Постанова № 20263298, 08.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2011 року 16:39 № 2а-15092/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРД Телеком»

до відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2011 р. № 0001232307/21164 та № 0001242307/21165

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 15.11.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність № 7 від 04.01.2011 р.)

ОСОБА_5 (довіреність № 78 від 19.10.2011 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АРД Телеком»з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2011 р. № 0001232307/21164 та № 0001242307/21165.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 89 450,00 грн., а також п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток за IV квартал 2010 р. в сумі 177 083 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомленнярішення, винесені за наслідками даного Акта, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АРД Телеком»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р., було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 89 450,00 грн., а також п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за IV квартал 2010 р. в сумі 177 083 грн., а отже податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками проведеної перевірки, є правомірними та скасуванню не підлягають.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 11.04.2011 р. № 453, від 18.04.2011 р. № 507 та наказів від 08.04.2011 р. № 513-П, від 15.04.2011 р. № 571-П, виданих ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, постанови слідчого в ОВС СВ УСБ України в Київській області капітана юстиції Павловського І.М. від 28.02.2011 р., відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АРД Телеком»(код ЄДРПОУ 34575036) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої було складено Акт № 2142/2307/34575036 від 27.04.2011 р.

В Акті перевірки відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 89 450,00 грн., а також п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за IV квартал 2010 р. в сумі 177 083 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення рішення від 24.05.2011 р. № 0001232307/21164, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 221353,75 грн., з яких 177083 грн. за основним платежем та 44270,75 за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 24.05.2011 року та № 0001242307/21165, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в загальному розмірі 113010,20 грн., з яких 89 450грн. за основним платежем та 23 560,20 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової служби України, які рішеннями про результати розгляду скарг від 02.08.2011 р. та від 12.10.2011 р. залишили оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін, а скарги позивача - без задоволення,

Зважаючи на викладене, зазначені податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 24.05.2011 р. № 0001232307/21164 та № 0001242307/21165 були оскаржені позивачем в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та п.1.2 Наказу ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. Так як, податкова накладна є підставою для включення до складу податкового кредиту за відповідний період сум ПДВ, то вона безпосередньо відноситься до документів, пов'язаних з нарахуванням податку на додану вартість.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Актом перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 89 450,00 грн., а також п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за IV квартал 2010 р. в сумі 177 083 грн.

Як видно з наявних матеріалів справи, ТОВ «АРД Телеком», згідно Акту передачі-приймання виконаних робіт від 30.12.2009 р. до Договору № І-Ю/АРД70909 від 07.09.2009 р. (із ТОВ «Інтеграл-Юг») отримало всі матеріали виконані якісно і в поєному обсязі, згідно з технічним завданням.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Договору, оплату робіт за Договором Замовник здійснює частинами або повною сумою починаючи з дев'ятого місяця після підписання Акта передачі-приймання виконаних робіт на підставі Договору, останній платіж має бути здійсненний не пізніше 30 грудня 2011 р.

Однак, як видно із наявних матеріалів справи, Господарським судом м. Києва 24.11.2010 р. по справі № 5/162/10, ТОВ «Інтеграл-Юг»було визнано банкрутом.

Крім того, державну реєстрацію контрагента позивача ТОВ «Інтеграл-Юг»було скасовано 24.12.2010 р.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безнадійна заборгованість - це заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- заборгованість по зобов'язаннях. за якою минув строк позовної давності;

- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

- фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

- фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як субєкта підприємницької діяльності;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визначених у судовому порядку безвісті відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Таким чином, згідно п.п. 12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку (покупець) зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

- або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості /її частини), передбаченого договором або визначеною претензією;

- або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Як видно з наявних матеріалів справи, перевіркою було встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку на підприємстві станом на 01.07.2010 р. по рахунку 631 перед ТОВ «Інтеграл-Юг»(код ЄДРПОУ 36486247) обліковується кредиторська заборгованість у сумі 708 333,00 грн.

Підприємством ТОВ «АРД Телеком»у періоді з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. на рахунок підприємства ТОВ «Інтеграл-Юг»в рахунок погашення даної кредиторської заборгованості грошові кошти у сумі 708 333,00 грн. не перераховувало, інші готівкові чи безготівкові взаєморозрахунки не проводились, у зв'язку з чим дана кредиторська заборгованість обліковувалася по рахунку 63 і станом на 31.12.2010 р.

Зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду м Києва від 24.11.2010 р. по справі № 5/162/10, ТОВ «Інтеграл-Юг»було визнано банкрутом, та скасовано державну реєстрацію юридичної особи 24.12.2010 р., то відповідно до ст. 205 Господарського кодексу України - господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Тобто кредиторська заборгованість ТОВ «АРД Телеком»перед ТОВ «Інтеграл-Юг» розмірі 708 333,00 грн. може вважатися безнадійною, з огляду на неможливість її погашення перед контрагентом, якого в судовому порядку визнано банкрутом та скасовано державну реєстрацію юридичної особи, а відповідно вказана підлягала включенню до складу валового доходу у IV кв. 2010 р.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це:

- товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами. які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладання таких угод;

- роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

- товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Таким чином, згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», товари (роботи, послуги), отримані ТОВ «АРД Телеком»від ТОВ «Інтеграл-Юг»на суму кредиторської заборгованості у розмірі 708 333,00 грн. фактично є наданими безоплатно, а тому їх вартість має бути включена до складу валового доходу у IV кв. 2010 р.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що перевіркою було правомірно встановлено порушення ТОВ «АРД Телеком»вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 334\94-ВР, оскільки ТОВ «АРД Телеком»не було включено до складу валового доходу суму 708333,00 грн., та в результаті цього занижено податок на прибуток у IV кв. 2010 р. на суму 177 083,00 грн.

Крім того, як видно з наявних матеріалів справи, перевіркою було також встановлено, що у періоді з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. ТОВ «АРД Телеком» перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Віктрейд ЛТД»(код ЄДРПОУ 36927332), що здійснювались на підставі договору № В/АРД 09/10 від 01.09.2010 р.

Так, ТОВ «Віктрейд ЛТД» (Продавець), на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором поставки товару, на адресу ТОВ «АРД Телеком»виписало податкові накладні від 18.10.2010 р. на загальну суму 129 186, 00 грн., в тому числі ПДВ 21531, 00 грн., та від 21.12.2010 р. на загальну суму 538 702, 18 грн., в тому числі ПДВ 89450, 36 грн.

Згідно бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту») та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, встановлено, що суми ПДВ, зазначені в отриманих податкових накладних, були віднесені підприємством ТОВ «АРД Телеком»до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах та відповідають даним декларацій з ПДВ за жовтень, грудень 2010 р.

08.02.2011 року підприємством ТОВ «АРД Телеком»до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було подано уточнюючий розрахунок (№ 3941 від 08.02.2011 р.) податкових зобов'язань за жовтень 2010 р.

Відповідно додатку 5 до уточнюючого розрахунку № 3941 від 08.02.2011 р., підприємством ТОВ «АРД Телеком»було самостійно скориговано податковий кредит на суму ПДВ 21531,00грн., а саме, зменшено податковий кредит за жовтень 2010 р. за рахунок виключення податкової накладної № 1595 від 18.10.2010 р., виписаної ТОВ «Віктрейд ЛТД»на адресу ТОВ «АРД Телеком» на загальну суму 129 186,00 грн., в т.ч. ПДВ 21531,00 грн.

Однак, що також підтверджується наявними матеріалами справами, перевіркою було встановлено відхилення за результатами опрацювання даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Зокрема, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «АРД Телеком»(код ЄДРПОУ 34575036) за грудень 2010 р. встановлено розбіжність, а саме: завищення податкового кредиту на суму 89450,36грн. по контрагенту ТОВ «Віктрейд ЛТД». Дана розбіжність виникла внаслідок не визнання податковою звітністю декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р., що була подана ТОВ «Віктрейд ЛТД»до ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Також, перевіркою було встановлено, що ТОВ «Віктрейд ЛТД»перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідно баз даних АІС «ОР»має стан платника - 32 «фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації».

Звітність з податку на додану вартість, подана ТОВ «Віктрейд-ЛТД»до ДПІ у Печерськом) районі м. Києва за період з травня по липень 2010 р,. свідчить про відсутність оподатковуваних поставок, за період з серпня 2010 р. по грудень 2010 р., а тому прийнята до відома та не визнана як податкова звітність.

Звітність з податку на прибуток за І квартал 2010 р., подана ТОВ «Віктрейд ЛТД»до ДПІ у Печерському районі м. Києва свідчить про відсутність оподатковуваних поставок, за І півріччя 2010 р,. 9 місяців 2009 р. та за 2010 рік - декларації з податку на прибуток не визнані як податкова звітність та прийняті до відома.

В ході аналізу декларацій з податку на прибуток та декларацій з податку на додану вартість за період 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р., поданих ТОВ «Віктрейд ЛТД»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, за даними АІС «ОР»встановлено, що ТОВ «Віктрейд ЛТД»звітує про відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення підприємством основного виду діяльності, зазначеного у довідці з ЄДРПОУ.

Відповідно даних АІС «ОР», єдиною посадовою особою (директор, бухгалтер, засновник) значиться ОСОБА_7 (інд.н. НОМЕР_1).

Відповідно до Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375 із змінами та доповненнями: економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

А отже, що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема податковою звітністю платника податків, у ТОВ «Віктрейд ЛТД»відсутні трудові ресурси, основні засоби (вантажний автотранспорт) та матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правилами податкового обліку не встановлено особливих вимог до первинних документів та облікових регістрів, що повинні використовуватися при справлянні податків, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.1.6, 1.7, 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, законодавством чітко передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Однак, як було зазначено вище, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «АРД Телеком»(код ЄДРПОУ 34575036) за грудень 2010 р. встановлено розбіжність, а саме: завищення податкового кредиту на суму 89450,36 грн. по контрагенту ТОВ «Віктрейд ЛТД».

Таким чином, до державного бюджету не поступили кошти з податку на додану вартість по господарських правовідносинах між позивачем та ТОВ «Віктрейд ЛТД»в сумі 89450,36 грн., які в свою чергу були включені позивачем до суми податкового кредиту за грудень 2010 р.

Згідно з п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»від 08.10.2004 року №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи, державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження об'єктів оподаткування та іншими способами.

Крім того, доказів щодо наявності в контрагента ТОВ «Віктрейд ЛТД»відповідних основних фондів, а також устаткування та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності (поставка товару) позивачем до суду також надано не було, так само, як і не було надано доказів укладення контрагентом ТОВ «Віктрейд ЛТД»підрядних договорів з метою виконання зобовязань перед позивачем.

Також, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 89 450,00 грн., а також п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за IV квартал 2010 р. в сумі 177 083 грн.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 24.05.2011 р. № 0001232307/21164 та № 0001242307/21165, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 24.05.2011 р. № 0001232307/21164 та № 0001242307/21165, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 12.12.2011 р.