Постанова № 20258528, 15.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

15 вересня 2011 року 20:08 год.№ 2а-7757/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддіКостенкаД.А.,

при секретарі судового засідання Велігури Д.В.,

за участю представників:

позивача:Галага О.В., Марцин І.В.,

відповідача Бондаренко О.О. (відсутня при проголошенні вступної і резолютивної частини постанови),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі І Фаббрі Едішенз" (далі ТОВ "Джі І Фаббрі Едішенз") до Державної податкової інспекції у Шевченківсь кому районі м.Києва (далі ДПІ) про визнання проти правним і скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010р. №0009612309/0,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Джі І Фаббрі Едішенз" просить суд визнати проти правним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 30.12.2010р. №0009612309/0, яким йому нараховано подат кове зобовязання з податку на прибуток у сумі 3590601 грн.

Під час розгляду справи представники позивача підтримав вимоги з підстав на ведених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях до неї. Свої вимоги позивач обґрунто вує необґрунтованістю і невідповідністю висновків податкової перевірки фактичним обста винам; відсутністю порушень податкового зако нодавства при оподаткуванні операцій з кон вер тації валюти; неврахування перевіряючими всіх результатів перерахунку заборгованості в іноземній валюті; неврахування перевіряючими сум податку на прибуток, які були сплачені позивачем за період, що перевірявся.

Представник відповідача не визнала позов. Відповідач заперечує проти задоволення позову посилаючись на правомірність оскаржуваних рішень, прийнятих на підставі резуль татів проведеної податкової перевірки та з огляду на неподання позивачем декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами і зібрані судом письмові матеріали, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

ДПІ проведено планову виїзну пере вірку ТОВ"Джі І Фаббрі Едішенз" з питань дотри мання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2011р., про що складено акт від 17.12.2010р. №4589/23-09/30383741 (т. 1, а.с. 39-79).

Перевіркою встановлено порушення п. 4.1 ст. 4 та пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (даліЗакон №334/94), що призвело до завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток у 1 кварталі 2010 р. на суму 1569898 грн. Крім того, позивачем не була подана податкова декларація з податку на прибуток за Іпівріччя 2010 р., у звязку з чим податковим органом самостійно визначено позивачу суму податкових зобовязань з податку на прибуток за І півріччя 2010 р., що складає 2112118 грн. з урахуванням показників, задекларованих підприємством в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 р. від 05.05.2010 р. №165312.

Позивачем подані заперечення до акта перевірки від 23.12.2010 р. №23/12/10 (т. 1, а.с. 80, 81), мотиви яких аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, проте відповідачем залишено без змін висновки акта перевірки (т. 1, а.с. 82-86).

За результатами проведеної перевірки і згідно з пп."б" пп.4.2.2 п. 4.2. ст. 4, пп. 17.1.3 та пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок пога шення зо бов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонда ми" (даліЗакон№2181) ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010р. №0009612309/0, яким позивачу нараховано зобовязання з податку на прибуток у сумі 3590601 грн. (у т.ч.: 2112118 грн. основний платіж, 1478483 грн. штраф) (т. 1, а.с. 87).

За наслідками адміністративного оскарження до ДПА у м. Києві та ДПА України (т. 1, а.с. 88-112), зазначене рішення залишено без змін.

Спірні правовідносини стосуються правомірності вчиненого відповідачем податково го нарахування і пов'язані з правиль ністю визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, віднесення сум до валового доходу.

На момент виникнення спірних правовідносин спеціальним законом, яким врегульо вано дані питання був Закон №334/94.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону №334/94 об'єктом оподаткування є прибуток, який визна чається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначе ного згідно з п. 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону №334/94 визначено, що валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території Украї ни, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно із пп. 4.1.2 вказаного пункту валовий доход включає доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Висновок про порушення пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94 ґрунтується на тому, що позивачем до складу доходу від продажу валюти не включено дохід у сумі 1569898,02 грн. (с. 8 акта).

Однак даний висновок суд вважає необґрунтованим.

З наданих позивачем документів, вбачається, що 09.10.2006 р. між позивачем (Поку пець) і ТОВ "ДжІ Фaббpi Едішінз" (м.Москва, Російська Федерація) (Продавець) укладено Контракт купівлі-продажу № 12 (далі Конт ракт) (т. 1, а.с. 113-116), згідно з яким Прода вець продає, а Покупець купує друковані видання і вкладення до них. Конкретне наймену вання Товарів зазначається в інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту (п. 1.1). Вартість Контракту становить 1млн. доларів США (п. 4.2). Контракт діє до 31.12.2007 р. (п. 12.1). Згідно додаткової угоди №1 від 25.11.2006 р. до Контракту оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США, а згідно додаткових угод №3 від 12.12.2007 р. та №7 від 09.11.2009 р. дію Контракту продовжено до 31.12.2011 р. (т. 1, а.с. 117-119).

На виконання вказаного Контракту, в листопаді 2009 р. на користь позивача здійснено чергову поставку Товару на загальну вартість 195568,14 доларів США, що підтверджується копіями інвойсів від 06.11.2009 р. №46, від 11.11.2009 р. №47 та №48 (т. 1, а.с. 124, 128, 133), ВМД №100000008/9/184288, №100000008/9/184641, №100000008/9/184646 (т. 1, а.с. 120-123, 125-127, 129-132) з штампами митниці про проведення митного оформлення товару.

Вартість партії поставленого товару у сумі 195568,14 доларів США позива чем оплаче но 08.02.2010р., що підтверджується копіями платіжного доручення в іно земній валюті від 08.02.2010 р. №11, повідомлення банку від 08.02.2010 р. про списання з рахунку коштів в іноземній валюті, виписки з рахунку від 08.02.2010 р. №290 (т. 1, а.с. 134-136), а також штампами банківської установи на перших аркушах вказаних вище ВМД.

При цьому, надані позивачем копії виписки з рахунку від 08.02.2010 р. №170 і під твердження банку від 08.02.2010р. (т. 1, а.с. 137, 138) вказують на те, що для проведення розра хунку за поставлений за Контрактом товар в доларах США, позивач згідно заяви на обмін №1 від 08.02.2010 р. придбав 195568,14 доларів США шляхом обміну на 143325,86 Євро за курсом Євро/долар США 1,3645. Проведення зазначеної операції обміну (конвер тації) валюти підтверджується довідкою ПАТ "Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь" від 23.05.2011 р. №01/СГ (т. 1, а.с. 139), а також наданими суду письмовими поясненнями бухгалтера ТОВ "Джі І Фаббрі Едішенз" Кольцової Т.О. від 11.08.2011 р. (т. 2, а.с. 63, 64). Водночас відмінність даної операції від інших операцій з продажу валюти підтверджується наданими позивачем на вимогу суду виписками з рахунку та повідомлення про здійснення операцій "продаж іноземної валюти" (т. 2, а.с. 66-93).

Отже, надані позивачем докази свідчать про проведення через банк обмінної (конвер сійної) опера ції з іноземною валютою та здійснення розрахунків в іноземні валюті, а не про здійснення торгівлі валютними цінностями.

Відповідач не надав аргументованих пояснень та доказів, які б спростовували надані позивачем докази і підтверджували висновок в акті перевірки про торгівлю валютними цінностями.

Таким чином, зазначений відповідачем пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону 334/94 не регулює спірних правовідносин, що виключає його порушення, натомість застосуванню підлягає пп. 4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону №334/94, яким визначено, що до валового доходу включаються доходи від операцій, передбачених ст. 7 цього Закону, та п. 7.3 ст. 7 Закону №334/94, яким визначено особливості оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті.

Згідно з пп. 7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону №334/94 у разі купівлі інозем ної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти. У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості іноземної валюти, що була продана.

З огляду на викладене, придбання позивачем 08.02.2010 р. однієї іно земної валюти (долар США) за іншу іноземну валюту (Євро) не супроводжується нараху ванням доходів і витрат, тому твердження відповідача про одержання позивачем доходу в сумі 1569898,02 грн. єбезпідставними, а висновок про зменшення у 1 кварталі 2010 р. обєкта оподаткування на вказану суму помилковим.

Визначення відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за І півріччя 2010 р. у сумі 2112118 грн. суд вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.

Як неодноразово зазначено в акті перевірки, підставою для нарахування даного подат кового зобовязання стало неподання позива чем податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 р., про що складено акт від 15.12.2010 р. №1129/15-218, який був підпи саний директором ТОВ "Джі І Фаббрі Едішенз".

Водночас дана обставина є спірною, оскільки з наявної у справі копії податкової дек ларації ТОВ "Джі І Фаббрі Едішенз" з податку на прибуток за І півріччя 2010 р. (т. 1, а.с. 198, 199) і пояснень представників позивача, що не заперечувалося представником відповідача, вбачається, що зазначену податкову декларацію позивачем подано до ДПІ 09.08.2010 р., тобто в межах визначеного пп. "б" пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону №2181 строку (40 днів).

Подальше невизнання відповідачем одержаної декла рації неозначає і не прирівню ється до її неподання пози вачем, позаяк дані обставини за Законом №2181 не є тотожними.

Підпис директора ТОВ "Джі І Фаббрі Едішенз" вчинений в акті від 15.12.2010р. №1129/15-218, про що також наголошується відповідачем, підтверджує лише одержання примірника акта для ознайомлення з ним і не свідчить про достовірність відображених в акті висновків і визнання їх платиком. Водночас правомірність невизнання відповідачем декла рації є предметом розгляду Окруж ного адміністративного суду міста Києва по справі №2а-18555/10/2670, яким такі дії подат кового органу визнано протиправними, як вбачається з постанови суду від 21.07.2011 р., що не набрала законної сили (т. 2, а.с. 45-49).

Таким чином, суд вважає відсутнім юридичний факт, передба чений пп. "а" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181, з яким законодавець повязує обовязок визначення контролюючим органом податкового зобовязаннянеподання платником по датків у встанов лені строки податкової декларації.

Разом з тим, суд не погоджується і з правильністю здійсненого відповідачем податко вого нарахування.

Так, в акті перевірки (т. 1, а.с. 47, 48) відповідач визначив, що сума доходів позивача ("інші доходи") за 2 квартал 2010 р. становить 30074039,35 грн., що включає доходи від продажу валюти 25960139,56 грн. та доходи від перерахунку заборгованості за кредитом в іноземній валюті 4113899,79 грн.

З урахуванням показника "інші доходи", задекларованого позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 р., 29924164 грн., збільшення відпові дачем обєкта оподаткування у 1 кварталі 2010 р. на 1569898,02 грн., показник "інші доходи" за І півріччя 2010р. відповідачем визначено у розмірі 61568101 грн. (29924164 грн. + 1569898,02 грн. + 30074039,35 грн.).

В результаті відповідачем збільшено обєкт оподаткування податком на прибуток по зивача на 8448473 грн. та відповідно нараховано податок у сумі 2112118 грн.

При цьому, як вбачається з пояснень представників позивача, які не заперечувалися представниками відповідача і підтверджуються наявними у справі мате ріалами, спірний обєкт оподаткування визначено відповідачем у зв'язку з наступним:

віднесення відповідачем до валового доходу позивача у 1 кварталі 2010 р. доходу в сумі 1569898,02 грн. за операцією з торгівлі валютними цінностями;

віднесення відповідачем до валового доходу позивача у 2 кварталі 2010 р. доходу в сумі 2487179,83 грн. за операцією з торгівлі валютними цінностями;

не врахування відповідачем 429440,61 грн. від'ємного значення від перерахунку заборгованості за кредитом в іноземній валюті;

визначення відповідачем оподатковуваного прибутку позивача за І півріччя 2010р. 3961955,00 грн.

Неправомірність віднесення відповідачем до валового доходу позивача у 1 кварталі 2010 р. доходу в сумі 1569898,02 грн. судом зазначено вище.

З цих же мотивів суд вважає неправомірним віднесення відповідачем до валового доходу у 2 кварталі 2010 р. доходу у розмірі 2487179,83 грн., оскільки надані позивачем докази підтверджують здійснення обмінної (конвертаційної) операції з іноземною валютою і здійснення розрахунків в іноземні валюті, що оподатковуються за правилами пп. 7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону №334/94, а не про торгівлю валютними цінностями.

Так, 19.02.2009р. між позивачем (Покупець) і Компанією "Eaglemoss International Ltd." (м.Лон дон, Великобри танія) (Продавець) укладено договір поставки продукції №15 (даліДоговір) (т. 1, а.с. 141-147), відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує товари, конкретне найменування яких вказується в рахунках-фактурах (п. 1.1). Загальна сума Договору становить 10млн. доларів США (п. 4.2). Договір діє з моменту підписання до 31.12.2010 р. (п. 10.1). Згідно з Додатковою угодою №2 від 19.11.2009 р. до нього (т. 1, а.с. 148, 149) сторони Договору передбачили можливість встановлення ціни товару і проведення оплати в Євро згідно з інвойсами.

На виконання Договору, в листопаді, грудні 2009 р. і в лютому 2010 р. на ко ристь позивача здійснено чергові поставки товару (набори карточок) загальною вартістю 233917,35 Євро, що підтвер джується копіями інвойсів від 20.11.2009р. №2900685, №2900686, від 18.12.2009р. №2900745, від 19.01.2010р. №2901000, ВМД №100000008/9/185820, №100000008/2009/188143, №100000019/2010/640524 (т. 1, а.с. 150-159) з штампами митниці про проведення митного оформлення товару.

Вартість поставленого товару в сумі 233917,35 Євро позива чем оплаче но 22.04.2010р., що підтверджується копіями платіжного доручення в іно земній валюті від 22.04.2010 р. №33, повідомлення банку від 22.04.2010 р. про списання з рахунку коштів в іноземній ва люті, виписки з рахунку від 22.04.2010 р. №314 (т. 1, а.с. 160-162), а також штампами банків ської установи на перших аркушах вказаних вище ВМД.

Зазначені документи, а також довідка ПАТ "Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь" від 23.05.2011 р. №01/СГ (т. 1, а.с. 139) і надані суду письмові пояснення бухгалтера ТОВ "Джі І Фаббрі Едішенз" Кольцової Т.О. від 11.08.2011 р. (т. 2, а.с. 63, 64) вка зують і на те, що для проведення розра хунку за поставлений за Договором товар в Євро, позивач придбав 233917,35 Євро шляхом обміну на 313800,13 доларів США.

З огляду на викладене, придбання позивачем 22.04.2010 р. однієї іно земної валюти (Євро) за іншу іноземну валюту (долар США) згідно із пп. 7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону №334/94 не супроводжується нараху ванням доходів і витрат, і в даному випадку дохід у позивача в сумі 2487179,83 грн. відсутній.

Щодо неврахування відповідачем 429440,61 грн. від'ємного значення від перерахунку заборгованості за кредитом в іноземній валюті, суд зазначає наступне.

13.02.2007 р. між позивачем (Позичальник) та Компанією "GE Fabbri Limited" (м.Лон дон, Велико бри танія) (Кредитор) укладено договір позики №01/07(т. 1, а.с. 164-171), зареєстрованим Головним управлінням Національного банку України по м. Києву та Київ ській області згідно із реєстраційним свідоцтвом №6608 від 14.03.2007 р. та додатком від 23.03.2009 р. №1 до нього (т. 1, а.с. 173, 174), відповідно до якого та додатку до нього від 30.08.2008 р. (т. 1, а.с. 172) позивачу відкрито кредитну лінію із загальним розрахунковим обсягом 5500000,00 Євро для здійснення статутної діяльності.

Згідно картки рахунку 506 (Євро) за 1 квартал 2010 р. (т. 1, а.с. 215) позивач станом на 31.03.2010 р. мав заборгованість перед Компанією "GE Fabbri Limited" у сумі 3500000,00 Євро, що в перерахунку на гривні становило 37395697,00 грн. за офіційним кусом Національ ного банку України 10,6844 (т. 1, а.с. 232).

На протязі 2 кварталу 2010 р. позивач здійснював погашення заборгованості окремими частинами: 03.06.2010 р. 1 млн. Євро, 04.06.2010 р. 200 тис. Євро, 09.06.2010 р. 325 тис. Євро, 10.06.2010 р. 290 тис. Євро, що підтверджується виписками з рахунку №№178, 179, 182, 183), платіжними дорученнями в іноземній валюті від 03.06.2010 р. №3, від 04.06.2010 р. №4, від 09.06.2010 р. №8, від 10.06.2010 р. №9, повідомленнями банку по списання коштів в іноземній валюті, підтвердженнями банку про здійснення обмінної операції в іноземній валюті (т. 1, а.с. 216-231).

Станом на 30.06.2010 р. (кінець 2 кварталу 2010 р.) розмір заборгованості позивача перед Компанією "GE Fabbri Limited" становив 1685000,00 Євро.

Згідно з пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону №334/94 балансова вартість заборгованості, осно вна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відобража ється у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіцій ним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбут кування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вира женої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмін ним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення) (абз. 2).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку кредитора та валові витрати платника податку дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати плат ника податку кредитора та валові доходи платника податку дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення)(абз. 4).

Здійснюючи часткове погашення заборгованості в іноземній валюті на протязі 2 квар талу 2010 р., позивач одночасно здійснював перерахунок заборгованості. При цьому, як вба чається із журналів проводок за 2 квартал 2010 р. (т. 1,а.с. 175, 176), позивач мав як позитив ний результат від перерахунку заборгованості на загальну суму 4113899,79 грн. (03.06.2010 р. та 09.06.2010 р.) так і негативний на загальну суму 429440,61 грн. (04.06.2010р., 10.06.2010 р., 30.06.2010 р. (перерахунок заборгованості на кінець звітного періоду)).

Отже, фінансовий результат, який підлягав включенню до валових доходів, становив: 3684459,18 грн. (4113899,79 грн.429440,61 грн.).

Згідно з актом перевірки відповідачем було враховано лише позитивний результат перерахунку заборгованості в іноземній валюті у сумі 4113899,79 грн., але не враховано негативний, який в акті не висвітлено взагалі. Під час роз гляду справи представники відпові дача не надали аргументованих пояснень причин невраху вання від'ємного значення зазначе ного перерахунку заборгованості в іноземній валюті і не спростували доводи позивача.

Таким чином, суд вважає неправомірним зави щення відповідачем валового доходу позивача в 2 кварталі 2010 р. на 429440,61 грн. внаслідок неврахування від'ємного значення від перерахування заборгованості за кредитом в іноземній валюті.

В решті оподатковуваний прибуток пози вача за І півріччя 2010р., визначений відпові дачем при перевірці, складає 3961955,00грн. (8448473грн.1569898,02грн.2487179,83 грн. 429440,61грн.).

Зазначена сума відповідає самостійно визначеному позивачем обєкту оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2010 р., з якого ним нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток вказаного звітного періоду у розмірі 990489,00 грн.

При цьому, з урахуванням переплати у сумі 426771,00 грн., що підтверджується актом звірки від 21.01.2010 р. №1340 (т. 1, а.с. 178), позивачем було сплачено до бюджету податок на прибуток за 2 квартал 2010 р. у сумі 563718,00 грн., що підтверджується платіжним дору ченням від 17.08.2010 р. №9613 з відміткою банку по проведення платежу (т. 1, а.с. 214), довідкою ПАТ "Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь" від 29.08.2011р. №01/ІН (т. 2, а.с. 106).

Представники відповідача не надали аргументованих пояснень причин неврахування сплаченого позивачем податку, зазначивши, що дані кошти до ДПІ не надходили. Однак за відсутності належного документального підтвердження, такі усні твердження залишилися недоведеними перед судом і спростовуються поданими позивачем документами.

Таким чином, пояснення представників позивача і надані ними докази вказують про повну сплату позивачем самостійно нарахованого податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2010 р.

Згідно з ч. 1 ст. 138 КАС предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно із ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрун-туються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомір-ності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на матеріали справи, суд зазначає, що наведені позивачем обставини підтвер джуються поданими ним доказами, які вказують на правомірність визна чення обєкта оподаткування податком на прибуток, натомість висновки в акті перевірки не знайшли свого підтвер дження під час судового розгляду, а правомірність свого рішення ДПІ не доведена.

Враховуючи встановлені судом факти і викладені мотиви, суд вважає податкове нарахування та застосування штрафних санкцій неправомірним, а податкове повідом лення-рішення ДПІ від 30.12.2010 р. №0009612309/0 є протиправним і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі І Фаббрі Едішенз".

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва від 30.12.2010 р. №0009612309/0.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі І Фаббрі Едішенз" судові витрати (державне мито) у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

СуддяД.А. Костенко