Постанова № 20251175, 14.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 грудня 2011 р. № 2а- 13059/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,суддів Сліденка А.В., Кухар М.Д.,

за участю секретаря судового засідання Чубукіної М.В.,

представника позивача Загребельного Г.С., Яно С.С.

представника відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ "БК "Форт-Пост", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова №0001852302 від 22.09.11 та №0001862302 від 22.09.11.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства. Так, позивач зазначив, що договірні відносини між ТОВ «БК «Форт-Пост»та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест»мали реальний характер, будівельні роботи були реально виконані, первинні документи складені належним чином, витрати ТОВ «БК «Форт-Пост»понесені шляхом перерахування безготівкових коштів.

Представник відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що платником податків порушено п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 520 833 грн. за 4 квартал 2010 року та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 416 667 грн. за грудень 2010 року. Суть вчиненого платником податків порушення полягає у відображенні в податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість показників первинних документів, що були складені в межах нікчемного правочину. На думку відповідача, факти порушень закону з боку платника податків, встановлені в ході перевірки та відображені в акті перевірки, платником податків не спростовані, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству. Посилаючись на викладені вище мотиви, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову в позові.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

За матеріалами справи судом встановлено, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ "БК"Форт-Пост" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест»(ідентифікаційний код 36987611) за період з 01.12.10 по 31.12.10, результати якої оформлені актом від 29.08.11 № 2822/23-212/33412743.

Відповідно до висновків акту перевірки від ДПІ виявлено в діяльності ТОВ "БК"Форт-Пост" порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: віднесення до складу валових витрат обігу та виробництва та податкового кредиту з ПДВ витрат по оплаті вартості робіт і ПДВ, понесених на користь ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»за нікчемним правочином.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки від 29.08.11 за №2822/23-212/33412743 ДПІ були винесені спірні податкові повідомлення-рішення за №0001852302 від 22.09.11 на загальну суму 781.249,50 грн. та № 0001862302 від 22.09.11 на загальну суму 625.000,50 грн.

Перевіряючи обгрунтованість викладених в акті висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Як зясовано судом, єдиним мотивом для висновку про нікчемність укладеного між ТОВ «БК «Форт-Пост»(Замовник) та ТОВ «Промбуд Монтажінвест»(Підрядник) договору підряду за №22/12/10-1 від 22.12.10 податковим органом зазначено складений ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова акт перевірки діяльності контрагента позивача - ТОВ «Промбуд Монтажінвест». Жодних інших мотивів відповідачем в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено, що визнано ДПІ в ході розгляду справи та підтверджується наявними у справі документами.

Між тим, як встановлено судом договір підряду за №22/12/10-1 від 22.12.10 на проведення загально будівельних робіт повязаних з влаштуванням монолітного залізобетонного каркасу на обєкті: багатофункціональний торгівельно-офісний центр з готелем, адміністративними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Тринклера, кут пр. Правди м. Харкова, за формою документа і змістом права та обовязків сторін не суперечить закону, був укладений між правоздатними і дієздатними субєктами господарювання.

Вказані обставини визнані відповідачем в ході розгляду справи.

Відповідно до платіжного доручення за №1692 від 28.12.10 та № 1087 від 28.12.10 позивачем було перераховано передплату на користь ТОВ «Промбуд Монтажінвест»у загальній сумі 2.500.000,00 грн. за загально будівельні роботи по договору №22/12/10-1 від 22.12.10.

Суд відмічає, що за матеріалами справи ТОВ «БК «Форт-Пост»та ТОВ «Промбуд Монтажінвест»є юридично та фактично незалежними субєктами господарювання, а тому доведений матеріалами справи факт списання належних позивачеві безготівкових грошових коштів з банківських рахунків на користь підрядника, свідчить про відсутність наміру безпідставо отримати податкову вигоду у спірних правовідносинах.

З долучених до справи документів витікає, що ТОВ «Промбуд Монтажінвест»було виписано податкову накладну за №151 від 28.12.11 на загальну суму 2.500.000,00грн. (у т. ч. ПДВ 416.666,67 грн.).

31.01.11 між ТОВ «БК «Форт-Пост»та ТОВ «Промбуд Монтажінвест»було складено та підписано акт прийому виконаних робіт на загальну суму 1.530.855,41грн. (в т. ч. ПДВ 255.142,57грн.), 28.02.11 - акт прийому виконаних робіт на загальну суму 504.001,55грн. (в т. ч. ПДВ - 84.000,26грн.) та 31.03.11р. - акт прийому виконаних робіт на суму 1.574.436,25грн. (в т. ч. ПДВ 262.406,04грн.).

Також, суд зазначає, що згідно акту прийому - передачі від 25.02.11 від Замовника Підряднику були передані матеріали для виконання загально-будівельних робіт на суму 632.193,04грн. (в т. ч. ПДВ 105.365,51грн.). Цільове використання матеріалів підтверджується актом від 28.02.11. Відповідно до акту прийому - передачі від 25.01.11 від Замовника Підряднику були передані матеріали для виконання загально-будівельних робіт на суму 2.082.792,25грн. (в т. ч. ПДВ 347.132,04грн.). Цільове використання матеріалів підтверджується актом від 31.01.11. Також, відповідно до акту прийому - передачі від 25.03.11 від Замовника Підряднику були передані матеріали для виконання загально-будівельних робіт на суму 2.089.550,12грн. (в т. ч. ПДВ 348.258,35грн.). Цільове використання матеріалів підтверджується актом від 31.03.11.

При вирішенні спору суд зазначає, що відповідно до Наказу Державного комітету з будівництва та архітектури від 26.06.2002 року №375/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»будівельні організації та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні та монтажні роботи, інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності, складають акт приймання виконаних підрядних робіт (ф.№КБ-2в), а із залученням усіх інших джерел фінансування - довідку про вартість виконаних підрядних робіт (ф.№ КБ-3).

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки податковий орган не висував жодних зауважень з приводу належності оформлення ТОВ «БК «Форт-Пост»первинної будівельної документації та податкових накладних. Мотиви з цього приводу не були покладені субєктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень рішень.

На момент складання податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані в якості платників ПДВ, що не заперечується відповідачем.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

В ході розгляду справи відповідачем визнано, що на момент виписування податкових накладних у спірних правовідносинах ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" не втратило правового статусу платника ПДВ, податкові накладні складені належним чином, не мають недоліків.

За правилом п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах позивачем були отримані податкові накладні, а також здійснена оплата за надані послуги по безготівковому рахунку, тобто позивачем виконані визначені законом вимоги для набуття права на збільшення податкового кредиту з ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів того, що придбані у ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" роботи не були використані в господарської діяльності ТОВ БК “Форт-Пост”, відповідачем до суду не надано.

З приводу викладеного в акті висновку субєкта владних повноважень щодо нікчемності спірного правочину суд зауважує, що законодавець не наділив акт перевірки податкового органу статусом документу, відомості якого не підлягають доказуванню при розгляді адміністративної справи, не зазначив, що акт перевірки податкового органу має перевагу над іншими доказами, зокрема, первинними документами.

З огляду на викладене, посилання відповідача на складений ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова акт перевірки діяльності ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»не можуть бути визнані судом беззаперечним доказом нікчемності спірного правочину або нереальності господарських операцій, так як в силу ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207 та 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.2 КАС України лише одного висновку органу податкової служби України про нікчемність вчинених платником податків правочинів або нереальність проведених ним господарських операцій є недостатньо для обґрунтованого висновку іншого податкового органу (в даному випадку - ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова) про порушення контрагентом зазначеного суб'єкта господарювання, тобто позивачем, вимог закону.

Суд відмічає, що в ході розгляду справи суб'єкт владних повноважень не подав до суду ані судових рішень, якими встановлені факти нікчемності правочинів чи нереальності господарських операцій, ані доказів на спростування відомостей наданих платником податків первинних документів.

В силу приписів ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України, адміністративний суд позбавлений можливості перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень і обґрунтовувати спірні рішення суб''єкта владних повноважень іншими мотивами, ніж ті, якими він керувався при їх винесенні.

Оскільки складений податковим органом акт перевірки не є безумовним доказом вчинення платником податків нікчемного правочину або нереальності господарських операцій, а іншими доказами реальність господарських операцій між ТОВ БК «Форт-Пост»та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»не була спростована відповідачем в ході розгляду справи, то висновки ДПІ про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 , п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ" слід визнати недоведеним.

Окрім того, при вирішенні спору суд бере до уваги, що правилами Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві (затверджено постановою КМУ від 05.12.2007р. №1396; далі за текстом Порядок №1396), Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009р. №47, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2009р. за №226/16242; далі за текстом Ліцензійні умови №47) видачі субєкту господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері будівництва передує процедура перевірки відповідним субєктом владних повноважень органом ліцензування відповідності такого субєкта господарювання визначеним законодавством організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам.

До суду відповідачем не подано жодних доказів незаконності отримання ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»ліцензій на здійснення господарської діяльності в сфері будівництва. Жодних доказів встановлення компетентним субєктом права, яким у спірних правовідносинах щодо будівельної діяльності є органи державної архітектурно-будівельної інспекції, фактів невідповідності ТОВ «Промбд-Монтажінвест»організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам відповідачем до суду не подано. Відповідачем до суду також не подано жодних фактичних даних, які б засвідчували відсутність в дійсності обєкту, на якому здійснювались спірні господарські операції або відсутність результатів таких господарських операцій.

В ході розгляду справи судом було встановлено подальшу реалізацію позивачем отриманих від ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" робіт наступним замовникам, про що свідчіть долучені до справи договір, кошторис, довідка про вартість виконаних робіт, акти прийому-передачі виконаних робіт. Так, між ТОВ «Стальконструкція»(Генпідрядник) та ТОВ «БК «Форт-Пост»(Підрядник) укладений договір №1.06.10 1 від 01.06.10 на проведення будівельно-монтажних робіт з влаштування монолітного залізобетонного каркасу на обєкті: багатофункціональний торгівельно-офісний центр з готелем, адміністративними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Тринклера, кут пр.. Правди м. Харкова. Суд зазначає, що умовами договору №1.06.101 від 01.06.10 (п. 4.4.2.): «Підрядник має право залучати, у відповідності з умовами цього Договору для виконання певних видів робіт субпідрядників із збереженням за собою всієї відповідальності перед Генпідрядником за належне виконання робіт субпідрядниками». Роботи згідно договірних цін №1, 2, 3 к договору № 22/12/10-1 від 22 грудня 2010 року між ТОВ «БК «Форт-Пост»та ТОВ «Промбуд Монтажінвест»включені в договірну ціну к договору №1.06.10 1 від 01 червня 2010 року між ТОВ «Стальконструкція»та ТОВ «БК «Форт-Пост».

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п.п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно пп. 5.2.1 Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

За матеріалами справи судом встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, не суперечать вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Закону України «Про ПДВ», виписані реально існуючим субєктом господарювання.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність висновку ДПІ про нікчемність спірного правочину не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи, а інших фактичних мотивів податковим органом в основу спірних рішень згідно з актом перевірки не покладено, то слід дійти висновку про недоведеність факту порушення ТОВ БК “Форт-Пост” п.п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ».

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд відмічає, що відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення №0001852302, № 0001862302 від 22.09.2011 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова.

3.Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 19.12.2011 року.

Головуючий суддя Старосєльцева О.В.

Судді Сліденко А.В.

Кухар М.Д.