Постанова № 20263027, 30.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2011 року           10:24           № 2а-13093/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Маркетинг»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великим платниками податків

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТзОВ «Про Маркетинг»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що податковим органом безпідставно застосовано штрафні санкції за невчасну сплату податкового зобов’язання з ПДВ, оскільки п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

В поданих письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки, перевіркою встановлено факт невчасної сплати позивачем податкового зобов’язання, у зв’язку із чим було застосовано штрафні санкції. Зазначає про безпідставність покликання позивача на п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки штрафні санкції передбачені цим пунктом застосовуються виключно при обчисленні податкового зобов’язання.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 05.05.2011р. по 15.05.2011р. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено невиїзну позапланову перевірку ТзОВ «Про Маркетинг»своєчасності сплати податку на додану вартість, про що складено Акт №280/42-50/31955339 від 23.05.2011р.

Перевіркою встановлено, порушення п. 57.1 ст. 57, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, а саме факт невчасної сплати самостійно визначеного податкового зобов’язання.

За результати перевірки, на СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000064250 від 06.06.2011р., яким визначено ТзОВ «Про Маркетинг»штраф в розмірі 115771,50 грн.

ТзОВ «Про Маркетинг»оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте в задоволенні скарги відмовлено.

Згідно п. 203. ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що ТзОВ «Про Маркетинг» подано податкову декларацію з ПДВ №241459 від 20.01.2011р. на суму 1615 391 грн., на момент подачі існувала переплата 2218,55 грн., зобов’язання сплачено частково 1390000 грн., (платіжні доручення від 28.01.2011р. №288 на суму 290000 грн. та №283 на суму 1100000 грн.) граничний термін сплати податку на додану вартість по вказаних деклараціях - 28.01.2011р.

Згідно платіжного доручення №169 від 31.01.2011р. сплату податку на додану вартість в сумі 225 391,10 грн. було затримано на 3 дні в результаті чого виникла несвоєчасна сплата податку на додану вартість.

Також, ТзОВ «Про Маркетинг»подано податкову декларацію з ПДВ №9001482628 від 31.03.2011р., сума податку до сплати 1324 761 грн., переплата 2218,55 грн., сплачено частково 388 000 грн. (платіжні доручення від 30.03.2011р. №169 на суму 185 000 грн. та №986 на суму 203 009 грн.) залишок до сплати 936 761 грн., граничний термін сплати податку на додану вартість 30.03.2011р.

Згідно платіжного доручення №994 від 31.03.2011р. сплату ПДВ в сумі 430 000 грн. було затримано на 1 день. Згідно платіжного доручення №1018 від 01.04.2011р. сплату ПДВ в сумі 240 000 грн. було затримано на 2 дні. Згідно платіжного доручення №199 від 04.04.2011р. сплату податку в сумі 266 761 грн. було затримано на 5 днів.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно п. 109.1 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто неподання звітності можна трактувати як бездіяльність платників податків.

Відповідно до п. 113.3 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Як вбачається з Рішення Конституційного Суду України N1/99-рп від 9 лютого 1999 року, ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій. (згідно Інформаційного листа ВАСУ № 2198/11/13-11 від 24.11.2011р.).

Згідно п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Як зазначалось вище, перевірка проводилась у травні 2011р., порушення вчинено у січні 2011, відповідно податковим органом застосовано положення Податкового кодексу України, з чого вбачається, що штрафну санкцію застосовано до позивача за порушення податкового законодавства, яке відбулось у період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що штрафну санкцію застосовано до позивача без дотримання положень п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Судом не беруться до уваги покликання відповідача про те, що визначені п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції застосовуються виключно при обчисленні податкового зобов’язання з огляду на наступне.

В листі ДПА України N15022/6/10-1015/3288 від 18.08.2011р. зазначено, що Законом України N3609-VI від 07.07.2011р. "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (набрав чинність 06.08.2011) підрозділ 10 розділу XX Кодексу доповнено пунктом 11, відповідно до якого штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Зазначене правило застосовується незалежно від того, що в Перехідних положеннях Податкового кодексу України до 6 серпня 2011 року були відсутні приписи щодо порядку застосування передбачених Кодексом санкцій за правопорушення, вчинені до 1 січня 2011р.. (згідно Інформаційного листа ВАСУ № 2198/11/13-11 від 24.11.2011р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великим платниками податків №0000064250 від 06.06.2011р.

          3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь ТзОВ «Про Маркетинг»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної в строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                 Д.О. Баранов