Постанова № 2026129, 09.09.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2008 № 9/80

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Придніпровська залізниця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.06.2008

у справі № 9/80

за позовом Державне підприємство "Придніпровська залізниця"

до Приватне підприємство "ВТБ Лізинг Україна"

третя особа відповідача

третя особа позивача

про стягнення 36721,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.06.2008 р. по справі № 9/80 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом в порушення ч. 4 ст. 231 ГК України своє рішення обґрунтовано невизначеністю санкції, передбаченої п. 9.3 Договору № ПР/Е-072663 від 19.09.2007 р., одночасно не надано належної оцінки тій обставині, що договором визначено ціну одиниці предмету лізингу в розмірі 3 200 000 грн., що дає можливість визначити розмір пені, тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити : рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю за наведених в скарзі підстав.

Представники відповідача доводи апеляційної скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 11.04.2008 р. ДП “Придніпровська залізниця” звернулось до господарського суду з позовом до ПП “ВТБ Лізинг Україна” про стягнення пені в розмірі 36 721,23 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що відповідачем в порушення додатку № 2 додаткової угоди № ПР/Е-072663/НЮ від 10.12.2007 р., укладеного між сторонами, до договору фінансового лізингу № ПР/Е-072663 від 19.09.2007 р. (далі Договір), до 28.01.2008 р. не передано ДП “Придніпровська залізниця” автомотрису дизельну монтажного типу 1АДМ-1.3, передачу здійснено 19.02.2008 р. Таким чином, на підставі п. 9.3 Договору, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 216 ГК України з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення на 21 день поставки автомотрису дизельну монтажного типу 1АДМ-1.3 в розмірі 36 721,23 грн., тощо.

До матеріалів справи долучено відзив ПП “ВТБ Лізинг Україна” на позовну заяву, згідно якого відповідач не заперечує факт несвоєчасної поставки предмету лізингу, разом з тим, ним було вжито всіх необхідних заходів для зменшення збитків позивача, тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні. Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, вимогами закону.

Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд на підставі ст.ст. 530, 549, 551, 611 ЦК України дійшов висновку, що п. 9. 3 Договору сторони не визначили, так як не включили в цей пункт Договору суму, від якої повинна розраховуватись пеня у межах подвійної облікової ставки НБУ, відсутні відсилання й до інших пунктів Договору, а тому наведений позивачем розрахунок суми пені в розмірі 36 721,23 грн. за період з 29.01.2008 р. по 18.02.2008 р. є необгрунтованим, зроблений на власний розсуд від вартості непоставленого предмету лізингу (3 200 000 грн.), тощо.

Посилання апелянта на ст. 231 ГК України й можливість на цій підставі визначити розмір штрафних санкцій не заслуговують на увагу з огляду на положення згаданої статті, якою встановлено альтернативні підстави визначення розміру штрафних санкцій й передбачено можливість обрання їх розміру сторонами договору.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а скарга – не підлягає задоволенню. Підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Придніпровська залізниця” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2008 р. по справі № 9/80 - без змін.

Повернути Державному підприємству “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,108, р/р 26006000012 в ДФ “Експрес-Банк”, МФО 306964, ЄДРПОУ – 01073828) з Державного бюджету України (одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ –26077968, р/р 31110095700011) зайво сплачене платіжним дорученням № 1519 від 17.06.2008 р. державне мито за розгляд справи в апеляційній інстанції в розмірі 18 177 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят сім) грн. 01 коп.

Матеріали справи № 9/80 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді

12.09.08 (відправлено)