Постанова № 20259485, 16.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 листопада 2011 року                     № 2а-12436/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Манічевій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування податкового повідомлення-рішення №0001664210 від 11.08.2011

за участю:

представника позивача –ОСОБА_1 (довіреність № ЦХП-18/438 від 28.03.2011)

представника відповідача –ОСОБА_2 (довіреність № 2301/9/10-028 від 28.10.2010)

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16.11.2011 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення №0001664210 від 11.08.2011.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2011 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.10.2011.

Судові засідання 10.10.2011 та 31.10.2011 були відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 16.11.2011, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов’язання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з ТОВ “НАН” за договором № ЦХП-05-01308-01 від 27.06.2008, ПрАТ “Транспорт-Сервіс” за договором поставки №ЦХП-01-00409-01 від 07.05.2009, ПрАТ “ЛМЦ” за договором № ЦХП-03-0509-01 від 30.06.2009, ТОВ “Торекс” за договором поставки № ЦХП-03-00409-01 від 03.04.2009, ТОВ “Київ-Інвест-Сервіс” за договором поставки №ЦХП-03-01410-01 від 31.03.2010 та ТОВ “Кабельтех-Сервіс” за договором поставки №ЦХП-02-05909-01 від 27.08.2009. Підставою для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість є визнання податковим органом зазначених договорів нікчемними. У обґрунтування даного твердження податковий орган посилається на те, що за зазначеними договорами поставка товарів не здійснювалась, вони оформлювались без мети реального настання правових наслідків, з метою протиправного заниження сплати податку на додану вартість

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ “НАН”, ПрАТ “Транспорт-Сервіс”, ПрАТ “ЛМЦ”, ТОВ “Торекс”, ТОВ “Київ-Інвест-Сервіс”, ТОВ “Кабельтех-Сервіс” дійсно було укладено вказані договори, які, за твердженням позивача, мали реальний характер, та за якими було поставлено продукцію використану ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 16.11.2011 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 16.11.2011 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення стали матеріали планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 (акт перевірки від 28.07.2011 №8330/23-7/19014832).

Зазначеною перевіркою, зокрема, було встановлено, що в порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ “НАН”, ПрАТ “Транспорт-Сервіс”, ПрАТ “ЛМЦ”, ТОВ “Торекс”, ТОВ “Київ-Інвест-Сервіс”, ТОВ “Кабельтех-Сервіс”, оскільки правочини укладені між позивачем та зазначеними контрагентами відповідно до частини першої та другої статті 215, частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, а тому в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Позаплановою невиїзною документальною перевіркою ТОВ “НАН” встановлено, що підприємство відсутнє за юридичною адресою та фактично згідно поданої податкової звітності у ТОВ „НАН” відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності. Також в ході перевірки ТОВ "НАН" не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників.

Згідно висновків акту невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства “Стратос –Транзит” № 190/2300/36073272 від 05.05.2011, встановлено відсутність поставок товару (придбання), з огляду на що, угода між ПП “Стратос –Транзит” та ПрАТ “Транспорт - Сервіс” оформлялась без мети реального настання правових наслідків, з метою протиправного заниження сплати податку на додану вартість, а тому у ПрАТ “Транспорт - Сервіс" при відсутності фактичного придбання товарів, була відсутня фактична його реалізація.

Стахановською ОДПІ в ході перевірки ПрАТ “ЛМЦ" встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а також встановлено відсутність документів, які б підтверджували б факт надходження до ПрАТ “ЛМЦ” товару, з огляду на що встановлено відсутність поставок товарів та проведення транзитних операцій, які спрямовані на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

В ході перевірки встановлено, що товар, який ТОВ “Торекс” поставило ДП “Укрзалізничпостач" придбано ним у ТОВ “Юніверсал Сервіс-Україна”, а згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2010 №1-582/10, засновник ТОВ “Юніверсал Сервіс-Україна”, ОСОБА_3 обвинувачений у вчинені злочинів, передбачених частиною другою ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 Кримінального Кодексу України, та в зазначений постанові містяться відомості про те, що ОСОБА_3, який значиться засновником підприємства ТОВ “Юніверсал Сервіс-Україна” та ОСОБА_4, який значиться директором підприємства ТОВ “Юніверсал Сервіс-Україна”, ніякого відношення до господарської діяльності ТОВ “Юніверсал Сервіс-Україна” не мають, банківські рахунки не відкривали, фінансово-господарську діяльність підприємства не проводили, а дана діяльність від імені зазначеного підприємства здійснювалась невідомими особами, які виписували податкові накладні з метою штучного формування податкового кредиту, без фактичної поставки товару.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи №78-00161, порушеної по факту умисного ухилення від сплати податків за ознаками складу злочину, передбаченого ст.212 ч.3 Кримінального кодексу України, та за фактом фіктивного підприємництва, передбаченого ст.205 ч.2 Кримінального кодексу України, в ході досудового слідства встановлено, що запчастини до колійних машин фактично були поставлені безпосередньо від нерезидента ТОВ “Вест-Тер СПБ” на склад ДП “Укрзалізничпостач", в той же час, як документальне оформлення зазначених господарських операцій з придбання товару ДП “Укрзалізничпостач" здійснено по ланцюгу постачання ТОВ “Агроініціатива” - ТОВ - “Київ-Інвест-Сервіс” ДП “Укрзалізничпостач", що підтверджується наявною первинною документацією, а також показами свідків які здійснювали перевезення товару.

Згідно документів, що вилучені у ДП “Укрзалізничпостач", та знаходяться в СВ УМВС України на Південно-Західній залізниці в матеріалах кримінальної справи №38-0012, порушеної 13.11.2008 за фактом вчинення невстановленими особами шахрайства, яке завдало матеріальної шкоди ДП “Укрзалізничпостач” у великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України, встановлено, що між позивачем та ТОВ “Кабельтех-сервіс” укладено договір поставки від 27.08.2009 №ЦХП-02-05909-01 та на всіх податкових накладних виписаних за зазначеним договором біля підпису особи, що склала податкову накладну зазначено прізвище директора ТОВ “Кабельтех-сервіс” ОСОБА_5 та печатка ТОВ “Кабельтех-сервіс”, водночас відповідно до протоколу допиту ОСОБА_5, він не приймав участь у господарській діяльності, не передавав право управління за довіреністю, і жодних документів на поставку товару не підписував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

У період з 29.10.2010 по 21.01.2010 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010.

В ході перевірки встановлено порушення вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16 672491 грн., в тому числі по періодах: вересень 2009 року –6 379427 грн., січень 2010 року - 6 666115 грн., лютий 2010 року –70012 грн. та травень 2010 року-3 556937 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

Згідно документів наданих для проведення перевірки позивачем встановлено, що ним сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з наступними контрагентами:

- з ТОВ "НАН" за договором № ЦХП-05-01308-01 від 27.06.2008, предметом якого є поставка продукції: металеві прогонові споруди з опорними частинами, опорні частини до металевих прогонових споруд, мостові інвентарні конструкції, за яким відповідно до первинних документів постачальник передав а замовник отримав та прийняв продукцію на загальну суму 18930632,70 грн., в тому числі ПДВ –3155105,45 грн. Позаплановою невиїзною документальною перевіркою ТОВ “НАН”( акт ДПІ Дзержинського району м. Харкова від 10.03.2011 № 606/1800/30987396 за період: з 01.10.2009 року –по 31.12.2010 року) встановлено, що підприємство відсутнє за юридичною адресою, про що складено відповідний акт від 04.03.2011 № 336/15-021 та направлено державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18 -ОПП, та фактично згідно поданої податкової звітності у ТОВ „НАН” відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, а саме, відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств на балансі відсутні виробничі потужності (в декларації не відображено розрахунок амортизаційних відрахувань), відсутні складські приміщення та відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у 2010 році складала 1 особу (директор підприємства), яка, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не спроможна здійснювати такий обсяг роботи. Також в ході перевірки ТОВ "НАН" не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників, що свідчить про те, що правочини між ТОВ „НАН” та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому зазначені правочини відповідно до частини першої та другої статті 215, частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, а тому в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

- з ПрАТ «Транспорт - Сервіс»укладено договір поставки №ЦХП-01-00409-01 від 07.05.2009, предметом якого є здійснення поставки продукції : запасні частини до тепловозів серії 2ТЕ116, 2М62, та відповідно до видаткових накладних до якого було поставлено продукцію на загальну суму 32710 896,00грн., в томі числі ПДВ –5451816,00грн. Згідно висновків акту невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства “Стратос –Транзит” № 190/2300/36073272 від 05.05.2011, встановлено відсутність поставок товару (придбання), з огляду на що, угода між ПП “Стратос –Транзит” та ПрАТ «Транспорт - Сервіс»оформлялась без мети реального настання правових наслідків, з метою протиправного заниження сплати податку на додану вартість, а тому у ПрАТ «Транспорт - Сервіс»при відсутності фактичного придбання товарів, була відсутня фактична його реалізація, з огляду на що угода між ПрАТ «Транспорт - Сервіс»та ДП “Укрзалізничпостач” оформлювалась без мети реального настання правових наслідків, з метою протиправного заниження сплати податку на додану вартість, у зв’язку з чим такі дії призвели до втрати дохідної частини Державного бюджету України. Тобто даний договір відповідно до частини першої та другої статті 215, частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, а тому в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю;

- з ПрАТ «ЛМЦ»укладено договір № ЦХП-03-0509-01 від 30.06.2009, предметом якого є здійснення поставки продукції: запчастин до локомотивів (пружини тележки ЦНИИ-ХЗ-0 внут 100-30-004-0), та відповідно до податкових накладних до якого було поставлено продукцію на загальну суму 1390545,00грн., в тому числі ПДВ –231757,50 грн. Стахановською ОДПІ в ході перевірки ПрАТ «ЛМЦ»встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а також не встановлено відсутність документів, які б підтверджували б факт надходження до ПрАТ «ЛМЦ»товару, з огляду на що встановлено відсутність поставок товарів, за договором укладеним між ПрАТ “ЛМЦ” та ТОВ “Леорд Плюс-К”, що свідчить про укладення договору без мети настання реальних наслідків, а тому зазначені правочини відповідно до частини першої та другої статті 215, частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, а тому в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином, встановлено проведення транзитних операцій, що спрямовано на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту з огляду на що Стахановською ОДПІ при перевірці ПрАТ «ЛМЦ», встановлено відсутність факту постачання товарів (робіт, послуг) позивачу;

- з ТОВ «Торекс»укладено договір поставки № ЦХП-03-00409-01 від 03.04.2009 предметом якого є поставка продукції (автозчеп, замок, замкотримач, запобіжник замка, під’ємник замка, валик підземника, корпус поглин. апарата, хомут тяговий) та відповідно до якого було поставлено продукцію на загальну суму 372300,00 грн., в т.ч. ПДВ 62050,00 грн. В ході перевірки встановлено, що товар, який ТОВ «Торекс»поставило ДП “Укрзалізничпостач" придбано ним у ТОВ «Юніверсал Сервіс-Україна», а згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2010 №1-582/10, засновник ТОВ «Юніверсал Сервіс-Україна», ОСОБА_3 обвинувачений у вчинені злочинів, передбачених частиною другою ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 Кримінального Кодексу. Також зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_6, який значиться засновником підприємства ТОВ «Юніверсал Сервіс-Україна»та ОСОБА_4, який значиться директором підприємства ТОВ «Юніверсал Сервіс-Україна», ніякого відношення до господарської діяльності ТОВ «Юніверсал Сервіс-Україна»не мають, банківські рахунки не відкривали, фінансово-господарську діяльність підприємства не проводили, а вона від імені зазначеного підприємства здійснювалась невідомими особами, які виписували податкові накладні з метою штучного формування податкового кредиту, без фактичної поставки товару. Отже, операції по ланцюгу ТОВ «Юніверсал Сервіс-Україна»- ТОВ «Торекс»є нікчемними, з огляду на що угода укладена між ТОВ «Торекс»та ДП "Укрзалізничпостач" оформлювалась без мети реального настання правових наслідків, з метою протиправного заниження сплати податку на додану вартість, у зв’язку з чим такі дії призвели до втрати дохідної частини Державного бюджету України, а тому відповідно до частини першої та другої статті 215, частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемною, та в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з її недійсністю;

- з ТОВ «Київінвестбудмонтажсервіс»укладено договір №ЦХП-03-01410-01 від 31.03.2010, предметом якого є поставка продукції (вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (запасні частини до колійних машин) виробництва ТОВ «Вест-Тер СПБ», та відповідно до видаткових накладних до якого було поставлено продукції на загальну суму 14668800,00 грн., в тому числі ПДВ 2444800,00 грн. Відповідно до матеріалів кримінальної справи №78-00161, порушеної по факту умисного ухилення від сплати податків за ознаками складу злочину, передбаченого ст.212 ч.3 Кримінального кодексу України, та за фактом фіктивного підприємництва, передбаченого ст.205 ч.2 Кримінального кодексу України, в ході досудового слідства встановлено, що запчастини до колійних машин фактично були поставлені безпосередньо від нерезидента ТОВ «Вест-Тер СПБ»на склад ДП “Укрзалізничпостач", в той же час, документальне оформлення зазначених господарських операцій з придбання товару ДП “Укрзалізничпостач" здійснено по ланцюгу постачання ТОВ «Агроініціатива»- ТОВ - «Київ-Інвест-Сервіс»- ДП “Укрзалізничпостач", що підтверджується наявною первинною документацією, а також показами свідків які здійснювали перевезення товару. Документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «Київ - Інвест - Сервіс»(акт від 10.05.2011 №488/23-10/35849531) встановлено, що товар, який «Київ - Інвест - Сервіс»поставило ДП “Укрзалізничпостач" протягом періоду з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року придбано ним у ТОВ «Агроініціатива», у той час, як відповідно протоколу допиту свідка ОСОБА_7 (який формально є директором та засновником ТОВ «Агроініціатива») від 18.02.2011, останній пояснив, що жодних документів на поставку товару не підписував, вести господарську діяльність не збирався, що також підтверджується висновком почеркознавчої експертизи № 178 від 09.04.2011, згідно якого підпис від імені ОСОБА_7 в графах наданих документів ТОВ «Агроініціатива»(первинних документів на поставку товару до ТОВ «Київ - Інвест - Сервіс»- договорі постачання №001.04.-2010 від 07.04.2010; специфікації №1 до договору №001.04.-2010 від07.04.2010; видаткових та податкових накладних до них) виконано не ОСОБА_7, а іншими особами. Таким чином не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ «Агроініціатива»- ТОВ «Київ –Інвест - Сервіс», що з огляду на що ТОВ «Київ –Інвест - Сервіс» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов’язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Згідно документів, що вилучені у ДП “Укрзалізничпостач", та знаходяться в СВ УМВС України на Південно-Західній залізниці в матеріалах кримінальної справи №38-0012, порушеної 13.11.2008 за фактом вчинення невстановленими особами шахрайства, яке завдало матеріальної шкоди ДП «Укрзалізничпостач»у великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України, встановлено, що між позивачем та ТОВ «Кабельтех-сервіс»укладено договір поставки від 27.08.2009 №ЦХП-02-05909-01, предметом, якого є поставка проводу та кабелю ізольованих. В матеріалах кримінальної справи №38-0012, наявні видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, акти прийому-передач, виписані ТОВ «Кабельтех-сервіс»для ДП “Укрзалізничпостач" на поставку кабельно-провідникової продукції до зазначеного договору на загальну суму 33 218 380,82 грн., в тому числі ПДВ-5 536 396,79 грн. (вартість без ПДВ- 27 681 984,03 грн.).

На всіх податкових накладних біля підпису особи, що склала податкову накладну зазначено прізвище директора ТОВ «Кабельтех-сервіс»ОСОБА_5 та печатка ТОВ «Кабельтех-сервіс». В матеріалах кримінальної справи №38-0012 наявні протоколи допиту ОСОБА_5, згідно яких участі у господарській діяльності підприємства він не приймав, не передавав право управління за довіреністю, і жодних документів на поставку товару не підписував.

Отже в ході проведення перевірки встановлено, що видаткові накладні, акти прийому-передачі та податкові накладні за період з 31.08.2009 року по 30.09.2009 року, які мають реквізити постачальника ТОВ «Кабельтех-сервіс», підписи директора зазначеного підприємства ОСОБА_5 та реквізити покупця ДП "Укрзалізничпостач" не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності ДП "Укрзалізничпостач" таких господарських операцій.

Таким чином відповідач дійшов висновку про те, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ “НАН”, ПрАТ “Транспорт-Сервіс”, ПрАТ “ЛМЦ”, ТОВ “Торекс”, ТОВ “Київ-Інвест-Сервіс”, ТОВ “Кабельтех-Сервіс”.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 8330/23-07/19014832 від 28.07.2011, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001664210 від 11.08.2011, яким позивачу було нараховане зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 20 840 614,00 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 4 168 123,00 грн.

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням - рішенням та вважаючи його таким, о підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з’ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п’ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи зобов’язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ “НАН”, ПрАТ “Транспорт-Сервіс”, ПрАТ “ЛМЦ”, ТОВ “Торекс”, ТОВ “Київ-Інвест-Сервіс”, ТОВ “Кабельтех-Сервіс” реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов’язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною другою статті 215 вказаного Кодексу встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 цього Кодексу визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з наступними контрагентами: ТОВ “НАН” за договором № ЦХП-05-01308-01 від 27.06.2008, ПрАТ “Транспорт-Сервіс” за договором поставки №ЦХП-01-00409-01 від 07.05.2009, ПрАТ “ЛМЦ” за договором № ЦХП-03-0509-01 від 30.06.2009, ТОВ “Торекс” за договором поставки № ЦХП-03-00409-01 від 03.04.2009, ТОВ “Київ-Інвест-Сервіс” за договором поставки №ЦХП-03-01410-01 від 31.03.2010 та ТОВ “Кабельтех-Сервіс” за договором поставки №ЦХП-02-05909-01 від 27.08.2009.

Відповідно до розділу 5, зазначених договорів, в якому визначено умови та терміни постачання, поставка продукції проводиться партіями за письмовоюю рознарядкою замовника, датою поставки продукції вважається дата приймання продукції на матеріальному складі позивача, що підтверджується належно оформленою видатковою (товарною) накладною, або актом прийому передачі та належно оформленою довіреністю, а після готовності продукції до відвантаження постачальник направляє позивача факсом копії рахунку - фактури, податкової накладної, видатковоїї накладної або акту - прийому передачі та документи, що підтверджують якість продукції.

Розділом 6 зазначених договорів встановлено, що оплата за зазначеними договорами здійснюється шляхом відправлення коштів за банківськими реквізитами постачальника.

З огляду на викладене, документами, які підтверджують факт здійснення поставки товарів ТОВ “НАН” за договором № ЦХП-05-01308-01 від 27.06.2008, ПрАТ “Транспорт-Сервіс” за договором поставки №ЦХП-01-00409-01 від 07.05.2009, ПрАТ “ЛМЦ” за договором № ЦХП-03-0509-01 від 30.06.2009, ТОВ “Торекс” за договором поставки № ЦХП-03-00409-01 від 03.04.2009, ТОВ “Київ-Інвест-Сервіс” за договором поставки №ЦХП-03-01410-01 від 31.03.2010 та ТОВ “Кабельтех-Сервіс” за договором поставки №ЦХП-02-05909-01 від 27.08.2009 мають бути письмова рознарядка, рахунки - фактури, податкові накладні, видаткові накладні (акти - прийому передачі), документи, що підтверджують якість продукції та виписки з банківських рахунків на підтвердження перерахування коштів за зазначеними договорами.

Позивачем на підтвердження реальності та фактичного виконання зазначених договір надано копії договір та складених до них специфікації, водночас позивачем не надано суду письмової рознарядки на поставку продукції, рахунки - фактури, податкові накладні, видаткові накладні (акти - прийому передачі), документи, що підтверджують якість продукції на підтвердження фактів здійснення поставки продукції та не надано виписки з банківських рахунків чи платіжних документів на підтвердження здійснення оплати за поставлену продукцію.

Таким чином позивачем не надано належних документів на підтвердження здійснення поставки товару за договорами укладеними ТОВ “НАН”, ПрАТ “Транспорт-Сервіс”, ПрАТ “ЛМЦ”, ТОВ “Торекс”, ТОВ “Київ-Інвест-Сервіс”, ТОВ “Кабельтех-Сервіс", як і не надано доказів на підтвердження здіснення оплати за зазначеними договорами, а отже позивачем не доведено реальність та товарність договорів укладених з зазначеними контрагентами.

Зазначаючи про безпідставність висновку відповідача про нікчемність договорів укладених позивачем з ТОВ “НАН”, ПрАТ “Транспорт-Сервіс”, ПрАТ “ЛМЦ”, ТОВ “Торекс”, ТОВ “Київ-Інвест-Сервіс”, ТОВ “Кабельтех-Сервіс", позивач при цьому не наводить жодних аргументи на спростування обґрунтувань та доводів викладених в акті перевірки, крім посилась на товарність та фактичне виконання зазначених договорів на підтвердження якої ним не було надано суду належних доказів.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що за умовами зазначених договорів поставка продукції проводиться за письмовою рознарядкою та при здійсненні поставки товару постачальник надає позивачу рахунки - фактури, податкові накладні, видаткові накладні (акти - прийому передачі), документи, що підтверджують якість продукції, які позивачем суду надані не були, як не були надані виписки з банківського рахунку чи платіжні документи на підтвердження здійснення оплати за поставлену продукцію, а також враховуючи те, що крім посилання на реальність та фактичне виконання договорів позивачем не наведено обґрунтувань на спростування доводів позивача, то суд дійшов висновку про те, що факт виконання договорів укладених між позивачем ТОВ “НАН”, ПрАТ “Транспорт-Сервіс”, ПрАТ “ЛМЦ”, ТОВ “Торекс”, ТОВ “Київ-Інвест-Сервіс”, ТОВ “Кабельтех-Сервіс” є недоведеним.

Відповідно до пункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону Країни «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону Країни «Про податок на додану вартість», встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином відповідач обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачем було неправомірно сформовано кредит по взаємовідносинах з ТОВ “НАН”, ПрАТ “Транспорт-Сервіс”, ПрАТ “ЛМЦ”, ТОВ “Торекс”, ТОВ “Київ-Інвест-Сервіс”, ТОВ “Кабельтех-Сервіс” та виніс податкове повідомлення - рішення №0001664210 від 11.08.2011.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення №0001664210 від 11.08.2011 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 23.11.2011