Постанова № 20260497, 01.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2011 року 11:00 № 2а-14062/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Сахна Ю.А.;

відповідача: Базалюк О.Ю.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомГоловного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Туристична фірма “Фан-тур”

простягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 1700,00 грн. На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13 листопада 2009 року (відповідно до відмітки канцелярії) Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів (далі по тексту позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Туристична компанія “Фан-Тур” (далі по тексту відповідач, ТОВ “Туристична компанія “Фан-Тур”), в якому просить стягнути суму штрафу за порушення законодавства про рекламу згідно рішень від 14листопада2008року №194 та №195 у розмірі 3 400,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 11грудня 2009 року, яке відкладалось на 22 січня 2010 року у звязку з неприбуттям в попереднє судове засідання представників відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2010 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11 березня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2010 року на підставі пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а-886/10/2670 за позовом ТОВ “Туристична компанія “Фан-Тур” до Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про визнання незаконними та скасування рішень про накладення штрафних санкцій від 14листопада2008року №194 та №195.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2011 року провадження у справі поновлено та призначено справу до судового розгляду на 27 вересня 2011 року.

27 вересня 2011 року в судове засідання не прибув представник позивача, у звязку з чим розгляд справи відкладено на 13 жовтня 2011 року.

Судове засідання, призначене на 13 жовтня 2011 року, не відбулось у звязку із хворобою судді. Наступне судове засідання призначено на 01 листопада 2011 року.

В судовому засіданні 01 листопада 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Головним Київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів 15липня 2008 року складено протокол про порушення ТОВ “Туристична компанія “Фан-Тур” вимог частини першої статті 16 Закону України “Про рекламу” розміщено для розповсюдження зовнішню рекламу за адресою: м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 43, без оформлення належним чином дозвільної документації, чим порушено порядок розповсюдження та розміщення реклами.

Листом від 15 липня 2008 року №0311/07068 позивач повідомив ТОВ “Туристична компанія “Фан-Тур” про надання на розгляд справи за ознаками порушення законодавства про рекламу копій необхідних документів.

Згідно рішення Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів від 15 серпня 2008 року розпочато справу про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача.

15 вересня 2008 року позивачем складено протокол про порушення законодавства про рекламу, згідно якого ТОВ “Туристична компанія “Фан-Тур” порушено вимоги частини другої статті 26 Закону України “Про рекламу”, а саме не надано документально підтвердженої інформації щодо вартості розповсюдження реклами за адресою за адресою: м.Київ, пр-т. Повітрофлотський, 43, з порушенням вимог частини першої статті 16 Закону України “Про рекламу” без оформлення належним чином дозвільної документації.

Листом від 15 вересня 2008 року №0311/09102 позивач повторно повідомив ТОВ“Туристична компанія “Фан-Тур” про надання на розгляд справи за ознаками порушення законодавства про рекламу копій необхідних документів щодо підтвердження інформації про вартість реклами, та попереджено, що у разі ненадання такої інформації, буде застосовано штрафні санкції, передбачені частиною шостою статті 27 Закону України “Прорекламу”.

Відповідно до рішення Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів від 15 жовтня 2008 року розпочато справу про порушення законодавства про рекламу відносно ТОВ“Туристична компанія “Фан-Тур”.

Всю направлену позивачем кореспонденцію ТОВ“Туристична компанія “Фан-Тур” отримувало, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

14 листопада 2008 року позивачем складено протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, згідно з яким на ТОВ“Туристична компанія “Фан-Тур” у відповідності до частини шостої статті 27 Закону України “Про рекламу” накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1700,00 грн. за неподання документально підтвердженої інформації про вартість розповсюдження реклами, та протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, згідно з яким на ТОВ“Туристична компанія “Фан-Тур” у відповідності до частини сьомої статті 27Закону України “Про рекламу” накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1700,00 грн. за недотримання порядку розповсюдження та розміщення реклами.

На підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 14 листопада 2008 року позивачем прийнято рішення №194 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого на ТОВ“Туристична компанія “Фан-Тур” накладено штраф згідно частини шостої статті 27 Закону України “Про рекламу” у розмірі 100неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1700,00 грн., та рішення №195 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого на ТОВ“Туристична компанія “Фан-Тур” накладено штраф згідно частини сьомої статті 27Закону України “Про рекламу” у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1700,00 грн..

Вказані рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надіслано на адресу відповідача поштою рекомендованою кореспонденцією, та отримано відповідачем 21 листопада 2008 року.

Провадження у даній справі зупинялося до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом ТОВ“Туристична компанія “Фан-Тур” до Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про визнання незаконними та скасування рішень про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу від 14 листопада 2008 року №194 та №195.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2010 року у справі №2а-886/10/2670, яка залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року, у задоволенні позову ТОВ“Туристична компанія “Фан-Тур” відмовлено. При цьому у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2010 року у справі №2а-886/10/2670 встановлено, що спірні рішення про накладення на ТОВ“Туристична компанія “Фан-Тур” штрафу за порушення законодавства про рекламу є правомірними та прийняті в межах повноважень Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів.

Зважаючи на викладене та несплату ТОВ“Туристична компанія “Фан-Тур” накладеного штрафу згідно рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 14 листопада 2008 року №194 та №195 у добровільному порядку, позивач вважає, що суми штрафу в розмірі 1700,00 грн. та 1700,00 грн. мають бути стягнуті у судовому порядку.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав протиправності накладення на ТОВ“Туристична компанія “Фан-Тур” штрафних санкцій

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими позовні вимоги Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до Указу Президента України “Про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики” від 10 жовтня 2002 року №887/2002Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Згідно з пунктами 4,5 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента України, від 18 березня 2003 року №225/2003, Держспоживстандарт України відповідно до покладених на нього завдань здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу та має право: забороняти рекламу, яка порушує вимоги законодавства про рекламу, вимагати її публічного спростування та публікації відомостей, що коригують (уточнюють, доповнюють) рекламу; накладати на субєктів господарської діяльності стягнення відповідно до законодавства.

Пункт 7 вказаного Положення передбачає, що рішення Держспоживстандарту України, прийняті в межах його повноважень, є обовязковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.

Пункт 10 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента України, від 18березня 2003 року №225/2003, визначає, що Держспоживстандарт України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку свої територіальні органи.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.2 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23 червня 2009 року №229, Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів підпорядковується Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та є його територіальним органом, який здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів та про рекламу на території відповідного регіону.

Згідно пункту 3 цього Положення управління мають право: контролювати дотримання рекламодавцям, виробниками та розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу, вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, подавати до суду позови про заборону відповідної реклами та її публічного спростування та щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, вимагати від рекламодавців, виробників, розповсюджувачів реклами документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також: іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до пункту 4 Положення начальник управління та його заступники, накладають штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, на підставі статті 27 Закону України “Про рекламу”.

Абзац другий частини першої статті 26 Закону України “Про рекламу” спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів здійснює контроль за дотриманням законодавства України про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України “Про рекламу” відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Частина шоста статті 27 Закону України “Про рекламу” встановлює, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина сьома статті 27 Закону України “Про рекламу” встановлює, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина перша статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, з огляду на обставини встановлені в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2010 року у справі №2а-886/10/2670 щодо рішень Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 14 листопада 2008 року №194 та №195, суд вважає доведеним факт правомірності накладення на ТОВ“Туристична компанія “Фан-Тур” штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. та 1700,00 грн.

Доказів на підтвердження сплати суми штрафу у розмірі 1700,00 грн. та 1700,00грн., накладені згідно рішень Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 14 листопада 2008 року №194 та №195, станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про сум штрафу підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Туристична компанія “Фан-Тур” (03151, м.Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 43, ідентифікаційний код 35806587) суму штрафу, накладеного згідно рішення Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 14 листопада 2008 року №194, у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок) (на розрахунковий рахунок №31118106700010, код платежу 21081100, УДК у Соломянському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 26077951, банк одержувач ГУ УДК у місті Києві, МФО 820019).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Туристична компанія “Фан-Тур” (03151, м.Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 43, ідентифікаційний код 35806587) суму штрафу, накладеного згідно рішення Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 14 листопада 2008 року №195, у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок) (на розрахунковий рахунок №31118106700010, код платежу 21081100, УДК у Соломянському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 26077951, банк одержувач ГУ УДК у місті Києві, МФО 820019).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко