Постанова № 20254404, 26.09.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 року Справа № 2а/2370/6759/2011

26.09.11

17 год. 21 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Новікової Т.В., при секретарі Кулику О.П.,

за участю представників позивача ОСОБА_1 (за довіреністю), ОСОБА_2 (за довіреністю), ОСОБА_3 (за довіреністю), за участю представника відповідача ОСОБА_4 (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Апекс-21» до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання неправомірними дії та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 25.08.2011 р. до державної податкової інспекції у м. Черкаси, в якому просить визнати неправомірними дії та скасувати податкове повідомлення рішення від 15.08.2011 р. № 00003032304.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неправомірність рішень відповідача № 00003032304 від 15.08.2011р., яким визначено податкове зобовязання позивачеві зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 70 167 грн. та просить визнати недійсним дане податкове повідомлення рішення, винесене на підставі акту перевірки від 22.07.2011 року № 1873/23-2/32795723.

Під час судового засідання представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач з позовом не погодився та надав до суду заперечення від 16.09.2011р., в якому просив відмовити у позові, зазначивши, що надані позивачем до перевірки первинні документи не відповідають вищенаведеним вимогам в частині відсутності посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Приватне підприємство «Апекс-21» (18029, м. Черкаси, Придніпровський район, вул. Сурікова, буд.1, ідентифікаційний код 32795723), зареєстроване як юридична особа 27.01.2004р., перебуває на обліку платника податків ДПІ у м. Черкаси, є платником податку на додану вартість. Види діяльності позивача 51.47.1 - оптова торгівля меблями, покриттям підлоги та неелектричними побутовими приладами, 51.53.2 оптова торгівля будівельними матеріалами, 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, зазначені у витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.09.2011р.

Державною податковою інспекцією у м. Черкаси, на підставі службового посвідчення УЧК №076260, проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Апекс-21» з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами взаємовідносин з контрагентом ПП «Агропротранс», вказаним у постанові слідчого про призначення перевірки за період з 01.06.2010р. по 31.03.2011р. та складено акт перевірки від 22.07.2011р. № 1873/23-2/32795723.

У висновку акту перевірки від 22.07.2011р. № 1873/23-2/32795723 зазначено, що у ПП «Апекс-21» встановлено порушення ст.203, ст.215, ст.228 ЦК України в частині недодержання вищезазначених вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ПП «Агропротранс», пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 70167,00 грн., в тому числі за листопад 2010р. на суму 13500, 00 грн., грудень 2010р. на суму 20000, 00 грн., січень 2011р. на суму 13333,00 грн., лютий 2011р. на суму 10000,00 грн., березень 2011 року на суму 13333,00грн., про що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 15 серпня 2011 року №00003032304, за основним платежем на суму 70167,00 грн. та штрафними санкціями на суму 17542,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки від 22.07.2011 №1873/23-2/32795723, позивачем укладено договори поставки з від 20.11.10 №41 та від 10.01.11 №1, згідно яких продавець (ПП «Агропротранс») продає, а ПП «Апекс-21»приймає та сплачує товар. Відповідно до п.3.1 Договору поставки від 20.11.2010 №41, оплата товару здійснюється на умовах: попередньої оплати 100%, що є підтвердженням замовлення. На підтвердження виконання вказаного договору , позивачем надано видаткову накладну від 01.11.2010 №РН-483 та податкову накладну від 01.11.2010 №483 на суму 81 000 грн. Як підставу для складення вказаних документів вказано рахунок-фактуру №СФ-483 ввід 01.11.2010. Згідно банківської виписки від 29.11.2010 позивачем здійснено оплату за двері ДФ згідно рахунка-фактури від 01.11.2010 у розмірі 81 000 грн.

Спростовуючи позовні вимоги представники податкового органу вказали на здійснення контрагентом позивача - ПП «Агропротранс»нікчемних правочинів, оскільки згідно зустрічної перевірки від 11.05.2011р, про що свідчить акт перевірки №1199/23-2/37105844 не встановлено фактичного місця здійснення діяльності контрагентом, оскільки відсутні складські приміщення, первинні документи, що підтверджують фінансово-господарську діяльність платника, відсутня печатка підприємства та подавалася звітність до податкового органу.

В реєстраційних та первинних документах ПП «Агропротранс»директором підприємства значиться ОСОБА_5.

Згідно повідомлення СВ ПМД Па в Черкаській області від 15.09.2011 №2216409-015 відносно ОСОБА_5 по факту створення ПП «Агропротранс»за ознаками злочину, передбаченого ст.205 ч. 2 КК України 18.03.2011 порушено кримінальну справу, що підтверджується копією постанови про порушення кримінальної справи від 18.03.2011р. Згідно протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_5 від 30.08.2011, останній лише підписував документи, які складали інші особи, практично не здійснював контроль за діяльністю підприємства. Всі бухгалтерські документи підписував в готовому вигляді та повертав їх особі, яка йому їх привозила.

Таким чином, директором ПП «Агропромтранс»ОСОБА_5 не підтверджено здійснення господарських операцій.

Суд звертає увагу, що згідно ст. 203 та відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст. 215 ЦК України).

Крім того, згідно зі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704 (далі -Положення № 88), а саме: первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами і доповненнями, (далі Закон № 996), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична і інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тобто, первинні документи по відображенню господарської операції є основою і для податкового обліку.

Пунктами 1,2 статті 9 Закону № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю, впорядкування та оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням вищевикладеного, суд звертає увагу, що відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, орган державної податкової служби має право або пред'явити позов про стягнення в дохід держави з осіб, що вчинили нікчемний правочин, отриманого ними на виконання такого правочину із застосуванням частини першої статті 208 Господарського кодексу України, або визначити платнику податків податкове зобов'язання за результатами перевірки, вказавши на нікчемність правочину в акті перевірки із посиланням на частину першу статті 207 Господарського кодексу України та статтю 228 Цивільного кодексу України». Підпунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ст. 94, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 03 жовтня 2011 року.

Суддя Т.В. Новікова