Постанова № 20262792, 16.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2011 року № 2а-14792/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О. у порядку письмового провадження розглянув та вирішив адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до відповідачаДочірнього підприємства "Прогрессо-Італія Плюс" спільного

українсько-італійського підприємтва "Прогрессо-Італія"

про стягнення заборгованості в розмірі 1 407,01 грн. Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути податкову заборгованість у розмірі 1407,01 грн.

Водночас просив поновити строк звернення до суду із цим адміністративним позовом, однак суд дійшов висновку, що позивачем дотримано строк звернення до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача виникла заборгованість з земельного податку, що разом складає 1407,01 грн., чим порушено вимоги Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

У звязку з не прибуттям в судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про розгляд справи, та відсутністю потреби заслухати в судовому засіданні свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 КАС України, в судовому засіданні 08 грудня 2011 року суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Ознайомившись з матеріалами справи, Окружний адміністративний суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Прогрессо - Італія Плюс" зареєстроване Дніпровською районною в м.Києві державною адміністрацією 31жовтня 1997 року.

Як платник податків відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м.Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками ДПІ у Дніпровському районі м.Києва 18 лютого 2009 року проведена перевірку на предмет своєчасності сплати платежів до бюджету, за результатами якої складено акт № 1330-15/15290772, яким встановлено, що відповідачем порушено вимоги частини 1 розділу 6 статті 17 Закону України "Про плату за землю" та підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (далі - Закон), а саме відповідачем несвоєчасно подано до установи банку платіжні доручення. На підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону винесено податкове повідомлення рішення форми "Ш" від 24 лютого 2009 року №0002731540/0, яким донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 0,26грн.

28 квітня 2011 року позивачем проведена невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності подання податкової звітності. За результатами перевірки складено акт №2190-15/25290772, яким встановлено, що відповідачем порушено вимоги підпункту 4.1.4 пункту 4 статті 4 Закону та пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України від, а саме відповідачем не подано податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік. На підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону та абз.2 пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України 23 травня 2011року винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0003111540 яким донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 170,00грн.

Крім того, 28 квітня 2011року позивачем проведена невиїзна документальна перевірка на предмет своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт №2191-15/25290772, яким встановлено, що відповідачем порушено вимоги частини 1 статті 14 розділу 6 Закону України "Про плату за землю", а саме не подано податкову декларацію з плати за землю за 2009 та 2010 роки. На підставі абз.1 пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 19 травня 2011 року № 0001401540, яким донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 340,00грн.

Також відповідачем в 2008 році подана податкова Декларація з самостійно визначеним зобов'язанням, а саме декларація з земельного податку від 28 січня 2008 року № 1091 з самостійно визначеним зобов'язанням на суму 896,75грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені, а тому є узгодженими.

З метою погашення заборгованості та на виконання покладених Законом повноважень ДПІ у Дніпровському районі м.Києва предявлено першу податкову вимогу форми "Ю1" від 08 грудня 2008 року № 1/2911 та другу податкову вимогу форми "Ю2" від 13 лютого 2009 року № 2/485, які вручені повноваженій особі відповідача.

Отже, як вбачається з облікових карток платника податків та податкових повідомлень-рішень відповідач має заборгованість у розмірі 1407,01 грн.

На дату подання позовної заяви дана заборгованість до Державного бюджету за виявлене правопорушення відповідачем не сплачена.

Доказів оскарження податкових вимог у судовому порядку та їх скасування суду не надано.

Вирішуючи цю справу суд виходить із такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли, як до так і після набрання чинності Податковим кодексом України, тому при вирішенні цієї справи застосовуються положення Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон), а також Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (підпункт 4.1.1 пункту 4.1. статті 4 Закону).

Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період (підпункт 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону).

Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1 цієї статті передбачено, що платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Відповідно до статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У відповідності до пункту 5.1. статті 5 Закону податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у десятиденний термін, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 6.2.4. Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Таким чином, відповідно до положень законодавства узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків і може бути примусово стягнена за рахунок активів платника в судовому порядку.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивачасубєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Прогрессо-Італія Плюс" спільного української-італійського підприємства "Прогресо-Італія" до Державного бюджету (УДК у Дніпровському районі м.Києва, ідентифікаційний код 24258039, банк одержувач ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) заборгованість у розмірі 1407,01 грн. (одна тисяча чотириста сім грн. 01 коп.) за рахунок активів боржника.

Постанова набирає законної сили у порядку і строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.

Суддя О.О. Власенкова