Постанова № 20261474, 25.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2011 року 15:50 № 2а-19420/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача: Кітесова А.Я.;

відповідача: Гримальського А.Ю.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “ВТС-ТРЕЙД”

доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 грудня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “ВТС-ТРЕЙД” (далі по тексту позивач,ТОВ“ВТС-ТРЕЙД”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва), в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 10 червня 2010року №0000053500/0, від 09 серпня 2010 року №0000053500/1 та від 17 листопада 2010року №0000053500/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2011року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-19420/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 31 січня 2011 року.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалися перерви у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів.

В судовому засіданні 25 липня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м.Києва від 10 червня 2010 року №0000053500/0 згідно з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ТОВ “ВТС-ТРЕЙД” визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 3983709,00 грн., в тому числі за основним платежем 2655806,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1327903,00 грн.

В результаті адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 серпня 2010 року №0000053500/1 та від 17 листопада 2010 року №0000053500/2 аналогічного змісту.

Податкові повідомлення-рішення від 10 червня 2010 року №0000053500/0, від09серпня 2010 року №0000053500/1 та від 17 листопада 2010 року №0000053500/2 прийняті на підставі акта від28 травня 2010 року №36/35-30/30683731 “Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТС-ТРЕЙД” (код ЄДРПОУ 30683731) з питання правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТОВ “Авто Діва Люкс” (код ЄДРПОУ 35331750) за період з 01.01.2007 по 31.12.2008р.” (далі по тексту Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні обставини: відповідно до даних податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ “ВТС-ТРЕЙД” мало взаємовідносини зТОВ“Авто Діва Люкс”; згідно протоколу допита по кримінальній справі №74-00156 директор ТОВ“Авто Діва Люкс” первинні фінансово-господарські документи стосовно розрахунків з ТОВ “ВТС-ТРЕЙД” не підписував, фактично товари не відвантажувались, посадових осіб ТОВ “ВТС-ТРЕЙД” особисто не знає та ніколи про них не чув; згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 30 березня 2010 року №1904/10-11 підписи на податкових накладних ,виписаних ТОВ“Авто Діва Люкс” виконані не Попеску М.В.

За таких підстав, на думку відповідача, первинні документи стосовно фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ“Авто Діва Люкс” з ТОВ “ВТС-ТРЕЙД” не можуть бути враховані при веденні податкового обліку як такі, що складені з порушенням вимог податкового законодавства та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ТОВ“Авто Діва Люкс” не підлягають включенню до складу податкового кредиту ТОВ “ВТС-ТРЕЙД.

У звязку з викладеним в Акті перевірки зроблено висновок про порушення ТОВ“ВТС-ТРЕЙД підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Проподаток на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 2654387,00грн., в тому числі: жовтень 2007 року 1222720,00 грн., листопад 2007 року 138337,00 грн., травень 2008 року 475147,00 грн., червень 2008 року 210665,00 грн., липень 2008 року 107156,00 грн., серпень 2008 року 341785 грн., вересень 2008 року 158587,00 грн.

В рішеннях про результати розгляду скарг позивача з посиланням на норми Цивільного кодексу України, Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку додатково зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ“ВТС-ТРЕЙД” та ТОВ“Авто Діва Люкс”.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги наступним: на момент здійснення господарських операцій ТОВ“Авто Діва Люкс” було належним чином зареєстроване як платник податку на додану вартість, інформація про нього містилася у Єдиному державному реєстрі, що підтверджує правомочність виписувати податкові накладні; шини та автомобільні комплектуючі, придбані у ТОВ“Авто Діва Люкс” використовувалися позивачем в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності товариства.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки та рішеннями про результати розгляду скарг.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ “ВТС-ТРЕЙД” та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи свідчать, що 01 жовтня 2007 року між ТОВ“ВТС-ТРЕЙД” (покупець) та ТОВ“Авто Діва Люкс” (постачальник) укладено договір №371/10, відповідно до якого постачальник зобовязується поставляти та передавати у власність покупцю товар у кількості та асортименті відповідно до замовлень останнього, а покупець зобовязується приймати і оплачувати цей товар на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору розрахунки за поставлений товар між сторонами здійснюються у вексельній формі шляхом передання векселів.

Згідно з видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи, ТОВ“Авто Діва Люкс” поставляло позивачу автошини, колеса, інше автомобільне приладдя.

ТОВ “Авто Діва Люкс” виписало на адресу ТОВ“ВТС-ТРЕЙД” податкові накладні, датовані жовтнем, листопадом 2007 року, травнем, червнем, липнем, серпнем та вереснем 2008 року, зокрема на суму 15926 322,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 2654387,00 грн.

На підтвердження оплати за придбаний у ТОВ “Авто Діва Люкс” товар позивач надав суду копію виписки банку на суму 210000,00 грн. та копії простих векселів серії АА №2147117 від 29 грудня 2008 року на суму 1710995,14 грн. та серії АА №2147118 від 30 грудня 2008 року на суму 11149952,42 грн.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить зясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції та установлення звязку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

В Акті перевірки зазначається, що згідно протоколу допиту по кримінальній справі №74-00156 директор ТОВ“Авто Діва Люкс” Попеску М.В. не підписував первинні фінансово-господарські документи стосовно розрахунків з ТОВ “ВТС-ТРЕЙД” не підписував, фактично товари не відвантажувались, посадових осіб ТОВ “ВТС-ТРЕЙД” особисто не знає та ніколи про них не чув.

У висновку судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи №74-00156 від 30 березня 2010 року №1904/10-11 встановлено, що в договорі від 01 жовтня 2007 року №371/10, укладеного між ТОВ “ВТС-ТРЕЙД” та ТОВ“Авто Діва Люкс”, та додаткових угодах до нього в графі “Директор_Попеску М.В.” підписи від імені директора Попеску М.В. виконані не ним, а іншою особою з наслідуванням підпису Попеску М.В. податкових накладних, виписаних ТОВ“Авто Діва Люкс” виконані не Попеску М.В.; підписи від імені Попеску В.М. у видаткових накладних та податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ “ВТС-ТРЕЙД”, виконані не Попеску М.В., а іншою особою з наслідуванням підпису Попеску М.В.

Суд звертає увагу, що навіть візуально на окремих податкових накладних та договорі поставки підписи, вчинені від імені директора ТОВ“Авто Діва Люкс” Попеску М.В., суттєво відрізняються між собою, особливо на податкових накладних від 01 жовтня 2007 року №ПР0000088, від 03 вересня 2008 року №479 та від 16 червня 2008 року №295.

Згідно листа Державного підприємства “Київська офсетна фабрика” від 09 червня 2011 року №75000-571/02, копія якого знаходиться в матеріалах справи, бланки простих векселів серії АА з №2137001 по №2150000 виготовлено та реалізовано 13 січня 2010 року АТ “ОТП БАНК”, що підтверджується накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 13 січня 2010 року №00590 та довіреністю на отримання товару від 12 січня 2010 року.

Наведене свідчить, що прості векселі серії АА №2147117 від 29 грудня 2008 року та серії АА №2147118 від 30 грудня 2008 року, не могли бути емітовані позивачем у грудні 2008 року, оскільки бланки таких векселів були виготовлені та реалізовані набагато пізніше 13 січня 2010 року.

Директор позивача в письмовому поясненні не заперечував того факту, що бланки зазначених простих векселів були виготовлені у 2010 році, однак зазначив, що бланки простих векселів підписані помилково, при цьому такі бланки призначалися для використання іншим субєктом підприємницької діяльності ТОВ “Росшина”.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредитце сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у звязку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Судом встановлено, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період жовтень, листопад 2007 року, травень-вересень 2008 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписанихТОВ “Авто Діва Люкс”.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, всіскладені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З аналізу зазначених норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи, що податкові накладні ТОВ “Авто Діва Люкс” підписані від імені директора невстановленою особою, на думку суду, такі податкові накладні підписані не уповноваженою особою, що не відповідає вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, а тому не можуть підтверджувати правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у відповідних періодах.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від17березня 2009 року №09/48.

Суд також відзначає, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Представник позивача пояснив, що придбані ним у ТОВ “Авто Діва Люкс” автошини, колеса та інше приладдя та обладнання для автомобілів були використані в господарській діяльності шляхом реалізації третім особам.

Дійсно, матеріали справи підтверджують позивач поставляв на адресу інших субєктів господарювання шини, колеса та інше автомобільне приладдя.

Разом з тим, досліджуючи та порівнюючи документи фінансово-господарської діяльності ТОВ “ВТС-ТРЕЙД”, суд прийшов до висновку, що надані позивачем копії видаткових накладних та рахунків-фактур не підтверджують того, що реалізований ним на адресу інших субєктів підприємницької діяльності товар був саме тим товаром, який придбавався у ТОВ “Авто Діва Люкс”.

Наприклад, згідно видаткової накладної від 18 жовтня 2007 року №ВТ-0560, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач поставив ТОВ “Автоснаб-сервіс плюс ЛТД” колеса КАМА EURO-224, однак, видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур чи інших документів, які б підтверджували постачання ТОВ “Авто Діва Люкс” на адресу позивача коліс КАМА EURO-224, матеріали справи не містять.

Таким чином, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ “Авто Діва Люкс” носять реальний характер.

З огляду на не підтвердження реальності господарських операцій позивача зТОВ“Авто Діва Люкс”, беручи до уваги дефектність податкових накладних та неправдивість відомостей про оплату за поставлений товар, суд вбачає, що ТОВ “ВТС-ТРЕЙД” неправомірно формувало податковий кредит з податку на додану вартість за перевірений період.

Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та заниження податку на додану вартість на загальну суму 2654387,00 грн., є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому, визначення ТОВ “ВТС-ТРЕЙД” суми податкового зобовязання з податку на додану вартість та накладення штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є правомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Оболонському районі м. Києва доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ“ВТС-ТРЕЙД” не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю “ВТС-ТРЕЙД” відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко