Постанова № 20258557, 23.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2011 року 14:08 № 2а-14882/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомБлагодійної організації "Спортивні надії"

до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права

власності на обєкти нерухомого майна

провизнання рішення протиправним та зобов"язати вчинити дії за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 04.10.2011;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 34166 (И-2011) від 13.07.2011 р.

В С Т А Н О В И В:

Благодійна організація "Спортивні надії", (надалі позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, (надалі - Відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна від 11.08.2011 р. № 38328 (И-2011) про відмову у реєстрації речового права на нерухоме майно.

- зобов"язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна зареєструвати за Благодійною організацією "Спортивні надії" (ідентифікаційний код юридичної особи 25664936) право користування нежилими приміщеннями з № 1 по № 7 (групи приміщень № 209), загальною площею 206,10 (двісті шість цілих десять сотих) кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та нежилими приміщеннями з № 1 по № 7 (групи приміщень № 210), загальною площею 202,70 (двісті дві цілих сімдесят сотих) кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова відповідача у здійсненні реєстрації права користування позвача на зазначені приміщення є неправомірною, та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у ньому, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначила, що, оскільки по обєктах, право користування якими просить зареєструвати позивач, заведено дві реєстраційні справи, то і оригіналів правостановлюючих документів на право користування ними має бути два, так як один і той самий правовстановлюючий документ не може підтверджувати речове право на різні обєкти нерухомого майна та, відповідно, відповідач не має можливості долучити оригінали правовстановлюючих документів до різних реєстраційних справ.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 20.05.2011 р. між позивачем (Орендар за договором) та ОСОБА_3 (Орендодавець за договором) укладено договір оренди нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 821.

Згідно пп. 1.1 п. 1 зазначеного договору, Орендодавець зобовязується передати Орендареві, а Орендар зобовязується прийняти у строкове платне користування нежилі приміщення (далі - обєкти оренди), що належить Орендодавцю на праві власності. Обєкт оренди складається з:

- нежилих приміщень з № 1 по № 7 (групи пиміщень № 209), загальною площею 206,10 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належать Орендодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності від 28.01.2009 р., виданого на підставі Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 1773-В від 28.01.2009 р. (серія САС № 247738) та зареєстрованого в Комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" від 23.03.2009 р., про що записано в реєстрову книгу за № 177-п-142 за реєтровим № 9124-П.

- нежилих приміщень з № 1 по № 7 (групи пиміщень № 210), загальною площею 202,70 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належать Орендодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності від 28.01.2009 р., виданого на підставі Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 1773-В від 28.01.2009 р. (серія САС № 247737) та зареєстрованого в Комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" від 23.03.2009 р., про що записано в реєстрову книгу за № 177-п-142 за реєтровим № 9124-П.

Підпунктом 10.2 даного договору визначено, що даний договір укладається строком на вісім років.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представниками сторін, позивач 24.06.2011 р. звернувся до відповідача із заявою вх. № 9331 (ПБ-2011) з приводу реєстрації права користування на зазначені обєкти оренди.

Рішенням від 11.08.2011 р. № 32328 (И-2011), оформленим у вигляді листа, відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви щодо реєстрації права користування обєктами оренди на підставі п. 3.5 "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2022 р. (далі - Положення) з посиланням на неможливість реєстрації речових прав позивача на підставі одного правовстановлюючого документу на різні обєкти нерухомого майна.

При цьому суд звертає увагу, що відповідачем безпідставно у рішенні від 11.08.2011 р. № 32328 (И-2011) зазначено про розгляд заяви позивача про реєстрцію права власності на обєкти оренди.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" в редакції, що діяла на момент звернення позивача з заявою про реєстрацію права користування обєктами оренди (надалі - Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно визначена як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Відповідно до частини 7 статті 16 вказаного Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникло право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Частиною 1 статті 19 Закону Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, договір, укладений у порядку, встановленому законом.

Пунктом 2.2. "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно" визначено, що до заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи, їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Пункт 6.3 Положення визначає, що реєстраційна справа включає документи, в яких містяться відомості про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, право власності на нього, інші речові права, а саме: заяви про державну реєстрацію прав; нотаріально засвідчені копії правовстановлювальних документів; копії документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва; копії рішень реєстратора БТІ про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав; копії рішень реєстратора БТІ про відмову в державній реєстрації прав; копії розділів Реєстру прав; інформацію про видані витяги та інформаційні довідки з Реєстру прав; дані технічної інвентаризації; анульовані правовстановлювальні документи у випадках, передбачених Положенням; копії документів, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав; інші документи, що отримані в результаті проведення державної реєстрації прав.

Документи в реєстраційній справі розміщуються в порядку їх надходження та видачі і мають послідовну нумерацію.

Суд констатує, що зазначені вище норми вказаного Положення спростовують твердження представника позивача про необхідність подання позивачем саме двох оригіналів правовстановлюючих документів на обєкти оренди для їх долучення до реєстраційної справи, що і стало підставою для відмови позивачу у реєстрації речового права, оскільки Положенням передбачається долучення до матеріалів справи їх нотаріально засвідчених копій, заборон щодо внесення відомостей про державну реєстрацію права користування нерухомим майном на підставі одного правовстановлюючого документу, оформленого відповідно до вимог законодавства України, за різними обєктами нерухомості чинним законодавством не встановлено.

Відтак, суд приходить до висновку, що для здійснення державної реєстрації права користування обєктами оренди, позивач мав подати відповідачу дві нотаріально засвідчені копії правовстановлюючого документу, в даному випадку - договору оернди нерухомога майна від 20.05.2011 р.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що вище вказаним Положенням чітко встановлено випадки залучення до матеріалів реєстраційної справи саме оригіналів правовстановлюючих документів і реєстрація речового права за договором оренди нерухомого майна до таких випадків Положенням не віднесено.

В даному випадку, відповідно до вимог п. 3.11 Положення, після внесення запису до відповідного розділу Реєстру прав, реєстратор БТІ видає витяг про державну реєстрацію прав, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа, а у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на правовстановлювальному документі також робить відмітку (штамп) про державну реєстрацію прав.

При цьому, оригнал правовстановлюючого документу з відповідною відміткою повертається правоволодільцю, а не залишається в матеріалах реєстраційної справи.

Підстави для відмови в реєстрації прав визначено статтею 24 Закону.

Так, у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 6) заявлене право вже зареєстровано.

Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Правовстановлюючим документом, на підставі якого позивач набув право користування обєктами оренди є договір оренди нерухомого майна від 20.05.2011 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрований в реєстрі за № 821, на підставі якого відповідно до норм вказаних Закону та Положення проводиться державна реєстрація речових прав.

Таким чином, системно-логічний аналіз вищезазначених фактів на вимог законодавства свідчить про те, що договір оренди нерухомого майна від 20.05.2011 р., укладений між Благодійною організацією "Спортивні надії" та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрований в реєстрі за № 821, є достатньою правовою підставою (належним правовстановлюючим документом), на підставі якого Відповідач у відповідності до вимог чинного законодавства України зобовязаний здійснити реєстрацію права користування на нежилі приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 209), загальною площею 206,10 (двісті шість цілих десять сотих) кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та нежилі приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 210), загальною площею 202,70 (двісті дві цілих сімдесят сотих) кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України в сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що відмова Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна № 32328 (И-2011) від 11.08.2011 р. у реєстрації за позивачем права користування на нежилі приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 209), загальною площею 206,10 (двісті шість цілих десять сотих) кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та нежилі приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 210), загальною площею 202,70 (двісті дві цілих сімдесят сотих) кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є такою, що прийнята з порушенням імперативно встановлених критеріїв, якими повинен керуватися субєкт владних повноважень при прийнятті відповідного рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та підтверджуються належними доказами.

Представником відповідача не надано суду достатніх належних доказів в обгрунтування правомірності дій та прийнятого рішення.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Благодійної організації "Спортивні надії" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна від 11.08.2011 р. № 38328 (И-2011) про відмову у реєстрації речового права на нерухоме майно.

3. Зобов"язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна зареєструвати за Благодійною організацією "Спортивні надії" (ідентифікаційний код юридичної особи 25664936) право користування нежилими приміщеннями з № 1 по № 7 (групи приміщень № 209), загальною площею 206,10 (двісті шість цілих десять сотих) кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та нежилими приміщеннями з № 1 по № 7 (групи приміщень № 210), загальною площею 202,70 (двісті дві цілих сімдесят сотих) кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

4. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Благодійної організації "Спортивні надії" (ідентифікаційний код юридичної особи 25664936) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 23.11.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 28.11.2011 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко