Постанова № 20255418, 12.12.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 р. м. Чернівці           Справа № 2а/2470/3269/11

15:34 год.

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позовв порядку письмового провадження управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районідотовариства з обмеженою відповідальністю «Кам’янське» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі звернулося в суд з адміністративним позовом дотовариства з обмеженою відповідальністю «Кам’янське»про стягнення боргу у сумі 72440,08 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість із сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 72440,08 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

В судове засідання сторони не з’явились, проте подали до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд вважає, що судовий розгляд даної справи можливо здійснити без участі сторін за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Згідно із розрахунку по відшкодуванню заборгованості із сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за товариством з обмеженою відповідальністю «Кам’янське» облікується заборгованість за квітень-липень 2011 р. у сумі 72440,08 грн. (а.с. 7)

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем 11.04.2011 р. на адресу відповідача надіслано повідомлення № 1407/04 з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з квітня 2011 р., з метою сплати боргу у сумі 18631,27 грн. (а.с.11, 12-13, 14)

Позивачем також на адресу відповідача надсилались повідомлення з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за травень-липень 2011 р. у сумі 17936,27 грн. щомісячно (а.с. 8, 9-10, 23)

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про вказану суму боргу, однак, відповідачем зазначена в розрахунках сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ним не сплачувалась, у зв’язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 72440,08 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” товариство з обмеженою відповідальністю «Кам’янське» (60027, с. Камянка, вул. Сенюка, 1, код ЄДРПОУ 30812905) є платником страхових внесків - відрахувань на соціальне страхування та збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов’язаний сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.

Так, п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що відповідач зобов'язаний вносити плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до Пенсійного Фонду України.

Згідно п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особами, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до п. п. 6.4, 6.5, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п. п. 6.10 цієї Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено обов’язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З матеріалів справи видно, що відповідачем не виплачено суму боргу за квітень-липень 2011 р. в сумі 72440,08 грн. по відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с. 7)

Судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в частині несвоєчасної сплати страхових внесків, тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 72440,08 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач позив визнав повністю, про що подав до суду відповідну заяву.

Відповідно до ст. 112 та 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково протягом усього часу судового розгляду. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

За наведених вище обставин, суд приймає визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судом не вирішується питання про судові витрати.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 129 Конституції України. ст. ст. 2, 71, 86, 94, 112, 136, 158, 160-163 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кам’янське»(60027, с. Камянка, вул. Сенюка, 1, код ЄДРПОУ 30812905) на користь управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі борг у сумі 72440,08 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.К. Левицький