Постанова № 20256770, 02.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

02 червня 2011 року Справа №2а-19244/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.,

за участю секретаря

судового засідання Швеця О.Ю.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції в м. Яремче

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Київ-Градобуд»

простягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Яремче (далі ДПІ в м. Яремче, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Київ-Градобуд»(далі ТОВ «Будівельна Компанія «Київ-Градобуд», відповідач), в якому просила стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 42450грн. 59коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12 квітня 2011 року), яка виникла внаслідок несплати останнім орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у вказаному вище розмірі.

Податкові органи відповідно до закону здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги просить задовольнити, посилаючись на невиконання відповідачем приписів Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-III та безпідставною несплатою вище зазначеної суми.

Відповідач прибуття повноважного представника у судові засідання не забезпечив, про причини суд не повідомив, тоді як про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується копіями повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 02 червня 2011 року о 10год.07хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

19 березня 2002 року ТОВ «Будівельна Компанія «Київ-Градобуд»зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа (код за ЄДРПОУ 31925629). Відповідача взято на податковий облік як платника податків Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва.

Відповідно до податкової декларації за 2010 рік відповідачем самостійно визначено суму орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік у розмірі 123650грн. 16коп. Так, за даними вказаної податкової декларації відповідачем самостійно до сплати щомісячно (за січень грудень 2010 року) визначено наступні суми: за січень 2010 року - 10304грн. 18коп., лютий 2010 року - 10304грн. 18коп., березень 2010 року - 10304грн. 18коп., квітень 2010 року - 10304грн. 18коп., травень 2010 року - 10304грн. 18коп., червень 2010 року - 10304грн. 18коп., липень 2010 року - 10304грн. 18коп., серпень 2010 року - 10304грн. 18коп., вересень 2010 року - 10304грн. 18коп., жовтень 2010 року - 10304грн. 18коп., листопад 2010 року - 10304грн. 18коп. та грудень 2010року - 10304грн. 18коп.

Крім того, 17 серпня 2010 року відповідачем подано до ДПІ в м. Яремче уточнюючу податкову декларацію за 2010 рік, за якою самостійно нараховано до зменшення орендної плати на поточний рік у розмірі 41216грн. 72коп. Так, за даними вказаної уточнюючої податкової декларації відповідачем самостійно до зменшення щомісячно (за вересень грудень 2010 року) визначено наступні суми: за вересень 2010 року - 10304грн. 18коп., жовтень 2010 року - 10304грн. 18коп., листопад 2010 року - 10304грн. 18коп. та грудень 2010року - 10304грн. 18коп.

Відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, з урахуванням часткової сплати, поданої уточнюючої декларації за 2010 рік, у сумі 39650грн. 02коп.

Крім того, податковим органом, на підставі підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статі16 Закону України №2181-ІІІ, нараховано пеню на суму податкового боргу у розмірі 2800грн. 57коп.

07 квітня 2010 року відповідачу виставлено першу податкову вимогу №1/32 на суму 9179грн. 18коп., а 13 травня 2010 року - другу податкову вимогу №2/38.

Вказані вище податкові вимоги направлені відповідачу засобами поштового звязку та отримані представником відповідача, відповідно, 07 квітня 2010 року та 13травня 2010 року.

Податковий обовязок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 42450грн. 59коп. у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у звязку з чим податковий орган звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення даного спору, суд дійшов наступних висновків.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, права, обовязки і відповідальність платників та порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) до 1 січня 2011 року визначались Законами України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (з відповідними змінами положень, які діяли на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон України №1251-ХІІ), «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-III (з відповідними змінами положень, які діяли на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон України №2181-III).

Так, відповідно до статті 2 Закону України №1251-ХІІ, під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядок і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Пунктом 1.1 статті 1 Закону України №2181-III передбачено, що платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону України №2181-IIІ податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Статтею 14 Закону України №1252-ХІІ встановлено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до приписів статті 14 Закону України «Про плату за землю»від 03липня 1992 року №2535-XII (зі змінами, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин; далі Закон України №2535-ХІІ), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 зазначеного Закону податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 27 Закону України №2535-XII передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181-III, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Так, відповідно подано до ДПІ в м. Яремче звітну та уточнюючу податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010рік, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Як встановлено вище, відповідачем подано до ДПІ в м. Яремче звітну та уточнюючу податкові декларації, за якими самостійно визначено, відповідно, суму орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, що підлягає сплаті, в розмірі 123650грн. 16коп. та суму зменшення орендної плати на поточний рік у розмірі 41216грн. 72коп. Сума податкового зобовязання та пені платником податків у строк, визначений законом, сплачена у повному обсязі не була. Так, з урахуванням часткової сплати, пені в сумі 2800грн. 57коп., загальна сума орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що підлягає сплаті відповідачем за 2010 рік, становить 42450грн. 59коп.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України №2181-ІІІ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України №2181-ІІІ встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України №2181-ІІІ, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 1.3 статті 1 зазначеного Закону встановлено, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України №2181-III передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до статті 11 Закону України №2181-ІІІ, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

Статтею 5 Закону №2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межи його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкові вимоги від 07 квітня 2010 року №1/32, 13 травня 2010 року №2/38, податковий борг є узгодженим.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, яка підлягає сплаті відповідачем, з урахуванням часткового погашення, поданої уточнюючої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, нарахованої пені в розмірі 2800грн. 57коп., становить 42450грн. 59коп.

На час вирішення даного спору докази, які б свідчили про сплату зазначеної суми відповідачем, не надано.

Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ, фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України №2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Отже, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази, а також враховуючи, що суму заборгованості до державного бюджету в розмірі 42450грн. 59коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив та - наявність такої заборгованості на час вирішення даного спору, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь державного бюджету зазначеної суми податкової заборгованості.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції в м. Яремче задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»(01042 м.Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корпус А; код за ЄДРПОУ 31925629) на користь Державної податкової інспекції в м. Яремче (78500 м.Яремче, вул. Свободи, буд. 266) податковий боргу у розмірі 42450грн. 59коп. (сорок дві тисячі чотириста пятдесят гривень 59коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька

З оригіналом згідно.

Суддя О.В. Пісоцька