Постанова № 20240669, 13.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/6754/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молодецького Р.І.,

при секретарі Лазаренко У.І.,

за участю:

представника позивача - Ульянов Р.А.,

представника відповідача - Заєць С.І.,

свідок - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженною відповідальністю "Ренес-ВВ" в особі Кременчуцької філії Товариства з обмеженною відповідальністю "Ренес-ВВ"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2011 року позивач Товариство з обмеженною відповідальністю "Ренес-ВВ" в особі Кременчуцької філії Товариства з обмеженною відповідальністю "Ренес-ВВ"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкового повідомлення-рішення № 0006532301/2476 від 28 липня 2011 року яким позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 58428,00 грн. в тому числі за основним платежем 49015,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9413,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та відповідно прийняття спірного податкового повідомлення - рішення. Зокрема зазначав, що контролюючим органом безпідставно констатовано протиправне віднесення позивачем до валових витрат суму 49015,00 грн., оскільки при прийнятті даного висновку зазначали про неправильне заповнення товарно-транспортних накладних без дослідження факту оприбуткування товару на складі та подальшу його реалізацію. Разом з тим, позивач зазначає, що ним правомірно в 2, 3, 4 кварталах 2010 року та 1 кварталі 2011 року скориговані валові витрати та відповідно визначено об'єкт оподаткування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засідання та у письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи, що в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем не було надано при перевірці документи (належним чином оформлені товарно-транспортні накладні), що дають змогу встановити фактичне придбання та переміщення придбаної у ТОВ ДТ "Ресурс", ТОВ "Садин Плюс", ТОВ ТД "АРДА", лікеро-горілчаної продукції до приміщень КФ ТОВ "Регент-ВВ". З наведених підстав відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що Кременчуцька філія товариства з обмеженою відповідальністю "Ренес ВВ" (ідентифікаційний код 35459474) зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 02.11.2007 року.

Контролюючим органом (Кременчуцькою ОДПІ) проведено виїзну планову перевірку Кременчуцької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Ренес ВВ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 р. по 31.03.11 р., яка була проведена на підставі ст.77 Податкового кодексу України.

За результати даної перевірки 11 липня 2011 року складено акт №4819/23-209/35459474 за яким працівниками податкової служби було констатовано порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами і доповненнями) в результаті заниження податку на прибуток на суму 49015,00 грн., в т.ч.: в 2 кварталі 2010 року на 9040,00 грн., в 3 кварталі 2010 року на 7951,00 грн., в 4 кварталі 2010 року на 20660,00 грн., в 1 кварталі 2011 року на 11364,00 грн.

Висновки податкового органу у акті перевірки обгрунтовані не наданням позивачем товарно-транспортних накладних які повинні бути оформлені відповідно до "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджених наказом Міністрерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568.

На підставі вищенаведеного та акту перевірки №4819/23-209/35459474 від 11 липня 2011 року податковим органом 28 липня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0006532301/2476 яким позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 58428,00 грн. в тому числі за основним платежем 49015,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9413,00 грн.

КФ ТОВ "Ренес-ВВ" непогоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню Кременчуцької ОДПІ № 0006532301/2476 від 28 липня 2011 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 зазначеного Закону передбачено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За змістом визначення, наведеного в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються в зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

З пояснень представника позивача та відповідача судом встановлено, що КФ ТОВ "Ренес - ВВ" придбавалась у ТОВ ДТ "Ресурс", ТОВ "Садин Плюс", ТОВ ТД "АРДА" лікеро-горілчана продукція для подальшої її реалізації, що підтверджується договорами №1217/01 від 17.12.2010 року, №332 ПОЛ від 01.03.2010 року. №31-ПОЛ від 17.09.2010 року, б/н від 31.12.2009 року (в матеріалах справи).

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З метою підтвердження факту придбання позивачем лікеро-горілчаних виробів та подальшої їх реалізації, судом витребувані та досліджені наступні докази.

За перевіряємий період на товаристві позивача неодноразово призначались інвентаризаційні перевірки з метою встановлення фактичної наявності товару його документальному відображенню. Вказані перевірки оформлялись відповідними наказами КФ ТОВ "Ренес-ВВ", (в матеріалах справи).

За результатами інвентаризаційних перевірок позивачем складені інвентаризаційні описи, відповідно до типової форми №М21 затвердженої наказом Мінстату України 21.06.96 р. №193. Вказаними інвентаризаційними описами підтверджується та повністю відображується придбана у ТОВ ДТ "Ресурс", ТОВ "Садин Плюс", ТОВ ТД "АРДА" лікеро-горілчана продукція надходження якої ставиться під сумнів податковим органом.

Крім того, судом досліджені звіти про переміщення товарів на складах позивача. Зазначені звіти прийняті судом до уваги з урахуванням пояснень свідка ОСОБА_3 (головних бухгалтер позивача) яка пояснила, що в звітах були допущені технічні помилки, які виправлені за відповідним наказом по товариству.

З наведених звітів вбачається, що придбана у ТОВ ДТ "Ресурс", ТОВ "Садин Плюс", ТОВ ТД "АРДА" лікеро-горілчана продукція оприбутковувалась на товаристві та реєструвалася у графі "надходження", що підтверджується звітами (в матеріалах справи).

Щодо тверджень контролюючого органу про неналежність оформлення товарно-транспортних накладних суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі-Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля /пункт 11.1/. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля /пункт 11.4. /.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів /пункт 11.5/. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри /пункт 11.6/. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику /пункт 11.7/.

Пунктом 13.1. Правил встановлено, що перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Вищенаведеними нормами констатовано обов'язковість товарно-транспортної накладної у разі перевезення вантажів на території України.

Враховуючи той факт, що судом досліджений та встановлений факт придбання та оприбуткування лікеро-горілчаної продукції придбаної у ТОВ ДТ "Ресурс", ТОВ "Садин Плюс", ТОВ ТД "АРДА" у 2 кварталі 2010 року на 9040,00 грн., в 3 кварталі 2010 року на 7951,00 грн., в 4 кварталі 2010 року на 20660,00 грн., в 1 кварталі 2011 року на 11364,00 грн., суд приходить до висновку, що часткова невідповідність наданих позивачем товарно-транспортних накладних встановленій формі №1-ТН не може бути підставою для відмови КФ ТОВ "Ренес ВВ" у декларуванні витрат на придбання лікеро-горілчаної продукції, яка була в подальшому реалізована, як валових, оскільки позивачем повністю доведена обставина використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності.

Крім того, судом встановлено та підтверджується відповідними платіжними дорученнями в матеріалах справи, факт подальшої реалізації позивачем лікеро-горілчаних виробів, дана обставини податковим органом не оспорюється.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зауважити, що контрагенти позивача ТОВ ДТ "Ресурс", ТОВ "Садин Плюс", ТОВ ТД "АРДА" на момент господарських відносин з КФ ТОВ "Ренес ВВ" були зареєстровані як суб'єкти господарювання та здійснювали підприємницьку діяльність, що підтверджується відповідними витягами з ЄДР (в матеріалах справи), а тому судом відхиляються твердження податкового органу про фіктивність зазначених контрагентів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач, як платник податку на прибуток на загальних підставах, правомірно включив до складу валових витрат, відповідно до п. 5.2.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суму витрат в розмірі 49015,00 грн. понесену товариством, у зв'язку з придбанням лікеро-горілчаних виробів, що пов'язана господарською діяльністю позивача та включається у формуванні бази оподаткування податком на прибуток.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення - рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0006532301/2467 від 28 липня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженною відповідальністю "Ренес-ВВ" витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 жовтня 2011 року.

СуддяР.І. Молодецький