Постанова № 20259653, 28.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2011 року № 2а-15200/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м.Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Техпромсервіс»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Техпромсервіс»податкової заборгованості в розмірі 725 грн.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 25 листопада 2011 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Цивільний кодекс України, Закони України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну податкову службу в Україні»та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Техпромсервіс»має податкову заборгованість у розмірі 725 грн. за несплату податку на додану вартість.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Техпромсервіс»є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м.Києва з 22 січня 2008 року за № 15786, ідентифікаційний код юридичної особи 35646427, місцезнаходження: 02002, м.Київ, вул. М.Раскової, 4-а.

За результатами проведеної невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва складено акт № 5376-15/35646427 від 12 липня 2010 року, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Техпромсервіс»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: не подані декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень 2010 року, граничний строк подання яких закінчився відповідно 22 лютого 2010 року, 22 березня 2010 року, 20 квітня 2010 року, 20 травня 2010 року, 21 червня 2010 року.

Вказаний акт направлявся на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Техпромсервіс», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштова кореспонденція повернулася до податкової інспекції з відміткою працівника пошти, що за вказаною адресою юридична особа не знаходиться.

На підставі складеного акту 23 липня 2010 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва винесене податкове повідомлення-рішення № 0020131520/0, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Техпромсервіс»накладено штраф у розмірі 850 грн. за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), код платежу: 3014010100.

Як вбачається з акту Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 1480 від 13 серпня 2010 року, вказане податкове повідомлення-рішення направлялося на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Техпромсервіс», проте поштова кореспонденція повернулася із відміткою працівника пошти, що за вказаною адресою юридична особа не знаходиться.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181-ІІІ, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Статтею 17 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що за порушення податкового законодавства накладаються штрафні санкції на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Згідно підпункту 17.1.1. статті 7 Закону № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Позивачем, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу першу податкову вимогу від 27 серпня 2010 року № 1/2422.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ).

Вказана вимога направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Техпромсервіс», проте поштова кореспонденція повернулася до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва із відміткою працівника пошти, що за вказаною адресою юридична особа не знаходиться, про що складено акт від 28 грудня 2010 року № 92.

Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаним податковим повідомленням-рішенням та вимогою, відповідачем не сплачена, рішення та вимогу відповідачем не оскаржені.

Згідно облікової картки платника податків заборгованість відповідача становить 725 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.18. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 725 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Техпромсервіс»(юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 4-а, код ЄДРПОУ 35646427) до Державного бюджету України суму податкової заборгованості з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 725 (сімсот двадцять пять) грн. на р/р№34122999700005 в УДК у Дніпровському районі м. Києва, банк одержувач: ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 26077906.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до підпункту 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А.Бояринцева