Постанова № 20257884, 31.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2011 року № 2а-12884/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лугань"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

провизнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003322306 від 15.04.2011 за участю :

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 15.06.2011)

представника відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лугань" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003322306 від 15.04.2011.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не мав законних підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, що призвело до неправильного висновку щодо не підтвердження податковими накладними та іншими первинними документами сум податкового кредиту за лютий 2011 та допущення позивачем порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у той час як сума податкового кредиту за лютий 2011 року підтверджується відповідними первинними документами. Також позивач зазначив по те, що посилання відповідача на неможливість вручення позивачу наказу та направлення на проведення перевірки з підстав незнаходження позивача за своїм місцезнаходженням за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна,12-Г, є необґрунтованими з огляду на те, що за зазначеною адресою позивачем поштова кореспонденція отримується, зокрема, було отримано направлені відповідачем на зазначену адресу акт перевірки та прийнята на його підставі оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем було виправлено недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.10.2011.

Судове засідання 10.10.2011 було відкладено на 31.10.2011.

У судовому засіданні 31.10.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 31.10.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

У судове засідання 31.10.2011 представник відповідача не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою. У судовому засіданні 10.10.2011 представник відповідача заперечив проти позову посилаючись на те, що з метою вручення повідомлення та наказу про проведення перевірки було здійснено виїзд на юридичну адресу позивача, за наслідками якого складено акт «незнаходження за податковою адресою», з огляду на що, наказ та повідомлення про проведення перевірки вручити позивачу було неможливо. Також відповідач зазначив про те, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки позивача було встановлено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено суму залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року на суму 1 334 150,00 грн., з огляду на що винесено податкове повідомлення - рішення № 0003322306 від 15.04.2011.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

28.03.2011 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва з метою вручення повідомлення та наказу про проведення перевірки здійснено виїзд на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугань»: 1001, м. Київ, Печерський район, вул. Госпітальна, 12-Г, за наслідками якого не встановлено місцезнаходження зазначеного підприємства та її посадової особи Третьяк Ірини Вячеславівни, про що складено акт «незнаходження за податковою адресою»№1959/2306/34479348 від 28.03.2011.

29.03.2011 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва згідно з наказом про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Лугань" № 49 від 28.03.2011 проведена документальна невиїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугань»з питань правильності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року.

Перевіркою встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року відповідає вимогам "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" форма якої встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, однак перевірити достовірність вказаних в декларації даних не має можливості тому, що товариство не знаходиться за адресою вказаною в реєстраційних документах та звітності, що подавалась до Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва.

З огляду на зазначене у зв'язку з ненаданням до перевірки документів, що підтверджують віднесення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість, відповідачем встановлено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зменшено суму залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року на суму 1 334 150,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №306/2306/34479348 від 29.03.2011 на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення № 0003322306 від 15.04.2011, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Лугань" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 334 150,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 333 358,00 грн.

27.04.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лугань" подало до Державної податкової адміністрації у місті Києві скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0003322306 від 15.04.2011, яку рішенням про результати розгляду скарги № 6793/10/25-114 від 29.06.2011 задоволено частково та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0003322306 від 15.04.2011 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкції в розмірі 333 357,00 грн., а в іншій частині залишено без змін.

08.07.2011 та 11.07.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "Лугань" було подано до Державної податкової адміністрації України скарги на податкове повідомлення - рішення № 0003322306 від 15.04.2011 та рішення № 0003322306 від 15.04.2011, які рішенням про результати розгляду скарги № 15951/6/25-0115 від 02.09.2011 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лугань" не погоджуючись з діями Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо проведення перевірки та вважаючи податкове повідомлення - рішення № 15951/6/25-0115 від 02.09.2011 протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, Податковим кодексом України встановлено, що органам державної податкової служби України надається право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби оформленого наказом, за наявності обставин для її проведення встановлених в статті 78 Податкового кодексу України та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до вступної частини акту перевірки №306/2306/34479348 від 29.03.2011 наказ на проведення перевірки та повідомлення про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки позивачу вручити було неможливим, з огляду на те, що за результатами виїзду здійсненого з метою вручення повідомлення та наказу на юридичну адресу позивача було встановлення незнаходження позивача та його посадової особи за юридично адресою про що складено акт "незнаходження за податковою адресою".

З огляду на викладене відповідачем було порушено умови проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки позивачу не надсилались та не були вручені під розписку, а здійснення податковим органом виїзду для вручення зазначених документів платнику податків чинним законодавством не передбачено.

Таким чином відповідачем не було виконано всі необхідні дії за умови виконання яких, йому надається право на проведення невиїзної позапланової документальної перевірки, а отже у нього не було правових підстав для проведення невиїзної позапланової документальної перевірки позивача.

Підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм права випливає те, що платник податку на додану вартість не може включати до складу податкового кредиту та несе відповідальність за включення до нього суми податку не підтвердженої податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України, та тільки відсутність зазначених документів позбавляє платника податку на додану вартість права на включення до складу податкового кредиту суми сплаченої постачальникам товару в ціні придбання.

Відповідач в акті перевірки приходить до висновку про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та про завишення суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року на суму 1 334 150,00 грн. виходячи з того, що позивачем не було надано до перевірки документи, що підтверджують внесення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість, водночас як було встановлено судом, позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, а отже не міг знати про необхідність надання відповідачу документів на підтвердження внесення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість та був позбавлений можливості надати зазначені документи.

З аналізу наявних в матеріалах справи декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних, договору підряду на перепланування, реконструкцію будівлі № 12 від 25.09.2009 та додаткових угод до нього № 6, № 7 та № 8 від 25.09.2006, банківських виписок, договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 1162 від 10.11.2007, договору оренди нерухомого майна №684 від 01.04.2009, договору оренди житлового будинку з надвірними спорудами від 02.09.2008, договору оренди № 2707 від 07.12.2007, договору оренди нежитлового приміщення № 06/07-1 від 01.06.2007 та додаткових угод до нього, договору оренди нежитлового приміщення № 03/10-1 від 30.04.2010 та додаткових угод до нього, договорів на виконання робіт по реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна № 67/128789 від 03.03.2009, № 67/128790 від 03.03.2009, № 67/128787 від 03.03.2009, договору на ведення авторського надзору за якістю капітального ремонту об'єкта від 23.01.2009, договору на виконання робіт /послуг/ № 12/37 від 03.03.2009, договорів на виконання робіт технічної інвентаризації об'єктів нерухомості № 1023 від 14.08.2009, № 1022а від 14.08.2009, № 1022 від 14.08.2009, договорів на виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомості № 2240 від 14.10.2008, № 1878 від 26.08.2008, № 2442 від 14.10.2008, договору на виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомості № 363 від 11.05.2010, договору № 212/10 від 09.08.2010, договору про надання послуг з ведення державного реєстру земель № 13 01 002034 від 16.08.2010, актів приймання виконаних робіт до зазначених договорів, видаткових накладних, рахунків, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, вбачається, що у позивача наявні документи на підтвердження суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року на суму 1 334 150,00 грн.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3,40 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугань" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003322306 від 15.04.2011 - задовольнити повністю

2.Визнати протиправними дії Держаної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугань" з питань правильності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за лютий 2011 року.

3.Визнати протиправними дії Держаної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо складання акта перевірки №306/2306/34479348 від 29.03.2011 про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугань" з питань правильності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0003322306 від 15.04.2011 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 334 150,00 грн. та визначення суми штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 07.09.2011