Постанова № 202588, 16.10.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.06

Справа №АС4/617-06.

За позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства “Поворот”

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми

про скасування рішення

Суддя ЛУГОВА Н.П.

Представники сторін:

від позивача Бохонько Н.А., Нужна Н.Д., Онуфрієнко Л.Ф.

від відповідача Супрунов І.Ю., довіреність №37/07-11 від 04.01.06р.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Таран С.А.

Суть спору: позивач просить скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми №562 від 20.06.2006 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 5 824 грн. 00 коп. та нарахування пені в сумі 1 403 грн. 14 коп. за несвоєчасну сплату позивачем внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є правомірними та обгрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Рішенням УПФУ в Зарічному районі м.Суми №562 від 20.06.2006 року до позивача, з посиланням на п.2 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за несвоєчасну сплату страхових внесків застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 5 824 грн. 00 коп. та нараховано пеню в сумі 1 403 грн. 14 коп.

Позивач був платником єдиного податку, ним на протязі січня-грудня 2004 року та першого кварталу 2005 року було сплачено до ПФ Зарічного району м.Суми страхові внески в розмірі 32% на суму 42 275 грн. 80 коп., що підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування.

Як зазначив позивач, станом на 01.06.06р. за ним не рахується заборгованості перед Пенсійним фондом, і крім того, він має переплату на суму 37 311 грн. 59 коп.

Відповідач в обгрунтування заперечень на позов зазначив, що позивачем були порушені строки сплати страхових внесків, тому, було прийняте рішення №562 від 20.06.06р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Відповідно до ст.5 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб”єктами системи загальнообов”язкового державного пенсійного страхування. Дія інших законів та нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно до преамбули Закону №3583-IV, він регулює суперечності, які виникли при прийнятті Закону України від 23.12.04р. №2285-IV “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та Закону України від 25.03.05р. №2505-IV “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” у суб”єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сплати внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття і виникнення у них заборгованості. Суть суперечностей, що підпадають під регулювання Закону №3583-IV, викладена у статті 1, відповідно до якої суми внесків до Пенсійного фонду України, які були сплачені суб”єктами спрощеної системи оподаткування в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року – I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки у зв”язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України від 23.12.04р. №2285-ГУ “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, не вважаються заборгованістю.

Як свідчать матеріали справи, і зокрема, картки особового рахунку, позивач на протязі 2004р. та 1-го кварталу 2005 року сплатив внески на суму 42 275 грн. 80 коп. та станом на 01.06.06р. мав переплату в сумі 37 311 грн. 59 коп.

Статтею 4 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону передбачено, що застосовані до суб”єктів господарювання фінансові санкції за період 2004р.-1 квартал 2005 р. підлягають зарахуванню у рахунок майбутніх платежів.

З матеріалів справи вбачається, що на особовому рахунку позивача в 2-4 кварталі 2005 року та 1-му півріччі 2006 року рахувались кошти, що ним були перераховані відповідачу в період з січень-грудень 2004 року та 1-му кварталі 2005 року.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції в разі несвоєчасної сплати (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та норми Закону України №3583-IV, позивач правомірно вимагає скасування рішення відповідача №562 від 20.06.06р.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а рішення Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми №562 від 20.06.06р. – скасуванню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми №562 від 20.06.2006 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 5 824 грн. 00 коп. та нарахування пені в сумі 1 403 грн. 14 коп. за несвоєчасну сплату позивачем внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

3. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми (м.Суми, вул.Харківська, 35, код 22977095) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства “Поворот” (40030, м.Суми, вул.Козацький вал, 1, код 14006288) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили за заявою особи, на користь якої ухвалена дана постанова.

5. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

6. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.

7. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА

У судовому засіданні за згодою представників позивача та відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 20.10.2006 року.