Постанова № 20241146, 17.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7620/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гарника К.Ю.,

при секретарі Онищенко С.В.,

за участю:

представника позивача - Лазоренко С.М.,

представника відповідача - Подольського А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Кременчуцької міської ради Полтавської областідо Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, треті особи - Комунальне підприємство “Спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця”, Відділ Державної автомобільної інспекції Кременчуцького міського управління Управління міністерства внутрішніх справ Українипро зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

20 вересня 2011 року Кременчуцька міська рада Полтавської області(далі по тексту - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції (далі по тексту - відповідач), треті особи - Комунальне підприємство “Спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця”, Відділ Державної автомобільної інспекції Кременчуцького міського управління Управління міністерства внутрішніх справ Українипро зобов'язання вчинити певні дії щодо скасування постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 07.07.2011 (ВП № 24216294) та зняття арешту .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, оспорюваною постановою накладено арешт на майно, що не належить боржнику, а саме Комунальному підприємству “Спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця”. Дане підприємство користується цим майном на підставі ряду рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, якими надано дозволи на безоплатну передачу транспортних засобів, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Кременчука з балансу на баланс. У зв'язку з цим відповідачем порушено норми Законом України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV та права позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.

Треті особи в судове засідання повторно не зявились, хоча у справі наявні докази, що належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Тому суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки та за наявними в справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції від 07.07.2011 накладено арешт на майно Комунального підприємства “Спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця” (далі по тексту - КП "СМЕД") та оголошено заборону на його відчуження. Арешт накладено на наступні транспортні засоби: ГАЗ 2705 АС 6 СПГ, білий Д.Н.З. В1 6827 АР, ІЖАС - У27175-036-01, білий, д.н.з. ВІ 2093 в А, ГАЗ 5227 , зелений д.н.з. ВІ 4969 АО, GЕЕLY МR - 7151 А, сірий д.н.з. ВІ 2090ВА, ГАЗ 5227, бежевий д.н.з. ВІ 1029 АС, ГАЗ 5327, синій д.н.з. ВІ 1071 білий д.н.з. ВІ 9578 АІ, в порядку виконавчого провадження ВП № 24216294 по виконавчому листу № 2а-2335, виданому 26.10.2010 Полтавським окружним адміністративним судом.

Позивач, не погодившись з винесеною постановою, оскаржив її до суду.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку обґрунтованості здійсненого арешту майна та заборону відчуження, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями статті 52 Законом України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV (далі по тексту - Закон України № 606-XIV) визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, так зокрема, встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до статті 57 Закон України № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Так, щодо майна, визначеного оспорюваною постановою, суд зазначає наступне.

Рішеннями виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24.12.2007 № 1284 "Про надання дозволу на безоплатну передачу транспортних засобів, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Кременчука, з балансу на баланс", від 07.09.2007 №866 "Про надання дозволу на безоплатну передачу транспортних засобів комунальних підприємств з балансу на баланс" надано дозвіл на безоплатну передачу з балансу на баланс, зокрема, КП "СМЕД" вищезазначених автомобілів з наступним визначенням їх залишкової вартості.

Факт передачі підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі та інвентаризаційного опису автотранспорту КП "СМЕД".

Відповідно до пункту 4.2 статуту КП «СМЕД»(належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи), затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 27.02.2007 до статутного фонду Підприємства входить майно, яке передається йому на баланс за рішенням Власника та перебуває у повному господарському віданні підприємства, а також майно, придбане за рахунок коштів, виділених для фінансової підтримки Підприємства. Згідно пункту 5.1 Статуту, майно Підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Кременчука і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Таким чином, суд приходить до висновку що зазначене майно належить на праві власності територіальній громаді м. Кременчука в особі Кременчуцької міської ради Полтавської області, а третя особа - користується на праві повного господарського відання.

Статтею 60 Закон України № 606-XIV визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Суд приходить до висновку про наявність порушень зі сторони відповідача та неправомірність винесення оспорюваної постанови, а тому позовні вимоги в частині скасування постанови вважає обґрунтованими.

Згідно частини 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Підстав для неприйняття визнання відповідачем адміністративного позову судом не встановлено.

Оскільки позивачем заявлено вимоги щодо зобов'язання вчинити дії щодо скасування постанови про накладення арешту є актом індивідуальної дії, який згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне в силу частини 2 статті 11 вказаного Кодексу вийти за межі позовних вимог про визнання недійсним цього рішення, та змінити спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, треті особи - Комунальне підприємство “Спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця”, Відділ Державної автомобільної інспекції Кременчуцького міського управління Управління міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати постанову Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.07.2011 (ВП № 24216294).

Зняти арешт з майна Кременчуцької міської ради Полтавської області, накладений постановою Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.07.2011

Стягнути з державного бюджету України на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 21 жовтня 2011 року.

СуддяК.Ю. Гарник