Постанова № 20258934, 14.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2011 року           15:18           № 2а-9359/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монсанто Україна»

доКиївської регіональної митниці

проскасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТзОВ «Монсанто Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської регіональної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що митним органом безпідставно здійснено донарахування митних платежів та ПДВ, після того, як товар було розмитнено та випущено у вільний обіг, оскільки при розмитнені було подано всі необхідні документи щодо визначення митної вартості. Позивач покликається на те, що митний орган необґрунтовано здійснив донарахування митних платежів у зв’язку з не включенням позивачем у митну вартість товару роялті, роялті не є умовою продажу товару (насіння) та не стосуються правовідносин по поставці насіння на митну територію України, а були перераховані іншим особам (нерезидентам) не продавцям товару.

В поданих письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки, перевіркою встановлено заниження митної вартості внаслідок неподання відомостей про сплату роялті, як умови продажу імпортованих товарів. Митним органом було неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, яким здійснено донарахування митних платежів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 31.12.2010р. Київською регіональною митницею проведено перевірку ТзОВ «Монсанто Україна»за дотриманням законодавства з питань митної справи за період з 01.01.2008р. по 01.12.2010р. про що складено Акт №4/11/100000000/21681926 від 25.02.2011р.

Перевіркою встановлено порушення п. 3 ч. 2 ст. 267 МК України частині недекларування ліцензійних платежів, що в свою чергу призвело до заниження митної вартості імпортованих товарів, яка відповідно до ст. 261 МК України є базою для нарахування податкових зобов’язань.

За результатами перевірки Київською регіональною митницею прийнято податкове повідомлення-рішення №70 від 17.03.2011р., яким донараховано ТзОВ «Монсанто Україна»2211855,26 грн. зобов’язання з ПДВ.

Позивач вважає, що митним органом безпідставно здійснено донарахування митних платежів, оскільки товар ввозився на підставі інших договорів.

Судом встановлено, що 31.08.2004р. між компанією Монсанто САС, Франція, (ліцензіар) та ТзОВ «Монсанто Україна»(ліцензіат) укладено угоду на продаж комерційного насіння соняшника та кукурудзи.

Також, аналогічна угода була укладена позивачем 31.08.2004р. із компанією Монсанто Технолоджі ЛЛК, США та 01.09.2004р. із компанією Декалб Дженетикс Корпорейшн, США.

Відповідно до пункту А преамбули зазначених ліцензійних угод на продаж комерційного насіння соняшника, на продаж комерційного насіння соняшника та кукурудзи, на продаж комерційного насіння кукурудзи, ліцензіар та ліцензіат є членами групи компаній Монсанто і, таким чином, є афілійованими особами.

Відповідно до пункту Е преамбули ліцензійних угод на продаж комерційного насіння соняшника, на продаж комерційного насіння соняшника та кукурудзи, на продаж комерційного насіння кукурудзи, ліцензіат висловлює побажання отримати від ліцензіара право на виробництво, обробку, продаж на ринку та реалізацію комерційного насіння на визначеній території, а ліцензіар погоджується надати їх ліцензіату згідно із вищевказаними умовами.

Відповідно до розділу 2.1 ст. 2 ліцензійних угод на продаж комерційного насіння соняшника, на продаж комерційного насіння соняшника та кукурудзи, на продаж комерційного насіння кукурудзи, зазначено, що у відповідності до положень та умов цієї угоди, ліцензіар надає ліцензіату невиключну ліцензію, що не може передаватися іншій особі, з правом видачі субліцензії для перевірки реєстрації ліцензійного асортименту, з метою виробництва та обробки комерційного насіння ліцензійного асортименту на Території (безпосередньо чи при укладенні з Третіми сторонами толінгових угод на виробництво або обробку на обладнанні групи компаній Монсанто чи третіх сторін), а також просування на ринок і реалізовувати комерційне насіння ліцензійного асортименту, вироблене на даному обладнанні лише на визначеній території.

Згідно з розділом 3.1 ст. 3 ліцензійних угод на продаж комерційного насіння соняшника, на продаж комерційного насіння соняшника та кукурудзи, на продаж комерційного насіння кукурудзи, визначено що, враховуючи факт видачі ліцензіату ліцензії згідно з положеннями цієї угоди, ліцензіат зобов'язаний сплатити ліцензіару роялті за використання тієї кількості комерційного насіння, яка була продана щорічно за ціною, встановленою у додатку Б до цієї угоди; кожного року ця ціна може змінюватися за взаємною згодою ліцензіара та ліцензіата.

Згідно з розділом 3.2 ст. 3 ліцензійних угод Ліцензіат зобов’язаний у реально можливі строки, але не пізніше ніж через (30) днів після закінчення року протягом строку дії угоди сплатити ліцензіару роялті Роялті виплачується в євро, його розмір визначається виходячи з кількості комерційного насіння, протягом року та продажної ціни нетто на насіння, що було продане; проведення грошей у євро здійснюється за курсом валют, встановленим НБУ на день підписання акту прийому та використання вищевказаних ексклюзивних прав.

Відповідно до додатку Б ліцензійних угод на продаж комерційного насіння соняшника, на продаж комерційного насіння соняшника та кукурудзи, розмір роялті, що належить до сплати згідно із положеннями Розділу 3.1 визначається наступним чином:

(1) 8% за комерційне насіння соняшника;

(2) 10% за комерційне насіння кукурудзи з 01.09.2007р.;

(3) 15% за комерційне насіння рапсу з 01.09.2006р.

За період, що перевірявся, підприємством виконувались зазначені вище ліцензійні угоди, згідно з якими за використання торгового знаку на товарах як імпортованих так і виготовлених (вирощених) в Україні підприємством сплачувалось роялті.

По ліцензійній угоді на продаж комерційного насіння кукурудзи від 01.09.2004р. укладеною з компанією „Декалб Дженетикс Корпорейшн" згідно з актами прийому-передачі було розраховано та взаємно узгоджено 1069 874,71 грн. роялті (з урахуванням сум податку на репатріацію).

По ліцензійній угоді на продаж комерційного насіння соняшника від 01.09.2004р. укладеною з компанією „Монсанто Технолоджі ЛЛС", згідно актів прийому-передачі було узгоджено 778123,10 грн. роялті (з урахуванням податку на репатріацію).

По ліцензійній угоді на продаж комерційного насіння соняшника та кукурудзи від 31.08.2004р. з компанією „Монсанто САС" згідно актів прийому-передачі було узгоджено 271623,97 грн. роялті (з урахуванням сум податку на репатріацію).

На виконання зазначених угод ТзОВ «Монсанто Україна»здійснювало імпорт товару (насіння) на підставі ВМД.

Відповідно до ст. 40 Закону України „Про охорону прав на сорти рослин" за ліцензійним договором власник сорту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені ліцензійним договором.

На виконання вимог зазначених вище угод в період з 01.01.2008р. по 01.12.2010р. підприємством здійснювався розрахунок сум надходжень від реалізації продукції за вирахуванням ПДВ та сум роялті, що підлягають сплаті, а також проводилась виплата відповідних сум роялті тільки на користь компанії „Монсанто САС" (Франція).

За платіжним дорученням в іноземній валюті №32 від 11.11.2008р. ТзОВ «Монсанто Україна»перераховано 119094,02 Евро, згідно з актом передачі-передачі №3 від 31.08.2007р., за яким загальна сума роялті 140057,76 Евро.

За платіжним дорученням №9 від 05.07.2010р. перераховано 244461,58 Евро (згідно акту приймання-передачі №4 від 31.08.2008р. на суму 189198,33 Евро та акту №5 від 31.12.2009р. на суму 82425,64 Евро.

В перерахунку по офіційному обмінному курсу НБУ на день здійснення платежу дані перерахування складають 3313644,31 грн.

Також перевіркою встановлено, що за період, що перевірявся у підприємства виникла кредиторська заборгованість по сплаті роялті перед «Компанія Монсанто»в сумі 10335262,31 грн., що підтверджується взаємно узгодженими актами прийому-передачі послуг. Також, наявною була заборгованість із компанією «Монсанто САС»в сумі 639890,55 грн., як нарахування резерву по сплаті роялті та перед компанією «Монсанто Технолоджі ЛЛС»в сумі 850717,95 грн.

Представники позивача не заперечували зазначених обставин.

Згідно ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які перемішуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до статті 267 Кодексу митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на користь пов'язаних з продавцем осіб.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Згідно із п. 4.3 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість" (чинний на момент здійснення митного оформлення) передбачено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 4 Порядку декларування митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006р., встановлено, що декларація митної вартості подається обов'язково, якщо сплачуються роялті та ліцензійні платежі. Під час застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) використовується декларація митної вартості за формою ДМВ-1.

Якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) містить умови, які унеможливлюють застосування для визначення митної вартості методу за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та для декларування митної вартості використовується декларація за формою ДМВ-2, то рекомендується разом з іншими документами, які подаються для підтвердження митної вартості подавати розрахунок сум роялті залежно від бази, з якої такі суми розраховуються.

За результатами фактичної сплати роялті суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право на уточнення митної вартості товарів у порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи митна вартість товару декларувалась без врахування сум роялті, які були фактично сплачені чи визнані як кредиторська заборгованість, що не заперечувалось представниками позивача.

Відповідно до розділу 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України №307 від 09.07.1997р. „Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації", у графі 47 ВМД проводиться розрахунок податків та зборів, що підлягають сплаті.

Таким чином, невірне заповнення графи 47 ВМД призвело до заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Крім того, позивач в своєму клопотанні від 14.11.2011р. зазначає, що роялті було нараховано ним щодо імпортованого насіння на підставі власних актів внаслідок хибного розуміння ліцензійних умов, внаслідок чого просив надати йому можливість провести корегування відповідних нарахувань, та надати час для повернення помилково сплачених сум роялті та скасування актів прийому-передачі.

Покликання позивача на те, що насіння ввозилось на підставі контрактів купівлі-продажу укладених ним із компаніями “Monsanto Kereskedelmi KFT” Угорщина, “Monsanto Romania S.R.I” Румунія, “Monsanto AG Products LLC”, США в яких не передбачалось сплата роялті не беруться судом до уваги, оскільки зазначені компанії належать до групи компаній Monsanto, та згідно Специфікацій до зазначених угод вбачається, що ввозиввся ідентичний за найменуванням та властивостями товар, який підпадає під наведені вище ліцензійні угоди.

Відповідно до ст. 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з митна митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Згідно із статтею 81 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-ІУ декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення."

Згідно ст.88 Коексу України, декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Відповідно до п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням того, що позивачем при розмитненні товару та при визначенні митної вартості не було включено сум роялті, суд приходить до висновку, що митним органом підставно здійснено донарахування митних платежів, а тому вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з врахуванням поданих уточнень, не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної в строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Д.О. Баранов