Постанова № 20259834, 28.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

28 листопада 2011 року                     № 2а-11687/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

доАкціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон»

простягнення податкового боргу у розмірі 40400,02 грн. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлено про стягнення податкової заборгованості у розмірі 40400,02 грн. та мотивовані тим, що у Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон»(ідентифікаційний код 00302385) існує податкова заборгованість із орендної плати з юридичних осіб.

В судове засідання 09.11.2011 р. представник позивача з’явився, відповідач не прибув.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судові засідання не з’являвся, про причини неприбуття суд не повідомляв, належним чином повідомлений про судові засідання.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу «Український науково-дослідний інститут з переробки штучних та синтетичних волокон», код ЄДРПОУ 00302385, зареєстровано Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 13.04.2005 р., перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва, але є платником земельного податку у Державній податковій інспекції у Деснянському районі м. Києва.

За відповідачем обліковується податковий борг у сумі 294 488, 72 грн., що підтверджується повідомленнями Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про наявність заборгованості з земельного податку з юридичних осіб від 16.05.2011 р. №1814/9/24-138.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2010 року у справі №2а-8709/10/2670, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 року, позов прокуратури Деснянського району м. Києва було задоволено, постановлено: стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут з переробки штучних та синтетичних волокон»податковий борг по земельному податку у сумі 63 363,80 грн. (січень, лютий, березень 2010 р.)

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2010 року у справі № 2а-12785/10/2670 задоволено позов ДПІ у Деснянському районі м. Києва до Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут з переробки штучних та синтетичних волокон»про стягнення податкового боргу з земельного податку у сумі 56841,63 грн. (квітень, травень, червень 2010 р.).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2011 року у справі № 2а-4808/11/2670 задоволено позов ДПІ у Деснянському районі м. Києва до Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут з переробки штучних та синтетичних волокон»про стягнення податкового боргу з земельного податку у сумі 133883,27 грн. (липень-грудень 2010 р.). Постанову оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.

Копії зазначених судових рішень наявні в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, з матеріалів справи вбачається наявність у відповідача заборгованості із земельного податку з юридичних осіб в сумі 40400,02 грн., що виникла зокрема на підставі:

- податкової декларації № 2390 від 31.01.2011 р., в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання із даного виду податку на 2011 рік разом сумі 242 400,12 грн., або у сумі 20 200,01 помісячно.

Наявність даної заборгованості із земельного податку з юридичних осіб підтверджується даними з карток особового рахунку платника податків, що наявні в матеріалах справи.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу»(із змінами і доповненнями) встановлено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Сума податкового боргу із орендної плати за земельну ділянку виникла у Відповідача внаслідок несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання, самостійно визначеного у податковій декларації за 2011 р.

ДПІ у Деснянському районі м. Києва у відповідності із Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III (в редакції на час виникнення спірних відносин) (далі –Закон № 2181-III) боржнику направлені податкові вимоги:

- перша податкова вимога від 03.02.2010 р. № 1/174 вручена 18.02.2010 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства;

- друга податкова вимога від 22.03.2010 р. № 2/490 вручена 24.03.2010 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, сума податкового боргу відповідачем сплачена не була, в адміністративному та судовому порядку податкові вимоги не оскаржувались.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Закон України від 03.07.1992 р. № 2535 «Про плату за землю»(в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 5 вказаного Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст.14 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535 «Про плату за землю», який був чинний на момент виникнення податкового боргу, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з частиною 2 статті 14 вказаного Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Суми податкових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб задекларовані - платником податку у податкових розрахунках земельного податку самостійно, а отже є узгодженими.

Згідно з п.5.1 статті 5 Закону №2181-ІІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-ІІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Як видно з наявних матеріалів справи, у визначені терміни сума податкового зобов'язання відповідачем сплачена не була, уточнюючий розрахунок не подавався.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ (в редакції на час виникнення спірних відносин), узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у десятиденний термін, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Оцінивши наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність заявленої до стягнення суми боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Оскільки позивач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі шляхом примусового стягнення в рахунок погашення боргу Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон»податкового боргу у розмірі 40400,02 грн.

Враховуючи вищенаведене суд, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон»заборгованість по сплаті податкового боргу у розмірі 40400,02 грн. (сорок тисяч чотириста гривень 02 коп.) на користь Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л. О. Маруліна