Постанова № 20241279, 19.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7698/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петрової Л.М.,

при секретарі Курганській Л.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Мирошніченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2011 року №0033191702/797 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 15274,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 7637,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки Акту документальної позапланової виїзної перевірки від 23 травня 2011 року №3259/17-311/НОМЕР_7 про заниження податку на додану вартість на загальну суму 15274,00 грн. є необґрунтованими та спростовуються належним виконанням сторонами умов договору і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що приватне підприємство "Кремнет" на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції із вказаним контрагентом носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, вказує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У своїх письмових запереченнях зазначав, що слідчим відділом ПМ ДПА у Полтавській області в даний час розслідується кримінальна справа порушена за частиною 2 статті 366, частини 2 статті 205, частини 2 статті 212 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що ПП "Кремнет" документально відображало наявність фінансово-господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3, яких фактично не було. Таким чином, податковий орган наполягає та тому, що господарські операції між позивачем та ПП "Кремнет" оформлювалися лише первинною бухгалтерською документацією та були направлені на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту, не маючи реального товарного характеру.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 03 березня 2008 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код НОМЕР_7, про що видане свідоцтво серії НОМЕР_3 /а.с. 47/.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 є платником податку на додану вартість з 08 травня 2008 року згідно свідоцтва НОМЕР_4 серії НОМЕР_5, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 48/.

Згідно наявної у матеріалах справи копії ліцензії від 05 лютого 2009 року /а.с. 49/ позивач має право на здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт". Дозволений вид робіт: внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. Строк дії ліцензії з 24 грудня 2008 року по 23 грудня 2013 року.

У період з 11 травня 2011 року по 17 травня 2011 року ДПІ м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань взаємовідносин з ПП "Кремнет" (код ЄДРПОУ 36410492) суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3, за період з 01 липня 2009 року по 10 травня 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 23 травня 2011 року №3259/17-311/НОМЕР_7 /а.с. 12-15/, в якому зафіксовано порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму в розмірі 15274,00 грн., у тому числі по періодах:

- за листопад 2010 року у сумі 7045,00 грн.;

- за грудень 2010 року у сумі 8229,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що контрагент позивача ПП "Кремнет" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Слідчим відділом ПМ ДПА у Полтавській області в даний час розслідується кримінальна справа порушена за частиною 2 статті 366, частини 2 статті 205, частини 2 статті 212 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що ПП "Кремнет" документально відображало наявність фінансово-господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3, яких фактично не було. Таким чином, податковий орган, спираючись на матеріали досудового слідства, робить висновок про нікчемність правочину, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Кремнет".

На підставі Акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2011 року №0033191702/797, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 22911,00 грн., в тому числі 15274,00 грн. за основним платежем, 7637,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 16/.

За результатами процедури його адміністративного оскарження податковими органами залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення /а.с. 35-38, 43-44/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленнюрішенню від 03 червня 2011 року №0033191702/797, суд виходить з наступного.

Господарські відносини позивача (Покупець) з ПП "Кремнет" (Постачальник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з продажу нафтопродуктів для здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 з надання послуг вантажних перевезень.

Так, судом встановлено, що 01 листопада 2010 року між ФОП ОСОБА_3 (Покупець) та ПП "Кремнет" (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №0111/1 /а.с. 57/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність нафтопродукти (Товар), а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар. Найменування Товару:бензин А-80, А-92, А-95, дизельне пальне /пункт 1.2. Договору/. Відповідно до пункту 1.7. загальна сума договору:100000,00 грн., включаючи ПДВ. Право власності на Товар, виникає у Покупця з моменту фактичного отримання Товару Покупцем на АЗС відповідно до умов цього договору /пункт 1.8. Договору/. після отримання Товару продавець зобов'язаний передати Покупцю довірчі документи (видаткові накладні) на придбану кількість ПММ, як підтвердження отримання Товару /пункт 3.5 Договору/.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Кремнет", позивачу виписано наступні документи:

- податкову накладну від 05 листопада 2010 року №0511 (найменування товару: дизельне паливо, кількість 350 л.) на загальну суму 2486,40 грн., в тому числі ПДВ 414,40 грн. /а.с. 18/, накладну від 05 листопада 2010 року №0511 (найменування товару: дизельне паливо, кількість 350 л.) на загальну суму 2486,40 грн., в тому числі ПДВ 414,40 грн. /а.с. 59/;

- податкову накладну від 14 листопада 2010 року №1411 (найменування товару: дизельне паливо, кількість 800 л.) на загальну суму 5683,20 грн., в тому числі ПДВ 947,20 грн. /а.с. 19/, накладну від 14 листопада 2010 року №1411 (найменування товару: дизельне паливо, кількість 800 л.) на загальну суму 5683,20 грн., в тому числі ПДВ 947,20 грн. /а.с. 60/;

- податкову накладну від 17 листопада 2010 року №1711 (найменування товару: дизельне паливо, кількість 900 л.) на загальну суму 6393,60 грн., в тому числі ПДВ 1065,60 грн. /а.с. 20/, накладну від 17 листопада 2010 року №1711 (найменування товару: дизельне паливо, кількість 900 л.) на загальну суму 6393,60 грн., в тому числі ПДВ 1065,60 грн. /а.с. 61/;

- податкову накладну від 19 листопада 2010 року №1911 (найменування товару: дизельне паливо, кількість 1050 л.) на загальну суму 7495,20 грн., в тому числі ПДВ 1243,20 грн. /а.с. 21/, накладну від 19 листопада 2010 року №1911 (найменування товару: дизельне паливо, кількість 1050 л.) на загальну суму 7495,20 грн., в тому числі ПДВ 1243,20 грн. /а.с. 62/;

- податкову накладну від 24 листопада 2010 року №2411 (найменування товару: дизельне паливо, кількість 1050 л.) на загальну суму 7495,20 грн., в тому числі ПДВ 1243,20 грн. /а.с. 22/, накладну від 24 листопада 2010 року №2411 (найменування товару: дизельне паливо, кількість 1050 л.) на загальну суму 7495,20 грн., в тому числі ПДВ 1243,20 грн. /а.с. 63/,

- податкову накладну від 28 листопада 2010 року №2811 (найменування товару: дизельне паливо, кількість 1100 л.) на загальну суму 7814,40 грн., в тому числі ПДВ 1302,40 грн. /а.с. 23/, накладну від 28 листопада 2010 року №2811 (найменування товару: дизельне паливо, кількість 1100 л.) на загальну суму 7814,40 грн., в тому числі ПДВ 1302,40 грн. /а.с. 64/;

- податкову накладну від 02 грудня 2010 року №0212 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 700 л.) на загальну суму 4972,80 грн., в тому числі ПДВ 828,80 грн. /а.с. 24/, рахунок-фактуру від 02 грудня 2010 року №0212 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 700 л.) на загальну суму 4972,80 грн., в тому числі ПДВ 828,80 грн. /а.с. 65/, видаткову накладну від 02 грудня 2010 року №0212 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 700 л.) на загальну суму 4972,80 грн., в тому числі ПДВ 828,80 грн. /а.с. 73/;

- податкову накладну від 05 грудня 2010 року №0512 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 600 л.) на загальну суму 4262,40 грн., в тому числі ПДВ 710,40 грн. /а.с. 25/, рахунок-фактуру від 05 грудня 2010 року №0512 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 600 л.) на загальну суму 4262,40 грн., в тому числі ПДВ 710,40 грн. /а.с. 66/, видаткову накладну від 05 грудня 2010 року №0512 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 600 л.) на загальну суму 4262,40 грн., в тому числі ПДВ 710,40 грн. /а.с. 74/;

- податкову накладну від 11 грудня 2010 року №1112 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 600 л.) на загальну суму 4262,40 грн., в тому числі ПДВ 710,40 грн. /а.с. 26/, рахунок-фактуру від 11 грудня 2010 року №1112 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 600 л.) на загальну суму 4262,40 грн., в тому числі ПДВ 710,40 грн. /а.с. 67/, видаткову накладну від 11 грудня 2010 року №1112 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 600 л.) на загальну суму 4262,40 грн., в тому числі ПДВ 710,40 грн. /а.с. 75/;

- податкову накладну від 14 грудня 2010 року №1412 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 1050 л.) на загальну суму 7459,20 грн., в тому числі ПДВ 1243,20 грн. /а.с. 27/, рахунок-фактуру від 14 грудня 2010 року №1412 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 1050 л.) на загальну суму 7459,20 грн., в тому числі ПДВ 1243,20 грн. /а.с. 68/, видаткову накладну від 14 грудня 2010 року №1412 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 1050 л.) на загальну суму 7459,20 грн., в тому числі ПДВ 1243,20 грн. /а.с. 76/;

- податкову накладну від 16 грудня 2010 року №1612 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 1050 л.) на загальну суму 7459,20 грн., в тому числі ПДВ 1243,20 грн. /а.с. 28/, рахунок-фактуру від 16 грудня 2010 року №1612 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 1050 л.) на загальну суму 7459,20 грн., в тому числі ПДВ 1243,20 грн. /а.с. 69/, видаткову накладну від 16 грудня 2010 року №1612 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 1050 л.) на загальну суму 7459,20 грн., в тому числі ПДВ 1243,20 грн. /а.с. 77/;

- податкову накладну від 19 грудня 2010 року №1912 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 1200 л.) на загальну суму 8524,80 грн., в тому числі ПДВ 1420,80 грн. /а.с. 29/, рахунок-фактуру від 19 грудня 2010 року №1912 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 1200 л.) на загальну суму 8524,80 грн., в тому числі ПДВ 1420,80 грн. /а.с. 70/, видаткову накладну від 19 грудня 2010 року №1912опл (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 1200 л.) на загальну суму 8524,80 грн., в тому числі ПДВ 1420,80 грн. /а.с. 78/;

- податкову накладну від 23 грудня 2010 року №2312 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 550 л.) на загальну суму 3907,20 грн., в тому числі ПДВ 651,20 грн. /а.с. 30/, рахунок-фактуру від 23 грудня 2010 року №2312 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 550 л.) на загальну суму 3907,20 грн., в тому числі ПДВ 651,20 грн. /а.с. 71/, видаткову накладну від 23 грудня 2010 року №2312 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 550 л.) на загальну суму 3907,20 грн., в тому числі ПДВ 651,20 грн. /а.с. 79/;

- податкову накладну від 26 грудня 2010 року №2612 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 1200 л.) на загальну суму 8524,80 грн., в тому числі ПДВ 1420,80 грн. /а.с. 31/, рахунок-фактуру від 26 грудня 2010 року №2612 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 1200 л.) на загальну суму 8524,80 грн., в тому числі ПДВ 1420,80 грн. /а.с. 72/, видаткову накладну від 26 грудня 2010 року №2612 (найменування товару: дизельне паливо (Євро) марки F вида ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількість 1200 л.) на загальну суму 8524,80 грн., в тому числі ПДВ 1420,80 грн. /а.с. 80/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно вимог підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ПП "Кремнет" (код ЄДРПОУ 36410492), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /а.с. 45/, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Суд зауважує, що вищеперелічені документи під час проведення перевірки податковим органом взагалі не були взяті до уваги.

Факт оплати придбаного позивачем товару підтверджено залученими до матеріалів справи копіями виписок з особового банківського рахунку ФОП ОСОБА_3 /а.с. 81-85/ та не заперечується відповідачем.

Із пояснень представників позивача в судовому засіданні встановлено, що придбаний товар використаний у господарській діяльності позивача, а саме для здійснення вантажних перевезень. Вантажі перевозилися ФОП ОСОБА_3 на особистому транспорті - вантажному автомобілі DАF (державний номер В10521АТ), що підтверджується копією технічного паспорту /а.с. 46/. Дана обставина також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України про надання дозволу на внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, виданої 05 лютого 2009 року /а.с. 49/, копією посвідчення водія ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 /а.с. 97/, а також актами виконаних робіт про надання транспортних послуг автомобілем DАF В10521АТ /а.с. 99-109/.

Згідно залученої до матеріалів справи копії висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 30 липня 2011 року №331 встановлено, що об'єм топливного бака на вантажному автомобілі DAF (державний номер НОМЕР_2) складає 1200 літрів /а.с. 95/, отже суд приходить до висновку, що доводи позивача про те, що згідно зазначених господарських операцій фактично відбувалась заправка автомобіля, а не поставка пального, є обґрунтованими, оскільки обсяг кожної партії придбаних нафтопродуктів не перевищував 1200 літрів.

Із пояснень представника у судовому засіданні встановлено та не заперечується відповідачем, що отримання ФОП ОСОБА_3 дизельного палива від контрагента ПП "Кремнет" у листопаді, грудні 2010 року за договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 01 листопада 2010 року №0111/1 відбувалося за адресою: вул. Аерофлотська, 56, м. Кременчук, що відповідає вимогам пунктів 1.2., 1.8. зазначеного Договору.

Суд звертає увагу, що перевіряючими в Акті перевірки не зазначено, які саме порушення допущено позивачем ФОП ОСОБА_3 чи його контрагентом ПП "Кремнет" під час укладення та виконання договору від 01 листопада 2010 року №0111/1.

При цьому, в тексті Акту перевірки відсутні дані про аналіз працівниками податкового органу первинної документації щодо даних операцій, натомість робиться висновок про те, що угода між платником податку ФОП ОСОБА_3 та його контрагентом ПП "Кремнет" не мала реального характеру, а вчинялася вона без мети реального настання правових наслідків з метою включення платником податку відповідних до сум до складу податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковий орган не перевірив у належний спосіб дійсність відповідних фінансово-господарських операцій.

Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна у власність та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Законом України “Про податок на додану вартість” визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому, відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього Закону право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що податковий кредит позивача за листопад, грудень 2010 року за результатами господарських операцій з ПП "Кремнет" на суму ПДВ 15274,00 грн. позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, підтверджених первинними документами (видатковими накладними, рахунками-фактурами), виданих на реально отриманий товар, призначений для використання в господарській діяльності, що ґрунтується на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість”. Натомість, висновок перевірки про завищення позивачем податкового кредиту на зазначену суму є необґрунтованим.

Доводи відповідача про нікчемність договору позивача з ПП "Кремнет" відхиляються судом з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Реальність господарських операцій позивача з ПП "Кремнет" підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Відповідачем не доведено, що договір позивача із вказаним контрагентом був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Представником відповідача на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення надано копію постанови про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ПП "Кремнет", протоколу допиту свідка, копію висновку почеркознавчої експертизи, копії податкових декларацій з податку на прибуток ПП "Кремнет" за 2009, 2010 роки, та розрахунки комунального податку ПП "Кремнет" за 4 квартал 2009 року та 3 квартал 2010 року.

Разом з тим, вироками судів, які набрали законної сили, ознаки узгоджених кримінально-карних дій у діях позивача ФОП ОСОБА_3 та ПП "Кремнет" не встановлені. Відсутні вироки суду про фіктивне підприємництво ПП "Кремнет".

Суд зазначає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ПП "Кремнет" не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 03 червня 2011 року №0033191702/797.

Стягнути з Державного бюджет України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_7) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 жовтня 2011 року.

СуддяЛ.М. Петрова