Постанова № 20259610, 25.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2011 року 15:36 № 2а-14727/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: Бакуліна О.Ю.

від відповідача: Бевзи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення від 06 жовтня 2011 року № 000192/07-01, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Нафтогаз-Альянс» (далі позивач, ТОВ «Нафтогаз-Альянс»), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06 жовтня 2011 року № 000192/07-01.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно винесено податкове повідомлення-рішення, в якому встановлено порушення податкового законодавства та застосовані штрафні санкції на підставі акту про результати камеральної перевірки № 164/07-01/34881820 від 19.09.2011 року, оскільки при його прийнятті державна податкова інспекція діяла не обґрунтовано, без урахування всіх обставин справи. На думку позивача допущена ним описка в графі 2 «Звітний податковий період, у якому виникла сума»Додатку № 2 (Д2) до декларації з ПДВ за липень 2011 року (замість періоду «06.2011р.»було вказано «06.2001р.»), не викликала жодних змін до податкових зобовязаннях та не призвела до збільшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки усі інші показники розраховані та зазначені вірно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення ТОВ «Нафтогаз-Альянс»вимоги п.п. 4.6.3, 4.6.4, 4.6.5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»затвердженого наказом ДПА від 25.01.2011 № 41, а саме в додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року за даними платника зазначено : червень 2001 р. 156989,00 грн., за даними перевірки: червень 2011 р. 156989,00 грн. Відповідно до пп. 123.1 ст. 123 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/ або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, до платника податків застосовується штраф у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобовязання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Нафтогаз-Альянс» (код за ЄДРПОУ 34881820) зареєстроване Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 23.01.2007 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.11.2011року.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування відшкодування ПДВ управління контролю за відшкодування податку на додану вартість ДПІ у Печерському районі м. Києва Терлецькою О.А. була проведена камеральна перевірка ТОВ «Нафтогаз-Альянс»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року, за результатами якої було складено акт про результати камеральної перевірки № 164/07-01/34881820 від 19.09.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, 27.09.2011 року ТОВ «Нафтогаз-Альянс»були подані заперечення на вказаний акт. За результатами розгляду заперечень ДПІ у Печерському районі м. Києва надана відповідь, згідно якої аргументи ТОВ «Нафтогаз-Альянс»не взяті до уваги, висновки Акту перевірки залишено без змін.

06 жовтня 2011 року ДПІ у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000192/07-01 форми «В1», яким, на підставі вказаного Акту перевірки, було зменшено позивачу суму відшкодування з податку на додану вартість на суму 156989,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 39247,25 грн. за порушення п.п. 200.3, 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України.

Зміст порушення, що призвело до зменшення суми відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, викладено у розділі 3 Акту перевірки та полягає в тому, що ТОВ «Нафтогаз Альянс»в порушення п.п. 4.6.3, 4.6.4, 4.6.5, «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»затвердженого наказом ДПА від 25.01.2011 № 41, з урахуванням вимог п. 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, завищено заявлену до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів в декларації за липень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 156989, 00грн.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

На час виникнення спірних правовідносин набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), який згідно з п. 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні податкового органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, тобто без відвідання підприємства.

Згідно з п.п. 76.1, 76.2 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з ПДВ, вартості та обробки даних із Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з ПДВ: арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з ПДВ (додатки);

2) розбіжності між даними податкової декларації зПДВ та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та відомостями митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобовязаннями та податковим кредитом контрагентів (щодо заниження податкових зобовязань, завищення податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, якою встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року ТОВ «Нафтогаз-Альянс», за результатами якої було складено акт перевірки від 19.09.2011 р. № 164/07-01/34881820. У висновку Акту перевірки було зазначено, що позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року на 156989,00 грн. Підставою для такого висновку послугувала виявлена арифметична-логічна помилка, а саме: в Додатку № 2 в графі «Звітний (податковий ) період , у якому виникла сума»замість червень 2011, вказано червень 2001, що, на думку відповідача, є порушенням п.п. 4.6.3, 4.6.4, 4.6.5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. за № 41.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України встановлено при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 4.6.2 розділу V Наказу Державної податкової адміністрації № 41 від 25.01.2011 року «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за № 197/18935 (далі - Наказ № 41) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Згідно з п. 4.6.3 розділу V Наказу № 41 якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

У відповідності до пп. 4.6.4 розділу V Наказу № 41 якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Щодо порядку декларування позивачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у червні-липні 2011 року судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Нафтогаз-Альянс» до ДПІ у Печерському районі м. Києва було подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року № 9004977404 від 19.07.11 року (а.с. 30-34), в якій підприємство задекларувало від'ємне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в розмірі 184415,00 грн. (р. 19 декларації), що зараховувалась до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 20.2 декларації). Показники в рядках 21-25 декларації з ПДВ за червень 2011 р. відсутні. Разом з декларацією з ПДВ за червень 20011 р. на підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань підприємством було надано до ДПІ у Печерському районі м. Києва розрахунок коригування сум ПДВ (додаток №1), розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5), довідку Д6 (додаток № 6).

19.08.2011 року позивачем було подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року № 9007015360 від 19.08.11 року з додатками (а.с.37-41).

Факт прийняття зазначених декларацій в електронному вигляді не заперечувався відповідачем та підтверджується копіями відповідних квитанцій щодо прийняття податковим органом електронної звітності позивача (а.с. 35-36, 42-43).

На підставі наведених вище положень Податкового кодексу України та Наказу № 41 в декларації з ПДВ за липень 2011 року ТОВ «Нафтогаз-Альянс»задекларувало позитивне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в розмірі 27426,00 грн. (р. 18 декларації) та від'ємне значення суми ПДВ попереднього періоду, що включається до складу податкового кредиту липня 2011 року в розмірі 184415,00 грн. (р. 21.1, 21.2 декларації). Відповідно залишок від'ємного значення ПДВ липня 2011 року за вирахуванням позитивного значення ПДВ липня 2011 року склав 156989,00 грн. (р. 22 декларації), як і залишок від'ємного значення (р. 23.2 декларації), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду - серпня 2011 року.

Разом з декларацією з ПДВ за липень 2011 р. було подано Додаток № 2 до декларації з ПДВ «Довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на підставі п. 14.2 Наказу № 41.

Але в Додатку № 2 до декларації з ПДВ за липень 2011 р. помилково було вказано у колонці 2 «Звітний період, у якому виник залишок від'ємного значення попереднього періоду»«6.2001», замість «6.2011».

Отже, у Додатку (Д2) податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Нафтогаз-Альянс»за липень 2011 року підприємством було допущено арифметично-логічну помилку, яка за своїм змістом не могла призвести до завищення бюджетного відшкодування, оскільки перевіркою порушень при відображенні операцій з постачання послуг, застосування ставок оподаткування податку з доданої вартості у звітних періодах, нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість, розрахунку показників розділу III «Розрахунки з бюджетом»які підлягають перевірці, актом ДПІ у Печерському районі м. Києва № 164/070/34881820 від 19.09.11 не виявлено.

Факт виникнення у ТОВ «Нафтогаз-Альянс»суми від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 156989,00 грн. саме за період червня 2011 року сторонами не заперечувався.

Стосовно арифметично-логічної помилки в графі «Звітний (податковий ) період , у якому виникла сума»додатку № 2, де замість червень 2011 р.156989,00 грн., вказано червень 2001 р. 156989,00 грн. суд зауважує, що у назві стовпця зазначається що показники які слід внести у рядки переносяться з попереднього звітного періоду, які також відображаються в рядку 22 декларації звітного періоду.

Оскільки ТОВ «Нафта-Альянс»звітний податковий період складає місяць, що насамперед підтверджується податковими деклараціями, то попередній звітний період мав місце у червні 2011 року.

Аналізуючи порядок та положення заповнення податкової декларації, слід зазначити про періодичність заповнення даного документа та його складових, систематичність та взаємозвязок показників поточного періоду з показниками минулого періоду, які відповідно до визначено порядку та правил внесення кореспондуються, розраховуються та переносяться, надаючи можливість простежити та визначити походження окремо взятого показника. Оскільки інформація , яка вноситься до додатку № 2 (Д2), переноситься з самої декларації, то відповідно дата звітного періоду, яка викликала сумнів у правильності нарахованого бюджетного відшкодування, є визначеною заздалегідь через свій тісний взаємозвязок з рядком за № 22 декларації за липень 2011 року, в якому зазначена сума бюджетного відшкодування на червень місяць за вирахуванням зобовязань по сплаті податку на додану власність, які виникли у липні місяці 2011 року.

Виходячи з викладеного, суд вважає помилковими висновки відповідача про порушення ТОВ «Нафтогаз-Альянс»порядку визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), оскільки вони не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Однак, в ході розгляду справи відповідачем не наведено, а судом самостійно не встановлено обставин, які свідчать про заниження позивачем суми його податкових зобов'язань або завищення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість, що, відповідно, є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість шляхом зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступих податкових періодів. В матеріалах справи відсутні жодні докази фактичного нездійснення ТОВ «Нафтогаз-Альянс»господарських операцій або невідповідності вимогам законодавства первинних документів позивача за взаємовідносинами з особами, що не мають правоздатності або статусу платників ПДВ, за нікчемними правочинами або господарськими операціями, що не відповідають закону, докази придбання позивачем товарів (робіт, послуг), які несумісні з господарською діяльністю або не використовувались в господарській діяльності.

ДПІ у Печерському районі м. Києва не спростовано, що ТОВ «Нафтогаз-Альянс»виконало усі передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування, в тому числі щодо сплати податку на додану вартість в обсязі, включеному до розрахунку бюджетного відшкодування, та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Суд зазначає, що висування будь-яких інших умов для отримання бюджетного відшкодування, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Окрім того, суд зауважує, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, керуючись зазначеними положеннями податкового законодавства, позивачем було подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва Уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року, разом з яким було подано Додаток № 2 «Довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», в якому виправлено описку у графі 2 «Звітний (податковий ) період, у якому виникла сума», вказавши замість «6.2001» правильне значення - «6.2011».

Вказаний уточнюючий розрахунок було подано в електронному вигляді 27.09.2011 року, що підтверджується копіями відповідних квитанцій щодо прийняття податковим органом електронної звітності позивача (а.с. 48).

Відтак, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення - 06 жовтня 2011 року позивачем було виправлено описки, допущені у декларації за липень 2011 року.

Згідно статті 123.1. Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 14.1.265. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Оскільки суд встановив відсутність підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з боку відповідача, то накладення штрафних санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у розмірі 39247,25 грн. є також протиправним.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки орган державної податкової служби не довів законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 3,40 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2 Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 06 жовтня 2011 року № 000192/07-01.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс»судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 30 листопада 2011 року.