Постанова № 20261839, 30.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2011 року 14:11 № 2а-12640/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості

до Державної адміністрації звязку Міністерства транспорту

та звязку України

простягнення коштів у сумі 2870, 91 грн., за участю представників сторін:

від позивача Чубатюк С.С.

від відповідача Марійко Т.М.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський міський центр зайнятості (далі по тексту позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної адміністрації звязку Міністерства транспорту та звязку України (далі по тексту відповідач) про стягнення коштів в сумі 2870, 91 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 вересня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 22 вересня 2011 року.

У судовому засіданні, призначеному на 22 вересня 2011 року, судом оголошено перерву до 12 жовтня 2011 року.

У судовому засіданні, призначеному на 12 жовтня 2011 року, судом оголошено перерву до 1 листопада 2011 року у звязку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.

У судове засідання, призначене на 1 листопада 2011 року, зявився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники не зявились, в звязку чим та враховуючи приписи частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 16 листопада 2011 року.

Судове засідання, призначене на 16 листопада 2011 року, судом відкладалось на 30 листопада 2011 року.

В судовому засіданні 30 листопада 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про зайнятість населення»та Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про зайнятість населення»встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (вищим органом виконавчої влади), створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Частина 2 статті 18 зазначеного Закону передбачає, що державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого Директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України від 3 грудня 1997 року, Київський міський центр зайнятості є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості і підпорядковується Державному центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України та Київській міській держадміністрації.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Київський міський центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.

Судом встановлено, що Наказом Заступника Міністра транспорту та звязку України від 02.09.2010р. № 269-02/К ОСОБА_3 звільнено з посади заступника начальника управління начальника відділу телекомунікаційних мереж Управління стратегії розвитку телекомунікацій Державної адміністрації звязку Міністерства транспорту та звязку України за пунктом 6 частини 1 статті Закону України «Про державну службу»(порушення присяги державного службовця).

22.09.2010р. ОСОБА_3 подано заяву до Дніпровського районного центру зайнятості з проханням надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»та Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на підставі якої наказом від 22.09.2010р. №10368 йому було надано статус безробітного в порядку, визначено статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення», та призначено допомогу по безробіттю відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та пункту 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Наказом Дніпровського районного центру зайнятості від 20.12.2010р. №14210 на підставі листа Київського міського центру зайнятості від 15.12.2010р. №11-12487 визнано недійсними прийняті рішення на виконання пункт 2 Наказу від 22.09.2010р. №10368.

Наказом Дніпровського районного центру зайнятості від 20.12.2010р. №14253 скорочено ОСОБА_3 виплату допомоги по безробіттю відповідно до пункту 5 статті 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»на строк до 90 календарних днів з 22 вересня 2010 року по 20 грудня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2011р. у справі №2а-15798/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011р., задоволено позов ОСОБА_3 до Державної адміністрації звязку Міністерства транспорту та звязку України. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної адміністрації звязку Міністерства транспорту та звязку України від 02.09.2010р. № 269-02/К про звільнення ОСОБА_3 із займаної посади. Поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника управління начальника відділу телекомунікаційних мереж Управління стратегії розвитку телекомунікацій Державної адміністрації звязку Міністерства транспорту та звязку України. Стягнуто з Державної адміністрації звязку Міністерства транспорту та звязку України на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 2 000 грн.

Наказом Державної адміністрації звязку Міністерства транспорту та звязку України від 25.05.2011р. №125-02/К скасовано наказ Державної адміністрації звязку Міністерства транспорту та звязку України від 02.09.2010р. № 269-02/К та поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника управління начальника відділу телекомунікаційних мереж Управління стратегії розвитку телекомунікацій Державної адміністрації звязку Міністерства транспорту та звязку України з 02.09.2010р.

16.06.2011р. позивачем на адресу відповідача надіслано лист претензію №2155-07/23 з проханням повернути кошти, виплачені ОСОБА_3 за період перебування його на обліку в центрі зайнятості, в добровільному порядку.

Листом від 30.06.2011р. №4392/10-03-05 Державна адміністрація звязку Міністерства транспорту та звязку України повідомила позивача про те, що кошти на повернення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_3 кошторисом не передбачені, а також те, що питання про повернення коштів виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг може бути вирішене після визначення правонаступника Державної адміністрації звязку.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами Київського міського центру зайнятості та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Положенням статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачені види забезпечення та соціальні послуги на випадок безробіття.

Відповідно до статті 7 видами забезпечення за цим Законом є, зокрема: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є, зокрема: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно - технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація.

Аналізуючи зазначені вище норми чинного законодавства України, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про хибність тверджень відповідача щодо необґрунтованості направлення ОСОБА_3 на навчання до Інституту післядипломної освіти “УКРСТЕНО”.

Також, Окружний адміністративний суд міста Києва не приймає до уваги посилання відповідача на порушення ОСОБА_3 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»в частині несвоєчасності подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

З додатку до персональної картки про відвідування особою центру зайнятості, надані послуги та прийняті рішення вбачається, що 30.05.2011р. ОСОБА_3 було надано інформацію про поновлення його на роботі, а саме, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2011р. №2а-15798/10/2670.

Вказана постанова в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді в силу приписів статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України підлягала до негайного виконання.

Разом з тим, відповідачем лише 25.05.2011р. видано наказ №125-02/К про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника управління начальника відділу телекомунікаційних мереж Управління стратегії розвитку телекомунікацій Державної адміністрації звязку Міністерства транспорту та звязку України.

Відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата та номер наказу.

Так, 30.05.2011р. Наказом Дніпровського районного центру зайнятості № НТ110530 ОСОБА_3 був знятий з обліку відповідно до пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних у звязку з поновленням безробітного на роботі за рішенням суду .

За таких підстав, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що обставиною, яка впливає на умови виплати ОСОБА_3 забезпечення та надання соціальних послуг є, саме, наказ Державної адміністрації звязку Міністерства транспорту та звязку України від 25.05.2011р. №125-02/К, який був виданий на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва №2а-15798/10/2670 від 01.02.2011р.

Судом встановлено, що за період перебування ОСОБА_3 на обліку в центрі зайнятості йому була виплачена допомога по безробіттю в розмірі 2428 грн. 72 коп., що підтверджується наданою позивачем довідкою-розрахунком від 15.06.2011р. № 2097-07/23, а також оплачена вартість навчання в Інституті післядипломної освіти «УКРСТЕНО»за період з 19.05.2011р. по 24.05.2010р. згідно договору № 668 від 04.05.2010р. у розмірі 442, 19 грн. (довідка Київського міського центру зайнятості від 07.06.2011р. №03-5056), що у сумі складає 2870, 91 грн.

Відповідно до статей 7 та 16 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно статті 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою; стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про страхування на випадок безробіття.

Відповідно до частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Статтею 39 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів закінчення ліквідаційної процедури, а тому, враховуючи наведені положення нормативно-правових актів, а також те, що доказів сплати коштів в розмірі 2 870,91 грн. відповідачем також не надано, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

2. Стягнути з Державної адміністрації звязку Міністерства транспорту та звязку України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик 22, ідентифікаційний код 33240054) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, р/р 37179301900001 в Головному управлінні Державного казначейства України в м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 03491091) грошові кошти у розмірі 2870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн. 91 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяА.І. Савченко