Постанова № 20244045, 02.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7815/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гарника К.Ю.,

при секретарі Онищенко С.В.,

за участю:

представника позивача - Запорожець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Апілак"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2011 року Приватне підприємство " Апілак "(далі по тексту - позивач, ПП "Апілак") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області(далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про скасування рішення від 13 травня 2011 року № 96 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання вчинити дії, а саме поновити у реєстрі платників податку на додану вартість з моменту його первинної реєстрації платником податку на додану вартість - 13 березня 2007 року, а також внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неправомірність прийняття спірного рішення, оскільки відповідачем до правовідносин, що існували у 2010 році застосовано положення Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року в порушення норм Конституції України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволені. У наданих до суду письмових запереченнях посилався, на те що проведеним аналізом податкових декларацій встановлено, що обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. У зв'язку з чим, відповідно до підпункту "и" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України позивачу анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Вважає, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 96 від 18.05.2011 повністю відповідає нормам законодавства.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Апілак" зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 20.12.1993, ідентифікаційний номер 21072216, свідоцтво серії А00 № 682017, а також перебуває на обліку відповідача як платник податку на додану вартість з 13.03.2007.

Позивачем у період з квітня 2010 року по березень 2011 року подано до Кременчуцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстри отриманих та виданих накладних за вказаний період.

В травні 2011 року Кременчуцької ОДПІ проведено аналіз декларацій з податку на додану вартість поданих позивачем за 12 послідовних податкових періодів. Перевіркою встановлено, що обсяг постачання товарів (послуг) іншим платникам податку на додану вартість становить менше 50 % загального обсягу, а саме: обсяг оподатковуваних операцій на загальну суму 1125,00 грн.

У зв'язку з чим відповідачем винесено рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 96 відповідно до підпункту "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішення оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку позовним вимогам щодо скасування рішення Кременчуцької ОДПІ про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, суд приходить до висновку про їх задоволення з наступних підстав.

Підпунктом "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України встановлено, що анулювання реєстрації платника податку проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу приймається за наявності відповідних підтвердних документів, які зазначені у підпункті 5.2 пункту 5 розділу V Положення № 978.

Так, згідно з пп. 5.2.14. п. 5.2. розділу V Положення № 978 такими документами, якщо підстава - підпункт «и»пункту 184.1 статті 184 розділу V ПК України, є:

акт (довідка) документальної чи камеральної перевірки або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи, зареєстрованої добровільно, за 12 послідовних податкових місяців, який свідчить про те, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання (підстава - підпункт «и»пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду , вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку), обсяги постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам ПДВ.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно з пункту 1 розділу XIX Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року.

Також, суд зазначає, що до набрання чинності Податковим кодексом України, правовідносини з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були визначені пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997, відповідно до якого, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;

д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;

е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Вказаною нормою було визначено вичерпний перелік підстав, за яких орган державної податкової служби мав право провести анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. При цьому, у даному Законі була відсутня норма, яка б встановлювала таку підставу для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як "обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання".

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що норми Податкового кодексу України можуть застосовуватися лише до правовідносин, що виникли після 01 січня 2011 року, до вказаної дати правовідносини з приводу анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість були врегульовані Законом України "Про податок на додану вартість".

Пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено вичерпний перелік підстав для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, який не містить такої підстави, як "обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання".

Враховуючи викладене, відповідачем протиправно застосовано положення Податкового кодексу України до правовідносин, що виниклу у період з квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року та були врегульовані Законом України "Про податок на додану вартість".

Надаючи оцінку вимогам позивача щодо поновлення у реєстрі платників податку на додану вартість з моменту його первинної реєстрації платником податку на додану вартість, а також внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, суд виходив з наступного.

У відповідності до пункту 6.2. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом від 01.03.2000 № 79 Державної податкової адміністрації України підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Таким чином, суд вважає вказані позовні вимоги передчасними, у звязку з чим приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Виходячи з вищезазначеного, позов ПП "Апілак" підлягає частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що оспорюване рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу, вийти за межі позовних вимог про скасування рішення та визнати протиправним і скасувати від 13 травня 2011 року № 96 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Апілак" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 13 травня 2011 року № 96 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Апілак" витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 гривень 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 07 листопада 2011 року.

СуддяК.Ю. Гарник