Постанова № 20245458, 08.12.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4637/2011

08 грудня 2011 року 09год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівне

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

26.10.2011 року Державна податкова інспекція у м.Рівне звернулася в суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 15557,35 грн., яка виникла на підставі податкової декларації № 1205 від 21.01.2010 року (грудень 2010 року) - в сумі 2218,53 грн., податкової декларації № 1741 від 26.01.2011 року (січень-серпень 2011 року) - в сумі 17748,24 грн., податкового повідомлення-рішення №0000101740 від 01.02.2011 року - в сумі 731,89 грн. та пеня - в сумі 792,63 грн.

15.11.2011 року до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, за змістом якої позивач уточнив свої позовні вимоги, та, з урахуванням збільшення податкових зобовязань по декларації №1741 від 26.01.2011 року на 2218,53 грн. (вересень 2011 року), пені - на суму 1182,45 грн., та з врахуванням часткового погашення відповідачем суми заборгованості, просив стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 9652,54 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому просить про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень на адміністративний позов та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, причини неприбуття суду не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

Судом не визнавалася обовязковою участь сторін в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 25.01.1996 року державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради відповідача було зареєстровано фізичною особою-підприємцем. 09.12.1998 року взято на облік як платника податків в Державній податковій інспекції у м.Рівне. Платником податку на додану вартість відповідач зареєстрований відповідно до свідоцтва №77849530 від 21.10.1997 року (а.с.13,15,16).

Відповідач має в користуванні земельну ділянку, що підтверджується договором з Рівненською міською радою про надання СПД ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки загальною площею 2620 кв.м, нормативною грошовою оцінкою 727405,48 грн., додатковими угодами та актом приймання-передачі (а.с.6-10).

Станом на день звернення податкового органу позовом до суду згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахувалася заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, сума якої, без врахування попередньо стягнутого в судовому порядку податкового боргу, складала 15557,35 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі: податкової декларації №1205 від 21.01.2010 року (звітний період - грудень 2010 року) - в сумі 2218,53 грн.; податкової декларації №1741 від 26.01.2011 року (звітні періоди січень-серпень 2011 року) - в сумі 17748,24 грн.; податкового повідомлення-рішення №0000101740 від 01.02.2011 року на суму 731,89 грн.; нарахування пені в сумі 792,63 грн. (а.с.3-5,11-12,19-20,22-23).

Попередньо стягнутий в судовому порядку податковий борг з орендної плати за землю, а саме за постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 року в адміністративній справі № 2а/1770/502/2011 на загальну суму 12076,36 грн., включав в себе заборгованість, яка виникла на підставі: поданої відповідачем до податкової інспекції податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік за серпень-листопад 2010 року (по строку сплати вересень-грудень 2010 року, відповідно) на загальну суму 8874,12 грн.; податкового повідомлення-рішення №00751491740 від 14.12.2010 року на суму 6007,98 грн. та №00751501740 від 14.12.2010 року на суму 443,71 грн., пені в сумі 146,04 грн.; та стягувався з урахуванням часткової сплати заборгованості в сумі 3395,49 грн.(а.с.38-39,49-50).

Після звернення до суду з даним позовом, в звязку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, сума боргу знизилась. При цьому відбулося і одночасне нарощення боргу, а саме по податкової декларації №1741 від 26.01.2011 року (додався ще один звітний період - вересень 2011 року) в сумі 2218,53 грн.; в автоматичному режимі додатково нарахована пеня на суму 1182,45 грн. в звязку з частковою сплатою простроченої заборгованості.

Сплата відповідачем до бюджету орендної плати впродовж вересня листопада 2011 року (а.с.31-34) зараховувалась податковим органом відповідно до вимог п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України,- згідно з календарною черговістю його виникнення (41-45).

Відтак, сума заборгованості, визначена податковим органом в межах даного позову склала 9652,54 грн.

Згідно п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Пунктом 287.3. ст.287 зазначеного Кодексу встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. А відповідно до п.56.11. ст.56,- податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Відповідно, самостійно визначене СПД ОСОБА_1 зобовязання з орендної плати за землю є узгодженим, а з огляду на несплату у встановлені законодавством терміни, вважається податковим боргом.

В силу вимог пп.54.3.2, 54.3.3 п.54.3. Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, або якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, є контролюючий орган.

В свою чергу, відповідно до п.126.1. ст.126 Податкового кодексу України, на податковий орган покладено обовязок притягувати до відповідальності у вигляді штрафу, платників податків, які не сплачують суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом визначених законодавством строків.

Відповідно до вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки доказів оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку не надано, а за даними системи КП ДАС, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000101740 від 01.02.2011 року до Рівненського окружного адміністративного суду не зверталася, грошове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій, визначене вказаним рішенням, набуло статусу узгодженого і підлягало сплаті в бюджет.

В силу вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Однак, відповідно до п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, а нова вимога не виставляється.

Згідно матеріалів справи, 12.01.2010 року ДПІ у м. Рівне виставила платнику податків першу податкову вимогу №1/40 на суму податкового боргу - 7304,65 грн. (а.с.17), а згодом на нарощену суму податкового боргу в розмірі 13211,58 грн. - другу податкову вимогу №2/712 від 11.03.2010 року (а.с.18).

Оскільки відповідачем сума податкового боргу з орендної плати за землю після виставлення йому податкових вимог повністю не погашалась, підстав для винесення податкової вимоги в 2011 році не виникало, однак процедура стягнення податкового боргу вважається дотриманою.

Згідно частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відтак, стягненню підлягає сума заборгованості, з урахуванням зменшених позовних вимог, в розмірі 9652,54 грн.

Згідно з п.41.5. ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Водночас ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до місцевого бюджету м. Рівне на р/р 33219815700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, код платежу 13050500, заборгованість по орендній платі за землю в сумі 9652,54 (дев"ять тисяч шісот п"ятдесят дві) грн. 54 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.