Постанова № 20262344, 26.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 жовтня 2011 року № 2а-13147/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва

провизнання протиправним та скасування рішення № 0000110700 від 21.04.2011 року

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс», звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 21.04.2011 р. №0000110700.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем протиправно, оскільки податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року заповнена відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач до суду не зявився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли заперечення від Відповідача та надано додаткові документи.

Для зясування всіх обставин справи, судом було витребувано у Відповідача копії податкових декларацій.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Транс»зареєстроване Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа від 23.05.2007 р. та взяте на облік Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва.

ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Транс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ в наступних податкових періодах: за період червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період травень 2010 р., за період серпень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період липень 2010 року, за період жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось в період вересень 2010 року, за період листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПД, що декларувалось в період жовтень 2010 року, за результатами якої складено акт від 08.04.2011 року № 2704/07-020\35140211.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами», оскільки платником податку несвоєчасно подано податкову декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 рік.

ДПІ у Деснянському районі м. Києва 21.04.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000110700, яким позивачу були нараховані штрафні санкції у розмірі 170 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно з п.п 4.1.2 п.4.1 ст.4 вказаного Закону, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути невизнана таким контролюючим органом як податкова декларація, як що в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав не прийняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу, оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Так, листом від 22.11.2011 року, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва повідомила позивача про невизнання податкової звітності з податку на додану вартість та запропоновано Позивачу подати декларацію за жовтень 2010 р. належним чином оформлену.

Позивачем 31.12.2010 р. подано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 р. з виправленими помилками, вказаними в листі та оформлену належним чином, з дотриманням вимог.

Згідно вимог п.п. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами», у разі, коли платник податків не подає розрахунок у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Суд не може оцінити правомірність невизнання відповідачем податкової декларації за жовтень 2010 року, оскільки на момент розгляду справи позивач не оскаржив дії ДПІ у Деснянському районі м. Києва, не звернувся з відповідним адміністративним позовом про визнання декларації, яка є неприйнятою (за жовтень 2010 року).

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук