Постанова № 20259261, 02.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2011 року                     справа № 2а-7467/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомпрокурора Деснянського району м. Києва в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Нове місто»

про          стягнення заборгованості у розмірі 42202,25грн.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Деснянського району м. Києва в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ТОВ «Нове місто».

У відповідності до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ТОВ «Нове місто»зареєстроване Солом’янською районною у м. Києві державною адміністрацією.

          З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду спору судом у ТОВ «Нове місто»існує заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю з юридичних осіб у сумі 42202,25грн. Податкове зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 215084,28грн. або у сумі 17923,69грн. за кожен місяць, задекларовані платником податком самостійно, тобто є узгодженими.

          Відповідно до Довідки про заборгованість від 18.05.2011р. №1869/9/24-138 податковий борг відповідача із земельного податку з юридичних осіб складає 42202,25грн. (недоїмки 37720,34 грн. і пеня 4481,91 грн.).

Зазначена заборгованість підтверджується даними облікових карток платника податку.

Відповідно до п.286.1. ст.286 Податкового кодексу України (надалі по тексту ПКУ), який набрав чинності з 01.01.2011р., підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 286.2 ст.286 ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.287.3 ст.287 ПКУ податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпункт 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ дає визначення, що податковий борг –це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Враховуючи те, що грошове зобов’язання, яке самостійно узгоджене відповідачем, не було погашено протягом граничного строку, воно відповідно до вказаного визначення, визнається податковим боргом.

Пунктом 54.1 ст.54 ПКУ передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав відповідачу податкову вимогу від 23.03.2011р. №1563 на суму 6354,87грн., яка була отримана представником відповідача про що свідчить копія зворотного поштового повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктом 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зв’язку із порушенням строків сплати узгоджених податкових зобов’язань, відповідачу було нараховано пеню у розмірі 4481,91грн.

Як вбачається з матеріалів справи та картки особового рахунку відповідача, заборгованість по орендній платі за землю на момент розгляду справи становить 42202,25 грн.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростувати докази позивача відповідач не надав.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

          Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нове місто»(03056, м. Київ, вул. Виборзька, буд.55/13 код ЄДРПОУ 332343915) на користь Державного бюджету України заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 42202(сорок дві тисячі двісті дві)грн.,25(р/р 33213811700004 УДК у Деснянському районі ГУДК у м. Києві, код платежу 13050100, ідентифікаційний номер 26077891, банк ГУДК у м. Києві МФО 820019.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Н.М. Клименчук