Рішення № 2025382, 04.09.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.08 р. Справа № 20/87

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Харцизьких електричних мереж, м.Харцизьк

до відповідача Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі Єнакіївського регіонального виробничого управління, м.Єнакієве

про стягнення 2293298,34 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Оберемко Ю.О. – за довіреністю

від відповідача Панченко Т.В. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулося Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Харцизьких електричних мереж, м.Харцизьк, із позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі Єнакіївського регіонального виробничого управління, м.Єнакієве, про стягнення 2293298,34 грн. заборгованості за електричну енергію за договором № 29 про постачання електричної енергії від 12.12.2006р., з яких 1836103,75 грн. – сума основного боргу, 33658,67 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 35427,33 грн. – сума 3% річних, 265848,86 грн. – сума пені, 122439,73 грн. – сума 7% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 29 про постачання електричної енергії від 12.12.2006р. із протоколом розбіжностей від 20.12.2006р., протоколом узгодження розбіжностей від 11.01.2007р., додатковою угодою та додатком; лист № 45 від 11.09.2007р.; актами прийому – передачі; рахунками; розрахунок заборгованості.

Позивач надав суду уточнення позовних вимог № 30/372 від 15.05.2008р., у яких посилається на неправильне застосування процентної ставки пені при розрахунках штрафних санкцій, а також на оплату відповідачем суми боргу за спожиту електричну енергію, у зв’язку з чим просить суд стягнути з відповідача 1836103,75 грн. – сума основного боргу, 33658,67 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 35427,33 грн. – суми 3% річних, 130604,02 грн. – суми пені, 122439,73 грн. – суми 7% річних.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, про що надав суду відзив, у якому посилається на важке фінансове становище, на те, що КП „Компанія „Вода Донбасу” є стратегічним підприємством, яке зобов’язане забезпечувати безперебійне водопостачання регіону, у зв’язку з чим просить суд зменшити суму пені на 95% за відсутністю вини підприємства. Також надав суду для залучення до матеріалів справи звіт про фінансові результати за 2007р., баланс на 31.12.2007р.

29.07.2008р. відповідач також надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву № 1428 від 25.07.2008р., у якому повідомив суд про часткову сплату суми заборгованості в розмірі 4200,00 грн., що підтвердив платіжними дорученнями № 1646 від 17.07.2008р. та № 1149 від 15.05.2008р., у зв’язку з чим не заперечує проти стягнення 1831903,75 грн. – суми основного боргу, 32013,87 грн. – суми пені.

У заяві № 1427 від 25.07.2008р. відповідач посилається на важке фінансове становище підприємства та просить суд надати розстрочку виконання рішення на 2 роки з метою добровільного його виконання. В обґрунтування свого клопотання надав суду звіт про фінансові результати за 2007р., баланс на 31.12.2007р.

Позивач заперечив проти задоволення клопотання про надання відповідачеві розстрочки виконання рішення.

26.08.2008р. відповідач надав суду уточнення до додаткового відзиву до позовної заяви № 1589 від 26.08.2008р., у яких не заперечує проти стягнення 1831903,75 грн. – суми основного боргу, 98069,03 грн. – суми пені.

04.09.2008р. відповідач надав суду уточнення до додаткового відзиву до позовної заяви № 1659 від 04.09.2008р., у яких посилається на арифметичні помилки зроблені позивачем при розрахунку сум позовних вимог, у зв’язку з чим вважає, що сума позову складає 1985482,05 грн.

Строк розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

12.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Харцизьких електричних мереж, м.Харцизьк (Постачальник), та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” (Єнакіївське районне управління) (Споживач), був укладений договір про постачання електричної енергії № 29 (далі – договір).

Пунктом 1 договору передбачено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 7060 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 2.3.4 договору передбачено, що Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та № 5 „Порядок розрахунків” до договору.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 – 2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків” до цього договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2 статуту Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” створене відповідно до рішення Донецької ради від 28.12.2004р. № 4/24-557 із змінами, внесеними рішенням від 23.03.2007р. № 5/8-181, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет”. Підприємство є правонаступником прав та обов’язків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет”, у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”.

Отже, відповідач по справі є правонаступником Споживача за договором.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема актами прийому – передачі.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором, позивач звернувся до суду із позовом, уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 1836103,75 грн. – сума основного боргу, 33658,67 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 35427,33 грн. – суми 3% річних, 130604,02 грн. – суми пені, 122439,73 грн. – суми 7% річних.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Під час розгляду справи відповідачем була здійснена сплата суми заборгованості в розмірі 4200,00 грн., про що відповідач повідомив суд та підтвердив платіжними дорученнями № 1646 від 17.07.2008р. та № 1149 від 15.05.2008р., у зв’язку з чим суд припиняє провадження по справі в цій частині відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Під час розгляду справи відповідач посилався на важке фінансове становище, на те, що КП „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, є підприємством житлово-комунального господарства, здійснює центральне питне та технічне водопостачання населенню, на систематичні неплатежі населення за спожите водопостачання.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зважаючи на вищевикладене, а також на те, що Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, є підприємством житлово-комунального господарства, є централізованим водопостачальником, основним споживачем послуг якого є населення, яке ці послуги сплачує не належним чином, суд вважає за необхідне зменшити суму стягуваної з відповідача на користь позивача пені, скориставшись правом, наданим суду п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Отже клопотання відповідача про зменшення розміру суми пені підлягає частковому задоволенню. Враховуючи заперечення та майнові інтереси позивача, суд зменшує стягувану з відповідача суму пені, заявлену позивачем в розмірі 98069,03 грн., до 68648,32 грн.

Статтею 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За змістом зазначеної норми, пеня (0,1%) та штраф (7%) застосовуються у випадку порушення строків передачі товарів, виконання робіт, надання послуг, отже у даному випадку посилання позивача на приписи ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України є помилковим, оскільки відповідач має перед позивачем грошове зобов’язання.

Зважаючи на викладене, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 122439,73 грн. – суми 7% штрафу суд відмовляє. Крім того, договором № 29 про постачання електричної енергії від 12.12.2006р. відповідальність Споживача у вигляді зазначеного штрафу не передбачена.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 33658,67 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач надав суду розрахунок суми 3% річних, який складає 35427,33 грн. та є неправильним, у зв’язку з тим, що він складався без урахування умов договору, фактичних фінансово-господарських правовідносин, що склалися між сторонами. Тому позовні вимоги стосовно суми 3% річних суд задовольняє частково, а саме в розмірі 21850,60 грн.

Таким чином, уточнені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми 3% річних складають 21850,60 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з відповідача.

Решта уточнених позовних вимог підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями договору № 29 про постачання електричної енергії від 12.12.2006р. із протоколом розбіжностей від 20.12.2006р., протоколом узгодження розбіжностей від 11.01.2007р., додатковою угодою та додатком, листа № 45 від 11.09.2007р., актів прийому – передачі, рахунків.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, але доказів сплати суми заборгованості на користь позивача суду не надав, та клопотав про надання розстрочки виконання рішення на 2 роки, посилаючись на важкий фінансовий стан та фінансово-економічне положення підприємства, систематичні неплатежі населення за спожите водопостачання.

Враховуючи, що обставини, на які посилається відповідач у клопотанні про надання розстрочки виконання рішення, можуть суттєво ускладнити виконання рішення, суд задовольняє клопотання відповідача, та надає відповідачеві розстрочку виконання рішення на 10 місяців. Виконання рішення суду від 04.09.2008р. слід розстрочити, зобов’язавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 1960261,34 грн. та судові витрати в розмірі 22933,00 грн. – витрат по сплаті державного мита, та 100,86 грн. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у наступний спосіб: до 04.10.2008р. – 197996,50 грн.; з 04.10.2008р. по 04.07.2009р. по 197996,48 грн.

Судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193, 231, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Харцизьких електричних мереж, м.Харцизьк, до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі Єнакіївського регіонального виробничого управління, м.Єнакієве, - задовольнити частково.

Розмір стягуваної пені – зменшити до 68648,32 грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83000, м.Донецьк, вул. Артема, 85, поточний рахунок 26005301745477 в ГУ АК ПІБ, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, Донецька область, пр. Леніна, 11), в особі Харцизьких електричних мереж (86700, м.Харцизьк, Донецька область, вул. Адамца, 58, поточний рахунок 260323021292 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130932) 1831903,75 грн. – суми основного боргу.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83000, м.Донецьк, вул. Артема, 85, поточний рахунок 26005301745477 в ГУ АК ПІБ, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, Донецька область, пр. Леніна, 11), в особі Харцизьких електричних мереж (86700, м.Харцизьк, Донецька область, вул. Адамца, 58, поточний рахунок 26005301685311 у відділенні Промінвестбанку України м.Харцизька Донецької області, МФО 334345, код ЄДРПОУ 00130932) 33658,67 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 21850,60 грн. – суму 3% річних, 68648,32 грн. – суму пені, 19602,62 грн. – витрати по сплаті державного мита, 100,86 грн. – витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Виконання рішення суду від 04.09.2008р. – розстрочити, зобов’язавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 1960261,34 грн. та судові витрати в розмірі 22933,00 грн. – витрат по сплаті державного мита, та 100,86 грн. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у наступний спосіб: до 04.10.2008р. – 197996,50 грн.; з 04.10.2008р. по 04.07.2009р. по 197996,48 грн.

Провадження у справі щодо стягнення з відповідача 4200,00 грн., - припинити.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати накази у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 04.09.2008р.

Повний текст рішення підписано 09.09.08р.

Суддя

Надруковано 3 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. у справу

Вик. Марченко Ю.О.