Постанова № 20254965, 07.12.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 року Справа № 2а/2370/8134/2011

07.12.11

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Новікової Т.В.,

при секретарі Нестеренко В.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю ТОВ «Агровет Атлантик»),

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю ДПІ у Монастирищенському районі Черкаської області),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик»до державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 15.11.2011р. до державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області, в якому просить визнати:

нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000402300 від 03.11.2011 зі сплати податку на прибуток підприємств на суму 256746грн.00коп. та штрафних санкцій;

нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000412300 від 03.11.2011 зі сплати податку на додану вартість на суму 207127 грн.00коп. зі штрафними санкціями, які застосовані на підставі акту перевірки від 18.10.2011р. № 150/23-011/34323885.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що податковим органом безпідставно винесено податкові повідомлення-рішення про нарахування суми боргу та штрафних санкцій, оскільки у висновках акту перевірки від 18.10.2011р. № 150/23-011/34323885 перевіряючими не враховано наявність первинних документів за перевіряємий період.

Під час судового засідання 07.12.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача з позовом не погодився та просив відмовити у задоволенні позову.

У запереченні від 29.11.2011р. представник ДПІ у Монастирищенському районі, посилаючись на норми Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-ХІV, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. № 168/704, зазначив, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством незалежно від його організаційно-правових форм і форм власності. Відображення господарських операцій, як фактів підприємницької та іншої діяльності впливають на стан майна підприємства, капіталу, його зобовязань, і фіксуються в первинних документах. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи, які повинні мати обовязкові реквізити. На думку податкового органу, позивачем в порушення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, затверджені постановами Державного арбітражного Союзу РСР від 15.06.1965р. № П-6 і від 25.04.1966 р. № П-7, постанови Верховної Ради України від 12.09.1991р., не надано до перевірки акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, не підтверджено оприбуткування операцій, так як не проводилось приймання-передача товарів. Відповідач вважає, що договір з контрагентом ТОВ «Белагро-77»є нікчемним, оскільки не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій, через відсутність майна і матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, а тому вчиненні правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а відносно директора підприємства контрагента ОСОБА_3, відкрита кримінальна справа № 52-3314 від 25.06.2011р. прокуратурою Дарницького району м. Києва, за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 366 , ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

В судовому засіданні 23.11.2011р. представником відповідача заявлено клопотання про колегіальний розгляд справи, яке ухвалою суду від 23.11.2011р. залишене без задоволення, оскільки клопотання заявлене під час розгляду справи по суті, а не до початку судового розгляду адміністративної справи, як того вимагає ч. 2 ст. 24 КАС України.

Крім того, представником відповідача заявлено клопотання від 07.12.2011р. про проведення почеркознавчої експертизи щодо підписів на бухгалтерських документах директора ТОВ «Белагро-77»ОСОБА_3 Під час обговорення даного клопотання, представник позивача не погодився з проведенням зазначеної експертизи за відсутності коштів на її оплату, а тому заявлене клопотання судом залишено без задоволення.

Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик», ідентифікаційний код 34323885, зареєстроване як юридична особа Монастирищенською районною державною адміністрацією Черкаської області.

При здійсненні господарської діяльності ТОВ «Агровет Атлантик» придбало у контрагента ТОВ «Белагро-77», в якості сировини, амінокислоти - метіонін та лізин, на підставі договору купівлі-продажу № 0107 від 01.09.2010р. та додаткової угоди № 1 від 03.09.2010р.(а.с.79-80, Т.І), якою змінено порядок поставки товару покупцеві, що підтверджено видатковими та податковими накладними, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів типової форми М-11 зі складу позивача та товарно-транспортними накладними.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі підтвердження відповідності продукції, систем екологічного управління, персоналу вимогам, встановленим законодавством України, і поширюється на виробників та постачальників продукції незалежно від форми власності і видів діяльності та на органи із сертифікації, випробувальні лабораторії, а також відповідні органи державної влади, є Закону України «Про підтвердження відповідності»від 17.05.2001р. № 2406-ІІІ (далі Закон № 2406-ІІІ).

Процедура підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері для окремих видів продукції, яка може становити небезпеку для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, запроваджується технічними регламентами. Із введенням в дію технічних регламентів центральний орган виконавчої влади з питань оцінки відповідності офіційно публікує перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматись як доказ відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Виробник чи постачальник також має право підтвердити відповідність продукції вимогам технічних регламентів іншими, ніж відповідність стандартам, шляхами, передбаченими цими регламентами (ст. 9 Закон № 2406-ІІІ).

Відповідно до вимог ст.ст. 16, 17 Закону № 2406-ІІІ, встановлюється обовязкове підтвердження відповідності (сертифікація) продукції в законодавчо регульованій сфері та добровільне підтвердження відповідності в законодавчо нерегульованій сфері. Обовязкова сертифікація продукції в Україні здійснюється відповідно до Переліку продукції, що підлягає обовязковій сертифікації в Україні визначеного наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005р. № 28 і зареєстрованого Міністерством юстиції України від 04.05.2005р. № 446/10746 з подальшими змінами та доповненнями.

Судом встановлено, що при здійсненні господарських операцій, постачальником ТОВ «Белагро-77»були надані сертифікати якості на поставлену продукцію: «DL-метіонін кормовий»та «Лізин гідрохлорид», виготовлені контрагентом (а.с. 81-123,Т.І) відповідно до вимог Закону України «Про підтвердження відповідності»від 17.05.2001р. № 2406-ІІІ.

Позивач стверджує, що у реєстрах Технічного регламенту відсутні амінокислоти - метіонін та лізин, а також не міститься зазначені амінокислоти і в Переліку продукції яка підлягає обовязковій сертифікації, визначеного наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005р. № 28 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 04.05.2005р. №446/10746, що стало підставою для складання виробником ТОВ «Белагро-77» декларації про відповідність продукції за власною ініціативою на підставі договору із споживачем та відповідно до вимог законодавства.

ДПІ у Монастирищенському районі Черкаської області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Агровет Атлантик»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.06.2011р. та складено акт перевірки від 18.10.2011р. № 150/23-011/34323885, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011р. № 0000402300 яким позивачеві збільшено суму грошового зобовязання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 256746 грн.00коп. та штрафними санкціями 38382 грн.25 коп. та податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011р. № 0000412300 яким збільшено суму грошового зобовязання зі сплати податку на додану вартість за основним платежем 207127 грн.00коп. та штрафними санкціями 30709 грн.00коп.

У висновку акту перевірки вказано на порушення підприємством пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997р. в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 258909 грн. 00 коп., в тому числі за ІV квартал 2010р. у сумі 153520 грн.00коп., за І квартал 2011 року у сумі 78363 грн., за ІІ квартал 2011 р. у сумі 24864 грн.00коп. А також порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 від 03.04.1997р., в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 207126 грн.00коп., в тому числі за жовтень 2010 р. у сумі 32083 грн., за листопад 2010 р. у сумі 58379 грн., за грудень 2010 р. у сумі 32354 грн., за січень 2011р. у сумі 14335 грн., за лютий 2011 року у сумі 19567 грн., за березень 2011 року у сумі 28788 грн., за квітень 2011 р. у сумі 13908 грн., за травень 2011 р. у сумі 7713 грн.00коп.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ «Агровет Атлантик» подало заперечення до ДПІ у Монастирищенському районі Черкаської області від 24.10.2011р. № 1668, подало 43 документи, які стосувалися перевірки і були визнані в акті перевірки як відсутні, щодо господарської діяльності позивача і контрагента ТОВ «Белагро-77», про що зазначено в супровідному листі від 24.10.2011р. № 1669 з відміткою отримання ДПІ у Монастирищенському районі Черкаської області від 24.10.2011р. вхід. номер № 1262/10. Подані первинні документи не були враховані податковим органом, а тому позивачу були винесені податкові повідомлення-рішення якими збільшено суму податкового зобовязання за перевіряємий період у розмірі 463873 грн.00коп. за основним платежем та 69091грн.25 коп. штрафних санкцій.

Під час судового засідання представник податкового органу повідомив суд, що перевірка здійснювалася на підставі тих документів, які надано було платником, тобто не всі первинні документи були опрацьовані перевіряючими.

Із зазначеного можна вважати, що перевіряючими не в повному обсязі використані документи ТОВ «Агровет Атлантик», а лише ті які надані позивачем. Отже, суд бере до уваги думку позивача, що податковим органом не враховані первинні документи, що підтверджують наявність товарності господарських операцій сторін договору, оскільки позивачеві не достатньо надано часу для забезпечення перевіряючих необхідними матеріалами, тобто менш ніж за десять днів, з 05.09.2011р. по 14.09.2011р. (а.с. 17, Т.І). Факт виконання договірних зобовязань (поставки та оплату товару) сторонами за договором купівлі-продажу № 0107 від 01.09.2010р. та додатковою угодою №1 від 03.09.2010р., підтверджується первинними документами: видатковими та податковими накладними (сторінки акту перевірки 11-13, 36-38), документами про переміщення товару на складі позивача, між відповідальними особами на виробництві у виробничі цехи, дільниці, якими є накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів типової форми М-11 визначеної наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів», а також даними Книги складського обліку приходу, видатків та залишків матеріалів і сировини на складі.

Судом встановлено, що ТОВ «Белагро-77» на виконання договору № 0107 купівлі-продажу від 01.09.2010р., додаткової угоди від 03.09.2010р. до зазначеного договору та сертифікатів якості товару (амінокислоти - метіонін та лізин), реалізувало продукцію позивачеві - ТОВ «Агровет Атлантик», відповідно до товарно-транспортних накладних (а.с. 124-165, Т.І), відміток в Книзі складського обліку позивача (а.с. 167-175, Т.І), виписок з рахунків в АТ «Райффайзен Банк Аваль»(а.с. 176-179, Т.І) та платіжних доручень банківської установи за отриманий товар (лізин та метіонін) сплачений позивачем згідно договірних зобовязань (а.с. 180 188, Т. І).

Суд критично оцінює думку інспекторів ДПІ викладеної в акті перевірці щодо фіктивності вчинених господарських операцій, оскільки на підтвердження обґрунтованості віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період, є податкові накладні які містяться в матеріалах справи (а.с. 124-150, Т.ІІ) і які підтверджують здійснення господарських операцій щодо продажу амінокислот (метіоніну та лізину) продавцем ТОВ «Белагро-77»покупцеві ТОВ «Агровет Атлантик»на підставі договорів поставки, рахунків фактури, накладними контрагента ТОВ «Белагро-77»(а.с. 151-160, Т.ІІ), видатковими накладними (а.с. 161-196, Т.ІІ), платіжними дорученнями банківської установи на перерахування коштів на виконання договорів ( а.с. 123-124, Т.ІІ та а.с.6-15, Т.ІІІ).

При цьому вище вказані розрахункові, бухгалтерські та податкові документи мають всі необхідні реквізити і складені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Крім того, судом встановлено, що договір купівлі-продажу № 0107 від 01.09.2010р. укладений позивачем і контрагентом ТОВ «Белагро-77»та додаткова угода № 1 від 03.09.2010р. (а.с.79-80, Т.І), повністю відповідали характеру господарської діяльності позивача, що підтверджується накладними-вимогами на відпуск товару (внутрішнє переміщення) матеріалів (а.с. 1-123, Т.ІІ), платіжними дорученнями та випискою по рахунках позивача в банківській установі по 21 поставці товару (а.с. 6-9, Т.ІІІ), товарно-транспортними накладними про переміщення продукції. А тому поставлена продукція використана позивачем саме в господарській діяльності, з метою отримання прибутку, що підтверджується документально оформленими результатами поставки товару відповідно до товарно-транспортних накладних, рахунків фактури, податковими накладними контрагента та банківськими документами платіжними дорученнями.

Суд звертає увагу, що на момент здійснення фінансово-господарських операцій по поставці товарів ТОВ «Белагро-77» було зареєстровано як платника податку на додану вартість, що дало йому право виписувати податкові накладні. А тому факт придбання товарів у постачальника та документальне підтвердження цих операцій є достатньою підставою для їх врахування при обчисленні валових витрат у покупця таких товарів відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, первинні документи, які містять відомості про господарські операції та фіксують їх здійснення, є податкові накладні, звіти про виконану роботу та акти прийому-передачі виконаних робіт, що ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку та підтверджують виникнення податкових подій.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про безпідставність посилання відповідача про нікчемність вказаних правочинів, оскільки податковий кредит позивача, за період що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Белагро-77», яке на момент їх видачі було зареєстровано у встановленому податковим законодавством порядку як платник податку на додану вартість і йому відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Суд зазначає, що згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»судам відповідно до ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини якщо їх недійсність встановлена законом (ч.1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 ЦК України) та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.

Як свідчать обставини справи, відповідачем самостійно визначено нікчемними угоди, укладені між позивачем та контрагентом - ТОВ «Белагро-77», у звязку з чим винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Суд беручи до уваги фактичні обставини справи та досліджені в судовому засіданні письмові докази, вважає вказаний висновок відповідача безпідставним.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є вмотивованими та обґрунтованими, а відповідно такими, що підлягають до задоволення, оскільки прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 03.11.2011р. № 0000402300 яким позивачеві збільшено суму грошового зобовязання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 256746 грн.00коп. та штрафними санкціями 38382 грн.25 коп. та податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011р. № 0000412300 яким збільшено суму грошового зобовязання зі сплати податку на додану вартість за основним платежем 207127 грн.00коп. та штрафними санкціями 30709 грн.00коп., не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Посилання відповідача на ту обставину, що відносно директора ТОВ «Белагро-77», ОСОБА_3, відкрита кримінальна справа № 52-3314 від 25.06.2011р. прокуратурою Дарницького району м. Києва, за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 366 , ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, не приймається судом до уваги, оскільки бюджетне відшкодування можливе за наявності належних доказів-документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку, та встановлення реальності здійснення господарських операцій. Товарність здійснення господарських операцій позивача підтверджується матеріалами справи та спростовуються наданими позивачем первинними документами.

Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За зазначених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 07.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею і документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ч. І ст. 94, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011р. №0000402300, яким збільшено суму грошового зобовязання товариству з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик»зі сплати податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 256746 грн. 00 коп. та штрафних санкцій на суму 38382 грн.25 коп. та податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011р. № 0000412300, яким збільшено суму грошового зобовязання товариству з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик»зі сплати податку на додану вартість за основним платежем 207127 грн.00коп. та штрафними санкціями на суму 30709 грн.00коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик»(19100, Черкаська область, Монастирищенський район, м. Монастирище, вул. Гагаріна, буд.39, кв.10, код ЄДРПОУ 34323885) судовий збір у сумі 28 грн.23 коп. (двадцять вісім гривень 23 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст.186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 19.12.2011р.

Суддя Т.В. Новікова