Постанова № 20260011, 09.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 листопада 2011 року 11:58 № 2а-13051/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача: Стрілець О.В.;

відповідача: Завгороднєвої О.М.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Грандбізнес”

доДержавної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва

провизнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13 вересня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Грандбізнес” (далі по тексту позивач, ТОВ “Грандбізнес”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІу Соломянському районі м. Києва), в якому просить: 1) визнати протиправними дії ДПІ у Соломянському районі м. Києва, які полягають у проведенні перевірки ТОВ “Грандбізнес, в результаті якої складено акт від 20 липня 2011 року №8097/23-07/37267876 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ“Грандбізнес” (код за ЄДРПОУ 37267876) з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року; 2)визнати протиправними дії ДПІ у Соломянському районі м. Києва щодо визнання правочинів, укладених ТОВ “Грандбізнес” з контрагентами-постачальниками: ТОВ “Ельдорадо 2010” за березень-квітень 2011 року, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону; 3) визнати протиправними дії ДПІ у Соломянському районі м. Києва, які полягають у визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за березень-квітень 2011 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та продажу (а отже і про за декларований податковий кредит та зобовязання); 4)зобовязати ДПІ у Соломянському районі м. Києва внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині відображення недостовірної інформації, викладеної в акті від 20 липня 2011 року №8097/23-07/37267876про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ“Грандбізнес” (код за ЄДРПОУ 37267876) з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2011року відмовлено позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва щодо визнання правочинів, укладених ТОВ“Грандбізнес” з контрагентами-постачальниками: ТОВ “Ельдорадо 2010” за березень-квітень 2011року, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, та про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва, які полягають у визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за березень-квітень 2011 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та продажу (а отже і про за декларований податковий кредит та зобовязання).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2011року в іншій частині позовних вимог відкрито провадження в адміністративній справі №2а-13051/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04 жовтня 2011 року.

В судовому засіданні 04 жовтня 2011 року оголошено про відкладення розгляду справи на 24 жовтня 2011 року у звязку із відповідним клопотанням представника відповідача.

24 жовтня 2011 року у судовому засіданні оголошено перерву до 09 листопада 2011року з метою отримання додаткових доказів.

В судовому засіданні 09 листопада 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Соломянському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ “Грандбізнес” з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2011року, за результатами якої складено однойменний акт від 20 липня 2011 року №8097/23-07/37267876 (далі по тексту Акт перевірки).

Позивач вважає, що така перевірка проведена відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України, які визначають підстави та порядок проведення перевірок, та, що відповідач повинен внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині відображення недостовірної інформації, викладеної в акті від 20 липня 2011 року №8097/23-07/37267876 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ“Грандбізнес” з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що перевірка проведена в межах та на підставі, визначених Податковим кодексом України.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ТОВ“Грандбізнес”, виходячи з наступних мотивів.

Як свідчить Акт перевірки, підставою для проведення перевірки відповідачем зазначено підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, та наказ ДПІ у Соломянському районі м. Києві від 15 липня 2011 року №2795.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Так, згідно з наказом ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 15 липня 2011 року №2795 “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки” наказано організувати проведення документальної позапланової перевірки ТОВ “Грандбізнес” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ“Ельдорадо 2010” за період березня, квітня 2011 року.

Вирішуючи питання наявності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин першої та другої пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших субєктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Згідно з частиною третьою пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим субєктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Частина четверта пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлює, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому субєкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

За визначенням пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до частини пятої пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України платники податків та інші субєкти інформаційних відносин зобовязані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обовязку надавати відповідь на такий запит.

Як підтверджують матеріали справи, відповідач право звернувся до ТОВ“Грандбізнес” із письмовими запитами від 14 червня 2011 року №;17674/10/23-0708 та від 25 червня 2011 року №19076/10/23-0708 про надання пояснень та документального підтвердження господарських відносин з ТОВ “Ельдорадо 2010”.

Вказані запити надіслані поштою листом з повідомленням про вручення за адресою: 03049, м. Київ, вул. Брюлова, 7.

Разом з тим, суд звертає увагу, що за даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03 червня 2011 року місцезнаходженням ТОВ“Грандбізнес” є наступна адреса: 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 92-Б.

За таких підстав вказані вище запити ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 14червня 2011року та від 26 червня 2011 року вважаються такими що не вручені позивачу, оскільки не направлялись за його податковою адресою.

Отже, на думку суду, в межах спірних правовідносин не було підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Грандбізнес” відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Таким чином, дії ДПІ у Соломянському районі м. Києва щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Грандбізнес” з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року є протиправними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Соломянському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Грандбізнес” з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Грандбізнес” в цій частині підлягає задоволенню.

Однак, суд вважає необґрунтованим позовні вимоги щодо зобовязання відповідача внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині відображення недостовірної інформації, викладеної в Акті перевірки, оскільки ні Податковий кодекс України, ні Закон України “Продержавну податкову службу в Україні” не містять посилань на компютерні автоматизовані інформаційні системи та не встановлюють обовязків органів державної податкової служби України вносити в них будь-які дані.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Грандбізнес” задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Грандбізнес” з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 20 липня 2011 року №8097/23-07/37267876.

3.В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Грандбізнес” судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьме