Постанова № 20243150, 26.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7829/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молодецького Р.І.,

при секретарі Лазаренко У.І.,

за участю:

представника позивача - Матвійчука О.Ю.,

представника відповідача - Серкова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтек"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення№ 0001732305 від 06.09.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 0001732305 від 06.09.2011 року протиправно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість на 10386 грн. за основним платежем та 2596,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, всього на загальну суму 12982,5 грн., оскільки у товариства наявні усі законні підстави для включення суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ), зазначеної у податкових накладних, виписаних ПП "Калісто", до податкового кредиту.

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів, ТОВ “Інтек” зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 26.02.1996 року, свідоцтво про державну реєстрацію № 141, ідентифікаційний код 23813444. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23963749 від 30.06.1997 року.

Судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у м. Полтаві № 3184 від 07.07.2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій ДПІ у м. Полтаві Папудько Л.М. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ “Інтек” щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "Калісто" (код ЄДРПУО 24670538) за період травень - вересень 2010 року.

Перевіркою встановлено заниження ПДВ у сумі 10386 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів між позивачем та ПП "Калісто", за червень та вересень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 5901/23-6/23813444 від 15.07.2011 року (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1 та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ТОВ “Інтек” оскаржило його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття “господарська операція” (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно частини 2 статті 9 Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути обєктом оподаткування.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0001732305 від 06.09.2011 року, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 10386 грн. стали господарські правовідносини між позивачем та ПП "Калісто".

Судом встановлено, що між ТОВ “Інтек” та ПП "Калісто" 01.06.2010 року укладено договір № 1/06-7. Згідно умов якого, ПП "Калісто" (Продавець) зобов'язується в порядку та на умовах визначених договором передавати у власність ТОВ "Інтек" (Покупця) інструмент та запчастини, а Покупець зобов'язується, в порядку визначеному договором, приймати та оплачувати товар.

На виконання умов договору ПП "Калісто" видало податкові накладні № 66 від 01.06.2010 року на суму 43 882,80 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 7313,80 грн. та № 589 від 08.07.2010 року на суму 18432 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 3072 грн.; видаткові накладні № РН-66 від 01.06.2010 року та № РН-589 від 08.07.2010 року. На підтвердження оплати наданих послуг ТОВ “Інтек” надало банківські виписки ПАТ "СЕБ Банк" по особовому рахунку від 13.07.2010 року, 17.09.2010 року, 25.10.2010 року, 27.10.2010 року, 30.11.2010 року на загальну суму 62314,80 грн.

Згідно наданих позивачем, в обґрунтування заявлених позовних вимог, видаткових накладних отримання товару ТОВ "Інтек" від ПП "Калісто" відбувалося за довіреностями ЯНР № 534038 від 01.06.2010 року та ЯНР № 534039 від 08.07.2010 року. Проте на вимогу суду позивачем не було надано ні копій зазначених довіреностей, ні журналу реєстрації їх видачі.

Позивачем також не надано документів на підтвердження транспортування товару, зберігання, ні будь-яких інших первинних документів на підтвердження реальності операцій.

Згідно пояснень представника позивача, в подальшому вищевказаний товар ТОВ "Інтек" реалізувало ОАО "Букрос", ТОВ "НВП Технотерра", ОАО "Укрнефть". На підтвердження чого позивач надав суду копії: накладних та довіреностей. Доказів на підтвердження транспортування, зберігання та оплати товару позивачем не надано.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковийкредитзвітногоперіоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених)платником податку за ставкою, встановленоюпунктом6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягомтакогозвітногоперіоду, зокрема, узв'язку із придбанням абовиготовленнямтоварів(утому числі при їх імпорті)тапослугз метоюїхподальшоговикористанняв оподатковуванихопераціяхумежахгосподарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платникаподаткунаподатковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або датасписаннякоштівз банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.1. Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підтвердження сформованого податкового кредиту у розмірі 10386 грн. у червні та вересні 2010 року ТОВ "Інтек" надало суду копії податкових накладних, видаткових накладних, виписок банку по особовим рахункам.

Враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем товару від ПП "Калісто": належним чином оформлених товарнотранспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно - матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та його зберігання, подальший рух придбаного товару, суд дійшов висновку про непідтвердження реальності проведення господарських операцій, тобто, про відсутність операцій, які можуть бути обєктом оподаткування ПДВ.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області видами діяльності ПП “Калісто” є оптова торгівля паливом, оптова торгівля автомобілями, оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля будівельними матеріалами, технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Як встановлено податковим органом, та підтверджено актом № 13362/23-05/24670538 від 20.12.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки за період - 2010 рік ПП "Калісто", підприємство не має основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, обладнання, земельних ділянок і т.д для проведення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, а також використовує у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними "податковими ямами" та не виконує податкових зобов'язань перед бюджетом.

В ході перевірки ПП "Калісто" встановлено порушення пп.7.2.3. п. 7.2., пп. 7.3.1. п. 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.1997 року, що призвело до завищення податкового зобов'язання на суму 818 043 грн.

В результаті застосування системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, перевіркою встановлено, що ПП "Калісто" є учасником транзитного фінансового потоку, його діяльність спрямована на формування податкової вигоди для контрагентів.

Крім того, Продавець - ПП "Калісто" не є виробником поставленого товару, і згідно результатів перевірки не мав реальної можливості здійснювати операції з придбання та подальшої реалізації товару, тому факт придбання товару позивачем у даного контрагента сумнівний.

Відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності у відповідності до ст. З Господарського Кодексу України.

Враховуючи відсутність у ПП “Калісто” трудових ресурсів, виробничого обладнання, товарно-матеріальних цінностей та беручи до уваги спеціалізацію підприємства, суд приходить до висновку про фактичну відсутність господарських відносин між ТОВ “Інтек” та ПП “Калісто”. Тому ТОВ "Інтек" не мало права відносити до складу податкового кредиту податкові накладні, виписані ПП "Калісто".

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0001732305 від 06.09.2011 року є правомірним, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 31 жовтня 2011 року.

Суддя Р.І. Молодецький