино; Договір від 01.09.2008 р. № 09/08, сума договору: 752 400,00 грн., предмет договору: виготовлення рекламних листівок 71 795 шт. та їх розповсюдження на станціях метро Хрещатик, Петрівка, Мінська, Героїв Сталінграду, Нивки, Вокзальна, Святошино; Договір від 03.11.2008 р. № 11/08, сума договору: 741 800,00 грн., предмет договору: виготовлення рекламних листівок 73 738 шт. та їх розповсюдження на станціях метро Хрещатик, Петрівка, Мінська, Героїв Сталінграду, Нивки, Вокзальна, Святошино, Академмістечко);

- ТОВ «Компанія «Альпарі»(Договір від 01.10.2008 р. № 10/08, сума договору: 617 950,00 грн., предмет договору: виготовлення рекламних листівок 57 270 шт. та їх розповсюдження на станціях метро Хрещатик, Петрівка, Мінська, Героїв Сталінграду, Нивки, Вокзальна, Святошино);

- ТОВ «Едельф-Гео»(Договір від 01.12.2008 р. № 12/08, сума договору: 703 583,94 грн., предмет договору: виготовлення рекламних листівок 69 940 шт. та їх розповсюдження на станціях метро Хрещатик, Петрівка, Мінська, Героїв Сталінграду, Нивки, Вокзальна, Святошино, Академмістечко);

- ТОВ «Апекс-Гео»(Договір від 05.01.2009 р. № 01/09, сума договору: 316 312,50 грн., предмет договору: виготовлення рекламних листівок 31 450 шт. та їх розповсюдження на станціях метро Хрещатик, Петрівка, Либідська, Печерська, Шулявська, Вокзальна, Святошино, Академмістечко);

- ТОВ «Алмар-Гео»(Договір від 05.05.2009 р. № 05/09, сума договору: 610 374,68 грн., предмет договору: виготовлення рекламних листівок 46 500 шт. та їх розповсюдження на станціях метро Майдан Незалежності, Мінська, Либідська, Арсенальна, Шулявська, Вокзальна, Нивки, Академмістечко);

- ТОВ «Будівельна Поезія»(Договір від 01.10.2009 р. № 10/09-Р, сума договору: 747 100,00 грн., предмет договору: виготовлення рекламних листівок 57 250 шт. та їх розповсюдження на станціях метро Хрещатик, Петрівка, Либідська, Печерська, Шулявська, Вокзальна, Святошино, Академмістечко);

ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»(Договір від 01.02.2010 р. № 02/10-Р, сума договору: 418 737,50 грн., предмет договору: виготовлення рекламних листівок 31 850 шт. та їх розповсюдження на станціях метро Хрещатик, Петрівка, Либідська, Печерська, Шулявська, Вокзальна, Святошино, Академмістечко);

- ТОВ «Рекламна Агенція «ВІП-Телерадіо»(Договір від 01.04.2010 р. № 04/10-Р, сума договору: 1 900 285,00 грн., предмет договору: виготовлення рекламних листівок 71 720 шт. та їх розповсюдження на станціях метро Хрещатик, Петрівка, Либідська, Печерська, Шулявська, Вокзальна, Святошино, Академмістечко);

- ТОВ «ТД «ТНП»(Договір від 01.08.2010 р. № 08/10-Р, сума договору: 300 008,85 грн., предмет договору: виготовленій рекламних листівок 22 820 шт. та їх розповсюдження на станціях метро м. Києва).

Таким чином, суд вважає, що витрати на рекламні послуги є прямо пов'язаними із господарською діяльністю ТОВ «Лін Беккер», та від надання послуг на виготовлення та розповсюдження поліграфічної (рекламної) продукції безпосередньо залежав об'єм реалізації послуг позивача, щодо якого надавались відповідні рекламні послуги, і відповідно залежав прибуток ТОВ «Лін Беккер», а отже і поступлення коштів до державного бюджету.

Крім того, як зазначалося вище, вказане в п. 3.2.2 Акта податкової перевірки порушення обґрунтовується також тим, що перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням рекламних послуг на загальну суму 1 534 822 грн., використання яких в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку не підтверджено відповідними первинними документами, що містять в собі інформацію про отримання рекламних послуг.

Під непідтвердженими первинними документами (податковими накладними) витратами відповідач розуміє суми оплачені за вказаними вище договорами з ТОВ «Лита-Гео», ТОВ «Євротехнологія», ТОВ «Компанія «Альпарі», ТОВ «Едельф-Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Алмар-Гео», ТОВ «Будівельна Поезія», ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка», ТОВ «Рекламна Агенція «ВІП-Телерадіо», ТОВ «ТД «ТНП».

Однак, згідно з п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст.6 та ст.8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6. цього пункту).

Як було зазначено вище, рекламні послуги (виготовлення та розповсюдження рекламних листівок) за договорами ТОВ «Лін Беккер»з ТОВ «Лита-Гео», ТОВ «Євротехнологія», ТОВ «Компанія «Альпарі», ТОВ «Едельф-Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Алмар-Гео», ТОВ «Будівельна Поезія», ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка», ТОВ «Рекламна Агенція «ВІП-Телерадіо», ТОВ «ТД «ТНП», безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Лін Беккер».

Також, як видно з наявних матеріалів справи, податкові накладні на отримання товарів (послуг) виписувались постачальниками рекламних послуг по кожній операції та містили всі необхідні реквізити.

Отже, підтвердженням факту придбання позивачем послуг у всіх вищевказаних суб'єктів господарювання є - належним чином оформлені податкові накладні (з додержанням всіх вимог п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Крім того, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як видно з наявних матеріалів справи, обов'язки за вказаними вище договорами про виготовлення (та розповсюдження) поліграфічної (рекламної) продукції сторонами були виконані в повному обсязі, про що свідчать акти виконаних робіт, податкові накладні, а також здійснення розрахунків по зазначених договорах (в тому числі шляхом видачі векселів).

Крім того, в підтвердження факту погашення виданих по договорах про виготовлення (та розповсюдження) поліграфічної (рекламної) продукції векселів, позивачем до матеріалів справи були надані відповідні копії банківських виписок з призначенням платежу «сплата за прості іменні векселі по договору».

Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин (в тому числі способи закріплення та передачі результатів наданих послуг - як письмово або на електронних носіях так і усно), що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі вищевказаних договорів контрагентами ТОВ «Лін Беккер»складались акти виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні, які є первинними документами та мають всі необхідні реквізити для прийняття ТОВ «Лін Беккер»наданих послуг і здійснення оплати за ці послуги.

Зокрема, Акти виконаних робіт по виготовленню та розповсюдженню поліграфічної продукції (рекламних листівок) містять: назву документа; дату і місце складання; посилання на номер та дату договору, відповідно до якого складено ці акти, назву підприємств, від імені яких складено документ; найменування продукції, одиницю виміру продукції, кількість виготовлених та розповсюджених рекламних листівок, ціну, загальну вартість; підпис, печатку та посади осіб, які підписали документ, адресу, за якою відбулась розповсюдження рекламних листівок (надавалися послуги по їх розповсюдженню), підпис, печатку та посади осіб, які підписали документ; реквізити сторін.

Отже, з матеріалів справи видно, що всі наявні до договорів Акти виконаних робіт (наданих послуг) дають змогу визначити, які саме послуги (роботи) були виконані, згідно якого договору, за якою ціною, між якими контрагентами та з якою метою, а витрати Позивача на придбання рекламних послуг пов'язані з його господарською діяльністю.

Таким чином, суд вважає, що позивачем було дотримано вимоги ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо документального підтвердження валових витрат.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.1.6, 1.7, 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, законодавством чітко передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Як видно з наявних матеріалів справи, податкові зобовязання з ПДВ по правовідносинах із позивачем за перевіряємий період в загальній сумі 1 534 822 грн. були в повному обсязі визначені його контрагентами ТОВ «Лита-Гео», ТОВ «Євротехнологія», ТОВ «Компанія «Альпарі», ТОВ «Едельф-Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Алмар-Гео», ТОВ «Будівельна Поезія», ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка», ТОВ «Рекламна Агенція «ВІП-Телерадіо», ТОВ «ТД «ТНП»в податкових деклараціях для сплати до державного бюджету, а доказів щодо наявності податкової заборгованості в контрагентів позивача по правовідносинах із позивачем за перевіряємий період відповідачем надано не було.

З наведеного вище судом вбачається відсутність завдання шкоди державному бюджету України внаслідок правовідносин позивача з контрагентами ТОВ «Лита-Гео», ТОВ «Євротехнологія», ТОВ «Компанія «Альпарі», ТОВ «Едельф-Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Алмар-Гео», ТОВ «Будівельна Поезія», ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка», ТОВ «Рекламна Агенція «ВІП-Телерадіо», ТОВ «ТД «ТНП», оскільки всі передбачені податки були в повному обсязі визначені контрагентами для їх сплати до державного бюджету.

Зважаючи на викладене вище, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства, в суду є підстави вважати, що позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту за відповідні періоди суми податку на додану вартість по контрагентам ТОВ «Лита-Гео», ТОВ «Євротехнологія», ТОВ «Компанія «Альпарі», ТОВ «Едельф-Гео», ТОВ «Апекс-Гео», ТОВ «Алмар-Гео», ТОВ «Будівельна Поезія», ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка», ТОВ «Рекламна Агенція «ВІП-Телерадіо», ТОВ «ТД «ТНП»в загальному розмірі 1 534 822,00 грн., у тому числі:

- за липень 2008 року на суму 124 730,00 грн.;

- за серпень 2008 року на суму 116 581,00 грн.;

- за вересень 2008 року на суму 124 880,00 грн.;

- за жовтень 2008 року на суму 102 564,00 грн.;

- за листопад 2008 року на суму 123 120,00 грн.;

- за грудень 2008 року на суму 116 777,00 грн.;

- за січень 2009 року на суму 52 500,00 грн.;

- за березень 2009 року на суму 106500,00 грн.;

- за травень 2009 року на суму 108 600,00 грн.;

- за липень 2009 року на суму 101307,00 грн.;

- за жовтень 2009 року на суму 46 300,00 грн.,

- за грудень 2009 року на суму 77 700,00 грн;

- за лютий 2010 року на суму 69500,00 грн.;

- за квітень 2010 року на суму 103 400,00 грн.;

- за червень 2010 року на суму 57 934,00 грн.;

- за липень 2010 року на суму 52 634,00 грн.;

за серпень 2010 року на суму 49 794,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 03.06.2011 р. № 0000302302, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем - 1 534 822 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 383 706 грн. - є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 03.06.2011 р. № 0000302302.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення податкового повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва від 03.06.2011 р. № 0000302302.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судових дебатах представник позивача не наголошував щодо відшкодування позивачу судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 03.06.2011 р. № 0000302302.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 23.12.2011 р.