Рішення № 20248408, 19.12.2011, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-7796/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"19" грудня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Сирбул О.Ф.

при секретарях - Шепелєвій А.К., Пархоменко О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства трест «Київмміськбуд-1»імені М.П. Загороднього, Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчо-виробниче мале підприємство «Путна», третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Аркада», Комунальне підприємство «Київське міське бюро інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» про визнання права власності на обєкт нерухомого майна,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 вернулася до суду з позовом де є треті особи про визнання права власності на обєкт нерухомого майна. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 29 грудня 1999 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1»в особі Акціонерного комерційного банку «Аркада»було укладено Інвестиційну угоду № 1327 /Про інвестування будівництва індивідуального боксу/.

Відповідно до п. 1.1 Контракту Трест зобовязався своїми силами і засобами, за рахунок від залучених від довірителів коштів, збудувати і передати довірителю обєкт інвестування конкретний гаражний бокс, а довіритель зобовязався забезпечити відповідальне зберігання обєкта інвестування та прийняти його у свою власність на умовах цього контракту.

Пунктом 3.1.5 Контракту зазначено, що довіритель зобовязаний у січні 2000 року про інвестувати 100% вартості конкретного гаражного боксу.

На виконання умов договору позивач вчасно здійснив 100 % оплату будівництва гаражного боксу, яка становила 18630,00 грн.

На даний період часу будівництво гаражних боксів повністю завершено, гаражний комплекс введений в експлуатацію у березні 2009 року, однак право власності позивача на гаражний бокс НОМЕР_1 до цього часу не зареєстроване в БТІ та не оформлено свідоцтво про право власності, що є порушенням умов договору та чинного законодавства.

Оскільки відповідачі не вчиняють належних дій для отримання позивачем правовстановлюючих документів на гаражний бокс, а самостійно отримати такі документи він не може, то позивач просила встановити факт того, що гаражний комплекс по АДРЕСА_2 і по АДРЕСА_1, це один і той же обєкт нерухомості, а розташований в ньому гаражний бокс НОМЕР_1 (осі Е-Ж, 14-15) і № 12 на 4-му поверсі або 4-12, це один і той же обєкт інвестування, що був про інвестований ОСОБА_1 за інвестиційним контрактом № 1327 від 29.12.1999року; визнати за ОСОБА_1 право власності на гаражний бокс НОМЕР_1, розташований на четвертому поверсі в гаражному комплексі з вбудованими приміщенням, що знаходяться по АДРЕСА_1 та стягнуто солідарно з відповідачів судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього, надіслав до суду письмові пояснення, в яких проти позову не заперечував (а.с. 49-50).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчо-виробниче мале підприємство «Путна»надіслав до суду письмові пояснення та просив слухання справи проводити у його відсутність, позовні вимоги позивача визнав та не заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що відповідач не має змоги подати документи для оформлення інвесторам свідоцтв. Це зумовлено тим, що відсутня довідка Головного управління економіки КМДА про сплату коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста. Вказана довідка була втрачена попереднім забудовником СВМП «Путна»та не може бути відновлена (а.с.58).

Треті особи Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Аркада», Комунальне підприємство «Київське міське бюро інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»в судове засідання не зявились, повідомлені належним чином (а.с. 76, 77, 78).

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що визнання відповідачами позовних вимог не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Визнання відповідачами позовних вимог прийнято судом.

Вислухавши пояснення позивача, її представника з урахуванням визнання відповідачами позовних вимог, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності ( ч.2 п.4 ЦК України).

29 грудня 1999 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1»в особі Акціонерного комерційного банку «Аркада»було укладено контракт, за умовами якого відповідач зобовязався своїми силами і засобами, за рахунок залучених від позивача коштів, збудувати і передати позивачу обєкти інвестування гаражний бокс НОМЕР_1, розташований в АДРЕСА_2, а позивач заобовязалась забезпечити відповідне фінансування обєкта та прийняти його у свою власність.

Виконуючи свої обовязки за контрактом, позивач в січні 2000 року проінвестувала 100% вартості гаражного боксу, про що їй була видана довідка (а.с.15).

Пунктом 3.1.5 Контракту зазначено, що довіритель зобовязаний у січні 2000 року про інвестувати 100% вартості конкретного гаражного боксу.

На виконання умов договору позивач вчасно здійснив 100 % оплату будівництва гаражного боксу, яка становила 18630,00 грн.

Як вбачається з довідки № 1100 від 10.01.2000 року, виданої Акціонерним комерційним банком «Аркада», інвестор гаражного боксу НОМЕР_1 на четвертому поверсі ОСОБА_1 про інвестовано 100% вартості будівництва гаража по договірній сумі, обумовленій угодою № 1327 від 29.12.1999року.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідач ТОВ «СВМП «Путна» є правонаступником СВМП «Путна».

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта від 22.12.2008 року , гаражний комплекс з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м. Києва прийнято в експлуатацію. Вказаний акт був затверджений розпорядженням Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації № 79 від 30.01.2009 року, зареєстрований в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві 27.03.2009 року за № 083-09 (а.с.59-60).

Технічний паспорт на гаражний бокс НОМЕР_1 на четвертому поверсі гаражного комплексу по АДРЕСА_1 виготовлено Київським міським БТІ 14.12.2000 року (а.с. 61-63) .

Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦПК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 182 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»право власності на нерухоме майно підлягає обовязковій державній реєстрації.

Таким чином, в даному випадку мають місце правовідносини, що виникають зі створення нового нерухомого майна, право власності на яке виникає з моменту його прийняття до експлуатації та державної реєстрації.

Згідно з п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, зокрема, житлово-громадського, інженерних мереж та споруд, їх інженерно-технічним оснащенням відповідно до проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування. Пунктом 29 вказаної Постанови, що була чинною до 01.01.2009 року, було передбачено, що датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього обєкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.

Статтею 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»передбачено, що оформлення права власності здійснюється за рахунок та силами забудовника, який забезпечує правову сторону та надає до уповноваженого органу необхідні документи для оформлення інвесторам свідоцтв про право власності на профінансовані ними обєкти нерухомості.

Відповідно «Положення про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1227 від 27.10.2009 року, Головне управління житлового забезпечення є органом, уповноваженим здійснювати оформлення права власності та видавати свідоцтва про право власності на обєкти нерухомого майна .

Згідно з п.2 Положення, після закінчення будівництва та введення обєкта нерухомості в експлуатацію замовником надається через повноважного представника відповідний пакет загальних документів, а саме: - документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований обєкт, оформлені в установленому порядку; - дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий управлінням держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації; - документи про передачу функції замовника ; - перелік інвесторів; - довідка Головного управління економіки КМДА про виконання умов щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста; - акт приймальної комісії про прийняття обєкта в експлуатацію; - документи, що підтверджують присвоєння новозбудованому обєкту поштової адреси.

Загальний пакет документів за умови його погодження слугує правовою підставою для подальшої подачі документів для оформлення свідоцтв про право власності кожному інвестору. Крім того, для оформлення права власності на кожного інвестора надається: договір про дольову участь у будівництві; акт прийому-передачі машиномісця; довідка про повну виплату; платіжні документи; технічний паспорт, виданий Київським міським БТІ .

Судом встановлено, що ТОВ СВМП «Путна»позбавлено можливості передати до відповідного органу всі необхідні документи, оскільки є правонаступником особи забудовника СВМП «Путна», а після ліквідації останнє не передало їм частину документів й на теперішній час можливість їх отримання втрачена.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», розміщення інвестицій у будь-яких обєктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невідємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій.

Відповідно до ст. 9 вищевказаного Закону, основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між субєктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦПК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Суд, звернув увагу, що в документах, які стосуються гаражного боксу, вказані різні дані щодо адреси гаражного комплексу та номеру гаражного боксу.

Так, в інвестиційному контракті № 1327 зазначена адреса гаражного комплексу: АДРЕСА_2, номер гаражного боксу - НОМЕР_1

В розпорядженні Дарницької РДА в м. Києві від 12.06.2009 року № 393 та від 30.01.2009 року № 79 зазначена адреса: АДРЕСА_1

В технічному паспорті БТІ зазначена адреса: АДРЕСА_1.

В акті приймання-передачі від 27.07.1999року зазначена адреса: м.Київ, вул. Ревуцького/Кошиця ж.м. «Позняки-6а», а номер гаражу: «4»поверх - №№12.

В довідках №04/06/Д від 17.06.2011 року та № 363/01/Д від 17.01.2011 року виданих ТОВ «СВМП «ПУТНА»зазначена адреса: АДРЕСА_1 гараж - НОМЕР_1

Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що необхідно задовольнити позовні вимоги в частині встановлення факту того, що в у всіх вищезазначених документах мова йде про один і той же гаражний бокс НОМЕР_1 в гаражному комплексі ТОВ «СВМП «ПУТНА», розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Також, суд прийняв до уваги, що гаражний комплекс з вбудованими приміщенням, розташований по АДРЕСА_1 в м. Києві, де на 4-му поверсі знаходиться бокс НОМЕР_1, прийнятий до експлуатації, що є визначальним елементом для визнання права власності обєктів нерухомого майна, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення частини першої статті 88 ЦПК України.

Так стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено державне мито в сумі 186 грн. 30 коп. та 120 грн. інформаційно-технічного збору забезпечення судового процесу (а.с.40-41), а всього 306 грн. 30 коп., які підлягають стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 182, 328, 331, 392, 876 ЦК України, ч.2 п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 6, 9, 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст.ст. 5, 17, 18 Закону України «Про основи містобудування», Наказу Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», ст. ст. 6, 7, 10, 11, 15, 57, 60, 81, 88, 195-196, 208, 209, 213-215, 218, 174, 130, 222, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства трест «Київмміськбуд-1»імені М.П. Загороднього, Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчо-виробниче мале підприємство «Путна», третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Аркада», Комунальне підприємство «Київське міське бюро інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» про визнання права власності на обєкт нерухомого майна задовольнити.

Встановити факт того, що гаражний комплекс по АДРЕСА_2 і по АДРЕСА_1, це один і той же обєкт нерухомості, а розташований в ньому гаражний бокс НОМЕР_1 (осі Е-Ж, 14-15) і № 12 на 4-му поверсі або 4-12, це один і той же обєкт інвестування, що був про інвестований ОСОБА_1 за інвестиційним контрактом № 1327 від 29.12.1999року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гаражний бокс НОМЕР_1, розташований на четвертому поверсі гаражного комплексу з вбудованими приміщеннями, що знаходяться по АДРЕСА_1

Стягнути солідарно Публічного акціонерного товариства трест «Київмміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (код ЄДРПОУ19361386, місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчо-виробниче мале підприємство «Путна» (код ЄДРПОУ 21454018, місцезнаходження: АДРЕСА_1) солідарно на користь ОСОБА_1 державне мито в розмірі 186,30 (сто вісімдесят шість) гривень 30 копійок та 120,00 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи), а всього 306,30 (триста шість) гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: