Постанова № 20255080, 14.12.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року Справа № 2а/2370/8086/2011

14.12.11

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грицаєнко О.Л.,

при секретарі Кириченко Н.В.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю), ОСОБА_2 (за довіреністю), відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Надія»до державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Надія»звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2011 р. № 0000372200 про визначення ПП «Надія»суми грошового зобовязання за платежем: 2180-10 пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за невиконання зобовязань та штрафні санкції в сумі 89672,62 грн. та стягнення з державного бюджету судових витрат. В обґрунтування позову зазначено, що ПП «Надія»не допускало порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Крім того, позивач наголосив, що експорт товару вважається завершеним після переходу права власності на товар, відтак, оскільки право власності на товар до нерезидента не перейшло, то у відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення граничних термінів надходження виручки в іноземній валюті.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог позивача і обґрунтованість та законність прийнятого податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, адміністративний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.

Суд встановив, що приватне підприємство “Надія” зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 19.03.2004 р., ідентифікаційний код 21356758. ПП «Надія»взято на податковий облік ДПІ у місті Черкаси 28.12.2000 р. за № 1384.

На підставі направлення від 06.06.2011 р. № 463/23-0 та наказу № 1439 від 18.05.2011 р., виданих ДПІ у м. Черкаси проведена планова виїзна перевірка ПП «Надія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. За результатами перевірки складено акт від 12.07.2011 року № 1748/23-2/21356758. У акті зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, встановлена заборгованість по контракту від 15.01.2009 р. з ТОВ «Ободани ва Бинокор»(Таджикистан) в сумі 2400 Євро, встановлена заборгованість по контракту від 29.03.2010 р. № 1/01ВЭД з ТОВ «Восточная горная компанія»(Таджикистан) в розмірі 72300 дол. США.

На підставі акту планової виїзної перевірки від 12.07.2011 р. № 1748/23-2/21356758 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 0000372200 від 25.07.2011 р., яким відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»до позивача застосовані штрафні санкції на суму 89672 грн. 62 коп.

Суд встановив, що 29.12.2008 р. позивач (замовник) та «Elkon Beton Makinalari Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi»(постачальник) уклали контракт № 2008/44, за яким постачальник зобовязався виготовити та поставити замовнику обладнання - мобільний бетонорозмішувальний завод ELKON MOBILE MASTER-60 PANTHERA (а.с. 100-102). Комплектність вказаного заводу визначена у додатку № 1 до контракту №2008/44 від 29.12.2008 р. (а.с. 103). На виконання зазначеного контракту, постачальник виготовив мобільний бетонорозмішувальний завод ELKON MOBILE MASTER-60 PANTHERA.

Суд зясував, що в даному випадку мав місце імпорт товару без ввезення на Україну.

Позивач передав в оренду вказаний мобільний бетонорозмішувальний завод ELKON MOBILE MASTER-60 PANTHERA на підставі контракту від 15.01.2009 р. (а.с. 104-105), укладеного між позивачем (орендодавець) та ТОВ «Ободани ва Бинокор»(орендар). За контрактом орендодавець передає в оренду мобільний бетонорозмішувальний завод ELKON MOBILE MASTER-60 PANTHERA, а орендар зобовязаний сплачувати 1200 Євро орендної плати в місяць. Згідно п. 4.2. контракту орендна плата вноситься орендарем щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 числа кожного місяця.

Тобто, позивач надавав нерезиденту - ТОВ «Ободани ва Бинокор»послуги з оренди обладнання. Факт надання послуг за контрактом підтверджується наданими суду доказами: контрактом від 15.01.2009 р. (а.с. 104-105), додатковою угодою від 21.02.2009 р. (а.с. 106), додатковою угодою від 30.09.2009 р. (а.с.108), актом приймання-передачі обладнання від 01.06.2009 р. (а.с. 107), актом приймання-передачі від 01.10.2009 р. (а.с. 109), банківськими виписками та меморіальними ордерами на підтвердження факту оплати за надані послуги з оренди обладнання.

Згідно додаткової угоди від 30.09.2009 р. до контракту від 15.01.2009 р., складеної позивачем та ТОВ «Ободани ва Бинокор»сторони домовились про припинення дії контракту, тому 01.10.2009 р. обладнання за актом приймання-передачі було повернуто позивачу.

Суд зясував, що борг за надані послуги з оренди обладнання за вказаним контрактом за серпень та вересень 2009 р. становить 2400 Євро. Доказів погашення заборгованості суду не надано.

Крім того, суд встановив, що у декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2011 р. у графі товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку вказано: ТОВ «Ободани ва Бинокор», Таджикистан, перелік майна бетонорозмішувальний завод, вартість у валюті 2400 Євро.

У акті про результати планової виїзної перевірки ПП «Надія»№ 1748/23-2/21356758 від 12.07.2011 р. зазначено, що наказами від 02.08.2010 р. № 958, 959 Міністерства економіки України до ПП «Надія»та ТОВ «Ободани ва Бинокор»(Таджикистан) застосовані спеціальні санкції (режим індивідуального ліцензування), що передбачені ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». (а.с. 45).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заборгованість ТОВ «Ободани ва Бинокор»за надані позивачем у серпні та вересні 2009 р. послуги з оренди обладнання за контрактом від 15.01.2009 р. становить 2400 Євро. Відтак, відповідач законно та обґрунтовано за порушення строків розрахунків за контрактом з ТОВ «Ободани ва Бинокор»на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»застосував до позивача штрафні санкції на суму 24425 грн. 72 коп.

Суд також зясував, що позивач (орендодавець) та ТОВ «Восточная горная компания»(орендар) 17.12.2009 р. підписали контракт № 03/ВЭД (а.с. 110-112), за яким позивач передав орендарю мобільний бетонорозмішувальний завод ELKON MOBILE MASTER-60 PANTHERA. Згідно п.п. 4.1. цього контракту розмір орендної плати становить 5000 дол. США в місяць. У додатку № 1 до контракту № 03/ВЭД від 17.12.2009 р. (а.с. 115) сторони передбачили графік сплати орендної плати.

На виконання умов вказаного контракту, 17.12.2009 р. орендарю на підставі акту приймання-передачі передано обладнання - мобільний бетонорозмішувальний завод ELKON MOBILE MASTER-60 PANTHERA. За надані послуги з оренди обладнання позивачу надійшла валютна виручка у сумі 55000 дол. США. Ці обставини сторонами не заперечуються.

У подальшому, 29.03.2010 р. позивач (продавець) та ТОВ «Восточная горная компания»(покупець) підписали договір купівлі-продажу обладнання з розстрочкою платежу № 1/01ВЭД (а.с. 114-116), за яким позивач зобовязався передати у власність покупця мобільний бетонорозмішувальний завод ELKON MOBILE MASTER-60 PANTHERA. Згідно п.п. 2.1 - 2.4 договору договірна ціна обладнання становить 250000 дол. США; оплата вартості обладнання здійснюється шляхом перерахування покупцем на рахунок продавця рівних щомісячних платежів протягом 140 днів з моменту укладення договору. Сума платежу за обладнання, яке придбавається, зменшується на суму орендної плати, сплачену покупцем за договором оренди обладнання № 03/ВЭД від 17.12.2009 р. до моменту укладення цього договору. Покупець вносить платежі таким чином: перший платіж в розмірі 100000 дол. США вноситься протягом 5 днів з моменту підписання сторонами договору; наступні щомісячні платежі вносяться покупцем після підписання акту приймання-передачі обладнання рівними частинами по 30 число кожного місяця, але не пізніше 140 днів з моменту підписання договору.

29.03.2010 р. позивач на підставі акту приймання-передачі (а.с. 117) передав у володіння ТОВ «Восточная горная компания»обладнання: мобільний бетоно-розмішувальний завод ELKON MOBILE MASTER-60 PANTHERA. За договором купівлі-продажу обладнання позивачу надійшла валютна виручка у сумі 122700 дол. США. Крім того, сторони врахували у якості оплати 55000 дол. США, які були сплачені за договором оренди обладнання № 03/ВЭД від 17.12.2009 р. Таким чином, заборгованість, що не надійшла у встановлені законодавством строки, становить 72300 дол. США.

Суд також зясував, що 22.09.2010 р. позивач та ТОВ «Восточная горная компания»підписали додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу обладнання з розстрочкою платежу № 1/01-ВЭД від 29.03.2010 р. (а.с. 118-119), у якій дійшли згоди щодо переведення боргу ТОВ «Восточная горная компания»на ТОВ «Інтерстрой».

22.09.2010 р. позивач, ТОВ «Восточная горная компания»та ТОВ «Інтерстрой»підписали угоду про переведення боргу № 1 (а.с. 120-121), за якою ТОВ «Інтерстрой»зобовязалося сплатити позивачу 72300 дол. США заборгованості ТОВ «Восточная горная компанія». Підписавши угоду, сторони надали згоду на переведення боргу по договору купівлі-продажу обладнання з розстрочкою платежу № 1/01-ВЭД від 29.03.2010 р.

Зважаючи на те, що фактично заборгованість перед позивачем ні ТОВ «Восточная горная компания», ні ТОВ «Інтерстрой»погашена не була, позивач 02.11.2010 р. звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення з ТОВ «Восточная горная компания»та ТОВ «Інтерстрой»заборгованості.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України № 185/94-ВР, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентами строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст.ст. 1 і 2 цього Закону зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Зважаючи на викладене, за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (щодо відносин з ТОВ «Восточная горная компания») на підставі ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" позивачу нараховано штрафні санкції в сумі 65246,90 грн. Відповідачем штрафні санкції нараховано до дати звернення позивача з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України.

Крім того, суд врахував, що у декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2011 р. у графі інше майно за кордоном вказано: ТОВ «Восточная горная компания», Таджикистан, перелік майна бетонорозмішувальний завод, вартість у валюті 250000 дол. США, проте, підстави знаходження майна за кордоном не вказано. У розділі 5 у п. 1.2 «Виручка в іноземній валюті, отримана від експорту товарів, робіт, послуг»вказано код валюти 840 (тобто, дол. США), розмір виручки 182000.

При вирішенні справи, суд керувався наступними нормами права.

Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність»регулюються основні правові та організаційні засади здійснення зовнішньоекономічної діяльності в України. Згідно ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами, а зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті регулює Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ст. 1 якого передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції у вигляді накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України.

Частиною 1 ст. 4 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною 5 ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” встановлено, що державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що експортна операція не завершена у звязку з відсутністю факту переходу права власності на обладнання, а тому вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»позивачем не порушено. Судом враховано, що вказана норма не повязує строки виплати заборгованостей із переходом права власності на товар. Крім того, ця норма права передбачає обовязок здійснення розрахунків та зарахування виручки в іноземній валюті на рахунок резидента у строки, визначені контрактом. Вказані строки за контрактами, укладеними між позивачем та нерезидентами (ТОВ «Ободани ва Бинокор», ТОВ «Восточная горная компанія»), порушено. Тобто, позивач порушив граничні строки отримання виручки, визначені ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За таких обставин, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення та вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган. Відповідач довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Л. Грицаєнко