Постанова № 20259271, 18.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2011 року № 2а-11453/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Орлан"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

проскасування рішеннь № 0001592302/0 від 27.04.2011 року, № 0002632302 від 12.07.2011 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Орлан»(надалі Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва (надалі Відповідач) про скасування податкових повідомлень рішень № 0001592302/0 від 27.04.2011 року та № 0002632302 від 12.07.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2011 року відкрито провадження та призначено справу № 2а-11453/10/2670 до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки від 11.04.2011 року № 3869/26-02/21497134 в частині порушення Позивачем п.п 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач зазначає, що висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень Позивачем вимог вищевказаного Закону при формуванні податкового кредиту базуються виключно на субєктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований позивачем відповідно до вимог Закону, на підставі належно оформлених податкових накладних. За наведених обставин, представник Позивача просить суд скасувати спірні податкові повідомлення рішення.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі та, в свою чергу, зазначив, що не погоджується з позовними вимогами Публічного акціонерного товариства «Орлан»з огляду на те, що перевіркою було встановлено господарські взаємовідносини Позивача з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», засновником та директором останнього є ОСОБА_2, який згідно досудового слідства по кримінальній справі № 69-107 не мав ніякого відношення до діяльності вказаного підприємства, документи, що стосуються фінансово господарської діяльності не підписував.

З огляду на зазначене, представник Відповідача підтримав позицію податкового органу щодо визнання Договору, укладеного між Позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»нікчемними, як наслідок правомірного донарахування Позивачу з боку ДПІ у Соломянському районі м. Києва податкового зобовязання з податку на додану вартість.

В судовому засіданні 20.09.2011р. встановлена можливість розглядати справу на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження, з огляду на те, що представниками сторін подано відповідну письмову заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва 11 квітня 2011 року було проведено планову виїзну документальну перевірку Закритого акціонерного товариства «Орлан»(код ЄДРПОУ 21497134) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки Відповідачем складено Акт від 11.04.2011 року № 3869/23-02/21497134.

Відповідач зазначає, що перевіркою було встановлено порушення Позивачем, в даному випадку п.п. 7.2.3 п. 7.2., п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями); п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п. 5.10, 5.11 ст. 5 Закону України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання по періодах: за вересень 2009 року 624 грн., за січень 2010 року 1997 грн., за квітень 2010 року 2885 грн.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва із запереченнями на Акт перевірки, в яких просив скасувати вищевказаний Акт з посиланням на те, що ПАТ «Орлан»виконувало свої зобовязання за укладеним з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»Договором, а податковий кредит ПАТ «Орлан»по взаємовідносинах з ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»сформований правомірно, на підставі належно оформлених податкових накладних.

За результатом розгляду заперечень Позивача, Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва залишено без змін висновки Акту перевірки від 11.04.2011 року № 3869/23-02/21497134.

05 травня 2011 року Позивач звернувся зі Скаргою до Державної податкової адміністрації у м. Києві, в якій просив переглянути висновки Акту перевірки і скасувати повністю податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва № 0001592302/0 від 27.04.2011 року повністю.

Так, за наслідками розгляду скарги Позивача, Державною податковою адміністрацією м. Києва було прийнято рішення у формі Листа від 04.07.2011 року № 6897/10/25-114, яким скаргу ПАТ «Орлан»задоволено частково, а податкове повідомлення рішення від 27.04.2011 року № 0001592302/0 скасовано в частині сплати ПДВ в сумі 3509 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 877, 25 грн., в іншій частині залишено без змін.

12 липня 2011 року Позивач отримав нове податкове повідомлення - рішення від 12.07.2011 року № 0002632302 на загальну суму ПДВ 2496 грн. (в тому числі за основним платежем 1997 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 499 грн.).

З огляду на викладене, Позивач звертається до Окружного адміністративного суду м. Києва з проханням скасувати повністю податкові повідомлення - рішення, а саме:

­від 12.07.11 р. № 0002632302, яким Позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2496 грн., в тому числі: за основним платежем 1997 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 499 грн.

­від 03.06.11 р. № 0000712304, яким Позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 221 266 грн., в тому числі: за основним платежем 177 013 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 44 253 грн.

Як встановлено Судом, прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень мотивовано доводами Акту перевірки, за якими між Позивачем та ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»було укладено Договір, в даному випадку Підрядний контракт № 73/14 від 10.11.2009 року (надалі Контракт), згідно якого Замовник (ПАТ «Орлан») доручає, а Підрядник (ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп») зобовязується на власний ризик, у встановлені Контрактом строки в межах договірної ціни власними або залученими силами виконати електромонтажні роботи по підключенню щита резервного увімкнення живлення силового трансформатора КТП 1600 Ква ПАТ «Орлан».

Оцінивши докази, які є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Так, за вищевказаним Контрактом договірна ціна робіт доручених Підряднику встановлюється Сторонами на основі прямої домовленості.

Відповідно до п.п. 3.2 п. 3 Контракту договірна ціна робіт складає 11983,20 грн., в тому числі ПДВ 1997, 20 грн.

Порядок розрахунків між Сторонами був встановлений в безготівковій формі шляхом виписки платіжних доручень.

На підтвердження фактичності виконання Контракту, укладеного між ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та Позивачем, останніми 27 листопада 2009 року підписано Акт виконання робіт б/н про приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року.

Даний Акт став, в даному випадку, підставою для здійснення взаєморозрахунків між сторонами.

Так, на підставі вищевказаного Акту виконаних робіт, в судовому засіданні представником Позивача, на підтвердження фактичності оплати по Контракту надано наступні платіжні доручення, а саме:

­платіжне доручення № 1601 від 13.11.2009 року на загальну суму 9586,56 грн. (в т.ч. ПДВ - 1597, 76 грн.)

­платіжне доручення № 1710 від 27.11.2009 року на загальну суму 2396, 64 грн. (в т.ч. ПДВ 399, 44 грн.)

Згідно відмітки ПАТ КБ «Приватбанк»дані кошти були фактично перераховані на рахунок одержувача ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп».

Як наслідок, ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на користь Позивача було виписано та передано Податкові накладні № 10036 від 27.11.2009 року на загальну суму 2396,44 грн., в т.ч. ПДВ 399,44 грн.; № 9630 від 13.11.2009 року на загальну суму 9586, 56грн., в т.ч. ПДВ 1597, 76 грн.

Однією з підстав, як вбачається з Акту перевірки, на основі якої Відповідачем зроблено висновок про заниження Позивачем податкового зобовязання з податку на додану вартість при формуванні податкового кредиту, як наслідок донарахування Позивачу суми ПДВ є те, що правочин між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»є нікчемним та таким, що не мав на меті настання реальних наслідків.

В даному випадку, Окружний адміністративний суд м. Києва не погоджується з позицією Відповідача та бере до уваги доводи Позивача з огляду на таке.

Як встановлено в ході розгляду даної справи, основною причиною визнання Відповідачем Контракту між Позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»нікчемним було те, що відповідно до Протоколу допиту свідка від 18.08.2010 року складеним старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирський області Андрійчуком Р.Б. у приміщенні службового кабінету СУ ПМ ДПА України з дотриманням вимог ст.ст.68. 86. 167-170 КПК України допитано в якості свідка засновника та директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код ЄДРПОУ 34981754) ОСОБА_5, який повідомив, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»він створив за грошову винагороду, ніякого відношення до фактичної діяльності фірми не мав, ніяких документів щодо господарської діяльності не підписував.

В подальшому, як встановлено Окружним адміністративним судом м. Києва з огляду на Акт перевірки, Постановою від 27.09.2010 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

З огляду на вищевикладене, керуючись положеннями ст. ст. 216, 218 ЦК України, Відповідачем класифіковано укладений між Позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»Договір як нікчемний з огляду на те, що даний правочин порушує публічний порядок, та був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина.

Однак, Відповідачем в ході судового розгляду справи не надано інформацію чи доказів наявності вироку в кримінальній справі відносно посадових осіб ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Відповідно до ч. 3 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Враховуючи викладене, з метою всебічного і повного зясування обставин, на яких ґрунтується позов, для правильного вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва витребував у Слідчого управління податкової міліції ДПА України інформацію про хід кримінальної справи порушеної відносно ОСОБА_5 та не встановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України та зобовязати СУ податкової міліції ДПА України надати суду належним чином завірені копії протоколів допиту/додаткового допиту в якості свідка/обвинуваченого ОСОБА_5., в разі їх наявності.

На виконання вимог вищевказаної ухвали Суду, через відділ документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду м. Києва від Державної податкової адміністрації України надійшов Лист (вх. № 03-3/6954 від 06.10.11 року), з якого вбачається, що станом на дату розгляду даної адміністративної справи Кримінальну справу, порушену стосовно ОСОБА_5 за ч.2 ст.205, Кримінального кодексу України, закрито на підставі п.2 ст.6 Кримінально-процесуального кодексу України за відсутністю складу злочину.

Крім того, Державна податкова адміністрація зазначає, що будучи додатково допитаним в ході досудового слідства ОСОБА_5 показав, що дійсно зявляється засновником та директором ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»і у 2008 році за власним бажанням та з метою здійснення підприємницької діяльності переєстрував на своє імя.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, виходячи з вищенаведеного, станом на час розгляду даної справи в судовому засіданні компетентним органом не було встановлено наявність умислу у директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків.

Зокрема, в даному випадку, Окружний адміністративний суд м. Києва мотивуючи протиправність винесених спірних податкових повідомлень рішень посилається на те, що в Акті перевірки відсутні докази ухиляння контрагентом позивача ТОВ «С.Дж.Р.Груп»від сплати податків та зборів, визначення йому податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будьякі інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угоди з метою, що порушує публічний порядок.

Так, з метою забезпечення приписів ч. 4 та 5 ст. 11 КАС України, судом вжито передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо витребування доказів з власної ініціативи, а саме ухвалою суду від 07.09.2011р. витребувано ДПІ у Печерському районі м. Києва додаткові докази по справі стосовно ТОВ «С.Дж.Р.Груп»щодо декларування та сплати останнім власних податкових зобовязань з податку на додану вартість, в даному випадку - по взаємовідносинах з Позивачем.

На виконання вимог ухвали суду, ДПІ у Печерському районі м. Києва надано пакет документів стосовно ТОВ «С.Дж.Р.Груп», а саме: належним чином завірені копії Акту перевірки № 14.10.2040 року № 823/23-10/34981754 та витяг зворотного боку облікової картки останнього за період, в якому виникли спірні правовідносини.

Дослідивши надані документи, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про помилковість твердження Відповідача щодо порушення контрагентом Позивача публічного порядку в розрізі замаху на незаконне заволодіння майном Держави (в даному випадку коштами), з огляду на те, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»згідно зворотного боку облікової картки станом на грудень місяць 2009 року відсутня недоїмка по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва в Акті робить посилання на те, що ТОВ «С.Дж.Р. Груп»не звітує станом на 14.10.2010 року, а останній звіт був поданий за березень 2010 року. Однак, наді обставини не можуть бути визнані судом як такі, що містять належний предмет доказування стосовно визнання Контракту між Позивачем та ТОВ «С.Дж.Р. Груп»нікчемним в розрізі порушення публічного порядку у сфері замаху на незаконне заволодіння коштами Держави враховуючи те, що відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну (персональну) відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

За таких підстав, враховуючи ст. 215 ЦК України, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про те, що доводи Відповідача щодо неправомірності задекларованих Позивачем показників податкового кредиту з податку на додану вартість з посиланням на нікчемність Договору в частині не додержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави та суспільства, моральним засадам, не підтверджується наявними у справі доказами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за вищезазначеним Договором позивачу, з боку ТОВ «С.Дж.Р.Груп», були надані послуги по виконанню електромонтажних робіт по підключенню щита резервного увімкнення живлення силового трансформатора КТП 1600 Ква ПАТ «Орлан».

Дані послуги, отримані Позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Під час розгляду справи, Окружним адміністративним судом м. Києва не встановлено наявності у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»спеціального дозволу (ліцензії) на електромонтажні роботи.

Дійсно, ст. 227 ЦК України встановлює, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Проте, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне повторно звернути увагу на те, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. (ст.215 ЦК України).

А тому, відсутність спеціального дозволу (ліцензії) у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на електромонтажні роботи, на думку суду, не може бути підставою для висновку саме про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Відповідно до п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, виходячи з приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", виключно відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що субєкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності належним чином оформлені податкові накладні та виписані ці накладні особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Так, за наявних у справі доказів, зібраних під час судового слідства по даній справі, з огляду на те, що Законом України "Про податок на додану вартість" встановлена єдина умова, що позбавляє платника податку на додану вартість права на податковий кредит, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає безпідставним посилання Відповідача на донарахування позивачу суми податку на додану вартість з посиланням на нікчемність Контракту, укладеного між Позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні надані позивачу його контрагентом, платіжні доручення на перерахування коштів, а відповідачем в Акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача або несплати ним податку на додану вартість до бюджету, наявності вироку в кримінальній справі, суд приходить до висновку про неправомірність посилань відповідача, викладених в Акті перевірки щодо нікчемності правочину в частині посилань на відсутність намірів сторін по Договору щодо настання реальних наслідків.

Крім того, як вбачається з офіційного сайту Державної податкової служби України (http://www.sta.gov.ua/control/uk/cancelledlicense/search), ТОВ «С.Дж.Р.Груп»анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість № 100039671 лише 28.04.2011 року по причині ненадання особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість декларації з цього податку протягом 12 послідовних податкових місяців. Враховуючи таке, суд приходить до висновку, що станом на час виникнення спірних правовідносин ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було належним платником ПДВ та правомірно, на думку Суду, виписувало на надавало вищезазначені податкові накладні, що, свою чергу і стали підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство повязує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень Позивача, та не заперечувалось Відповідачем, на момент укладання Договору між Позивачем та ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», і на момент виконання вказаного Договору, ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», як юридична особа було внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

Всупереч тому, що Відповідачу в судовому засіданні, метою належного заперечення вищевикладених обставин, для забезпечення відстоювання правомірності та обґрунтованості прийнятих актів індивідуальної дії було запропоновано надати Суду всі можливі докази, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ПАТ «Орлан», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення рішення № 0001592302/0 від 27.04.2011 року; № 0002632302 від 12.07.2011 року Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович