Постанова № 20240660, 18.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7171/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - Єнича С.В.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Електронні технології"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання відсутності компетенції на проведення камеральної перевірки, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Електронні технології" (далі по тексту - позивач, ПрАТ "Електронні технології")30 серпня 2011 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ)про визнання відсутності компетенції на проведення камеральної перевірки, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001821502/1181 від 05.04.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що товариством правомірно, на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Градко", зараховано до податкового кредиту за листопад - грудень 2010 року суму податку на додану вартість в розмірі 126 613 грн. 60 коп. Зазначав, що оскільки факт здійснення між ПрАТ "Електронні технології" та ПП "Градко" фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документи (податковими накладними, рахунками, актами приймання виконаних підрядних робіт, платіжними дорученнями, банківськими виписками), господарські операції з цим субєктом господарювання відповідають вимогам закону. А відтак, висновок податкового органу про завищення податкового кредиту та відповідно заниження податку на додану вартість за листопад - грудень 2010 року вважає необґрунтованим та протиправним. Крім того, позивач наголошував, що камеральну перевірку податкових декларацій ПрАТ "Електронні технології" з ПДВ проведено з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві (т. І, а.с. 4-7).

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала. У наданих до суду письмових запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення ПрАТ "Електронні технології" вимог пп. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого товариством завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, за листопад - грудень 2010 року в розмірі 126 613 грн. 60 коп. (т. ІІ, а.с. 53-56). Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Приватне акціонерне товариство "Електронні технології" зареєстроване як юридична особа 04.03.1996 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 360031 (т. І, а.с. 8).

Позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 100294796 від 31.07.2010 року (т. І, а.с. 31).

Кременчуцькою ОДПІ у період з 14.02.2011 року по 15.03.2011 року проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ПрАТ "Електронні технології" (код ЄДРПОУ 23814076), поданих за листопад - грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 1261/15-322/23814076 від 15.03.2011 року, в якому вказано на порушення платником податків вимог пп. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого ПрАТ "Електронні технології" завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 126 613 грн. 60 коп. (в т.ч. за листопад 2010 року - 62 781 грн. 06 коп., за грудень 2010 року - 63 832 грн. 54 коп.) (т. І, а.с. 33-37; т. ІІ, а.с. 59-64).

На підставі даного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 05.04.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001821502/1181, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем "податок на додану вартість, 14010100" в розмірі 158 267 грн. (в т.ч. 126 613 грн. 60 коп. - основний платіж, 31 653 грн. 40 коп. - штрафні (фінансові) санкції) (т. І, а.с. 39).

За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргами до ДПА у Полтавській області та ДПА України його скарги залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню Кременчуцької ОДПІ № 0001821502/1181 від 05.04.2011 року слід зазначити наступне.

Станом на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) було визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Так, згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

В силу пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону № 168/97-ВР, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 Закону № 996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом встановлено, що позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Градко" (код ЄДРПОУ 37297759), в листопаді - грудні 2010 року зараховано до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 126 613 грн. 60 коп., що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Однак, перевіркою виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо заниження ПрАТ "Електронні технології" податку на додану вартість за листопад - грудень 2010 року в сумі 126 613 грн. 60 коп.

Податкова інспекція в обґрунтування даного висновку перевірки посилалась на те, що за даними податкової звітності ПП "Градко" у останнього відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, а саме: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби тощо. Крім того, зазначала, що за результатами автоматичного співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту виявлено факт формування податкового кредиту ПП "Градко" від контрагентів, що мають ознаки фіктивності (ТОВ "Вел-Маркет").

Надаючи правову оцінку вказаним твердженням податкової інспекції та перевіряючи реальність здійснення господарських операцій, суд зазначає наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що між ПрАТ "Електронні технології" (Замовник) та ПП "Градко" (Підрядник) 01.11.2010 року укладено договір № 14, відповідно до п. п. 1.1., 1.2. якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобовязання щодо виконання монтажно-ремонтних робіт, поставки засобів та техніки (т. І, а.с. 55-56).

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем надано належним чином оформлені та завірені копії податкових накладних: № 278 від 15.11.2010 року на загальну суму 3 089 грн. 96 коп., в т.ч. ПДВ - 514 грн. 99 коп.; № 394 від 19.11.2010 року на загальну суму 27 094 грн. 72 коп., в т.ч. ПДВ - 4 515 грн. 79 коп.; № 395 від 19.11.2010 року на загальну суму 52 841 грн. 05 коп., в т.ч. ПДВ - 8 806 грн. 84 коп.; № 396 від 19.11.2010 року на загальну суму 50 514 грн. 95 коп., в т.ч. ПДВ - 8 419 грн. 16 коп.; № 397 від 19.11.2010 року на загальну суму 61 812 грн. 83 коп., в т.ч. ПДВ - 10 302 грн. 14 коп.; № 461 від 22.11.2010 року на загальну суму 26 931 грн. 54 коп., в т.ч. ПДВ - 4 488 грн. 59 коп.; № 462 від 22.11.2010 року на загальну суму 62 730 грн. 11 коп., в т.ч. ПДВ - 10 455 грн. 02 коп.; № 463 від 22.11.2010 року на загальну суму 34 843 грн. 15 коп., в т.ч. ПДВ - 5 807 грн. 19 коп.; № 543 від 26.11.2010 року на загальну суму 21 088 грн. 19 коп., в т.ч. ПДВ - 3 514 грн. 70 коп.; № 626 від 30.11.2010 року на загальну суму 35 739 грн. 84 коп., в т.ч. ПДВ - 5 956 грн. 64 коп. (т. І, а.с. 57-66); № 716 від 06.12.2010 року на загальну суму 21 193 грн. 96 коп., в т.ч. ПДВ - 3 532 грн. 33 коп.; № 793 від 09.12.2010 року на загальну суму 16 640 грн. 32 коп., в т.ч. ПДВ - 2 773 грн. 39 коп.; № 968 від 13.12.2010 року на загальну суму 60 248 грн. 38 коп., в т.ч. ПДВ - 10 041 грн. 40 коп.; № 969 від 16.12.2010 року на загальну суму 58 200 грн., в т.ч. ПДВ - 9 700 грн.; № 1027 від 20.12.2010 року на загальну суму 26 900 грн., в т.ч. ПДВ - 4 483 грн. 33 коп.; № 1164 від 21.12.2010 року на загальну суму 15 000 грн., в т.ч. ПДВ - 2 500 грн.; № 1166 від 23.12.2010 року на загальну суму 6 731 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ - 1 121 грн. 90 коп.; № 1167 від 23.12.2010 року на загальну суму 58 876 грн. 09 коп., в т.ч. ПДВ - 9 812 грн. 68 коп.; № 1168 від 23.12.2010 року на загальну суму 65 603 грн. 26 коп., в т.ч. ПДВ - 10 933 грн. 88 коп.; № 1169 від 23.12.2010 року на загальну суму 18 113 грн. 44 коп., в т.ч. ПДВ - 3 018 грн. 91 коп.; № 1170 від 30.12.2010 року на загальну суму 35 488 грн. 39 коп., в т.ч. ПДВ - 5 914 грн. 73 коп. (т. І, а.с. 153-163).

Вказані податкові накладні позивачем включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних ПрАТ "Електронні технології" № 11 за листопад 2010 року, № 12 за грудень 2010 року (т. ІІ, а.с. 17-25).

Дослідивши в судовому засіданні копії вищеперерахованих податкових накладних судом встановлено, що вони оформлені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідачем не оспорюється той факт, що на момент видачі вищевказаних податкових накладних ПП "Градко" мало статус платника податку на додану вартість та було зареєстроване як юридична особа у встановленому законодавством порядку.

Крім того, суд зазначає, що зауваження до оформлення податкових накладних у акті перевірки відсутні.

Відтак, згадані податкові накладні, оформлені відповідно до вимог чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин законодавства України, підтверджують факт придбання ПрАТ "Електронні технології" протягом листопада - грудня 2010 року монтажно-налагоджувальних робіт у ПП "Градко" та в силу ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України є належним доказом у справі.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, відповідно до вимог ст. 1 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд зазначає, що за умовами договору № 14 від 01.11.2010 року на виконання договірних зобовязань Підрядник надає Замовнику довідки вартості виконаних підрядних робіт та акти приймання виконаних робіт.

Типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 554.

Позивачем до матеріалів адміністративної справи надано належним чином оформлені та завірені копії довідок вартості виконаних підрядних робіт, актів приймання виконаних робіт, що складені та підписані ПП "Градко" і ПрАТ "Електронні технології" на виконання зобовязань за вищевказаним договором від 01.11.2010 року (т. І, а.с. 68-148, 164-300).

Пунктом 3.5. Договору визначено, що оплата виконаних робіт проводиться Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 30 днів з дня підписання актів виконаних робіт і довідок форми КБ-3 (т. І, а.с. 55).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ПрАТ "Електронні технології" в повному обсязі оплачено виконані ПП "Градко" протягом листопада - грудня 2010 року підрядні роботи.

Даний факт підтверджується копіями платіжних доручень (т. І, а.с. 149-152, 301-312), виписок ПАТ "ПФБ" з особового рахунку ПрАТ "Електронні технології" (т. ІІ, а.с. 2-15) та не заперечується відповідачем.

Беручи до уваги вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, суд наголошує на тому, що придбані у ПП "Градко" монтажно-налагоджувальні роботи використані позивачем у власній господарській діяльності.

Так, зі змісту договору № 14 від 01.11.2010 року та первинних документів, наданих позивачем до матеріалів справи, судом встановлено, що Підрядником виконувалися роботи по монтажу, наладці, ремонту та гарантійному обслуговуванню АСУ ТП, електроприводних засувок, схем сигналізації і блокування, копіювально-розмножувальної техніки, принтерів, факсимільної техніки, систем охоронно-пожежної сигналізації та відеоспостереження.

На підтвердження виконання зазначених робіт позивачем до матеріалів справи надано копії актів приймання установок в експлуатацію, актів комплексного опробування установок пожежної сигналізації, актів-замовлень, актів здачі-приймання налагоджувальних робіт (т. ІІ, а.с. 92-203).

Відтак, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) господарських операцій з виконання монтажно-налагоджувальних робіт, встановлено факт сплати позивачем у ціні придбаних робіт податку на додану вартість в сумі 126 613 грн. 60 коп. та використання таких робіт у власній господарській діяльності ПрАТ "Електронні технології".

Таким чином, оскільки відповідно до вимог пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за листопад - грудень 2010 року суму податку на додану вартість, що сплачена ним в ціні придбаних у ПП "Градко" робіт (послуг) в розмірі 126 613 грн. 60 коп.

Висновок податкового органу щодо відсутності підстав для віднесення даної суми ПДВ до податкового кредиту є необґрунтованим та безпідставним, оскільки підприємство сформувало свій податковий кредит, в порядку встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ПП "Градко" до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області подано податкові декларації з ПДВ за листопад - грудень 2010 року у розділі І "Податкові зобовязання" додатку 5 "Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до яких відображено господарські правовідносини з ПрАТ "Електронні технології" на суму ПДВ в розмірі 62 781 грн. 06 коп. - за листопад 2010 року (т. І, а.с. 44), 63 832 грн. 54 коп. - за грудень 2010 року (т. І, а.с. 51).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність у ПП "Градко" основних засобів та працівників з посиланням на відомості податкової звітності даного підприємства, оскільки відсутність у декларації з податку на прибуток ПП "Градко" відомостей про амортизацію не є доказом відсутності на балансі підприємства основних засобів, а зустрічна перевірка вказаного підприємства відповідачем не проводилася. Крім того, податковий розрахунок комунального податку, на який посилається відповідач в акті перевірки, містить відомості про кількісний склад працівників підприємства, проте, у даному звіті не відображаються відомості про працівників, що можуть працювати на підприємстві, зокрема, за сумісництвом.

Доводи податкової інспекції про нереальність господарських операцій із ПП "Градко", яку відповідач повязує з фактом здійснення вказаним підприємством господарських операцій з ТОВ "Вел-Маркет" судом оцінюються критично з огляду на наступне.

У відповідності до п. 1.3 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

За змістом п. 10.2 ст. 10 зазначеного Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного слідує, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження щодо правомірності віднесення таких сум до складу податкового кредиту.

Суд також наголошує, що в ході судового розгляду справи встановлено відсутність вироків судів, що набрали законної сили та відповідно до яких виявлено ознаки узгоджених кримінально-караних діянь у діях посадових осіб ПрАТ "Електронні технології", ПП "Градко", ТОВ "Вел-Маркет".

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог пп. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого ПрАТ "Електронні технології" завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 126 613 грн. 60 коп. (в т.ч. за листопад 2010 року - 62 781 грн. 06 коп., за грудень 2010 року - 63 832 грн. 54 коп.), здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичних обставин справи.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність висновків щодо завищення позивачем податкового кредиту за листопад - грудень 2010 року в розмірі 126 613 грн. 60 коп., а отже - правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001821502/1181 від 05.04.2011 року.

Разом з тим, ПрАТ "Електронні технології" доведено реальність здійснення господарських операцій за договором підряду та факт використання придбаних робіт у власній господарській діяльності, а відтак - правомірність віднесення до складу податкового кредиту за листопад - грудень 2010 року сум, що сплачені ним в ціні придбаних робіт, в розмірі 126 613 грн. 60 коп.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПрАТ "Електронні технології" в частині щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0001821502/1181 від 05.04.2011 року.

При цьому, зважаючи на те, що податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0001821502/1181 від 05.04.2011 року.

Що стосується позовних вимог про визнання відсутності компетенції (повноважень) Кременчуцької ОДПІ на проведення камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість ПрАТ "Електронні технології" за листопад - грудень 2010 року, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

За змістом п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ПрАТ "Електронні технології", поданих за листопад - грудень 2010 року проведено у відповідності до вимог Податкового кодексу України, а відтак позовні вимоги в частині щодо визнання відсутності компетенції (повноважень) Кременчуцької ОДПІ на проведення камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість ПрАТ "Електронні технології" за листопад - грудень 2010 року задоволенню не підлягають.

При цьому, посилання позивача на п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних судом оцінюються критично з огляду на те, що вказаною нормою передбачено порядок проведення камеральної перевірки податкової декларації платника ПДВ в разі подання таким платником заяви про бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Оскільки, у даному випадку позивачем заява про бюджетне відшкодування ПДВ не подавалася, згадана норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

За вищенаведених обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Електронні технології"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання відсутності компетенції на проведення камеральної перевірки, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0001821502/1181 від 05.04.2011 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Електронні технології" (код ЄДРПОУ 23814076) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 жовтня 2011 року.

СуддяО.О. Кукоба