Постанова № 20257332, 17.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2011 року № 2а-591/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Мода-Центр"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення № 0010852310/0 від 22.12.2010 за участю :

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 05.11.2010)

представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 21849/9/10-209 від 24.12.2010)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Мода-Центр" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0010852310/0 від 22.12.2010.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2011 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 28.01.2011. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2011 було зупинено провадження у справі до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2011 у справі № 2а-589/11/2670 за позовом Закритого акціонерного товариства "Мода-Центр" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2011 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 17.10.2011.

У судовому засіданні 17.10.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобовязання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»згідно договору № 25 від вересня 2008 року. Підставою для нарахування податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств є визнання податковим органом зазначеного договору нікчемними на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. У обґрунтування даного твердження податковий орган посилається на те, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»згідно з даними податкової звітності не мало основних засобів, які були необхідні для виконання робіт та на дані протоколу допиту директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп», відповідно до якого ця посадова особа вказала, що не має ніякого відношення до господарської діяльності ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»дійсно було укладено договір № 25 від вересня 2008 року, який, за твердженням позивача, мав реальний характер, та за яким було виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 17.10.2011 просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали матеріали невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "С.Дж.Р.Груп" за період з 01.01.2008 по 30.09.2010 (акт перевірки № 1063/23-10/19251928 від 13.12.2010), якою було встановлено порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість".

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем та ТОВ "С.Дж.Р.Груп" вимог статей 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання зазначених норм законодавства у момент вчинення правочину, а саме, укладання договору № 25 від вересня 2005 року, який не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому відповідно до вимог пунктів 1 та 2 статті 215, пунктів 1 та 3 статті 203 Цивільного кодексу України зазначений договір є нікчемним, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

В період з 09.12.2010 по 10.12.2010 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку Закритого акціонерного товариства «Мода-Центр»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»за період з 01.01.2008 по 30.09.2010.

В ході перевірки встановлено порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.3.9, пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 5 802,00 грн., а також підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 641, 67 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

Згідно документів наданих для проведення перевірки позивачем встановлено, що останнім було укладено з ТОВ "С.Дж.Р.Груп" договір № 25 від вересня 2008 року (без зазначення числа) на виконання робіт по ремонту за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 12.

На виконання умов наведеного договору ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»в особі директора ОСОБА_4, складено акт приймання - передачі виконаних робіт від вересня 2008 року на загальну суму 27850,0 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 4 641,67 грн., та виписано податкову накладну № 688 від 26.09.2008 на загальну суму 27850,0 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 4 641,67 грн., які підписані безпосередньо директором - ОСОБА_4 та скріплені печаткою підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

В ході аналізу податкової звітності встановлено, що фактично у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

В провадженні СУ ПМ ДПА України знаходиться кримінальна справа № 079010/10 за частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, яка порушена відносно директора ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп». Відповідно до протоколу допиту свідка засновника та директора ТОВ «С. Дж. Р. Груп»ОСОБА_4 від 18.08.2010 проведеного старшим слідчим ПМ ДПА у Житомирський області Андрійчук Р. Б. встановлено, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп», документи щодо фінансово - господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб. Підприємство він погодився зареєструвати на своє імя на пропозицію ОСОБА_6 (невстановленої слідством особи) за грошову винагороду.

З огляду на викладене, оскільки операції по взаємовідносинах Закритого акціонерного товариства "Мода-Центр" з ТОВ "С.Дж.Р.Груп" не мали реального характеру, то встановлено порушення зазначеними підприємствами вимог статей 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання зазначених норм законодавства у момент вчинення правочинну, а саме, укладання договору № 25 від вересня 2005 року, який не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому відповідно до вимог пунктів 1 та 2 статті 215, пунктів 1 та 3 статті 203 Цивільного кодексу України зазначений договір є нікчемним, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 1063/23-10/19251928 від 13.12.2010, на підставі якого було прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.12.2010 № 0010852310/0 та № 0010862310/0, якими позивачу було нараховане зобовязання з податку на додану вартість у сумі 6 963,00 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 2321,00 грн. та зобовязань з податку на прибуток підприємств у сумі 8 703,00 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 2 901,00 грн.

Позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0010852310/0 від 13.12.2010 та № 0010862310/0 від 13.12.2010 звернувся до суду з позовами до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування зазначених податкових повідомлень - рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2011 по справі № 2а - 589/11/2670 за позовом Закритого акціонерного товариства "Мода-Центр" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, позов Закритого акціонерного товариства "Мода-Центр" задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0010862310/0 від 13.12.2010, з огляду на те, що було встановлено неправомірність посилань відповідача викладених в акті перевірки № 1063/23-10/19251928 від 13.12.2010 на нікчемність договору № 25 від вересня 2008 року, оскільки за зазначеним договором були виконані ремонтні роботи в приміщенні, яке належить позивачу та на момент укладання позивачем з контрагентом договору на виконання робіт і на момент виконання вказаних робіт, ТОВ «С.Дж.Р.Груп»як юридична особа була внесена в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та мала свідоцтво платника податку на додану вартість.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2011 без змін.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що не підлягають доказуванню обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2011 в адміністративній справі № 2а- 589/11/2670 за позовом позивача до відповідача про скасування податкового повідомлення - рішення, встановлено неправомірність посилань відповідача викладених в акті перевірки № 1063/23-10/19251928 від 13.12.2010 на нікчемність договору № 25 від вересня 2008 року та фактичне виконання робіт за зазначеним договором.

Згідно із частинами третьою та п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2011 залишено без змін.

Таким чином постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2011 набрала законної сили.

З урахуванням наведеного факт неправомірності посилань відповідача викладених в акті перевірки № 1063/23-10/19251928 від 13.12.2010 на нікчемність договору № 25 від вересня 2008 року та факт виконання робіт за зазначеним договором, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі у якій беруть участь ті самі особи, що і у даній справі, та яке набрало законної сили, а тому вони вважаються встановленими та не підлягають доказуванню при розгляду даної справи.

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції чинній на момент перевірки, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності та відповідно до підпункту 5.3.9 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп», а також неправомірність посилань відповідача викладених в акті перевірки № 1063/23-10/19251928 від 13.12.2010 на нікчемність договору № 25 від вересня 2008 року була встановлена постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2011 по справі № 2а-589/11/2670, у звязку з чим суд дійшов висновку про те, що у позивача було право на декларування валових витрат по операціях з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за договором № 25 від вересня 2008 року.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Мода-Центр" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0010852310/0 від 22.12.2010 - задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0010852310/0 від 22.12.2010.

3.Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Закритого акціонерного товариства "Мода-Центр" за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 24.10.2011