Постанова № 20256929, 04.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2011 року справа № 2а-9081/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. розглянувши адміністративну справу у письмовому провадженні

за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

до Закритого акціонерного товариства "Дімаксінвест"

простягнення заборгованості у розмірі 90839,22грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства “Дімаксінвест” про стягнення заборгованості у розмірі 90839,22грн.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 21 липня 2011р. податковий борг перед державним бюджетом України виник у звязку із несплатою податкових зобовязань визначених закритим акціонерним товариством “Дімаксінвест” у податкових деклараціях по орендній платі за землю..

Закрите акціонерне товариство “Дімаксінвест” (надалі по тексту - відповідач) зареєстроване Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією 15.12.1999 року, код ЄДРПОУ 30637313.

Як свідчать матеріали справи, в 2010 р. відповідачем подано до ДПІ в Подільському районі м. Києва податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік, згідно якої відповідачем нараховано орендну плату за 2010 рік у розмірі 218014,10 грн., з щомісячною платою у розмірі 18167,84 грн.

Державною податковою інспекцією в Подільському районі м. Києва встановлено, що станом на 21 липня2011 р. сума заборгованості ЗАТ “Дімаксінвест”за погодженими податковими зобовязаннями становить 90839,22грн грн.

Судом встановлено, що ЗАТ “Дімаксінвест” має податковий борг в сумі 90839,22грн грн., який виник у звязку з несплатою останнім орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб у 2010 р., а саме (згідно облікової картки) сума боргу складає 90839,22грн грн.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли до набрання законної сили Податкового кодексу України, судом застосовані норми Закону, що діяли станом до 01.01.2011 року.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту Закон).

Згідно з п.1.2 ст. 1 Закону податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пп. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 вищевказаного Закону, контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами зазначеними у пп. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку таки платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього (пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (пп. 5.2.3 п.5.2 ст. 5 Закону).

Процедура адміністративного оскарження закінчується, у тому числі, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (пп. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону).

Також, відповідно до пп. 5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Доказів оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень на підставі яких позивач просить стягнути суму заборгованості матеріали справи не містять. Таким чином визначені в них зобовязання є узгодженими станом на час розгляду справи.

Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Крім того, у відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

В матеріалах справи міститься друга податкова вимога від 28 квітня 2010 р. №2/953 щодо наявності податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (пп.“а” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (пп. “б” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (пп. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було направлено першу та другу податкову вимогу.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва у відповідності до п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, були винесені дві податкові вимоги: перша від 09.03.2010 року за №1/659, друга від 28.04.2010 року № 2/953, які були розміщені на дошці податкових оголошень відповідно актів,які містяться в матеріалах справи. Однак після проведених позивачем заходів податковий борг залишився несплаченим.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобовязань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим п.11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

За викладених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Дімаксінвест” (м. Київ, 04214, вул. О.Теліги буд. 3-А, кв.64 ідент. код 30637313) заборгованість перед бюджетом у розмірі 90839 (девяносто тисяч вісімсот тридцять девять гривень) 22 коп. на р/р 34129999700008 УДК у Подільському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 2607793, МФО 820019.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук