Рішення № 20262176, 06.10.2011, Берестовський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Червоногвардійський районний суд м. Макіївки)

06.10.2011                    

Справа №-2-138\11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

6 жовтня 2011 року. Суд Червоногвард1йського району міста Макіївки

у складі:

Головуючого:           судді                    Кононихіної Н. Ю.

При секретарі:                               Бондаренко Ю. Е.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в Місті Макіївці          

Цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційного банку

«ПриватБанк» «про визнання неправомірними та незаконними дій ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ,

                                                            встановив :

В провадженні Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області знаходиться цивільна справа № 2-138/11 за позовом ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(надалі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») про визнання неправомірними та незаконними дій ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Із матеріалів позову вбачається , що відповідно до укладеного договору № DN81АR02000033 від 20.12.2007 року ОСОБА_1 .20.12.2007 року отримав кредит у розмірі 72182.16 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.12.2014 року.

На підставі пункту 1.1. даного договору банк зобов'язується надати «Позичальникові» кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу або шляхом перерахування на рахунок, зазначений у пукте 7.1 даного договору.

Починаючи з 20.12.2007 року Позивач почав провадити щомісячні виплати по кредиту в розміру 1130,00 гривень.

На початку серпня 2009 року позивач при черговім відвідуванні банку усно від працівника банку довідався про підвищення щомісячного платежу по кредиту до 1430.00 гривень, починаючи з лютого 2009 року, тобто фактично через шість місяців після однобічного підвищення банком щомісячних платежів.

З 01.01.2010 року Позивач почав провадити щомісячні платежі по кредиту в розміру 1430,00 гривень.

29.08.2010 року позивачем був отриманий лист від Відповідача з вимогою погасити виниклу заборгованість перед ним у розмірі 7278,97

09.09.2010 року позивач письмово звернувся до Відповідача із проханням роз'яснити підстави виникнення в мене заборгованості й запропонував банку списати прострочену заборгованість як безпідставно нараховану. Відповідь із банку не надходив на ім'я позивача .

23.09.2010 року позивач відвідав відділення «Приватбанк»по вулиці Артема в місті Донецьку, де співробітником банка було запропоновано звертатися до суду.

Таким чином, обов'язки за договором зі своєї сторони позивач виконав у повному обсязі.

На підставі пункту 2.3.1. даного договору банк має право в однобічному порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом. При цьому банк зобов'язується направляти Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7(семи) календарних днів з дати набрання чинності зміненої процентної ставки.

Дане письмове повідомлення Позичальником не було отримано по теперішній час.

Крім того, банк не надав доказів відправлення письмового повідомлення й також не надав доказів одержання Позичальником даного письмового повідомлення.

Згідно із загальними умовами виконання зобов'язання, зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогам законодавства, (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 13 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», належна якість товару, роботи або послуги –властивість продукції, яка відповідає вимогам, установленим для цієї категорії продукції в нормативно-правових актах і нормативних документах, і умовам договору зі споживачем.

За станом на 05 жовтня 2010 року Відповідач у порушення вимог закону й Договору не виконав узяті на себе за договором зобов'язання, а саме, виставив позивачеві до оплати 7278,97гр. заборгованість, що як виникла, чим порушив його споживчі права.

          Тому Позивач прохав ,визнати дії Банку незаконними ,а саме - визнати рішення Банку про підвищення кредитної ставки незаконним та скасувати збільшення кредитної ставки відносно Позивача за даним кредитним договором , зобов*язати Відповідача проводити розрахунки за кредитним договором згідно попередньої кредитної ставки у розмірі 9,6 % на рік .

          У судовому засіданні Позивач підтримав заявлені вимоги .

          У судовому засіданні предствник Позивача підтримав заявлені вимоги .

          У судовому засіданні представник Відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» позов не визнав та пояснив , що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Позивачем укладено кредитний договір № DN81АR02000033 від 20.12.2007 р..

Відповідно до укладеного договору, Позивач отримав кредитні кошти на купівлю автомобіля, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,6% на рік на суму залишку заборгованості за Кредитом.

При укладенні договору, було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгодженні сторонами так і прийняті ними ,як обов'язкові умови договору.

Відповідно до ч.І ст.212, ч.2 ст.632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, згідно яких банк має право в односторонньому порядку підвищувати розмір процентної ставки. Позивач, зі свого боку погодився з такими умовами договору, підписавши кредитний договір особисто.

Надаючи грошові кошти Позивачеві, банком було задоволено потреби Позивача, надавши йому в користування грошові кошти, при цьому передбачивши порядок та умови при яких можлива зміна відсоткової ставки за кредитом.

Зміни умов договору в частині відсоткової ставки були закладені ще спочатку, тобто позивач, до підписання кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами.

Банк свідомо включив до кредитного договору п.2.3.1. , який передбачає право в односторонньому порядку змінювати умови договору та підвищувати відсоткову ставку, цілком зрозуміло, що без включення цього пункту до кредитного договору банк ні в якому разі не надав би кредитні кошти позивачеві.

Під час укладення кредитного договору позивач дав свою згоду на те, що банк має право збільшувати розмір відсоткової ставки за кредитом. Відповідно до суті взаємовідносин банку та позивача при підвищенні відсоткової ставки по кредиту ця згода є вичерпним обсягом волевиявлення позивача (передбаченого законодавством зовнішнього вияву волі дієздатного суб'єкта права, який тягне за собою юридичні наслідки) необхідним для вчинення згодом цього правочину банком. Ні договором між

сторонами, ні законодавством, не вимагається, щоб банк при збільшенні розміру відсоткової ставки по кредиту приймав до уваги думку позивача.

Відповідно до п.2.3.1 укладеного з позивачем договору № DN81АR02000033 від 20.12.2007 р. банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування Кредитом у випадку: - при зміні кон'юнктури ринку грошового ресурсу в Україні, а саме: зміна курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або середньозваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті

(по статистиці НБУ).

З огляду на вищезазначений пункт договору, на зміну розміру відсоткової ставки кредиту можуть впливати декілька чинників. При настанні одного з них (або декількох одразу) банк має право змінити ставку.

          Банк сповіщав Позивача про зміну кредитної ставки , тому у задоволенні позову слад відмовити .

          Суд, вислухавши сторони , вивчивши матеріали справи , вважає , що позов не підлягає задоволенню з таких підстав :

між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Позивачем укладено кредитний договір № DN81АR02000033 від 20.12.2007 р..

Відповідно до укладеного договору, Позивач отримав кредитні кошти на купівлю автомобіля, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,6% на рік на суму залишку заборгованості за Кредитом.

При укладенні договору, було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгодженні сторонами так і прийняті ними ,як обов'язкові умови договору.

Відповідно до ч.І ст.212, ч.2 ст.632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, згідно яких банк має право в односторонньому порядку підвищувати розмір процентної ставки. Позивач, зі свого боку погодився з такими умовами договору, підписавши кредитний договір особисто.

Надаючи грошові кошти Позивачеві, банком було задоволено потреби Позивача, надавши йому в користування грошові кошти, при цьому передбачивши порядок та умови при яких можлива зміна відсоткової ставки за кредитом.

Зміни умов договору в частині відсоткової ставки були закладені ще спочатку, тобто позивач, до підписання кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами.

Банк свідомо включив до кредитного договору п.2.3.1. , який передбачає право в односторонньому порядку змінювати умови договору та підвищувати відсоткову ставку, цілком зрозуміло, що без включення цього пункту до кредитного договору банк ні в якому разі не надав би кредитні кошти позивачеві.

Під час укладення кредитного договору позивач дав свою згоду на те, що банк має право збільшувати розмір відсоткової ставки за кредитом. Відповідно до суті взаємовідносин банку та позивача при підвищенні відсоткової ставки по кредиту ця згода є вичерпним обсягом волевиявлення позивача (передбаченого законодавством зовнішнього вияву волі дієздатного суб'єкта права, який тягне за собою юридичні наслідки) необхідним для вчинення згодом цього правочину банком. Ні договором між

сторонами, ні законодавством, не вимагається, щоб банк при збільшенні розміру відсоткової ставки по кредиту приймав до уваги думку позивача.

Відповідно до п.2.3.1 укладеного з позивачем договору № DN81АR02000033 від 20.12.2007 р. банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування Кредитом у випадку: - при зміні кон'юнктури ринку грошового ресурсу в Україні, а саме: зміна курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або середньозваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті

(по статистиці НБУ).

З огляду на вищезазначений пункт договору, на зміну розміру відсоткової ставки кредиту можуть впливати декілька чинників. При настанні одного з них (або декількох одразу) банк має право змінити ставку.

У зв"язку із значним подорожанням грошових ресурсів на світовому та українському фінансових ринках та підвищенням рівня облікової ставки Національного Банку України з 8 до 12 відсотків.

Зміна облікової ставки НБУ.

Розмір облікової ставки НБУ станом на 01.06.07р. - 8% (Лист НБУ від 17.05.2007 р. № 14-011/1150-5118)

Розмір облікової ставки НБУ станом на 10.10.08р. - 12% (Постанова НБУ від 21.04.2008 р. № 107),

кількість пунктів, на які збільшилась облікова ставка НБУ —4 пунктів.

З 30.04.2008 р. змінилася облікова ставка НБУ, що підтверджується Постановою Правління Національного банку України № 107 від 21.04.2008 р. "Про регулювання грошово-кредитного ринку". Згідно з цією постановою облікова ставка з 30.04.2008 р. встановлюється в розмірі 12% річних. Отже, внаслідок зміни облікової ставки Національного банку України, у банка виникло право збільшити відсоткову ставку по кредиту. Приймаючи до уваги, що з 30.04.2008 р. банком не було змінено процентну

ставку, - право на Ті підвищення залишається за банком.

Відповідно до ст.47 Закону України " Про банки і банківську діяльність" комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

З моменту укладення договору, Позивач виконував всі його умови. Таким чином, прийняв на себе всі зобов'язання та виконуючи їх, Позивачем визнано всі умови договору, так як ніяких вимог до банку чи яких не будь пропозицій змінити умови договору в будь- якій частині не надходило.

Отже, листом від 06.01.2009 року на адресу Позивача було направлено повідомлення про збільшення відсоткової ставки за вищезазначеним договором, а саме 9,6 % на 21 % річних, починаючи з 01.02.2009р. , а в разі незгоди позивача з такими змінами умов договору було запропоновано погашення заборгованості за кредитом договором в повному обсязі за старою процентною ставкою до 20.01.2009р., тобто за ставкою 9,6% (лист-повідомлення додається до матеріалів справи, також підтверджується реєстром № 412).Обставинами, які відбулися за час дії кредитних договорів (зміна кон'юнктури ринку

грошових ресурсів в Україні), належним чином підтверджені і є підставами для підвищення процентних ставок за діючими кредитними договорами, є наступні події: - зміна середньозваженої ставки по кредитам банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ).

Лист про підвищення процентних ставок направлено 06 січня 2009 року на виконання наказу Банку від 05.01.2009р. №КТ-БТ-СП-2009-1/1 "Про зміну процентної ставки по діючим кредитам бізнесу Іпотечне кредитування, Авто в кредит, Мікрокредитування - виданих у гривні.".

Розмір середньозважених ставок по кредитам банків України у відповідній валюті отримуємо з офіційного інтернет сайту Статистичного бюлетеню НБУ (електронне видання) , який містить основні соціально- економічні показники, показники грошово-кредитної політики Національного банку України, дані з грошово-кредитної статистики, підготовлені відповідно до міжнародних стандартів та з урахуванням стандартів Європейської системи центральних банків, а також дані про фінансові ринки, обмінні курси та окремі дані про інші депозитні корпорації (банки).

Середньозважена ставка по кредитам станом на 20.12.07р. - складала 14,8 %

          Середньозважена ставка по кредитам станом на 05.01.09р. - складає 29%

          Кількість пунктів, на які збільшилась середньозважена ставка —14,2 пунктів.

Таким чином отримуємо належне обґрунтування підвищення розміру процентної ставки за користування кредитом з 9,6% річних до 21% річних.

Дані підрахунки наведені по одному з чинників, які впливають на підвищення відсоткової ставки згідно договору - "середньозважена ставка по кредитам". Тобто стає очевидним, що при підрахунку шших чинників, наприклад, "зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10%" - відсоткова ставка могла бути збільшена і більш як на ЗО %.

Також пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правліїшя Національного банку України від 10.05.2005 № 168 (далі - Правила) встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсш банку.

При цьому зміїна процентних ставок за кредитом відбувалися не в наслідок волевиявлення однієї із сторін, а через збільшення облікової ставки НБУ, зміну курсу долара США до гривні та зміїну середньозваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті (по статистиці НБУ).

Отже ініціювання банком підвищення процентних ставок за кредитами відбулося у відповідності до вимог ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачш" та Правил, а саме у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змилюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитор письмово протягом семи календарних днш з дати її зміни. Що саме і було зроблено з боку ПриватБанку, але раніїїіе ніж передбачено Договором. Що свідчить про піклування про клієнтів з боку ПриватБанку, з метою надання їм більшого часу на розгляд запропонованих умов та прийняття зваженого рішення. Звертаємо особливу увагу суду, на те що Позивач свідомо не скористався запропонованими відповідачем пільговими умовами, і не зважаючи на

обґрунтованість зміни відсоткової ставки подав позов до суду, враховуючи лише власні інтереси та не зважаючи на негативний вплив всесвітньої економічної кризи на світову економіку та на банківську систему в Україні зокрема.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного, банківського законодавства та Правил.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України „Про банки та банківську діяльність" банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. По закону, який діяв на момент укладення договору, дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору,

якщо це було передбачено умовами самого договору (ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність" комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Відповідно до ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 5 ЦК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цивільна відповідальність - майнова відповідальність громадян чи організацій, що виникає в разі неправомірних дій, невиконання договірних зобов'язань, заподіяння особистої чи майнової шкоди. Разом з тим Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" від 12 грудня 2008 року № 661-УІ (надалі - Закон 661-УІ) регулює питання не відповідальності осіб, а правовідносини, пов'язані з платою за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Тому Закон 661-УІ, в частині внесення змін до ЦК Україну (ст. 1056-1) не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом.

Оскільки право банку збільшити процентну ставку шляхом надсилання відповідного повідомлення було реалізовано до набрання чинності Закону України №661-УІ від 12.12.2008р. банк діяв відповідно до умов укладеного з Позивачем договору та в рамках чинного законодавства України.

Отже, зупинивши свій вибір на ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», позивач погодився на умови надання кредиту як такі, що його влаштовували. Банк не примушував, не нав'язував своїх послуг позивачеві та не вимагав укладення договору. Це булла ініціатива особисто позивача.

За викладених обставин в діях ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не має фактів необгрунтованого підвищення процентної ставки за кредитом та відсутні будь які підстави для визнання недійсним як правочину так і п. 2.3.1 кредитного договору, так як відповідач діяв згідно з умовами договору та чинного законодавства України.

          Крім того , у судовому засіданні встановлено та сторони підтвердили у судовому засіданні , що Позивач ,виконуючи умови договору , з 1.1.10 року сплачував щомісячні платежи , тобто визнав дії Банку щодо підвищення кредитної ставки правильними і законними .

Тому суд відмовляє Позивачеві у задоволенні позову про визнання дій Банку незаконними ,а саме у визнані рішення Банку про підвищення кредитної ставки незаконним та скасування збільшення кредитної ставки відносно Позивача за даним кредитним договором , та зобов*язання Відповідача проводити розрахунки за кредитним договором згідно попередньої кредитної ставки у розмірі 9,6 % на рік

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. Закону України „Про банки і банківську діяльність"

ч.І ст.212, ч.2 ст.632 ЦК України , п.2.3.1 укладеного з позивачем договору № DN81АR02000033 від 20.12.2007 р. , Постановою Правління Національного банку України № 107 від 21.04.2008 р. "Про регулювання грошово-кредитного ринку" , ст. 5,10,60,208,212-215 ЦПК України , суд

                                                  В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» «про визнання неправомірними та незаконними дій ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

СУДДЯ :