КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.09.2008 № 9/80
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Придніпровська залізниця"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.06.2008
у справі № 9/80
за позовом Державне підприємство "Придніпровська залізниця"
до Приватне підприємство "ВТБ Лізинг Україна"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 36721,23 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.06.2008 р. по справі № 9/80 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом в порушення ч. 4 ст. 231 ГК України своє рішення обґрунтовано невизначеністю санкції, передбаченої п. 9.3 Договору № ПР/Е-072663 від 19.09.2007 р., одночасно не надано належної оцінки тій обставині, що договором визначено ціну одиниці предмету лізингу в розмірі 3 200 000 грн., що дає можливість визначити розмір пені, тощо.
В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити : рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю за наведених в скарзі підстав.
Представники відповідача доводи апеляційної скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 11.04.2008 р. ДП “Придніпровська залізниця” звернулось до господарського суду з позовом до ПП “ВТБ Лізинг Україна” про стягнення пені в розмірі 36 721,23 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що відповідачем в порушення додатку № 2 додаткової угоди № ПР/Е-072663/НЮ від 10.12.2007 р., укладеного між сторонами, до договору фінансового лізингу № ПР/Е-072663 від 19.09.2007 р. (далі Договір), до 28.01.2008 р. не передано ДП “Придніпровська залізниця” автомотрису дизельну монтажного типу 1АДМ-1.3, передачу здійснено 19.02.2008 р. Таким чином, на підставі п. 9.3 Договору, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 216 ГК України з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення на 21 день поставки автомотрису дизельну монтажного типу 1АДМ-1.3 в розмірі 36 721,23 грн., тощо.
До матеріалів справи долучено відзив ПП “ВТБ Лізинг Україна” на позовну заяву, згідно якого відповідач не заперечує факт несвоєчасної поставки предмету лізингу, разом з тим, ним було вжито всіх необхідних заходів для зменшення збитків позивача, тощо.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні. Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, вимогами закону.
Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд на підставі ст.ст. 530, 549, 551, 611 ЦК України дійшов висновку, що п. 9. 3 Договору сторони не визначили, так як не включили в цей пункт Договору суму, від якої повинна розраховуватись пеня у межах подвійної облікової ставки НБУ, відсутні відсилання й до інших пунктів Договору, а тому наведений позивачем розрахунок суми пені в розмірі 36 721,23 грн. за період з 29.01.2008 р. по 18.02.2008 р. є необгрунтованим, зроблений на власний розсуд від вартості непоставленого предмету лізингу (3 200 000 грн.), тощо.
Посилання апелянта на ст. 231 ГК України й можливість на цій підставі визначити розмір штрафних санкцій не заслуговують на увагу з огляду на положення згаданої статті, якою встановлено альтернативні підстави визначення розміру штрафних санкцій й передбачено можливість обрання їх розміру сторонами договору.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а скарга – не підлягає задоволенню. Підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Придніпровська залізниця” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2008 р. по справі № 9/80 - без змін.
Повернути Державному підприємству “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,108, р/р 26006000012 в ДФ “Експрес-Банк”, МФО 306964, ЄДРПОУ – 01073828) з Державного бюджету України (одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ –26077968, р/р 31110095700011) зайво сплачене платіжним дорученням № 1519 від 17.06.2008 р. державне мито за розгляд справи в апеляційній інстанції в розмірі 18 177 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят сім) грн. 01 коп.
Матеріали справи № 9/80 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді
12.09.08 (відправлено)
The court decision No. 2026129, Kyiv Commercial Court of Appeal was adopted on 09.09.2008. The procedural form is Economic, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 9/80. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: