Постанова № 202431, 25.10.2006, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.10.2006 р. справа №16/155пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Скакуна О.А.

суддів

Колядко Т.М., Мирошниченка С.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:

Янкевич С.А. - за довір.,

від відповідача:

від третьої особи 1:

від третьої особи 2:

Вініченко М.В. - за довір.,

Єнік Є.В. - за довір.,

не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

на рішення господарського суду

Донецької області

від

27.06.2006 року

по справі

№16/155пд

за позовом

Відкритого акціонерного товариства по газапостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" м. Донецьк Красноармійське управління по газопостачанню та газифікації відкритого акціонерного товариства "Донецькоблгаз" м. Красноармійськ Донецької області

до

треті особи:

Відкритого акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод"м. Красноармійськ Донецької області

1. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

2. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

про

зобов"язання до підписання додаткової угоди

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.06.2006 року (суддя Манжур В.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" м. Донецьк Красноармійське управління по газопостачанню та газифікації відкритого акціонерного товариства "Донецькоблгаз" м. Красноармійськ Донецької області (далі по тексту - ВАТ "Донецькоблгаз") до відкритого акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод" м. Красноармійськ Донецької області (далі по тексту - Завод) про зміну договору на постачання природного газу № 15-14 (2006) ПР/14-743 від 21.12.2005 року (далі по тексту - договор на постачаня газу) шляхом укладення додаткової угоди від 17.03.2006 року (а.с. 20) в редакції, запропонованій ВАТ "Донецькоблгаз". Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" та листа ДК "Газ України" від 15.03.2006 року № 31/17-3337 до газа, який постачається відповідачу з 01.01.2006 року неможливо застосовувати нульову ставку податку на додану вартість, оскільки цей газ НАК "Нафтогаз України" отримав не на підставі зовнішньоекономічних контрактів, що укладені на виконання міжнародних договорів. Також позивач послався на зміну граничних цін на газ, які встановлені рішеннями Національної комісії регулювання енергетики України (далі по тексту - НКРЕ) з 01.01.2006 року та з 20.02.2006 року.

У обгрунтування рішення місцевий суд послався на те, що вимоги позивача не доведені належним чином та не обгрунтовані.

Під час розгляду справи, суд першої інстанції залучив до участі третіх осіб: 1. Дочірню компанію "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м. Київ (далі по тексту - ДК "Газ України") та 2. Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" м. Київ (далі по тексту - НАК "Нафтогаз України").

Третя особа - ДК "Газ України" не погодилось з рішенням суду першої інстанції та звернулось з апеляційною скаргою в якій просить його скасувати, як незаконне, необгрунтоване та винесене при неповному з'ясуванні обставин справи на підставі висновків, що не відповідають дійсності. Також заявник вважає невірним висновок господарського суду про те, що не допускається зміна ціни договору після часткового його виконання. При цьому, у обгрунтування заперечень в цій частині ДК "Газ України" посилається на приписи ст. 632, ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. На думку третьої особи, місцевий суд при винесенні рішення прийняв до уваги лише докази позивача і не дослідив інші докази, чим порушив норми ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, заявник у скарзі навів і інші заперечення, які, на його думку є підставою для скасування оскарженого рішення.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні проти її задоволення заперечує і вважає рішення господарського суду законним і обгрунтованим.

Позивач відзив на апеляційну скаргу суду не надав, але у судовому засіданні підтримав доводи ДК "Газ України", і також просив скасувати рішення господарського суду.

Представник НАК "Нафтогаз України" до судового засідання не прибув, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Присутні у судовому засіданні представники позивача, відповідача та ДК "Газ України" не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника НАК "Нафтогаз України".

Враховуючи викладене, а також те, що у матеріалах справи достатньо доказів для повного та всебічного дослідження обставин справи, судова колегія вирішила розглянути апеляційну скаргу по суті, відповідно до норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутності представника НАК "Нафтогаз України".

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та ДК "Газ України", Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання природного газу від 21.12.2005 року (а.с. 21). До договору постачання природного газу були підписані протокол розбіжностей та протокол узгодження розбіжностей (а.с. 22-23). З урахуванням вищезгаданих протоколів, умовами договору поставки природного газу сторони встановили наступне.

Умовами п. 4.1. цього договору встановлені ціни на природний газ, що постачається ВАТ "Донецькоблгаз" на адресу Заводу.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у разі попередньої сплати за газ за декілька місяців поставки та зміни ціни, застосовуються нові ціни з дати введення їх у дію та проводиться відповідне коригування.

Термін дії договору, встановлений п. 10.1. з моменту підписання до повного проведення розрахунків між сторонами. Що стосується поставки природного газу, то в цій частині договір діє з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності з урахуванням пояснень представників позивача, відповідача та ДК "Газ України", судова колегія дійшла висновку, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції невірно надана оцінка наявним у справі доказам та помилково вказано, що сторони не мали права вносити зміни до договору постачання природного газу.

Порядок зміни господарських договорів регулюється ст. 188 Господарського кодексу України, яка передбачає, що у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, заінтересована сторона має передати спір на вирішення суду, і якщо судовим рішенням договор змінено, він вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Судова колегія при перевірці оскарженого рішення встановила, що матеріалами справи підтверджується дотримання сторонами встановленого порядку.

Підстави для зміни договору перелічені у ст. 651 Цивільного кодексу України, зокрема, це можуть бути випадки, що передбачені законом або договором.

У даному випадку підставою для зміни договору є п. 5.2. договору на постачання газу, яким сторони передбачили, що зміна уповноваженими державними органами граничної ціни на природний газ є обов'язковою для сторін.

Тому судова колегія вважає вимоги позивача в цій частині законними, обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Господарський суд під час розгляду спору безпідставно не прийняв до уваги те, що ціна на природний газ регулюється органами державної влади.

Згідно норм ст. 632 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни, які встановлені або регулюються уповноваженими органами державної влади. Таким чином, у даному випадку сторони при укладенні договору повинні дотримуватися тих цін, які встановлені на природний газ уповноваженими державними органами.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 1548 від 25.12.1996 року регулювання цін (тарифів) природного газу є виключно повноваженнями НКРЕ.

Такі рішення НКРЕ щодо встановлення ціни за 1000 куб. м. газа з 01.01.2006 року в розмірі 422 грн. 10 коп., та з 20.02.2006 року в розмірі 548 грн. 00 коп. є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, які здійснюють діяльність на ринку газу, тощо.

По суті позовні вимоги складаються з двох частин. По-перше, це вимоги про встановлення ціни на газ у відповідності до рішення НКРЕ за 1000 куб. м. газа з 01.01.2006 року в розмірі 422 грн. 10 коп., та з 20.02.2006 року в розмірі 548 грн. 00 коп., по-друге, про застосування до газа, який постачається Заводу 20% ставки ПДВ.

Вимоги позивача в частині підписання додаткової угоди до договору постачання газу і встановлення ціни за 1000 куб. м. газа з 01.01.2006 року в розмірі 422 грн. 10 коп., та з 20.02.2006 року в розмірі 548 грн. 00 коп. є законними і обгрунтованими.

Що стосується вимог про застосування 20% ставки податку на додану вартість, то апеляційний суд вважає, що розмір ПДВ не є предметом домовленості сторін за договором, а регулюється чинним законодавством України.

Зокрема, ставки податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ), об'єкти, база оподаткування та порядок його обчислення і сплати визначається Законом України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року з подальшими змінами.

Відповідно до ст. 7.2.1. вищезгаданого Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надавати покупцю податкову накладну, що має містити поряд з іншими даними номенклатуру (опис) товарів, ціну поставки без врахування податку, ставку податку, відповідну суму податку в цифровому визначенні та загальну суму коштів, що підлягає сплаті з врахуванням ПДВ.

Позивач ні апеляційному суду ні суду першої інстанції не надав податкові накладні і акти прийому-передачі газу та не обгрунтував який саме газ він поставляє відповідачу. Тобто, ВАТ"Донецькоблгаз" не надало доказів у підтвердження того, який саме газ поставляється і які ставки ПДВ повинні застосовуватись при обчисленні вартості цього газу.

Відповідно до норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач не довів правомірність своїх вимог в частині внесення змін до договору постачання газу щодо розміру ставки ПДВ

Тому судова колегія вважає, що податок на додану вартість повинен визначатись сторонами відповідно до норм чинного законодавства.

З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що п. 4.1. додаткової угоди до договору на поставку газу слід доповнити наступним реченням: "Податок на додану вартість визначаєтся відповідно до чинного законодавства України."

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що при винесенні оскарженого рішення суд першої інстанції не у повному обсязі з'ясував істотні обставини справи, дав їм невірну юридичну оцінку та помилково відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо встановлення ціни за 1000 куб. м. газа з 01.01.та з 20.02.2006 року .Тому рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2006 року підлягає скасуванню, як незаконне та необгрунтоване.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу апеляційна інстанція розподіляє згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2006 року по справі № 16/155 пд - скасувати.

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз" м. Донецьк Красноармійське управління по газопостачанню та газифікації ВАТ "Донецькоблгаз" м. Красноармійськ Донецької області задовольнити частково.

Викласти п. 4.1. договору на постачання природного газу № 15-14 (2006) ПР/14-743 від 21.12.2005 року в наступній редакції:

"З 01.01.2006 року ціна за 1000 куб.м. газу складає: ціна газу - 422 грн. 10 коп. (чотириста двадцять дві гривні 10 коп.), тариф постачання - 14 грн. 65 коп., цільова надбавка - 8 грн. 442 коп.

З 20.02.2006 року ціна за 1000 куб.м. газу складає: ціна газу - 548 грн. 00 коп. (п'ятьсот сорок вісім гривень 00 коп.), тариф постачання - 14 грн. 65 коп., цільова надбавка - 10 грн. 96 коп.

Податок на додану вартість визначаєтся відповідно до чинного законодавства України."

Стягнути на користь відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз" м. Донецьк Красноармійське управління по газопостачанню та газифікації ВАТ "Донецькоблгаз" м. Красноармійськ Донецької області (ЄДРПОУ 20316981) з відкритого акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод" м. Красноармійськ Донецької області (ЄДРПОУ 00191738) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Стягнути на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ (ЄДРПОУ 31301827) з відкритого акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод" м. Красноармійськ Донецької області (ЄДРПОУ 00191738) витрати по сплаті державного мита, сплаченого при подачі апеляційної скарги в сумі 42 грн.50 коп.

Видати третій особі довідку на повернення зайво сплаченого при подачі апеляційної скарги державного мита в сумі 59 грн. 50 коп.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Головуючий Скакун О.А.

Судді: Колядко Т.М.

Мирошниченко С.В.

Надруковано: 8 прим.

1, 2. позивачу

3. відповідачу

4, 5 . третім особам

6. у справу

7. ДАГС

8. господарському суду