Рішення № 2025324, 13.08.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2008 р.

Справа № 17-31/259-07-4545

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”;

до відповідача: Державного підприємства „Одеська залізниця”;

про стягнення 6622,57 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

Представники:

від позивача: Коротенко Р.О. - повірений;

від відповідача: 1) Одеської залізниці –Слюсар М.М. –повірений;

СУТЬ СПОРУ: 29.05.2007р. за вхід.№5591 ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” (далі –Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця” з вимогою про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 6622,57 грн.

Відповідач ДП „Одеська залізниця” в судове засідання з’явився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені до нього позовні вимоги визнає частково та просить суд задовольнити позов в сумі 5988 грн.24коп., посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

20.12.2005 року між ВАТ „МК „Азовсталь” та „Леман Коммодитиз С.А.” (Швейцарія) укладено контракт №103063/01 на поставку швелеру 16У по ціні 395 дол. США за одну тонну.

На виконання вказаного контракту, 16.11.2006 року вантажовідправником –ВАТ „МК „Азовсталь” відправлено зі станції відправлення „Сартана” Донецької залізниці на адресу одержувача –Ізмаїльського МТП для „Леман Коммодитиз С.А.” на станцію призначення „Ізмаїл порт експорт” Одеської залізниці вантаж –Швелер 16У, в кількості 63 тонн 300 кг, довжиною 4000-12000 мм, навалом у вагоні № 67387985, що підтверджується залізничною накладною № 48765494.

19.11.2006 року при прибутті вагону № 67387985 із вантажем (швелером) на станцію „Знаменка” Одеської залізниці, працівниками станції було виявлено нестачу вантажу, на підставі чого складено акти загальної форми № 4580/Г та 300/П.

20.11.2006 року на станції „Нижнєднепровськ-Вузел” Одеської залізниці на підставі складених актів була здійснена комісійне переважування вагону № 67387985, в результаті якого складено комерційний акт серії БН 751053/244/330 від 20.11.2006 року, із якого вбачається наступне: в наявності навантаження в декілька ярусів, розрахувати кількість місць не має можливості, зверху проглядається 4 зв’язки по 3 ув’язки, доступ до вантажу усунуто шляхом накладення трьох проволочних ув’язок в 2 нитки, на весь верхній ярус накладено маркувальну смугу жовтої фарби, в технічному відношенні вагон справний.

При повторному контрольному переважуванні на електротензометричних вагах (держповірка 15.09.2006 року) встановлено:

- по документах значиться: брутто 86 400 кг, тара 22 800 кг, нетто 63 600 кг;

- після переважування: брутто 83 080 кг, тара 22 800 кг, нетто 60 280 кг;

- недостача склала: 3 320 кг на загальну суму 6 622,57 грн., що складається з 3,32 т. х 395 дол. США = 1 311,4 дол. США х 5,05 (курс гривні до долару США станом на 10.05.2007 року, встановлений НБУ).

Ізмаїльський МТП передав позивачу право на пред’явлення претензій та позовів до Одеської залізниці за недостачу швелера в кількості 3 320 кг, що підтверджується переуступочним написом на залізничній накладній № 48765494.

26.03.2007 року ЗАТ „МК „Азовсталь”, звернулось до Одеської залізниці з претензією на суму 6 622,57 грн. та розрахунком до неї.

25.04.2007 року Одеська залізниця у відповідь на вказану претензію направила на адресу позивача повідомлення №74, згідно з яким претензію визнано на 5 988,24 грн. з посиланням на норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто 0,5 %, що складає 318 кг.

Між тим, і 5 988,24 грн. станом на момент звернення ЗАТ „МК „Азовсталь” з позовом до місцевого господарського суду Одеською залізницею на користь позивача не перераховано взагалі.

Зазначені обставини спонукали ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця” про стягнення суми нестачі вантажу з перевезення залізницею в розмірі 6622,57грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2007р. (суддя Лесогоров В.М.) порушено провадження у справі №31/259-07-4545 за позовом ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” до Одеської залізниці про стягнення 6622 грн. 57 коп.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.08.2007р. (суддя Лесогоров В.М.) позовні вимоги ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” задоволені частково, з стягненням з відповідача 6588,65 грн. –вартості нестачі вантажу; 101,47 грн. –державного мита та 117,39 грн. –витрат на послуги ІТЗ судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р., рішення господарського суду від 09.08.2007р. змінено, позов задоволено та стягнуто з відповідача по справі 6622,57 грн. –вартості нестачі вантажу, 102 грн. –державного мита та 118 грн. –ІТЗ судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008р., касаційну скаргу ДП „Одеська залізниця” задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. та рішення господарського суду Одеської області від 09.08.2007р. у справі №31/259-07-4545 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2008р. (суддя Зуєва Л.Є.) прийнято справу №31/259-07-4545 до провадження та присвоєно №17-31/259-07-4545.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” підлягають задоволенню частково, з наступних правових підстав.

Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

20.11.2006 року на станції „Нижнєднепровськ-Вузел” Одеської залізниці на підставі складених актів була здійснена комісійне переважування вагону № 67387985, в результаті якого складено комерційний акт серії БН 751053/244/330 від 20.11.2006 року.

Крім цього у названому комерційному акті зазначено, що вагон технічно справний.

Як вбачається з складеного комерційного акту, в наявності навантаження в декілька ярусів, розрахувати кількість місць не має можливості, зверху проглядається 4 зв’язки по 3 ув’язки, доступ до вантажу усунуто шляхом накладення трьох дротяних ув’язок в 2 нитки, на весь верхній ярус накладено маркувальну смугу жовтої фарби, в технічному відношенні вагон справний.

При повторному контрольному переважуванні на електротензометричних вагах (держповірка 15.09.2006 року) встановлено, що по документах значиться: брутто 86 400 кг, тара 22 800 кг, нетто 63 600 кг, після переважування встановлена маса: брутто 83 080 кг, тара 22 800 кг, нетто 60 280 кг., у зв’язку з чим виявлена недостача у кількості 3 320 кг.

Статтею 314 Господарського кодексу України, яка трансформується із пунктом 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, якими перевізник довів би відсутність своєї вини в частковій нестачі вантажу, суд доходить до висновку, що відповідальність за недостачу слід покласти на ДП „Одеська залізниця”.

Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог пункту 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. за №862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі , яка складається з суми як норми природної втрати так і граничного розходження визначення маси нетто, становить 0,5 відсотка маси всіх інших вантажів, в тому числі металопрокат.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 28.02.2008р. відзначив, що судом першої інстанції в попередньому рішенні був зроблений правильний висновок щодо застосування 0,5% норми природної втрати та граничного розходження при визначенні маси нетто при визначенні розміру суми, яка підлягає до стягнення, але не вірно обрахований вказаний коефіцієнт, оскільки його необхідно вираховувати з маси нетто зазначеної в перевізних документах, а не від маси недостачі.

Таким чином, виконуючи зауваження Вищого господарського суду України викладені в постанові від 28.02.2008р., господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 5988,24 грн., виходячи з наступного розрахунку: (63600 кг. загальна маса вантажу) –(0,5% коефіцієнт природної втрати та граничного розходження) = 318 кг.; (3320 кг. загальна маса недостачі вантажу) –318 кг. (маса природної втрати та граничного розходження) = 3002 кг.; (3002 кг. маса недостачі з урахуванням 0,5%) * 395 дол. США=1185,79 дол. США * 5,05 грн. по курсу НБУ = 5988 грн. 24 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” підлягають задоволенню частково та з ДП „Одеська залізниця” слід стягнути вартості нестачі вантажу в сумі 5988,24 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26003000001 в АБ „Експрес-Банк” Одеська філія, МФО 328801) на користь відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” /37500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Леп орського, 1, код ЄДРПОУ 00191158/ –5988 грн. 24 коп. /п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят вісім грн. 24 коп./ - вартості нестачі вантажу; 102 грн. 00 коп. /сто дві грн. 00 коп./ –держмита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ –витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Зуєва Л.Є.