Постанова № 20242426, 27.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7378/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гіглави О.В.,

при секретарі Чухліб Г.О.,

за участю:

представника позивача - Дашка М.В.,

представника відповідача - Чирви Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання неправомірним (протиправним) податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро" (далі - ТОВ "Текро-Дніпро", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (в редакції заяв про збільшення позовних вимог від 30.09.2011 та уточнення позовних вимог від 18.10.2011) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання неправомірними (протиправними) податкових повідомлень-рішень від 27.07.2011 №0006502301/2461 та від 27.09.2011 №0009482301/3079.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за квітень 2011 року в сумі 66713,00 грн є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "СТК Агрогруп" повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а тому просив визнати неправомірними (протиправними) податкові повідомлення-рішення від 27.07.2011 №0006502301/2461 та від 27.09.2011 №0009482301/3079.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях посилався на те, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за квітень 2011 року в сумі 66713,00 грн. Зазначав, що відповідно до змісту акту перевірки, позивач у квітні 2011 року мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "СТК Агрогруп", контрагентами якого в свою чергу являються ТОВ "ТД Пересічанський МЕЗ" та ТОВ "Укрбудтранссервіс". За рахунок взаємовідносин із вказаними підприємствами ТОВ "СТК Агрогруп" включено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року податок на додану вартість в сумі 67713,33 грн. Вказував, що в свою чергу ТОВ "ТД Пересічанський МЕЗ" сформував податковий кредит за квітень 2011 року на суму 190033,62 грн в результаті взаємовідносин з ПП "Агротехсервіс НК", відносно якого, згідно даних бази контрагентів, внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Крім того, ТОВ "СТК Агрогруп" в квітні 2011 року формувало податковий кредит і за рахунок включення до його складу ПДВ в сумі 15000 грн за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Укрбудтранссервіс", яким відповідну суму податку до бюджету не сплачено. В ході проведення виїзної документальної позапланової перевірки, що проведена в зв'язку з розглядом скарги платника ДПА у Полтавській області, встановлено порушення ТОВ "Текро-Дніпро" пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за квітень 2011 року в сумі 51713,33 грн, оскільки з'ясовано подання ТОВ "Укрбудтранссервіс" розрахунку коригування, яким збільшено суму податкових зобов'язань по ТОВ "СТК Агрогруп" за квітень 2011 року на суму 15000 грн.

Таким чином, з огляду на наявність у ланцюгах постачання продукції підприємств, що мають ознаки фіктивності, ставиться під сумнів факт належного декларування ними податків по здійснюваних операціях. При цьому, за висновком податкового органу, законодавством чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення до податкового кредиту сум ПДВ є сплата цих сум до бюджету.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Текро-Дніпро" (ідентифікаційний код 30405665) 20.07.1999 зареєстрований як юридична особа Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 28.07.1999, платником податку на додану вартість зареєстрований 29.07.1999, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100048131.

Видами діяльності позивача за КВЕД згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ є: виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; інші види оптової торгівлі; консультування з питань комерційної діяльності та управління; виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 05.07.2011 по 11.07.2011 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Текро-Дніпро" по питанню взаємовідносин з ТОВ "СТК Агрогруп" за квітень 2011 року.

За результатами перевірки податковим органом 18.07.2011 складено акт №4927/23-209/30405665, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за квітень 2011 року в сумі 66713,00 грн.

В ході перевірки перевіряючим встановлено, що позивач у квітні 2011 року мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "СТК Агрогруп", контрагентами якого в свою чергу являються ТОВ "ТД Пересічанський МЕЗ" та ТОВ "Укрбудтранссервіс". За рахунок взаємовідносин із вказаними підприємствами ТОВ "СТК Агрогруп" включено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року податок на додану вартість в сумі 67713,33 грн.

У свою чергу ТОВ "ТД Пересічанський МЕЗ" сформував податковий кредит за квітень 2011 року на суму 190033,62 грн в результаті взаємовідносин з ПП "Агротехсервіс НК", відносно якого, згідно даних бази контрагентів, внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Крім того, ТОВ "СТК Агрогруп" в квітні 2011 року формувало податковий кредит і за рахунок включення до його складу ПДВ в сумі 15000 грн за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Укрбудтранссервіс", яким відповідну суму податку до бюджету не сплачено.

Таким чином, з огляду на наявність у ланцюгах постачання продукції підприємств, що мають ознаки фіктивності, поставлено під сумнів факт належного декларування ними податків по здійснюваних операціях.

Крім того, згідно змісту акта перевірки, перевіряючий, посилаючись на підпункт 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, повязує виникнення у позивача права на податковий кредит із обовязковістю сплати до державного бюджету податку на додану вартість у звітному періоді усіма підприємствами у ланцюгу постачання продукції, у звязку з чим зробив висновок про завищення ТОВ "Текро-Дніпро" податкового кредиту на загальну суму 66713,00 грн.

На підставі висновку даного акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 27.07.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0006502301/2461, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 66714,00 грн, в тому числі 66713,00 грн - за основним платежем та 1,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Текро-Дніпро" оскаржило його в адміністративному порядку до ДПА у Полтавській області, яка зобов'язала Кременчуцьку ОДПІ призначити та провести перевірку ТОВ "Текро-Дніпро" з питань, що стали предметом оскарження.

За результатами проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Текро-Дніпро" у зв'язку з розглядом скарги ДПА у Полтавській області, Кременчуцькою ОДПІ складено акт від 13.09.2011 №6649/23-209/30405665, яким визначено, що 20.07.2011 ТОВ "Укрбудтранссервіс" було виправлено показники податкової звітності з податку на додану вартість, у зв'язку з чим описане в акті перевірки №4927/23-209/30405665 розходження по ПДВ в сумі 15000 грн усунуто. За висновком останньої перевірки сума завищеного ТОВ "Текро-Дніпро" податкового кредиту за квітень 2011 року становить 51713,33 грн.

В зв'язку з наведеним, ДПА у Полтавській області рішенням про результати розгляду скарги від 19.09.2011 №2689/10/25-016 скасувала податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 27.07.2011 №0006502301/2461 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на 15000,00 грн; в іншій частині (визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 51713,00 грн та застосування штрафної санкції у розмірі 1,00 грн) податкове повідомлення-рішення №0006502301/2461 від 27.07.2011 залишено без змін.

Кременчуцька ОДПІ на підставі акта перевірки №4927/23-209/30405665 від 18.07.2011 та рішення про результати розгляду скарги ДПА у Полтавській області від 19.09.2011 №2689/10/25-016 прийняла податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 №0009482301/3079, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 51714,00 грн, в тому числі 51713,00 грн - за основним платежем та 1,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому сум грошових зобовязань з податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про визнання неправомірними (протиправними) податкових повідомлень-рішень від 27.07.2011 №0006502301/2461 та від 27.09.2011 №0009482301/3079.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 27.07.2011 №0006502301/2461 та від 27.09.2011 №0009482301/3079, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "СТК Агрогруп", в квітні 2011 року включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 251976,00 грн, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за квітень 2011 року в сумі 51713,00 грн (з урахуванням рішення про результати розгляду скарги ДПА у Полтавській області від 19.09.2011 №2689/10/25-016).

Податкова інспекція в обґрунтування даного висновку перевірки посилалась на наявність у ланцюгах постачання продукції підприємств, що мають ознаки фіктивності, що ставить під сумнів факт належного декларування ними податків по здійснюваних операціях.

Вказувала також на те, що відповідно до підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, виникнення у позивача права на податковий кредит повязане із обовязковістю сплати до державного бюджету податку на додану вартість у звітному періоді усіма підприємствами у ланцюгу постачання продукції.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що 01.11.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ "СТК Агрогруп" (продавець) укладено договір поставки №101101, згідно якого продавець зобовязується поставити, а покупець придбати жмих соєвий (в подальшому "товар") в кількості і по цінах, викладених в додатках до цього договору, які являються його невідємною частиною. Під додатками до цього договору розуміються рахунки і видаткові накладні, видані продавцем.

Крім того, 01.01.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "СТК Агрогруп" (продавець) укладено договір постачання №110101, згідно якого продавець зобовязується продати та передати у власність покупця товар згідно заявок останнього, а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму. Товаром згідно із цим договором є шрот соняшниковий. Кількісні характеристики товару визначаються у видаткових накладних або інших документах, які є невідємною частиною даного договору.

На виконання умов даних договорів ТОВ "СТК Агрогруп" в квітні 2011 року поставлено на адресу ТОВ "Текро-Дніпро" товар - шрот соняшниковий в кількості 235,1 тн та жмих соєвий в кількості 219,94 тн, про що виписано рахунки-фактури, видаткові на податкові накладні (том І, а.с. 57-96).

На підставі отриманих податкових накладних ТОВ "Текро-Дніпро" сума податку на додану вартість у загальному розмірі 251976,00 грн включена до складу податкового кредиту за квітень 2011 року та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

Дослідивши податкові накладні, виписані ТОВ "СТК Агрогруп" для документального оформлення виконання умов договорів з придбання шроту соняшникового та жмиху соєвого, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та постачальника, одиниці виміру товару, кількість проданого товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Судом встановлено, що оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів в сумі 1500950 грн на користь ТОВ "СТК Агрогруп", що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою. Згідно даних перевірки та відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та ТОВ "СТК Агрогруп" станом на 30.04.2011 кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "СТК Агрогруп" складала 51800,45 грн.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженим представником ТОВ "Текро-Дніпро" ОСОБА_4 на підставі довіреності №61 від 01.04.2011, підписи якого маються також у видаткових накладних.

Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 та частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як вбачається із матеріалів справи, придбаний позивачем товар поставлявся на його користь продавцем відповідно до пункту 2.2 договору постачання №110101 від 01.01.2011 та пункту 3.1 договору поставки №101101 від 01.11.2010, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме, належним чином завіреними копіями товарно-транспортних накладних, ліцензії №532518 автопідприємства - ПП "КГК Автотранс", яке здійснювало перевезення товару на право останнього здійснювати внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами (дата видачі ліцензії 19.05.2010, строк дії - необмежений), свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN F 2000, д.н.з. ВІ 3517 АВ, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN F 2000, д.н.з. 13164 СК, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - напівпричіп бортовий тентований TRAILOR SYY3CP д.н.з. ВІ 2677 ХХ (власником цих транспортних засобів у свідоцтвах зазначене ПП "КГК Автотранс").

Придбаний у ТОВ "СТК Агрогруп" товар доставлявся постачальником на склад покупця за адресою: с. Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область та був використаний позивачем у власному виробництві для виготовлення білково-вітамінної добавки.

Наявність на балансі позивача необхідних для здійснення виробництва основних засобів, а саме, складу сировини і готової продукції, бункеру приймання сипучих вантажів, виробничої площадки для приймання сипучих вантажів, будівлі цеху приготування кормів з побутовими приміщеннями, обладнання лінії по виробництву БВД підтверджується випискою з рахунків №№103, 104 "основні засоби та нематеріальні активи".

При цьому, суд звертає увагу, що основними видами діяльності позивача за КВЕД є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, покупцями виробленої позивачем продукції - готових кормів для тварин, являються як юридичні особи, так і кінцеві споживачі (фізичні особи, які не зареєстровані фізичними особами-підприємцями). Факт реалізації виробленої продукції підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, договорами, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару.

Суд звертає увагу, що необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

Позивачем на підтвердження отриманої економічної вигоди від реалізації готової продукції (БВД) надано суду довідку (вих. №141 від 26.10.2011), згідно якої прибуток отриманий від реалізації готової продукції (БВД) становить різницю між собівартістю та реалізаційною вартістю готової продукції (БВД) 289877,22 грн без ПДВ. Вказана довідка підписана головним бухгалтером ТОВ "Текро-Дніпро" Янковською О.М. та скріплена печаткою підприємства.

Щодо контрагента позивача - ТОВ "СТК Агрогруп", то факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено, продавець був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Посилання податкового органу на неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми вартості придбаних товарів від продавця ТОВ "СТК Агрогруп" з огляду на те, що в ході перевірки було встановлено наявність у ланцюгах постачання продукції підприємств, які мають ознаки фіктивності, що ставить під сумнів факт належного декларування ними податків по здійснюваних операціях, судом відхиляються, оскільки, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист ВАСУ від 02.06.2011 р. №742/11/13-11).

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів. Податковим кодексом України не ставиться в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому, суд зазначає, що податковим органом не надано суду доказів порушення безпосереднім контрагентом позивача - ТОВ "СТК Агрогруп" за наслідками господарської операції з яким останнім сформовано податковий кредит, вимог податкового законодавства в результаті чого вказаному підприємству визначені податкові зобов'язання, в тому числі за наслідками операцій з позивачем у справі, про що прийняті податкові повідомлення-рішення.

В матеріалах справи також наявна копія постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15.08.2011, прийнята за наслідками розгляду матеріалу, що надійшов з Кременчуцької ОДПІ про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ "Текро-Дніпро" ОСОБА_5 Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03.08.2011 при перевірці ТОВ "Текро-Дніпро" встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2011 року на суму 66713 грн.

Вказаною постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15.08.2011 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова набрала законної сили 25.08.2011.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 51713,00 грн. При цьому, суд зауважує, що перевіркою встановлено віднесення позивачем до складу податкового кредиту в квітні 2011 року на підставі отриманих від ТОВ "СТК Агрогруп" податкових накладних за наслідками операцій з придбання шроту соняшникового та жмиху соєвого в межах виконання договорів поставки від 01.01.2011 та від 01.11.2010 податку на додану вартість на суму 251976,00 грн, однак зменшено податковий кредит позивача за квітень 2011 року лише на 51713,00 грн, тобто фактично здійснення самих господарських операцій з придбання вказаного товару податковим органом не заперечується. А відтак податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 27.09.2011 №0009482301/3079, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 51714,00 грн, в тому числі 51713,00 грн - за основним платежем та 1,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірним (протиправним) податкового повідомлення-рішення від 27.07.2011 №0006502301/2461, то суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні з огляду на наступне.

Як вже встановлено вище, ДПА у Полтавській області рішенням про результати розгляду скарги від 19.09.2011 №2689/10/25-016 скасувала податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 27.07.2011 №0006502301/2461 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на 15000,00 грн; в іншій частині (визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 51713,00 грн та застосування штрафної санкції у розмірі 1,00 грн) податкове повідомлення-рішення №0006502301/2461 від 27.07.2011 залишено без змін.

Кременчуцька ОДПІ на підставі акта перевірки №4927/23-209/30405665 від 18.07.2011 та рішення про результати розгляду скарги ДПА у Полтавській області від 19.09.2011 №2689/10/25-016 прийняла податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 №0009482301/3079, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 51714,00 грн, в тому числі 51713,00 грн - за основним платежем та 1,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 та 5.3 розділу V Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №985 від 22.12.2010, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо: 5.1.1 орган державної податкової служби скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобовязання; 5.1.2 орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобовязання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення; 5.1.3 рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення органу державної податкової служби; 5.1.4 рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобовязання, визначена у податковому повідомленні-рішенні органу державної податкової служби.

У випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобовязання.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 №0009482301/3079, яке містить зменшену суму визначеного грошового зобовязання, отримано позивачем 29.09.2011, що не заперечувалось представником позивача. Тобто, з 29.09.2011 податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 №0006502301/2461 є відкликаним, а тому підстави для його скасування в судовому порядку відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 1,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 27.09.2011 №0009482301/3079.

В решті позову відмовити.

Сягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро" (код ЄДРПОУ 30405665) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2011 року.

Суддя О.В. Гіглава