Постанова № 20258364, 18.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2011 року 09:20 № 2а-10891/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»

доРегіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Миколаївській області

провизнання протиправним та скасування рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»(далі по тексту позивач, ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Миколаївській області (далі по тексту відповідач, Регіональне управління) про визнання протиправним та скасування рішення від 29.06.2011р. № 141020 про застосування фінансових санкцій в розмірі 6800,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2011року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 7 вересня 2011року.

В судове засідання, призначене на 7 вересня 2011 року, зявився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники в судове засідання не зявились, у звязку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 27 вересня 2011 року.

У зв'язку з неявкою 27 вересня 2011 року уповноваженого представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 20 жовтня 2011 року з постановленням ухвали про витребування у відповідача додаткових доказів у справі.

Судове засідання, призначене на 20 жовтня 2011 року, судом відкладалось на 2 листопада 2011 року.

У судовому засіданні 2 листопада 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідачем через канцелярію суду подано заперечення проти позову, а також клопотання про розгляд справи за відсутності представника Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Миколаївській області.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 2 листопада 2011 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 16 листопада 1999 року.

Відповідно до ліцензій серії АГ № 391995 від 21.01.2011р. та АГ №391779 від 25.12.2010р., позивач має право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 25.05.2011р. № 53-КПР головним державним податковим ревізорам - інспекторам Ткаченку Д.С. та Поліщуку А. В. з метою забезпечення контролю за дотриманням вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів субєктами господарювання, які здійснюються оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами доручено провести з 25.05.2011р. по 07.06.2011р. перевірку позивача за адресою: Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Київське шосе, 1.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 25.05.2011р. № 50/32-249/30603572 (далі - Акт перевірки), відповідно до якого, крім іншого, встановлено порушення позивачем вимог статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки, Регіональним управління винесено рішення від 29.06.2011р. № 141020 про застосування до ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»фінансових санкцій за порушення статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95 у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. Зазначене рішення отримано позивачем 05.07.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначених вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоровя громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (далі Закон України від 19.12.1995р. № 481/95).

Частиною 1 статті 153 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95 передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Частиною 3 названої статті продавцю надано право вимагати у покупця, який купує алкогольні напої або тютюнові вироби, документ, що засвідчує його вік, у разі виникнення у продавця сумнівів щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

За порушення вимог цієї статті абзацом 8 частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95 встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.

Встановлюючи заборону здійснювати продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-річного віку, Закон передбачає умови, які б забезпечували продавцю алкогольних та тютюнових виробів можливість дотримуватися цієї заборони та не порушувати її, наділяючи продавця правом вимагати від покупця предявлення документа, що засвідчує його вік.

Якщо реалізація продавцем такого права залежить від його субєктивного сприйняття, то заборона щодо продажу зазначених товарів особам, які не досягли 18-річного віку, є безумовною і не залежить від будь-яких обставин, в тому числі і від того, чи були у продавця підстави для виникнення сумнівів щодо віку покупця. Порушення продавцем цієї заборони є підставою для притягнення його до відповідальності згідно із Законом.

З огляду на викладене, визначальним питанням для вирішення справи є встановлення факту продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Як вбачається з наданих відповідачем матеріалів, доказами на підтвердження реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, є матеріали перевірки, проведеної правоохоронними органами, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії МИ №0988 від 25.05.2011р., постанова по справі про адміністративне правопорушення від 25.05.2011р., пояснення оператора на АЗС «ЛУКОЙЛ-Україна»ОСОБА_1 від 25.05.2011р., пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 від 25.05.2011р., рапорт оперуповноваженого СКМСД Новоодеського РВ УМВС лейтенанта міліції Таранова О.Ю. від 25.05.2011р. та пояснення начальника відділу захисту прав, свобод та законних інтересів дітей служби у справах дітей Новоодеської РДА Нікітіної С.І. від 26.05.2011р.

В той же час, відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. №790 (з наступними змінами та доповненнями), однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Аналізуючи наведені вище положення чинних нормативно-правових актів, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що відповідач обґрунтовано дійшов висновку про притягнення субєкта господарювання до відповідальності за порушення вимог Закону України від 19.12.1995р. № 481/95.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва не приймає до уваги посилання позивача на те, що факт реалізації алкогольних напоїв на тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, не підтверджується фіскальним чеком, оскільки проведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, є обовязком субєктів господарювання відповідно до положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР, дотримання якого також має бути зафіксовано відповідними документами.

Посилання позивача на протокол засідання адміністративної комісії виконкому Новоодеської міської ради від 19.07.2011р. по справі №20 (988) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 152 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КупАП), відповідно до якого комісія вирішила провадження у справі закрити з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення, Окружний адміністративний суд міста Києва також до уваги не приймає з огляду на те, що відповідно до даного протоколу встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, в той час, як за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів оперуповноваженим СКМСД Новоодеського РВ УМВС лейтенантом міліції Тарановим О.Ю. 25.05.2011р. складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 156 КУпАП.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача позивач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що законодавець під час розробки та прийняття вищезазначених нормативно-правових актів чітко визначив порядок проведення планових та позапланових перевірок дотримання субєктами господарювання вимог чинного законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів субєктами господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю алкогольним напоями та тютюновими виробами, та порядок притягнення такого субєкта до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»в частині продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, а тому, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя А.І. Савченко