Постанова № 20262876, 10.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 листопада 2011 року 10:30 № 2а-11153/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М. , за участю представників сторін:

від позивача: Стахова Юрія Васильовича

від відповідача: Яфонкіна Євгена Анатолійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»

до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

проскасування рішення від 04.07.2011 №0000452302, На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови розяснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2011 №0000452302.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва на підставі хибних висновків акту перевірки від 15.06.2011 №256-22-2-35200139 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс», прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2011 №0000452302, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 496949,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 15.06.2011 №256-22-2-35200139 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення від 04.07.2011 №0000452302. Так, представником державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва зазначено, що підставою для висновку про необґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»є висновок акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 16.05.2011 №519/23-10/3700 про здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам, у звязку з чим відповідачем вказано на нікчемність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»та товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»(код ЄДРПОУ 35200139) при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»(код ЄДРПОУ 37001806) за період з 01.01.2011 по 31.01.2011.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва складено акт перевірки від 15.06.2011 №256-22-2-35200139, яким зафіксовано факт порушення позивачем пункту 46.1 статті 46, пункту 54.1 статті 54, пункту 185.1 статті 185, пункту198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.5, пункту 201.6, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, та зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 496949,00 грн. за період з 01.01.2011 по 31.01.2011.

Висновки акту перевірки від 15.06.2011 №256-22-2-35200139 ґрунтуються на висновках акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 16.05.2011 №519/23-10/3700 про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс» (код ЄДРПОУ 37001806) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2010 по 31.03.2011 та поясненнях директора товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»Чернишова Юрія Анатолійоча, відібраних старшим оперуповноваженим головного відділу податкової міліції державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Мінко І.В.

Так, актом перевірки від 16.05.2011 №519/23-10/3700 встановлено відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів тощо для здійснення основного виду діяльності. Загальна чисельність працюючих на товаристві з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»складає 1 особа. В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

В ході перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»встановлено формування податкового кредиту підприємствами покупцями, за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»за період зі 01.01.2011 по 31.01.2011 в загальній сумі 496949,43 грн., податкові зобовязання якого не підтверджено у звязку з ненаданням (відсутністю) у товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»підтверджуючих документів щодо виникнення податкового зобовязання: головні книги, журнали ордери та картки рахунків №311 «Поточні рахунки у національній валюті»№361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», №64 «Розрахунки по податкам і платежам», №643 «Податкові зобовязання», №68 «Розрахунки по іншим операціям», №70 «Доходи від реалізації», податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, видаткові накладні тощо.

Крім того, згідно з поясненнями директора товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»- Черниша Юрія Анатолійовича, наданих ним старшому оперуповноваженому головного відділу податкової міліції державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Мінко І.В., Черниш Ю.А. ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності на товаристві з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»не має, жодних договорів не підписував, податкову звітність не підписував та не здавав, податкові накладні не виписував та не підписував, заяви щодо виготовлення печатки не подавав, свідоцтво платника не отримував, підприємство зареєстрував на прохання малознайомої особи за грошову винагороду, займатись веденням фінансово-господарської діяльності на меті не мав.

Із врахуванням інформації, викладеної в акті перевірки від 16.05.2011 №519/23-10/3700, зважаючи на факт відсутності (недекларування) обєкту оподаткування та податкових зобовязань з податку на додану вартість за січень 2011 року та безпідставність виписки податкових накладних контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест», державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва зроблено висновок про відсутність правових підстав для формування товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»податкового кредиту за операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»за січень 2011, які з вищенаведених обставин фактично не відбулися.

На підставі акту перевірки від 15.06.2011 №256-22-2-35200139 державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2011 року №0000452302, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 496949,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Таким чином, враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до увагу лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»та товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»укладено договір б/н, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»взяло на себе зобовязання поставити на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»товар, вказаний у заявці, що є додатком до вказаного договору.

Так, відповідно до частин третьої-четвертої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

За посиланням представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»предметом договору від 29.09.2010 є Ф-юніти електронні ваучери поповнення рахунків в Інтернет мережі. Разом з тим, відповідної заявки, яка містить відомості щодо предмету господарського договору, та яка є додатком до договору від 29.09.2010, представником позивача суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»виписано податкову накладну від 01.01.2011 №2 на загальну суму 2981696,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 496 949,43 грн. Вказану накладну підписано Черниш Ю.А..

На підтвердження реальності вказаної господарської операції товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»надано суду платіжне доручення від 15.02.2011 №1842, згідно з яким позивачем на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»перераховано кошти у сумі 2981696,60 грн.

Разом з тим, досліджуючи питання щодо достатності наданих позивачем документів на підтвердження реальності господарської операції, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 3.2 договору від 29.09.2010 товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест» зобовязувалось здійснити перевірку при прийнятті товару за кількістю та асортиментом, скласти та підписати відповідно документацію приймання-передачі. Згідно з пунктом 5.8 договору від 29.09.2010 представник покупця зобовязаний надати продавцю оригінал довіреності на отримання та приймання товару.

В той же час, товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»на підтвердження реального здійснення господарської операції не надано суду документації з приймання-передачі товару, складання якої є обовязком товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»як покупця товару згідно з умовами договору, а також довіреностей, виданих позивачем на отримання товару.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 02.09.2011 №11029733 основними видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»є організація перевезення вантажів, діяльність автомобільного вантажного транспорту, діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, транспортне оброблення вантажів.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Інвест»не зазначено у якій спосіб між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс», яке здійснює діяльність автомобільного вантажного транспорту, виникла домовленість щодо поставки Ф-юнітів електронних ваучерів поповнення рахунків в Інтернет мережі; не обґрунтовано наявність господарської мети та економічної доцільності при купівлі вказаного товару у субєкта господарювання, який згідно з відомостями державного реєстру займається іншими, відмінними від предмета договору 29.09.2010 видами діяльності.

Крім того, суд звертає увагу на наявність розбіжностей у даті податкової накладної, зазначеної у платіжному дорученні від 15.02.2011 №1842, а саме 01.02.2011, та даті податкової накладної, безпосередньо наданої позивачем 01.01.2011. Більш того, представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»не обґрунтовано економічну доцільність та можливість здійснення господарської операції безпосередньо у святковий день 01.01.2011.

Одночасно з викладеним, актом перевірки державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 16.05.2011 №519/23-10/3700 встановлено відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів тощо для здійснення основного виду діяльності.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»висновків, викладених в актах перевірки від 16.05.2011 №519/23-10/3700 та від 15.06.2011 №256-22-2-35200139 не спростовано.

У свою чергу, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Разом з тим, товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»не надано суду доказів подальшої реалізації товару, отриманого від товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс», не зазначено про наявність мети використання товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи викладене, а також розбіжності у реквізитах первинних документів, відсутність у повному обсязі обовязкових первинних документів, суд дійшов висновку про недоведеність з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, наявності господарської мети на вчинення відповідних господарських операцій та наявності звязку між фактом придбання товарів (послуг) та господарською діяльністю платника податку, у звязку з чим вказує на недоведеність з боку позивача реальності господарської операції, здійсненої між товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»та товариством з обмеженою відповідальністю ««Автопартнерс»на підставі договору від 29.09.2010.

Наявність необхідного обсягу спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції за відсутністю реального здійснення господарської операції не є достатньою для підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по вказаній операції.

Одночасно з викладеним, згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації Українивід 30.05.1997 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Податкова накладна від 01.01.2011 №2, що виписана товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс» в якості підпису уповноваженої особи містить підпис Черниш Ю.А.

Разом з тим, згідно з поясненнями директора товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»- Черниша Юрія Анатолійовича, наданих ним старшому оперуповноваженому головного відділу податкової міліції державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Мінко І.В., Черниш Ю.А. ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності на товаристві з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс»не має, жодних договорів не підписував, податкову звітність не підписував та не здавав, податкові накладні не виписував та не підписував, заяви щодо виготовлення печатки не подавав, свідоцтво платника не отримував, підприємство зареєстрував на прохання малознайомої особи за грошову винагороду, займатись веденням фінансово-господарської діяльності на меті не мав.

Державною податковою інспекцією на обгрутування своєї правової позиції також надано суду копію постанови Оболонського районного суду міста Києві від 18.03.2011, якою підтверджено зазначені обставини.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність наданої позивачем податкової накладної від 01.01.2011 №2 вимогам, встановленим наказом Державної податкової адміністрації Українивід 30.05.1997 №165 до податкових накладних, у звязку з чим вказує на непідтвердженості первинними документами правомірності віднесення товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс».

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс», зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарської операції з вказаним контрагентам з огляду на їх безтоварність з урахуванням відсутності волевиявлення посадових осіб контрагента на здійснення господарської діяльності, відсутності виробничих та інших потужностей на виконання взятих на себе господарських зобовязань тощо, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 15.06.2011 №256-22-2-35200139, та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення від 04.07.2011 №0000452302.

За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 15.11.2011