Постанова № 20257454, 17.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2011 року                     № 2а-3478/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блицторгтовари-3000", Дочірнього підприємства "Вестмонт Пропертіз Україна ЛТД"

простягнення заборгованості у розмірі 8041108,78 грн. за участю :

представника позивача: ОСОБА_1 ( довіреність № 4090/9/10-009 від 06.09.2011)

представника відповідача 1: не з'явився

представника відповідача 2: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 08.06.2010)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.04.2010 Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блицторгтовари-3000", Дочірнього підприємства "Вестмонт Пропертіз Україна ЛТД" про стягнення заборгованості у розмірі 8041108,78 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2010 було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2010 за клопотанням представника Дочірнього підприємства "Вестмонт Пропертіз Україна ЛТД" зупинено провадження у справі №2а-3478/09/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києвадо Товариства з обмеженою відповідальністю "Блицторгтовари-3000",Дочірнього підприємства "Вестмонт Пропертіз Україна ЛТД"про стягнення заборгованості у розмірі 8041108,78 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-2358/09/2670-16/184 за позовом Дочірнього підприємства "Вестмонт Пропертіз Україна ЛТД" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

10.09.2010, в порядку встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та пунктом 2.5.15 Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 03.12.2009 №129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2009 за № 1247/17263, у зв'язку з припиненням повноважень судді Ковзеля П.О., справу було розподілено між суддями повторно. За результатом автоматичного розподілу судових справ для розгляду справи №2а-3478/09/2670 було визначено суддю Огурцова О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2010 справу було прийнято до провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2011 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

У судових засіданнях 25.08.2011, 14.09.2011 та 05.10.2011 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 17.10.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за даними СВ ПМ Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва засновник ТОВ «Блицторгтовари –3000» ОСОБА_3 створив підприємство «Блицторгтовари –3000» за грошову винагороду і жодних угод не укладав, договорів та первинних документів не складав, не підписував та нікому не видавав та в квітні 2007 року він вийшов зі складу засновників товариства, а громадянин ОСОБА_4 за винагороду перереєстрував на своє ім’я це товариство, проте не мав при цьому наміру здійснювати підприємницьку діяльність, таким чином управління підприємством здійснювалось невідомими особами всупереч волі як засновника ОСОБА_3, так і ОСОБА_4, а тому укладені такими особами угоди є нікчемними. Між відповідачами було укладено договір б/н від 01.03.2007, який, з огляду на викладене та відповідно до вимог статті 203, не відповідає моральним засадам суспільства, оскільки дії сторін були спрямовані не на реальне виконання умов договору, а на настання наслідків у вигляді протиправного відшкодування податку на додану вартість, та відповідно така мета в свою чергу, є завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, з огляду на що правочин є нікчемним, що підтверджується актом перевірки № 66/1-23-08-25411796 від 06.02.2009, та відповідно до частини першої статті 208 Господарського кодексу України, оскільки обидві сторони усвідомлювали протиправність укладеної угоди, то в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане сторонами за зазначеними зобов'язаннями.

Представник відповідача 2 проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 17.10.2011 просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення проти позову відповідач 2 обґрунтовує тим, що договір купівлі - продажу промислових товарів б/н від 01.03.2007 укладений між відповідачами мав реальний характер та умови зазначеного договору були виконані сторонами повністю з оформленням відповідних бухгалтерських та податкових документів. Також відповідач 2 посилався на те, що законність та чинність зазначеного правочину підтверджена постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2009 по справі № 2а-2358/09/2670, яка набрала законної сили.

Представник відповідача у судове засідання 20.01.2011 не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу вказану в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Поштові відправлення відповідачу тричі повернулись без вручення адресату, в довідці ф.20 причиною повернення (досилання) зазначено не знаходження за вказаною адресою. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача 2.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

В період з 16.01.2009 по 06.02.2009 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено документальну невиїзну перевірку Дочірнього підприємства "Вестмонт Пропертіз Україна ЛТД" з питань правових відносин з ТОВ «Блицторгтовари –3000»за період з 01.03.2007 по 30.06.2008.

В ході перевірки встановлено порушення вимог підпункту 5.3.9, пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

Згідно документів наданих для проведення перевірки встановлено, що між ТОВ "Блицторгтовари-3000" (продавець), в особі ОСОБА_3 та ДП "Вестмонт Пропертіз Україна ЛТД" (покупець), в особі директора ОСОБА_5, було укладено договір купівлі-продажу (на умовах відстрочки) б/н від 01.03.2007, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продавати покупцю за його замовленнями у власність промислові товари належної якості, а покупець зобов'язується на протязі строку дії договору придбавати товар та своєчасно сплачувати його вартість.

На виконання зазначеного договору ТОВ "Блицторгтовари-3000" поставлено товар (одяг), на що виписані відповідні податкові накладні, факт отримання товару підтверджується видатковими накладними та розрахунки між підприємства проведені у повному обсязі.

За даними СВ ПМ Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва засновник ТОВ «Блицторгтовари –3000»ОСОБА_3 створив підприємство «Блицторгтовари –3000»за грошову винагороду і жодних угод не укладав, договорів та первинних документів не складав, не підписував та нікому не видавав та в квітні 2007 року він вийшов зі складу засновників товариства, а громадянин ОСОБА_4 за винагороду перереєстрував на своє ім’я це товариство, проте не мав при цьому наміру здійснювати підприємницьку діяльність, таким чином управління підприємством здійснювалось невідомими особами всупереч волі як засновника ОСОБА_3, так і ОСОБА_4, також відповідно до вироку Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 1-356/08 від 03.09.2008 громадянина ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), а тому укладені такими особами угоди є нікчемними.

З огляду на викладене фінансово-господарські взаємовідносини ДП "Вестмонт Пропертіз Україна ЛТД" з ТОВ "Блицторгтовари-3000" носять характер недійсного правочинну, оскільки даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме, частинам першій, третій та п'ятій статті 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства, оскільки волевиявлення учасників правочинну не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі та правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 66/1-23-08-25411796 від 06.02.2009, на підставі якого було прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 16.02.2009 № 0000042308/0 та № 0000052308/0, якими Дочірньому підприємству "Вестмонт Пропертіз Україна ЛТД" було нараховане зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 1 090 696,50 грн. та зобов’язання з податку на прибуток підприємств у сумі 3 347 702,00 грн. та форми "В" № 0000062308/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 611 938,00 грн.

Дочірнє підприємство "Вестмонт Пропертіз Україна ЛТД" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0000042308/0 від 16.02.2009, № 0000052308/0 від 16.02.2009 та № 0000062308/0 від 16.02.2009 звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень - рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2011 по справі № 2а - 2358/09/2670 за позовом Дочірнього підприємства "Вестмонт Пропертіз Україна ЛТД" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень, позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 0000042308/0 від 16.02.2009, № 0000052308/0 від 16.02.2009 та № 0000062308/0 від 16.02.2009, оскільки умови укладання та виконання договору між ТОВ "Блицторгтовари - 3000" та ДП "Вестмонт Пропертіз Україна ЛТД" від 01.03.2007, жодною зі сторін в розумінні статті 203 Цивільного кодексу України порушені не були та зазначена угода була не лише реально укладена, а й виконана обома сторонами повністю з оформленням відповідних бухгалтерських та податкових документів.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 по справі № 2а-2358/09/2670 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2009 без змін

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва вважаючи договір купівлі-продажу б/н від 01.03.2007 нікчемним, звернулася до суду з позовом про застосування до зазначеного правочу наслідків передбачених положеннями статті 208 Господарського кодексу України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що не підлягають доказуванню обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2011 по справі № 2а - 2358/09/2670 за позовом відповідача 2 до позивача про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень, встановлено, що жодною зі сторін, при укладанні договору купівлі-продажу б/н від 01.03.2007, умови укладання та виконання правочину в розумінні статті 203 Цивільного кодексу України порушені не були та зазначена угода була не лише реально укладена, а й виконана обома сторонами повністю з оформленням відповідних бухгалтерських та податкових документів.

Згідно із частинами третьою та п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 по справі № 2а-3558/09/2670 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2011 залишено без змін, з огляду на що, зазначена постанова набрала законної сили.

З урахуванням наведеного, факт не допущення сторонами, при укладанні договору купівлі-продажу б/н від 01.03.2007, порушення умов укладання та виконання договорів встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України та факт реального укладення та виконана обома сторонами зазначеного договору, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі у якій беруть участь ті самі особи, що і у даній справі, та яке набрало законної сили, а тому вони вважаються встановленими та не підлягають доказуванню при розгляду даної справи.

Таким чином посилання позивача на порушення відповідачем при укладанні договору купівлі-продажу б/н від 01.03.2007 вимог статті 203 Цивільного кодексу України та на те, що зазначений правочин є нікчемними є необґрунтованими, з огляду на що, немає правових підстав для застосування наслідків передбачених статтею 208 Господарського кодексу України та стягнення з відповідачів в дохід держави коштів одержаних за зазначеним договором.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блицторгтовари-3000", Дочірнього підприємства "Вестмонт Пропертіз Україна ЛТД" про стягнення заборгованості у розмірі 8041108,78 грн. - залишити без задоволення.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                             О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 24.10.2011