Постанова № 20262820, 07.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 грудня 2011 року 13:55 № 2а-15333/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

провизнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2011 р. № 0003921740 та № 0003931740

за участю представників сторін:

представник позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3;

представник відповідача Пильгун О.О.;

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

26 жовтня 2011 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень 29.07.2011 р. № 0003921740 та № 0003931740 (далі - ППР № 0003921740, № 0003931740).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-15333/11/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2011 року закінчено підготовче провадження у справі № 2а-1533311/2670 та призначено справу до судового розгляду.

16 листопада 2011 року в судовому засіданні оголошувалася перерва в звязку з витребуванням у державної податкової інспекції у м. Чернігові податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого), і сум утриманого з них податку, які подавалися ТОВ «Ріалпром»(код ЄДРПОУ 35385717).

30 листопада 2011 року в судовому засіданні оголошувалася перерва в звязку з витребуванням від сторін додаткових доказів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ППР № 0003921740 ДПІ у Святошинському р-ні м.Києва згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та відповідно до абз. 1 п. 123.1 п. 123 ПК України за порушення ст. 13 розд. IV Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 р. № 13-92 (далі Декрет № 13-92), пп. «а»п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі Закон № 889-IV) ФОП ОСОБА_1 визначено суму грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 355 903,53 грн. (в тому числі за основним платежем 355 903,53 грн.).

Відповідно до ППР № 0003931740 ДПІ у Святошинському р-ні м.Києва згідно ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95-ВР (далі Указ № 436/95-ВР) за порушення пп. 2.2, 2.6 п. 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 р. № 637 (далі Положення № 637) ФОП ОСОБА_1 нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16654 935,00 грн.

Зазначені ППР прийняті на підставі акта від 13.07.2011 р. № 1249/17-40/НОМЕР_3 «Про результати перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, АДРЕСА_1, за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р.»(далі Акт № 1249/17-40/НОМЕР_3).

В акті № 1249/17-40/НОМЕР_3 відповідачем встановлено, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки працівником ДПІ у Святошинському р-ні м.Києва встановлено наступне: перевищення ФОП ОСОБА_1 обсягу виручки, який встановлений спеціальним законодавством (ст. 1 Указу Президента України «Про прощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 28.06.1999 р. № 746/99) на 3162786,96 грн. за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.; неподання підприємцем до податкової інспекції декларації про доходи за IV-ий квартал 2010 року та за І-ий квартал 2011 року, і відповідно не декларування доходів в розмірі 3162786,96 грн. та 800,00 грн. за такі податкові періоди; заниження оподатковуваного доходу за 2010 рік І-ий квартал 2011 року на загальну суму 2372690,20 грн., в тому числі за 2010 рік на 2372090,22 грн., та за І-ий квартал 2011 року на 600,00 грн., що призвело до заниження зобовязань по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 355903,53 грн., в тому числі за 2010 рік на 355813,53 грн. і за І-ий квартал 2011 року на 90,00 грн.; неоприбуткування готівкових коштів в розмір 3330987,00 грн.

Висновки акта № 1249/17-40/НОМЕР_3 ґрунтуються на припущенні відповідача, що позивач оподаткування одержаних доходів від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.04.2009 р. по 31.03.2011 р. здійснював на спрощеній системі оподаткування, а за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. на загальній системі оподаткування. Протягом періоду перебування на спрощеній системі оподаткування ФОП ОСОБА_1 здійснював такий вид господарської діяльності як посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами (спортивні товари та інвентар) (КВЕД 51.18.0).

Фактично підставою для складання акту відповідачем стала інформація про те, що контрагент позивача ТОВ «Ріалпром»відобразив у звітності показники щодо витрат по взаємовідносинах з позивачем, які не збігались із показниками, відображеними у звітності позивачем. Разом з тим, при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховано низку суттєвих обставин.

Так, судом встановлено, що розбіжність у показників у звітності у контрагентів відбулась в наслідок помилки, допущеної ТОВ «Ріалпром». Проте дана помилка була усунута шляхом подання уточнюючих розрахунків.

Судом встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідачеві було відомо про факт виправлення помилки та наявність уточнюючих розрахунків, поданих у встановленому порядку.

Так, у матеріалах справи наявний листа ТОВ «Ріалпром»від 14.07.2011 р. № 15, що надійшов до ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва, в якому відповідача повідомляли про допущення посадовими особами підприємства механічних помилок по контрагенту ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_3) при заповненні податкових розрахунків за формою № 1-ДФ за ІІІ IV-ий квартали 2010 року. З тексту вказаного листа від14.07.2011 р. вбачається, що в графі 3 «сума виплаченого доходу»помилково була занесена сума графи 3а «сума нарахованого доходу». Фактично сума виплаченого доходу ФОП ОСОБА_1 складає 327000,00 грн., з них за І-ий квартал 2010 р. 0,00 грн., за ІІ-ий квартал 2010 р. 0,00 грн., за ІІІ-ій квартал 2010 р. 0,00 грн., за IV-ий квартал 2010 р. 327000,00 грн. Усі операції повязані з розрахунками з постачальником ФОП ОСОБА_1 проводились з використанням розрахункового рахунку в банківській установ, готівкових розрахунків за весь період взаємовідносин не було. З метою виправлення допущених помилок ТОВ «Ріалпром»15.07.2011 р. були подані відповідні уточнюючі розрахунки до податкових розрахунків за формою № 1-ДФ за ІІІ-IV-ий кв. 2010 року.

Судом встановлено, що за період 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.04.2009 р. по 31.03.2011 р. підприємцем подавалися до ДПІ у Святошинському р-ні м.Києва звіти субєкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку з показниками ведення підприємницької діяльності. Декларації про одержані доходи подавалися підприємцем до податкової інспекції відповідно до вимог пп. «в»п. 19.1 ст. 19 Закону № 889-IV.

Судом встановлено, що відповідач дійшов помилкового висновку про отримання позивачем виручки, як не відображена у звітності. Разом з тим, даний висновок відповідача не підтверджено наявними у справі доказами.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що позивач від здійснення ним підприємницької діяльності в 2010 році на його банківський рахунок отримав виручку в розмірі 331800 грн., що була відображена ним у відповідній книзі обліку доходів та витрат № 1327.

Висновок відповідача про те, що інформація щодо надходжень коштів на рахунок позивача свідчить, про порушення ним норм ст. 13 розд. IV Декрету № 13-92, пп. «а»п. 19.1 ст. 19 Закону № 889-IV, пп. 2.2, 2.6 п. 2 Положення № 637.

Позивач не погодився з висновками Акта № 1249/17-40/НОМЕР_3 та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, мотивуючи свої позовні вимоги наступним чином: товар раніше поставлений на адресу контрагента ТОВ «Ріалпром»на загальну суму 6154383,48 грн. було повернуто останнім до позивача. Як наслідок, ТОВ «Ріалпром»сплатив ФОП ОСОБА_1 за фактично отриманий товар лише 327000,00 грн., що підтверджується банківською випискою; посадовими особами ТОВ «Ріалпром»в липні 2011 року самостійно було виявлено помилки у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ за ІІІ IV квартали 2010 року (далі податкові розрахунки за формою № 1-ДФ за ІІІ IV кв. 2010 року) подані відповідні уточнюючі розрахунки до таких розрахунків до ДПІ у м. Чернігові.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами, виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України); Податкового кодексу України (далі ПК України); Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі Закон № 889-IV); Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 р. № 13-92 (далі Декрет № 13-92), Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. № 727/98 (далі Указ № 727/98), Постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 р. № 637 (далі Положення № 637).

З матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2010 року між позивачем (Продавець) та ТОВ «Ріалпром»(Покупець) був укладений договір щодо купівлі-продажу № 018, відповідно до якого Продавець зобовязується постановити та передати у власність (продати) Покупцю товар згідно накладних у відповідності до отриманих замовлень Покупця, а Покупець зобовязується здійснити оплату за такий товар та приймати його на умовах даного Договору (придбати) (п. 1.1 Договору № 018).

Купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі цього Договору та накладних, згідно замовлення Покупця. Загальна вартість даного Договору становить суму всіх накладних на відпуск товару Покупцю (п. 1.2, 1.3 Договору № 018).

Ціна товару погоджується сторонами та зазначається в накладних, які є невідємною часиною цього Договору (п. 5 Договору № 018).

Пунктом 6 Договору № 018 передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем в строки і порядку передбачені окремою домовленістю з Продавцем. Оплата за отриманий товар здійснюється Покупцем за умови отримання від Продавця належно оформлених у встановленому чинним законодавством порядку накладної, податкової накладної, документа, що підтверджує якість товару (якщо він необхідний для даного товару). Днем здійснення платежу, а, отже днем виконання свого платіжного зобовязання Покупцем, вважається день, в який сума, що підлягає оплаті, надходить на банківський рахунок Продавця.

Згідно додаткової угоди № 1 від 24.03.2010 р. до Договору № 018 сторони домовилися про те, що Покупець має право відмовитися від прийнятого, але ще не оплаченого товару за умови, що товар, який буде повернуто Продавцю не має пошкоджень та перебуває у належному стані. Документальне оформлення повернення товару сторони здійснюють у відповідності до вимог чинного законодавства.

На виконання умов Договору № 018 та відповідно до видаткових накладних від 01.08.2010 р., 08.06.2010 р., 01.09.2010 р., 21.09.2010 р., 30.09.2010 р., 01.10.2010 р., 08.10.2010 р., 01.11.2010 р., 29.11.2010 р., 30.11.2010 р., 01.12.2010 р. та від 03.12.2010 р. і прибуткової накладної від 24.03.2011 р. позивачем було поставлено, а ТОВ «Ріалпром»прийнято товар на загальну суму 6481383,48 грн.

Проте, судом встановлено, що даний товар не був оплачений позивачеві товариством з обмеженою відповідальністю «Ріалпром». Доказів такої оплати не надано і відповідачем на вимогу суду.

Разом з тим, в подальшому у відповідності до додаткової угоди № 1 від 24.03.2010 р., та згідно видаткових накладних постачальнику (повернення) від 25.03.2011 р., 26.03.2011 р., 28.03.2011 р., 29.03.2011 р. 30.03.2011 р., 31.03.2011 р. ТОВ «Ріалпром»повернув ФОП ОСОБА_1 раніше поставлений товар на загальну суму 6154383,48 грн., Факт повернення товару позивачу відповідачем не заперечується та підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Судом встановлено, що загалом ТОВ «Ріалпром»сплатив підприємцю за фактично отриманий товар 327000,00 грн., що підтверджується випискою ПАТ «КБ «Актив-банк»по розрахунковому рахунку № 26002301138 станом на 30.12.2010 року.

Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону № 889-IV оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством із цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Таким спеціальним нормативно-правовим актом, зокрема, є Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. № 727/98 (із змінами та доповненнями).

Положеннями статті 1 зазначеного Указу передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених Указом № 727/98 вимог.

При цьому єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог Указу № 727/98, зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Водночас порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 Указу № 727/98, в тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку.

Приписами статті 6 Указу № 727/98 визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку.

Відповідно до статті 2 цього Указу № 727/98 фізична особа, зареєстрована як платник єдиного податку, сплачує такий податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації платника, залежно від виду його діяльності. При цьому, лише за умов додержання приписів зазначеного Указу № 727/98, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Зважаючи на викладене, несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним Указом № 727/98.

Статтею 5 Указу № 727/98 визначено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Згідно частини 4 статті 1 Указом № 727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до наявних у справі доказів, обсяг виручки ФОП ОСОБА_1 від реалізації товарів за ІV-ий квартал 2010 року становив 327 000,00 грн., відтак факт перевищення законодавчо встановленого обсягу виручки від реалізації товарів (надання послуг) в розмірі 500 тис. грн. відсутній, і як наслідок, підстав для переходу на загальну систему оподаткування у позивача не виникало.

Крім цього, суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність розбіжностей щодо обсягів отриманої підприємцем виручки за ІV-ий квартал 2010 року між даними позивача та відомостями з центральної бази даних ДПА України про суми виплачених доходів (наростаючим підсумком), які покладені в основу Акта № 1249/17-40/НОМЕР_3, оскільки ФОП ОСОБА_1 не може нести відповідальність за правильність дотримання його контрагентом порядку складання податкової звітності, зокрема, за своєчасне внесення контрагентом відповідних корегувань до податкових розрахунків за формою № 1-ДФ, тим більше що про виправлені помилки відповідачеві стало відомо до винесення оскаржуваного рішення.

Крім цього, суд також не погоджується з висновками Акта № 1249/17-40/НОМЕР_3 щодо порушення позивачем вимог пп. 2.2, 2.6 п. 2 Положення № 637 в звязку з не оприбуткуванням суми коштів нібито готівки в розмірі 3330987,00 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Під «оприбуткуванням готівки» згідно пункту 1.2 глави 1 Положення № 637 розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Враховуючи те, що матеріалами справи факт надходження до каси ФОП ОСОБА_1 готівкових коштів на суму 3330987,00 грн. не підтверджується жодним доказом, а ґрунтується виключно на припущеннях відповідача, то відповідно відсутнє порушення з боку позивача норм Положення № 637.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем необґрунтовано та на підставі помилкових висновків, не підтверджених документально.

Зокрема, судом встановлено, що позивач перебував на спрощеній системі оподаткування; визначений законодавством ліміт виручки не перевищив; контрагентом позивача, допущена у звітності помилка, була виправлена у встановленому порядку, про що було відомо відповідачеві; позивачем доведено належними доказами факт повернення товару; відсутні докази щодо отримання позивачем готівкової виручки за повернутий товар щодо вищеописаних операцій тощо.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що висновки Акта № 1249/17-40/НОМЕР_3 про порушення позивачем норм Закону № 889-IV, Декрету № 13-92 та Положення № 637 є помилковими, а відтак у відповідача були відсутні підстави для визначення відповідачем сум грошового зобов'язання позивачеві з податку з доходів фізичних осіб та нарахування штрафних (фінансових) санкцій, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятих ним ППР № 0003921740 та № 0003931740.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 29.07.2011 р. № 0003921740 та № 0003931740.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_5 за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.12.2011 р.